Рішення № 141151385, 03.11.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2026 року м. Київ справа №640/2636/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОВІТ АГРО"

до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

I. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОВІТ АГРО" (далі - позивач) з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач-1), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі відповідач-2), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2068649/34429213 від 27.10.2020, про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2020 року №4;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №4 від 24.10.2019, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Техновіт Агро" (код ЄДРПОУ 34429213), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме -30.10.2019.

II. Позиція позивача та заперечення відповідача

Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та необґрунтованим, оскільки контролюючим органом не наведено конкретних підстав для неврахування первинних документів товариства. Просить скасувати оскаржуване рішення.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

III. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.03.2021 у справі було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/2636/21 до Київського окружного адміністративного суду.

За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/2636/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.

Ухвалою суду від 12.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техновіт Агро» (код ЄДРПОУ 34429213) зареєстроване платником податку на додану вартість 13.07.2006 року (індивідуальний податковий номер 344292126566), місцезнаходження: 04071, м. Київ, провулок Електриків, будинок 5, квартира 18.

Основним видом діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля зерном.

31.11.2018 року ТОВ «Техновіт Агро» розпочало новий додатковий вид діяльності згідно з КВЕД 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт», який передбачає надання послуг з перевезення вантажів.

28.02.2019 року між ТОВ «Техновіт Агро» та ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС» укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів №28-08-19-02, відповідно до якого позивач зобов`язався здійснити перевезення вантажу ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС».

На виконання зазначеного договору ТОВ «Техновіт Агро» у період з 15.10.2019 року по 25.10.2019 року здійснило перевезення вантажів на загальну суму 215 124,50 грн, у тому числі податок на додану вартість 35 854,08 грн, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт №81 від 24.10.2019 року.

24.10.2019 року за результатами здійснення господарської операції ТОВ «Техновіт Агро» складено податкову накладну №4 та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

30.10.2019 року позивачем отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 24.10.2019 року.

Підставою зупинення реєстрації податкової накладної визначено відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операцій, а саме пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

22.10.2020 року позивачем подано до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів щодо підтвердження реальності господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №4 від 24.10.2019 року.

До пояснень позивачем долучено документи, що стосуються здійснення господарської діяльності товариства, надання транспортних послуг та виконання зобов`язань за договором перевезення вантажів.

27.10.2020 року комісією Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №2068649/34429213 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 24.10.2019 року.

Підставою прийняття зазначеного рішення визначено ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, рахунків-фактур, інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) та накладних.

28.10.2020 року ТОВ «Техновіт Агро» подано скаргу на рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 27.10.2020 року №2068649/34429213 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 24.10.2019 року.

03.11.2020 року комісією Державної податкової служби України з питань розгляду скарг прийнято рішення №59594/34429213/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.

Підставою залишення скарги без задоволення визначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів та інших документів, необхідних для підтвердження здійснення господарської операції.

Не погодившись із рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 27.10.2020 року №2068649/34429213 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 24.10.2019 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням установлених законодавством вимог та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у визначений цим Кодексом строк.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної до контролюючого органу в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводяться перевірки, зокрема щодо відповідності затвердженому формату, чинності електронного підпису, реєстрації особи платником податку, дотримання вимог Податкового кодексу України та наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами проведених перевірок формується квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який був чинним на момент зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 24.10.2019.

Відповідно до пункту 5 Порядку №117 податкові накладні, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної зупиняється.

Пунктом 7 Порядку №117 передбачено, що у разі відповідності податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операцій її реєстрація зупиняється, крім випадків, передбачених зазначеним пунктом.

Відповідно до пункту 13 Порядку №117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначаються номер та дата її складання, критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиція щодо надання пояснень та копій документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який набрав чинності 01.02.2020. Зазначеною постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії регіонального рівня.

Згідно з пунктом 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання про прийняття комісією регіонального рівня рішення про її реєстрацію або відмову в реєстрації.

Пунктом 5 Порядку №520 у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної, може включати договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, що одержують продукцію; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, рахунки-фактури, інвойси, акти приймання-передачі товарів, робіт, послуг, накладні; розрахункові документи та банківські виписки; документи щодо підтвердження відповідності продукції, наявність яких передбачено договором або законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній.

Згідно з пунктом 9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку, розглядає комісія регіонального рівня.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у разі ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, ненадання копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку або надання копій документів, складених із порушенням законодавства.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1246 у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної, яке набрало законної сили, така податкова накладна реєструється після проведення передбачених цим Порядком перевірок або її реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений у відповідному рішенні суду, або день набрання законної сили рішенням суду.

VI. Оцінка суду

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом строк.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені строки скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної до контролюючого органу в автоматизованому режимі здійснюється її розшифрування та проводяться перевірки, зокрема щодо відповідності затвердженому формату, чинності електронного підпису, реєстрації особи платником податку, дотримання вимог Податкового кодексу України та наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами проведених перевірок формується квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної.

На момент зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 24.10.2019 правовідносини щодо зупинення реєстрації податкових накладних регулювалися Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

Відповідно до пункту 5 Порядку №117 податкові накладні, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 Порядку №117 передбачено, що у разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку реєстрація податкової накладної зупиняється. У разі відповідності податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операцій її реєстрація зупиняється з урахуванням передбачених Порядком умов.

Пунктом 13 Порядку №117 встановлено вимоги до змісту квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, зокрема щодо зазначення критерію ризиковості платника податку та/або критерію ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, а також пропозиції щодо надання пояснень та копій документів.

Як встановлено судом, ТОВ «Техновіт Агро» здійснює господарську діяльність, зокрема пов`язану з наданням послуг вантажного автомобільного транспорту відповідно до КВЕД 49.41.

Між ТОВ «Техновіт Агро» та ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС» укладено договір №28-08-19-02 щодо надання послуг із перевезення вантажів.

На виконання умов зазначеного договору позивачем надано послуги з перевезення вантажів на загальну суму 215 124,50 грн, у тому числі податок на додану вартість 35 854,08 грн, що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт №81 від 24.10.2019.

За результатами здійснення зазначеної господарської операції ТОВ «Техновіт Агро» складено податкову накладну №4 від 24.10.2019, яку направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

30.10.2019 позивачем отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №4 від 24.10.2019.

Підставою зупинення реєстрації визначено відповідність податкової накладної вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Оцінюючи зазначені обставини, суд зауважує, що Порядком №117 розмежовано критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій.

При цьому відповідність критеріям ризиковості платника податку повинна встановлюватися щодо самого платника податку, тоді як відповідність критеріям ризиковості здійснення операцій визначається щодо господарської операції, відображеної у податковій накладній.

Водночас зі змісту квитанції від 30.10.2019 вбачається, що контролюючим органом наведено лише загальне посилання на підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку без конкретизації обставин, які стали підставою для застосування зазначеного критерію.

Суд зазначає, що підпункт 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку передбачав декілька самостійних обставин, за наявності яких платник податку міг бути віднесений до ризикових.

Відтак контролюючий орган повинен був зазначити конкретну обставину, яка стала підставою для висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Натомість загальне посилання на зазначений підпункт без визначення конкретної обставини не забезпечує належної визначеності підстав зупинення реєстрації податкової накладної.

Суд зауважує, що можливість надання платником податку вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності складання та подання податкової накладної безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію ризиковості.

Відсутність належної конкретизації підстав зупинення реєстрації податкової накладної створює для платника податку правову невизначеність щодо переліку документів, які необхідно надати для вирішення питання про її реєстрацію.

При цьому суд враховує, що на момент прийняття оскаржуваного рішення від 27.10.2020 №2068649/34429213 Порядок №117 уже втратив чинність.

З 01.02.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас порядок прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, визначався Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії регіонального рівня.

Пунктом 4 Порядку №520 передбачено право платника податку подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, для розгляду питання про її реєстрацію або відмову в реєстрації.

Згідно з пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної, може включати договори, первинні документи щодо постачання або придбання товарів і послуг, документи щодо транспортування, акти приймання-передачі товарів, робіт, послуг, розрахункові документи, банківські виписки та інші документи, визначені зазначеним пунктом.

Відповідно до пункту 11 Порядку №520 у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у разі ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, ненадання копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку або надання копій документів, складених із порушенням законодавства.

Як встановлено судом, 22.10.2020 ТОВ «Техновіт Агро» направило до контролюючого органу письмові пояснення №1-22/1020 та копії первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції, за результатами якої складено податкову накладну №4 від 24.10.2019.

Надані позивачем документи підтверджують здійснення господарської операції з надання послуг перевезення вантажів на користь ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС», за результатами якої складено спірну податкову накладну.

Проте рішенням комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 27.10.2020 №2068649/34429213 позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 24.10.2019.

Підставою прийняття зазначеного рішення визначено ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, рахунків-фактур, актів приймання-передачі товарів, робіт, послуг та накладних.

Оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення, суд виходить із того, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути обґрунтованим, тобто прийнятим з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

При цьому обґрунтованість рішення контролюючого органу передбачає наведення конкретних фактичних та правових підстав його прийняття.

Суд зазначає, що предметом господарської операції, за результатами якої позивачем складено податкову накладну №4 від 24.10.2019, є надання послуг із перевезення вантажів, а не постачання товарів.

Відтак під час вирішення питання про реєстрацію зазначеної податкової накладної контролюючий орган повинен був оцінити документи, що стосуються саме надання транспортних послуг, з урахуванням характеру відповідної господарської операції.

Водночас оскаржуване рішення містить загальне посилання на ненадання первинних документів без конкретизації, які саме документи щодо надання послуг із перевезення вантажів не були надані позивачем та з яких підстав подані пояснення і документи визнано недостатніми для реєстрації податкової накладної.

Суд зауважує, що передбачений пунктом 5 Порядку №520 перелік документів не є універсальним для всіх господарських операцій та має застосовуватися з урахуванням особливостей конкретної операції.

При цьому документи щодо зберігання, навантаження, розвантаження продукції або складського обліку не можуть вимагатися від платника податку без урахування характеру операції, за результатами якої складено податкову накладну.

Відтак саме по собі відтворення у рішенні загального переліку документів, передбачених Порядком №520, без зазначення конкретних документів, відсутність яких перешкоджає реєстрації податкової накладної, не може вважатися належним обґрунтуванням прийнятого рішення.

Суд враховує, що на підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано договір про надання послуг із перевезення вантажів №28-08-19-02, акт приймання-передачі виконаних робіт №81 від 24.10.2019 та інші документи, що стосуються здійснення відповідної господарської операції.

Зазначені документи підтверджують виникнення та виконання господарських зобов`язань між ТОВ «Техновіт Агро» та ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС», за результатами яких складено спірну податкову накладну.

Водночас контролюючим органом в оскаржуваному рішенні не наведено конкретних обставин, які б свідчили про невідповідність поданих позивачем документів вимогам законодавства або неможливість їх використання для підтвердження відомостей, зазначених у податковій накладній.

Суд зазначає, що відмова в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання документів є правомірною лише за умови встановлення факту ненадання документів, необхідних для вирішення питання про її реєстрацію.

Натомість за встановлених обставин позивачем надано пояснення та первинні документи на підтвердження господарської операції, а контролюючим органом не наведено належного обґрунтування їх недостатності.

Таким чином, суд доходить висновку, що рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 27.10.2020 №2068649/34429213 прийнято без належного врахування поданих позивачем документів та без конкретизації обставин, які стали підставою для відмови в реєстрації податкової накладної №4 від 24.10.2019.

Крім того, суд враховує, що 28.10.2020 позивачем подано скаргу на рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 27.10.2020 №2068649/34429213.

До зазначеної скарги позивачем долучено документи на підтвердження здійснення господарської операції.

Рішенням комісії Державної податкової служби України від 03.11.2020 №59594/34429213/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня без змін.

Водночас залишення скарги без задоволення не усуває недоліків обґрунтування рішення комісії регіонального рівня та не свідчить про правомірність відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на запобігання безпідставному формуванню податкового кредиту.

Водночас такий моніторинг не повинен підміняти проведення податкових перевірок як способу реалізації контролюючим органом владних управлінських функцій.

Питання фактичного здійснення господарської операції та дотримання платником податку вимог податкового законодавства можуть бути предметом податкової перевірки, проведеної на підставах та в порядку, визначених Податковим кодексом України.

Натомість під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган повинен діяти в межах повноважень та у спосіб, визначені законодавством, із належним обґрунтуванням прийнятого рішення.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та з дотриманням інших передбачених цією нормою критеріїв.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що контролюючим органом не обґрунтовано наявності передбачених пунктом 11 Порядку №520 підстав для відмови в реєстрації податкової накладної №4 від 24.10.2019.

При цьому надані позивачем документи підтверджують здійснення господарської операції, за результатами якої складено зазначену податкову накладну, а оскаржуване рішення не містить належного обґрунтування причин їх неврахування.

За таких обставин суд вважає, що рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 27.10.2020 №2068649/34429213 є необґрунтованим, прийнятим із порушенням вимог законодавства та підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №4 від 24.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частиною третьою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1246 у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної, яке набрало законної сили, така податкова накладна підлягає реєстрації або її реєстрація скасовується в установленому цим Порядком порядку.

При цьому датою реєстрації податкової накладної вважається день, зазначений у відповідному рішенні суду, або день набрання законної сили рішенням суду.

Суд враховує, що скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної без вирішення питання щодо її реєстрації не забезпечить повного та ефективного відновлення порушеного права позивача.

Як встановлено судом, податкова накладна №4 від 24.10.2019 направлена позивачем для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, про що 30.10.2019 отримано відповідну квитанцію.

При цьому підставою для відмови в реєстрації зазначеної податкової накладної стало рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 27.10.2020 №2068649/34429213, яке суд визнав протиправним.

З огляду на встановлені обставини справи та наявність у позивача належних документів на підтвердження господарської операції, суд вважає, що зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №4 від 24.10.2019 є належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача.

При цьому визначення датою реєстрації податкової накладної 30.10.2019 відповідає даті її надходження до контролюючого органу, підтвердженій відповідною квитанцією, та забезпечує відновлення прав позивача, порушених унаслідок протиправної відмови в її реєстрації.

Таким чином, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «Техновіт Агро» №4 від 24.10.2019 датою її отримання 30.10.2019.

З урахуванням встановлених обставин справи, досліджених доказів та наведених норм законодавства суд доходить висновку, що оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 27.10.2020 №2068649/34429213 прийнято без належного обґрунтування та з порушенням вимог законодавства, що регулює порядок прийняття рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкових накладних.

Відтак адміністративний позов ТОВ «Техновіт Агро» підлягає задоволенню в повному обсязі шляхом визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві від 27.10.2020 №2068649/34429213 та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №4 від 24.10.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання 30.10.2019.

VІI. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

VIІI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Враховуючи задоволення позову, на користь позивача слід присудити понесені ним судові витрати в розмірі 2270,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме комісією регіонального рівня прийняте оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в реєстрі.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2068649/34429213 від 27.10.2020, про відмову в реєстрації податкової накладної від 22.10.2020 року №4.

Зобов`язати Державну податкову службу України (ЄДРПОУ: 43005393; адреса: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати податкову накладну №4 від 24.10.2019, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "Техновіт Агро" (код ЄДРПОУ 34429213, місцезнаходження: 07041, м. Київ, провулок Електриків, буд. 5, кв. 18), в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання, а саме -30.10.2019.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техновіт Агро" (код ЄДРПОУ 34429213, місцезнаходження: 07041, м. Київ, провулок Електриків, буд. 5, кв. 18) судові витрати в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят), 00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Леонтович А.М.