Рішення № 141147514, 02.11.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4188/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"02" листопада 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретарів судового засідання Ракуленко Є.Ф., Манучарян А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ

у серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами в загальному розмірі 28306,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21 січня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №8050258, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн зі строком користування протягом 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути його в повному обсязі до 16 січня 2026 року, сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 0,30% від суми кредиту одноразово, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,0010% річних від фактичної заборгованості за кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (15 днів).

Наслідком порушення позичальником умов кредитного договору є його обов`язок сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення.

27 червня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-16/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору №8050258 від 21 січня 2025 року.

Окрім того, 22 лютого 2025 року ТОВ «Селфі кредит» уклало з відповідачем договір №2114037 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort». Відповідно до договору ТОВ «Селфі кредит» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 700,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів, який в свою чергу зобов`язався вчасно повернути кредит до 17 лютого 2026 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,0 % за кожен день користування кредитом.

Наслідком порушення позичальником умов кредитного договору є його обов`язок сплачувати штраф у розмірі 250,00 грн на 3-й день невиконання зобов`язань, у розмірі 50,00 грн, починаючи з 4-го дня невиконання зобов`язань.

30 вересня 2025 року ТОВ «Селфі кредит» уклало з ТОВ «Свеа Фінанс» договір факторингу №01.02-39/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору №2114037 від 22 лютого 2025 року.

Відповідач свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість:

- за договором про споживчий кредит №8050258 від 21 січня 2025 року в розмірі 24800,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 9800,00 грн, заборгованість за штрафами в розмірі 5000,00 грн;

- за договором №2114037 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 22 лютого 2025 року в розмірі 3506,99 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 699,99 грн, заборгованість за процентами в розмірі 1407,00 грн, штрафи в розмірі 1400,00 грн, а всього в загальному розмірі 28306,99 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Представниця позивача Паладич А.О. в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема суд встановив, що 21 січня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит №8050258, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн зі строком користування протягом 360 днів, а відповідач зобов`язався повернути його в повному обсязі до 16 січня 2026 року, сплатити комісію за надання кредиту у розмірі 0,30% від суми кредиту одноразово, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,0010% річних від фактичної заборгованості за кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) в розмірі 14% від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду (15 днів).

Наслідком порушення позичальником умов кредитного договору є його обов`язок сплатити штраф у розмірі 1000,00 грн за кожний випадок порушення.

27 червня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Свеа Фінанс» було укладено договір факторингу № 01.02-16/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору №8050258 від 21 січня 2025 року.

Окрім того, 22 лютого 2025 року ТОВ «Селфі кредит» уклало з відповідачем договір №2114037 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort». Відповідно до договору ТОВ «Селфі кредит» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у розмірі 700,00 грн зі строком користування коштами протягом 360 днів, який в свою чергу зобов`язався вчасно повернути кредит до 17 лютого 2026 року, а також сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,0 % за кожен день користування кредитом.

Наслідком порушення позичальником умов кредитного договору є його обов`язок сплачувати штраф у розмірі 250,00 грн на 3-й день невиконання зобов`язань, у розмірі 50,00 грн, починаючи з 4-го дня невиконання зобов`язань.

30 вересня 2025 року ТОВ «Селфі кредит» уклало з ТОВ «Свеа Фінанс» договір факторингу №01.02-39/25, за яким первісний кредитор відступив позивачу за плату право грошової вимоги до ОСОБА_1 за зобов`язаннями, що виникли з договору №2114037 від 22 лютого 2025 року.

Згідно ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан», ТОВ «Селфі кредит» та відповідач ОСОБА_1 , з дотриманням положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитні договори в електронній формі, узгодили у них усі істотні умови, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договори за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

При цьому, згідно доданих до позову матеріалів справи, ТОВ «Мілоан», ТОВ «Селфі кредит» виконали свої зобов`язання перед відповідачем щодо надання кредитів, а саме копією платіжного доручення № 146567837 від 21 січня 2025 року, копією довідки ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20250930-9807 від 30 вересня 2025 року підтверджено успішне зарахування кредитних коштів у розмірі 10000,00 грн за договором №8050258 від 21 січня 2025 року, в розмірі 700,00 грн за договором №2114037 від 22 лютого 2025 року.

Таким чином відповідач набув статусу, прав та обов`язків позичальника в кредитних правовідносинах з ТОВ «Мілоан», ТОВ «Селфі кредит».

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Водночас, ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Таким чином, з укладенням вищевказаних договорів факторингу до ТОВ «Свеа Фінанс» перейшли усі права та обов`язки первісного кредитора за договорами №8050258 від 21 січня 2025 року, №2114037 від 22 лютого 2025 року.

За наданими позивачем розрахунками розмір заборгованості становить:

- за договором про споживчий кредит №8050258 від 21 січня 2025 року в розмірі 24800,00 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 10000,00 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредиту в розмірі 9800,00 грн, заборгованість за штрафами в розмірі 5000,00 грн;

- за договором №2114037 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 22 лютого 2025 року в розмірі 3506,99 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 699,99 грн, заборгованість за процентами в розмірі 1407,00 грн, штрафи в розмірі 1400,00 грн.

Проте, суд не в повній мірі погоджується з вказаними розрахунками, виходячи з наступного.

Закон України «Про споживче кредитування» регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв`язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит та іншими договорами (ст. 3 закону).

Частиною 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлена можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.

Водночас, згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21, від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 та інших.

Наведені висновки в подальшому також підтримані й у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21, згідно якої якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення комісії як плати за обслуговування кредитної заборгованості за договором №8050258 від 21 січня 2025 року. Тобто ТОВ «Мілоан» фактично встановив сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.

Водночас, будь-яких обмежень щодо можливості встановлення комісії за надання кредиту (на відміну від комісії за обслуговування кредиту, яка регулюється спеціальними правилами встановлення та відповідними обмеженнями) Закон України «Про споживче кредитування» не містить.

Крім цього, згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За встановленого, штрафи не підлягають стягненню.

З огляду на викладене, заборгованість за договором про споживчий кредит №8050258 від 21 січня 2025 року становить 7200,00 грн (10000,00 грн (заборгованість за кредитом) 2800,00 грн (сплачені відповідачем кошти, що були зараховані на погашення заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості); за договором №2114037 від 22 лютого 2025 року 2106,99 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 699,99 грн, заборгованість за процентами в розмірі 1407,00 грн (відповідні нарахування щодо кредиту, процентів повністю узгоджуються з умовами договору, а саме вони нараховані відповідно до узгодженої в договорі процентної ставки та в межах встановленого строку кредитування, з урахуванням сплачених позичальником коштів).

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (33%), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 878,59 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 37616221, заборгованість:

- за договором про споживчий кредит №8050258 від 21 січня 2025 року в розмірі 7200,00 грн,

- за договором №2114037 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 22 лютого 2025 року в розмірі 2106,99 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 699,99 грн, заборгованість за процентами в розмірі 1407,00 грн, а всього в загальному розмірі 9306,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Іллінська, будинок 8, ідентифікаційний код 37616221, судові витрати в розмірі 878,59 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В.Лузан