Рішення № 141147374, 02.11.2026, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2161/26

2/468/1633/26

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

02.11.2026 Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Гапєєвої Т.В., за участю секретаря судового засідання Шутєєвої Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка справу №468/2161/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 06.08.2023 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 240122 в електронній формі, за умовами якого останньому наданий кредит у розмірі 3000 грн.

19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 568/ФК-24, згідно з яким останнє набуло права вимоги за договором № 240122 від 06.08.2023 на суму 10950 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 3000 грн., заборгованість за процентами 7950 грн.

Відповідачем заборгованість не погашалась.

Отже, позивач як новий кредитор змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та просить стягнути з ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати - судовий збір 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

В тексті позову позивач заявив про розгляд справи за відсутності його представника та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Позов надійшов до суду 18.08.2026.

20.08.2026 відкрите провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач до суду не з`явився, про час слухання справи повідомлявся рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (до суду повернулось поштове відправлення, що вказує на відсутність відповідача за зареєстрованим у встановленому порядку місцем його проживання, тому він відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим). До суду не надійшло відзиву на позов.

З огляду на те, що сторони належним чином повідомлені, відповідач не з`явився в судове засідання та не подав відзив, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

В судовому засіданні встановлено, що 06.08.2023 між ТОВ «ЗАЙМЕР» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір про надання фінансового кредиту № 240122. За умовами вказаного договору позичальник надав відповідачу кредит в сумі 3000 грн. строком на 14 днів до 19.08.2023 з умовою сплати процентів за користування кредитом в розмірі 5 процентів річних від суми кредиту на добу.

Вказаний договір було підписано відповідачем шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором CL6306.

14.09.2023 ТОВ «ЗАЙМЕР» змінило найменування на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ».

Відповідно до довідки від 01.07.2026 ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» клієнт ОСОБА_2 06.08.2023 ідентифікований в системі товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ», акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 240122 - KL6306, який направлений 06.08.2023 о 09:10:05 на номер телефону НОМЕР_1 .

ТОВ «ПрофітГід» підтвердило, що ним було здійснено було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача НОМЕР_2 , емітент платіжної картки отримувача PRIVAT BANK, 3000 грн. 06.08.2023 о 09:10 год. від ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ», код ЄДРПОУ 42146903, призначення платежу: видача кредита #240122.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 240122 від 06.08.2023, складеної первісним кредитором ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» вбачається, що позичальник ОСОБА_2 станом має заборгованість в сумі на суму 10950 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 3000 грн., заборгованість за процентами 7950 грн.

Відповідно до відповіді відділу «ЦНАП» виконавчого комітету Баштанської міської ради Баштанського району Миколаївської області від 19.08.2026 ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_3 .

З листа АТ КБ «Приват Банк» від 29.09.2026 та виписки за договором № б/н за період 06.08.2023 - 06.08.2023 вбачається, що на ім`я ОСОБА_4 банком емітовано картку № НОМЕР_3 та на неї 06.08.2026 зараховано 3000 грн.

19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладений договір факторингу № 568/ФК-24, згідно з яким 19.04.2024 відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № 240122 від 06.08.2023.

Відповідно до витягу з додатку до вказаного договору факторингу сума боргу відповідача перед новим кредитором становить 10950 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту 3000 грн., заборгованість за процентами 7950 грн.

Договір факторингу № 568/ФК-24, акт приймання-передачі реєстру прав вимог за договором факторингу №568/ФК-24 від 19.04.2024 підписані сторонами підписами та скріплені печатками.

Відповідачем заборгованість за кредитним договором не погашалась.

Згідно із ст.ст.1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Наявними у справі доказами підтверджується, що відповідно до частини першої статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, оформленого в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Отже, суд вважає доведеними факт укладання відповідачем кредитного договору, отримання відповідачем грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, та невиконання в повному обсязі своїх зобов`язань з повернення кредиту позивачу і сплати процентів за користування ним. Також доведеним є перехід права вимоги за вказаним кредитним договором до позивача.

Вказане є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування ним.

Разом з тим суд не погоджується із розрахунками заборгованості, наданим позивачем, в частині визначення розміру процентів, що підлягають стягненню.

Згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитом складає 10950 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 3000 грн.; заборгованість за відсотками 7950 грн.

При визначенні розміру відсотків, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування відсотків може здійснюватися в межах строку кредитування.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 4 статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові від 05 квітня 2023 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/4518/16 зробила висновок про те, що «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання».

Можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiunt ur contra proferentem, тобто слова договору тлумачиться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови) (див. Постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).

Як слідує із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 240122 від 06.08.2023, проценти за період поза межами строку кредитування ТОВ «ЗАЙМЕР» нараховує саме як проценти за «користування кредитом», а не як міру відповідальності на підставі ст. 625 ЦК України.

Вказане вище унеможливлює тлумачення нарахованих ТОВ «ЗАЙМЕР» процентів за «користування кредитом» поза межами строку кредитування як міри відповідальності на підставі статті 625 ЦК України та, як наслідок - задоволення вимоги в частині заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування, тобто після 19.08.2023.

Зазначене узгоджується із вищенаведеними висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року.

На підставі вищевикладеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.

За умовами кредитного договору № 240122 від 06.08.2023 сторони погодили строк кредитування 14 днів до 19.08.2023.

Пунктом 4.3.3 договору передбачено, що клієнт має право продовжити надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в графіку розрахунків - 19.08.2023, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.

Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом, матеріали справи не містять.

Отже, з урахуванням погодженого сторонами в кредитному договорі №240122 від 06.08.2023 строку кредитування до 19.08.2023, сума, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 5100 грн., із яких: 3 000 грн. тіло кредиту; 2100 грн. проценти, нараховані до спливу визначеного договором строку кредитування, та розраховані за формулою виходячи із 5% на день (3000 грн. х 5 % х 14 днів) або за формулою виходячи із 1825 % на рік (3000 грн. х 1825% х 14 днів : 365 днів).

Нарахування та стягнення процентів за користування кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України.

Факт понесення витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наданими суду договором № 42649746/02 про надання правової допомоги від 01.06.2026; детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_5 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» щодо стягнення кредитної заборгованості від 21.07.2026, додатковою угодою № 240122 від 21.07.2026 до договору про надання правової допомоги № 42649746/02 від 01.06.2026, актом надання послуг №240122 на підтвердження факту надання правової допомоги від 21.07.2026.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, який судом задоволений на 47%, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1251,33 грн. (2662,40 х 47%) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2820 грн. (6000 грн. х 47%) пропорційно задоволеній частині позовних вимог.

Керуючись 12; 13; 81; 89, 264; 265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №240122 від 06.08.2023 в сумі 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

У стягненні заборгованості в більшому розмірі - відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 1251 (одну тисячу п`ятдесят одну) гривну 33 копійки в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» 2820 (дві тисячі вісімсот двадцять) гривень в рахунок відшкодування втрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (адреса 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1 ЄДРПОУ 42649746);

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ).

Повне судове рішення складене 02.11.2026.

СУДДЯ: