Ухвала суду № 141151469, 03.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині

03 листопада 2026 року Київ № 320/51256/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Патратій О.В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10, код ЄДРПОУ 22933548), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548) щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01 січня 2018 року з 74% до 70% відповідних сум грошового забезпечення, відмови в здійсненні з 01 квітня 2019 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.08.2025 № 2/3/1/13024, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704-2017-п, після скасування п. 2 постанови КМУ 103;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ЄДРПОУ 22933548) здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із розрахунку основного розміру пенсії 74% грошового забезпечення, з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату основного розміру пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі довідки про розмір грошового забезпечення, наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.08.2025 № 2/3/1/13024, з урахуванням різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої з 01 січня 2018 року та місячним розміром пенсії, отриманої Позивачем за період з 01 січня 2018 року.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/51256/25 передана до розгляду судді Парненко В.С., яка ухвалою від 21.10.2025 року залишила позов без руху.

23.10.2025 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2026 справа передана на розгляд судді Патратій О.В.

Вирішуючи питання відкриття провадження у справі суддя виходить з такого.

Підставами залишення позовної заяви без руху була несплата судового збору та пропуск строку звернення до суду.

На виконання ухвали суду позивачем подано, зокрема, клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання позивач посилається серед іншого на постанову Верховного Суду від 19.03.2019 по справі № 806/1952/18, де зазначено, що відповідно до рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року, «у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Вирішуючи дане клопотання суддя виходить з такого.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постановах, зокрема, від 18.09.2025 в справі №340/4000/24 та від 23.04.2025 в справі № 160/12664/24 наголосив, що право на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, встановленим процесуальним законом.

Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Верховний Суд у постановах від 23.04.2025 в справі № 160/12664/24, від 13.01.2025 в справі № 160/28752/23 та від 11.02.2025 в справі №160/6064/24, під час розгляду аналогічних правовідносин, зазначив, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Спірні правовідносини, за вирішенням яких позивач звернувся до суду, виникли з 01 січня 2018, водночас позов до суду направлено 16.10.2025, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону №1058-IV (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:

1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;

2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.

При цьому, у справі, яка розглядається, фактичні обставини свідчать про те, що основний розмір пенсії було зменшено позивачу з 01 січня 2018 року і з того ж часу не здійснювався її перерахунок, тому відсутні підстави для застосування норми щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.

Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 200/422/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, від 28.01.2025 у справі №120/1483/24.

Звернення до відповідача у жовтні 2025 року не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом певного строку від дати порушення її прав, свобод чи інтересів чи в інший, визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, котрі зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Доказів в обґрунтування причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом позивач не подав.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Така сама вимога закріплена в статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а, уже після ухвалення постанови у справі № 806/1952/18, конкретизувала умови застосування строків звернення до суду у справах за позовами про оскарження дій, бездіяльності чи рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат. Необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії лише за наявності двох умов: 1) відповідні суми нараховані пенсійним органом; 2) вони не виплачені з вини держави в особі пенсійного органу.

Така правова позиція не суперечить рішенню Конституційного Суду України № 8-рп/2013, а уточнює межі його застосування у спорах, предметом яких є перерахунок пенсії.

Подальша практика Верховного Суду, зокрема постанова від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, підтверджує цей підхід. Право на перерахунок чи індексацію пенсії не є абсолютним, його судовий захист обмежується строком звернення до суду. Строки спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а реалізація права на звернення до суду залежить від самого позивача.

Позиція, викладена у постанові від 19.03.2019, не враховує зазначених умов, які сформульовані пізніше Великою Палатою Верховного Суду, тому не може бути застосована в цій справі як актуальна.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом, не навівши доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права протягом установленого законом строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Оскільки позивачем не зазначено та не надано доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, зважаючи на те, що позов подано 16.10.2025, позовна заява підлягає поверненню в частині позовних вимог за період з 01.01.2018 по 15.04.2025 (включно).

Керуючись частиною другою статті 123, пунктом 9 частини дев`ятої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати причини пропуску позивачем строку звернення до суду, повідомлені у заяві від 23.10.2025, - неповажними.

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Повернути позовну заяву в адміністративній справі №320/51256/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог за період з 01.01.2018 по 15.04.2025 (включно).

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Патратій О.В.