Рішення № 141145942, 31.08.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/1254/25

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П.,

за участю прокурора Барбаш О.А. прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури та представників:

від позивача 3: Федорова Л.В. за посвідченням,

від відповідача 1: Левчук А.С., Беспалов В.С. за довіреністю,

від відповідача 2 не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу

за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1. Смілянської міської ради,

2. Північного офісу Держаудитслужби,

3. Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут,

2. Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 360 355,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

Господарським судом Черкаської області розглядається справа за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Смілянської міської ради (позивач 1), Північного офісу Держаудитслужби (позивач 2), Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області (позивач 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (відповідач 1), Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради (відповідач 2, Управління ЖКГ) про:

визнання недійсними додаткових угод № 4 від 03.06.2020, № 5 від 01.10.2020, № 6 від 05.10.2020, № 7 від 16.12.2020, № 8 від 16.12.2020 до

договору № 71021000763 від 29.01.2020 про закупівлю електричної енергії, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут;

стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (вул. Благовісна, 166, м. Черкаси, Черкаська область, 18002, код ЄДРПОУ 42474208) на користь Смілянської міської ради Черкаської області (вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаський район, Черкаська область, 20701, код ЄДРПОУ 25874705) кошти у розмірі 360 355,49 грн.

В обґрунтування позову прокурор вказав на невідповідність додаткових угод № 4 від 03.06.2020, № 5 від 01.10.2020, № 6 від 05.10.2020, № 7 від 16.12.2020, № 8 від 16.12.2020 до договору № 71021000763 від 29.01.2020 про закупівлю електричної енергії, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут, вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України в частині збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 відсотків. Прокурор стверджує, що внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочину, яким підвищується ціна, - недійсним. Укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом та самим договором, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку отримав Замовник за результатами аукціону та під час підписання договору.

Щодо підстав стягнення безпідставно отриманих коштів, то прокурор зазначив, що сутність оспорюваних додаткових угод призводить до висновку про наявність в них лише однієї зобов`язаної сторони та однієї управненої, на користь якої споживач має сплатити додаткові (порівняно з умовами Договору) кошти, не отримуючи нічого взамін. А отже застосування визначених ч. 1 ст. 216 ЦК України наслідків недійсності такого правочину зводиться до повернення безпідставно отриманих коштів, що у свою чергу корелюється з положеннями ст. 1212 ЦК України. За розрахунком прокурора до стягнення з відповідача 1 на користь Смілянського місцевого бюджету підлягають кошти в сумі 360 355,49 грн.

Також прокуратура вбачає наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави у даній справі шляхом звернення до суду з позовною заявою, оскільки позивачі, відповідно до наданих повноважень, незважаючи на наявні порушення норм закону при укладенні оскаржуваних додаткових угод, не здійснюють захисту інтересів держави.

Ухвалою від 17.10.2025 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження.

03 листопада 2025 року від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву з клопотанням про призначення лінгвістичної експертизи та заявою про долучення доказів на підтвердження повноважень представника.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача 1 стверджував, що додаткові угоди № 4 від 03.06.2020, № 5 від 01.10.2020, № 6 від 05.10.2020, № 7 від 16.12.2020, № 8 від 16.12.2020 до договору № 71021000763 від 29.01.2020 про закупівлю електричної енергії укладені відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції Закону № 1530-ІХ від 03.06.2021). та за згодою обох сторін, а тому правомірно. За доводами останнього, підвищення ціни за одиницю електроенергії не перевищувало 10% від ціни, встановленої попередньою додатковою угодою, і було обґрунтоване документально довідками ДП «Оператор ринку» та висновками Черкаської торгово-промислової палати (ТПП), які підтверджують коливання ринкових цін.

Відповідач 1 доводить про можливість розраховувати 10%-ий ліміт від ціни, встановленої попередньою додатковою угодою, а не від початкової ціни Договору, оскільки п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», дозволяє розраховувати 10%-ий ліміт підвищення ціни за одиницю товару від ціни, встановленої попередньою додатковою угодою, а не від початкової ціни Договору. Відповідач посилається на нечіткість норми, висновок експерта № 118/24 від 06.03.2024, який підтверджує його тлумачення.

06 листопада 2025 року від прокурора надійшли відповідь на відзив та заперечення на клопотання про призначення експертизи у справі.

У відповіді на відзив прокурор спростував заперечення відповідача зазначаючи таке:

- неправомірність підвищення ціни за одиницю електроенергії понад 10% від початкової ціни, визначеної Договором, є ключовою підставою для визнання додаткових угод недійсними;

- додаткові угоди порушують ч. 3 ст. 632 Цивільного кодексу України;

- доводи ТОВ «Черкасиенергозбут» щодо тлумачення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» за твердженням прокурора є необґрунтованими. Норма чітко обмежує сукупне підвищення ціни до 10% від початкової, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, зокрема постановою ВП ВС від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22. Нова редакція Закону не змінює цього тлумачення, висновок експерта не має доказової сили, а посилання на нечіткість норми та відмінність обставин спростовуються законодавством і судовою практикою. Підвищення ціни на 44% є порушенням Закону та підставою для визнання додаткових угод недійсними.

10 листопада 2025 від відповідача 1 надійшли заперечення на відповідь на відзив, пояснення на заперечення на заяву про призначення експертизи, 11 листопада 2025 року заява про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування заяви про зупинення провадження у справі відповідач 1 зазначив, що підстави передачі справи № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та підстави заперечення проти позовних вимог у даній справі майже повністю співпадають. Обидві справи є подібними у частині застосування норм Закону України Про публічні закупівлі і рішення у справі № 920/19/24 може вплинути на правильне вирішення даної справи. Окрім того, єдиним засновником ТОВ Черкасиенергозбут, що володіє 100 % акцій статутного капіталу є Акціонерне товариство Черкасиобленерго (код ЄДРПОУ 22800735), у свою чергу одним із засновників ПАТ Черкасиобленерго, що володіє 70,914643 % акцій статутного капіталу є Держава Україна в особі суб`єкта управління державної власності Міністерства енергетики України (код ЄДРПОУ 37552996). Враховуючи зазначене, опосередковане володіння держави України у частці статутного капіталу ТОВ Черкасиенергозбут складає 70, 914643 %, а тому рішення у даній справі може вплинути на державні інтереси, що полягають у забезпеченні загальносуспільних потреб.

13 листопада 2025 року від прокурора надійшло заперечення на заяву про зупинення провадження у справі.

У письмових запереченнях прокурор просив відмовити у задоволенні заяви, оскільки правовідносини, які є предметом у справі № 925/1254/24, вже неодноразово були предметом розгляду Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 915/1868/18, постанова Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 927/685/20, постанова Верховного Суду від 18.02.2025 у справі № 925/889/23) та Великої Палати Верховного Суду (постанова від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21), в яких чітко визначено висновки щодо застосування норм матеріального та процесуального права.

14 листопада 2025 року від Управління надійшли додаткові пояснення, в яких також викладено клопотання про розгляд справи без його участі.

17 листопада 2025 року від Ради надійшла заява про розгляд справи за відсутності свого представника, в якій викладено позицію на підтримку позову.

18 листопад 2025 року від Управління ЖКГ надійшла заява про розгляд справи за відсутності свого представника, в якій викладено позицію щодо позову.

18 листопада 2025 року від прокурора надійшли пояснення на заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 19.11.2025 Господарський суд Черкаської області клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут від 11.11.2025 про зупинення провадження задовольнив; провадження у справі № 925/1254/25 зупинив до завершення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.

05 січня 2026 року від прокурора надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, оскільки постановою Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 залишено без задоволення касаційну скаргу ТОВ Енергетичне партнерство, постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.10.2024 та рішення Господарського суду Сумської області від 26.06.2024 залишено без змін.

Ухвалою від 02.02.2026 Господарський суд Черкаської області провадження у справі поновив.

16 лютого 2026 року від відповідача 1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

12 та 24 лютого 2026 року від прокурора надійшли додаткові пояснення щодо представництва прокуратурою інтересів держави в суді у даній справі.

16 лютого 2026 року від відповідача 1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України).

18.03.2026 від Смілянської міської ради надійшла заява, якою позивач 1 повідомив суд, що підтримує позовні вимоги прокурора в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими, спрямованими на захист інтересів територіальної громади та на відновлення законності у сфері використання бюджетних коштів під час здійснення публічних закупівель та просить розгляд справи здійснювати без участі представника Ради.

18.03.2026 від Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника Управління, з урахуванням обставин, викладених у позові, наданих доказів та відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою від 30.03.2026 у задоволенні клопотань представника Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (відповідач 1) про призначення лінгвістичної експертизи та про залишення позову без розгляду відмовлено, закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

27.04.2026 від відповідача 1 до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 922/2848/24.

Ухвалою від 16.06.2026 Господарський суд Черкаської області в задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (відповідач 1) про зупинення провадження у справі відмовив; судове засідання призначив на 10 год 20 хв 25 серпня 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 5 статті 236 ГПК України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно всі подані учасниками справи заяви по суті позовних вимог прийняті судом до розгляду, долучені до матеріалів справи.

25.08.2026 від Смілянської міської ради надійшла заява, якою позивач повідомив суд, що підтримує позовні вимоги прокурора в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими, просив розгляд справи здійснювати без участі представника Ради.

У призначене судове засідання відповідач 2 не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні, що відбулося 25.08.2026 за участю прокурора та представника позивача 3 та відповідача 1, суд заслухавши вступне слово прокурора та представників сторін, усні пояснення, оголосив перерву до 26.08.2026.

У судовому засіданні, що відбулося 26.08.2026 за участю прокурора та представників позивача 3 та відповідача 1, суд продовжив розгляд справи по суті, перейшов до з`ясування обставин справи та дослідження доказів, дослідивши докази, надав можливість прокурору та представникам сторін на стадії судових дебатів висловити свої правові позиції щодо спірних правовідносин та обмінятись репліками. Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, здійснити розподіл судових витрат. Представники відповідача проти позову заперечив повністю. Суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 31.08.2026 підписано скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність (стаття 76 ГПК України), допустимість (стаття 77 ГПК України), достовірність (стаття 78 ГПК України) кожного доказу окремо, а також вірогідність (стаття 79 ГПК України) і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши доводи прокурора та заперечення представника відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Управлінням житлово - комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради проведено процедуру відкритих торгів закупівлі № UA-2019-11-21-000674-c електричної енергії. Відповідно до Тендерної документації по даній процедурі передбачена закупівля електричної енергії (з урахуванням затвердженого у встановленому законодавством порядку тарифу на послуги з передачі електричної енергії в кількості 1 300 000 кВт*год). Учасниками вказаних відкритих торгів зареєструвалися: ТОВ «Черкасиенергозбут» (далі ТОВ «Черкасиенергозбут») з первинною 2 301 000,00 грн та остаточною пропозицією 2 079 000,00 грн, ТОВ «ЕНЕРГОГАЗРЕЗЕРВ» з первинною 2 314 000,00 грн та остаточною пропозицією 2 080 000,00 грн, ТОВ «АС» з первинною 2 496 000,00 грн та остаточною пропозицією 2 496 000,00 грн. Згідно протоколу проведення аукціону, мінімальну пропозицію в розмірі 2 079 000 грн по закупівлі електричної енергії в кількості 1 300 000 кВт*год запропоновано ТОВ «Черкасиенергозбут», тому переможцем вказаного аукціону визначено ТОВ «Черкасиенергозбут».

Управлінням житлово - комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради (споживач) за результатами процедури відкритих торгів з товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (далі ТОВ «Черкасиенергозбут», учасник, постачальник, відповідач 1) укладено договір від 29.01.2020 № 71021000763 про постачання електричної енергії споживачу загальною вартістю на момент укладення договору 2 079 000 грн з ПДВ (346 500 грн), обсяг закупівлі - 1 300 000 кВт/год (далі Договір, т.1, а.с. 57-59).

Відповідно до п. 2.1. Договору учасник зобов`язується здійснювати постачання обсягу фактичного споживання електричної енергії (ДК 021:2015: код 09310000-5 Електрична енергія) за об`єктом (об`єктами) замовника, зазначеними в листі повідомленні, починаючи з 00 год. 00 хв. 01 с. до 24 год. 00 хв. доби впродовж всього строку дії договору відповідно до умов комерційної пропозиції та цього договору, а замовник зобов`язується прийняти товар, оплатити його та здійснювати інші платежі згідно умов цього договору.

Постачання електричної енергії здійснюється за умов визначених цим договором та комерційною пропозицією (п.п. 3.1 п. 3 договору).

Відповідно до п.п. 5.2 п. 5 Договору загальна сума розрахунків за цим договором становить 2 079 000,00 грн, в тому числі ПДВ 346 500,00 грн за весь строк дії договору.

Відповідно до п.п. 5.3 п. 5 Договору, загальний обсяг споживання електричної енергії Замовником за цим договором становить 1 300 000 кВт*год.

Відповідно до п.п. 5.4 п. 5 Договору, ціна (тариф) на електричну енергію зазначається Учасником у платіжних документах виставлених Замовнику за цим договором. Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць.

Оплата замовником своїх фінансових зобов`язань за договором здійснюється на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Учасника, зазначений в розділі 16 «Місцезнаходження та банківські реквізити Сторін» цього договору, виключно в безготівковій формі.

Згідно з п.п. 6.1 п. 6 Договору, замовник має право:

отримувати електричну енергію на умовах, визначених у цьому договору;

змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ;

отримувати інформацію щодо комерційної якості електричної енергії, тарифів (цін), порядку оплати, тощо;

звертатися до учасника з питання змін договору у порядку, передбаченому законом та цим договором;

отримувати від учасника повідомлення про внесення змін до будь-яких умов договору не пізніше ніж за 20 днів до внесення таких змін та у разі незгоди із запропонованими змінами розірвати договір з учасником без оплати передбачених договором штрафних санкцій за його дострокове припинення;

Згідно з п.п. 6.2 п. 6 договору, замовник зобов`язується:

користуватися електричною енергією виключно на підставі договору;

своєчасно здійснювати оплату фінансових зобов`язань за цим договором відповідно до його умов;

отримувати платіжні документи в учасника та оплачувати їх;

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та законодавством України (п.п. 9.1 п. 9 Договору).

Відповідно до п. 12 Договору, умови цього договору не можуть змінюватися, крім випадків передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».

Учасник повідомляє Замовника про внесення змін до будь-яких умов договору не пізніше ніж за 20 днів до внесення таких змін. У разі відмови Замовника від запропонованих Учасником змін до цього договору, до дня з якого мають настати такі зміни, зміни вважаються прийнятими в повному обсязі.

Відповідно до п. 15 Договору, цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції та набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін.

Дія цього договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 % загальної суми розрахунків, визначеної в договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Учасник має право розірвати цей договір в односторонньому порядку за умови, що він здійснив повідомлення Замовника про це за 20 днів до очікуваної дати розірвання якщо:

Замовник прострочив оплату за постачання електричної енергії за цим договором;

Замовник іншим чином суттєво порушив умови цього договору, і не вжив заходів щодо усунення такого порушення в строк, що становить 5 робочих днів.

Дія цього договору також припиняється у наступних випадках: анулювання Учаснику ліцензії на постачання;

банкрутства або припинення господарської діяльності учасника;

зміни власника об`єкта замовника;

відмови замовника від внесення змін до договору, запропонованих йому учасником у відповідності до умов цього договору;

у разі письмового повідомлення Учасника за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті замовником.

У Додатку № 1 до договору наведено перелік об`єктів УЖКГ щодо постачання електричної енергії (т.1, а.с. 64).

Відповідно до додатку 3 «Комерційна пропозиція «Вільна ціна + передача» ціна (тариф) одиниці спожитої електричної енергії у розрахунковому періоді, яка зазначається у платіжному документі, визначається за формулою: Рфакт+(Ртов +Тпер)*Афакт (грн за 1 кВт*год),

де Ртов ціна за одиницю товару (1кВт*год) визначається відповідно до домовленостей з урахуванням існуючих цін на ринку електричної енергії.

Ціна за одиницю товару складає 2,10 грн з ПДВ для даної комерційної пропозиції.

До вказаного договору укладено ряд додаткових угод.

Додатковою угодою № 1 від 29.01.2020, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли згоди без збільшення суми, визначеної в договорі, збільшити ціну не більше ніж на 10 % за одиницю товару по договору. Вказаною додатковою угодою ціну за одиницю товару визначено в розмірі 1,459368 грн з ПДВ (1,155064 грн без ПДВ) для даної комерційної пропозиції та визначено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 155,4 грн/МВт/год (без ПДВ). Загальний обсяг споживання електричної енергії складає 1 300 000 кВт/год (т.1, а.с. 66).

Додатковою угодою № 2 від 05.02.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони договору дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 %, без збільшення загальної суми договору. Відповідно до умов додаткової угоди № 2, ціна за 1 кВт/год з ПДВ електричної енергії з 05.02.2020 становить 1,60532 грн/кВт з ПДВ, без ПДВ 1,33777 грн, для даної комерційної пропозиції. Встановлено тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 155,4 грн/МВт/год (без урахування ПДВ). Загальний обсяг споживання електричної енергії замовником за цим договором становить 1 160 285,75 кВт/год. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням закупівельної ціни електричної енергії на всіх сегментах ринку електричної енергії (т.1, а.с. 67).

Додатковою угодою № 3 від 05.02.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони договору дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 %, без збільшення загальної суми договору. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням закупівельної ціни електричної енергії на всіх сегментах ринку електричної енергії, ціна за 1 кВт/год з ПДВ електричної енергії з 05.02.2020 збільшується на 0,14594 грн з ПДВ та становить 1,60532 грн/кВт з ПДВ, без ПДВ - 1,33777 грн (т.1, а.с. 68).

Додатковою угодою № 4 від 03.06.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони договору дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 % без збільшення загальної суми договору. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням закупівельної ціни електричної енергії на всіх сегментах ринку електричної енергії.

Ціна за 1 кВт/год електричної енергії з 03.06.2020 збільшується на 0,16054 грн з ПДВ та становить 1,76586 грн/кВт/год з ПДВ, без ПДВ - 1,47155 грн. Загальна сума договору за цією додатковою угодою складає 2 078 998,06 грн. Загальний обсяг становить 346 499,68 кВт/год (т.1, а.с. 69).

Додатковою угодою № 5 від 01.10.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 %, без збільшення загальної суми договору. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» згідно постанови НКРЕКП від 11.07.2020 № 1329 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 № 2668». Ціна за одиницю товару згідно даної додаткової угоди визначена у розмірі 1,76586 грн/кВт/год з ПДВ, без ПДВ - 1,47155 грн. Загальна сума договору за цією додатковою угодою складає 2 078 998,06 грн. Загальний обсяг становить 1 061 050,35 кВт/год (т.1, а.с. 70).

Додатковою угодою № 6 від 05.10.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 %, без збільшення загальної суми договору. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням закупівельної ціни електричної енергії на всіх сегментах ринку електричної енергії. Згідно додаткової угоди № 6 з 05.10.2020 ціна за 1 кВт електричної енергії збільшується на 0,17659 грн та становить 1,94245 грн з ПДВ, без ПДВ 1,61871 грн, а вартість передачі 1 кВт електричної енергії становить 0,28828 грн з ПДВ. Загальна сума договору за цією додатковою угодою складає 2 078 997,98 грн. Загальний обсяг становить 931 981 кВт/год (т.1, а.с. 71).

Додатковою угодою № 7 від 16.12.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 %, без збільшення загальної суми договору. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням закупівельної ціни електричної енергії на всіх сегментах ринку електричної енергії.

Ціна споживання за 1 кВт/год електричної енергії з 16.12.2020 збільшується на 0,0979 грн та становить 2,04035 грн/кВт*год. з ПДВ, а без ПДВ - 1,70029 грн. Загальна сума договору за цією додатковою угодою складає 2 078 993,88 грн. Загальний обсяг споживання електричної енергії становить 892 797 кВт/год (т.1, а.с. 72).

Додатковою угодою № 8 від 16.12.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 %, без збільшення загальної суми договору. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням з 01.12.2020 тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» згідно постанови НКРЕКП від 04.11.2020 № 1998 до 0,31276 грн/кВт*год, а з ПДВ 0,375312 грн за 1 кВт/год. Загальна сума договору складає 2 078 991,88 грн. Загальний обсяг споживання електричної енергії становить 860 631 кВт/год. Ціна за одиницю товару складає 2,04035 грн/кВт*год. з ПДВ, а без ПДВ - 1,70029 грн (т.1, а.с. 73).

Додатковою угодою № 9 від 28.12.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на ч. 1 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі», сума договору зменшується на 290 264,81 грн та становить 1 788 727,07 грн, у т.ч. ПДВ.

Додатковою угодою № 10 від 31.12.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на ч. 5 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», строк дії договору продовжено до 28.02.2021, а сума договору збільшена на 357 745,41 грн, що не перевищує 20 % суми, визначеної в договорі, без зміни ціни за 1 кВт/год електричної енергії та становить 1 788 727,07 грн, у т.ч. ПДВ.

Додатковою угодою № 11 від 04.02.2021 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на ст. 188 ГК України, сума договору зменшується на 357 745,41 грн.

На виконання умов Договору про закупівлю електричної енергії Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» поставлено відповідно до актів прийняття передавання товарної продукції за Договором електричної енергії на загальну суму 1897205,41 грн з ПДВ (т.1, а. с. 93-103) та оплачено Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради зокрема:

Згідно з актом № 2 від 16.03.2020 ТОВ «Черкасиенергозбут» за лютий 2020 року поставлено 131 264 кВт електричної енергії на загальну суму 235199,36 грн з ПДВ, згідно з ціною за 1 кВт/год 1,60532 грн з ПДВ. Оплачено згідно платіжного доручення № 14 від 17.03.2020 та № 15 від 17.03.2020.

Згідно з актом № 3 від 01.04.2020 ТОВ «Черкасиенергозбут» за березень 2020 року поставлено 101 862 кВт електричної енергії на загальну суму 182516,75 грн з ПДВ, згідно з ціною за 1 кВт/год 1,60532 грн з ПДВ. Оплачено згідно платіжного доручення № 20 від 02.04.2020.

Згідно з актом № 4 від 04.05.2020 ТОВ «Черкасиенергозбут» за квітень 2020 року поставлено 83 246 кВт електричної енергії на загальну суму 149160,52 грн з ПДВ, згідно з ціною за 1 кВт/год 1,60532 грн з ПДВ. Оплачено згідно платіжного доручення № 24 від 13.05.2020.

Згідно з актом № 5 від 18.06.2020 ТОВ «Черкасиенергозбут» за травень 2020 року поставлено 60 103 кВт електричної енергії на загальну суму 107 692,76 грн з ПДВ, згідно з ціною за 1 кВт/год 1,60532 грн з ПДВ. Оплачено згідно платіжного доручення № 35 від 19.06.2020.

Згідно з актом № 6 від 01.07.2020 ТОВ «Черкасиенергозбут» за червень 2020 року поставлено 53 963 кВт електричної енергії на загальну суму 96 691,1 грн з ПДВ, згідно з ціною за 1 кВт/год 1,60532 грн з ПДВ. Оплачено згідно платіжного доручення № 41 від 02.07.2020 та № 42 від 03.07.2020.

Згідно з актом № 7 від 27.07.2020 ТОВ «Черкасиенергозбут» за липень 2020 року поставлено 58 316 кВт електричної енергії на загальну суму 104490,85 грн з ПДВ, згідно з ціною за 1 кВт/год 1,60532 грн з ПДВ. Оплачено згідно платіжного доручення № 55 від 30.07.2020.

Згідно з актом № 8 від 01.09.2020 ТОВ «Черкасиенергозбут» за серпень 2020 року поставлено 75 986 кВт електричної енергії на загальну суму 143 887,12 грн з ПДВ, згідно з ціною за 1 кВт/год 1,60532 грн з ПДВ. Оплачено згідно платіжного доручення № 65 від 02.09.2020.

Згідно з актом № 9 від 06.10.2020 ТОВ «Черкасиенергозбут» за вересень 2020 року поставлено 86 726 кВт електричної енергії на загальну суму 233 334,14 грн з ПДВ, згідно з ціною за 1 кВт/год 1,94245 грн з ПДВ. Оплачено згідно платіжного доручення № 75 від 07.10.2020.

Згідно з актом №10 від 02.11.2020 ТОВ «Черкасиенергозбут» за жовтень 2020 року поставлено 77 297 кВт електричної енергії на загальну суму 172428,64 грн з ПДВ, згідно з ціною за 1 кВт/год 1,94245 грн з ПДВ. Оплачено згідно платіжного доручення № 81 від 03.11.2020.

Згідно з актом № 11 від 03.12.2020 ТОВ «Черкасиенергозбут» за листопад 2020 року поставлено 100 287 кВт електричної енергії на загальну суму 233530,73 грн з ПДВ, згідно з ціною за 1 кВт/год 2,04035 грн з ПДВ. Оплачено згідно платіжного доручення № 90 від 03.12.2020.

Згідно з актом № 12 від 22.12.2020 ТОВ «Черкасиенергозбут» за грудень 2020 року поставлено 98 637 кВт електричної енергії на загальну суму 238 273,44 грн з ПДВ, згідно з ціною за 1 кВт/год 1,70029 грн з ПДВ. Оплачено згідно платіжного доручення № 93 від 29.12.2020.

За доводами прокурора, внаслідок укладання між сторонами спірних додаткових угод та підняття ціни на поставлену електричну енергію, споживачем Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради було надмірно та безпідставно сплачено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" бюджетні кошти в загальному розмірі 360 355,49 грн, які підлягають примусовому стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" в дохід місцевого бюджету, вказані обставини стали підставою для звернення прокурором в інтересах держави до суду з даним позовом за захистом порушеного права.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є господарськими зобов`язаннями, які регулюються положеннями Цивільного кодексу України (далі ЦК України), Господарського кодексу України (далі ГК України), а з огляду на те, що Договір укладено за результатами процедури закупівлі за частково бюджетні (публічні) кошти також імперативними нормами Закону України «Про публічні закупівлі».

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч. ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. п. 5, 8 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до частин 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, за змістом якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 205 ЦК України визначені вимоги до форми правочину, способів волевиявлення. Згідно з частинами 1, 2 цієї статті ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

При цьому приписи вказаної статті ЦК кореспондуються з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, відповідно до якої господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Згідно з частиною 3 вказаної норми, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Статтею 234 ЦК України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Згідно з частиною 1 ст. 236 ЦК України, правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Правовідносини в сфері державних закупівель регулюються Законом України Про публічні закупівлі, метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України Про публічні закупівлі замовниками є органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Відповідно до ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури за купівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього викладені у ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», де, зокрема, зазначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зробила такий висновок: "…У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі".

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній станом на дати укладення спірних додаткових угод) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

У цій нормі права передбачена можливість внесення змін до договору про закупівлю у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми.

Інший підхід до розуміння положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесенням змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі". Крім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі. Застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

Отже, зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Крім того, положення цієї норми права визначають, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару, тобто передбачають можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни. Ця норма встановлює альтернативний варіант визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару: 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Разом з цим передбачені цієї нормою права обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Проте, цей виняток з обмежень, викладений в останньому реченні п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару.

Такі правові висновки Верховного Суду щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24, до розгляду якої зупинялося провадження у цій справі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 розглянула питання щодо відступу від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, та дійшла висновку про відсутність підстав для цього.

З матеріалів справи судом встановлено, що Управлінням житлово - комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради (споживач) за результатами процедури відкритих торгів з товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» (далі ТОВ «Черкасиенергозбут», учасник, постачальник, відповідач 1) укладено договір від 29.01.2020 № 71021000763 про постачання електричної енергії споживачу загальною вартістю на момент укладення договору 2 079 000 грн з ПДВ (346 500 грн), обсяг закупівлі - 1 300 000 кВт/год (далі Договір, т.1, а.с. 57-59).

Відповідно до п. 2.1. Договору учасник зобов`язується здійснювати постачання обсягу фактичного споживання електричної енергії (ДК 021:2015: код 09310000-5 Електрична енергія) за об`єктом (об`єктами) замовника,

Відповідно до п.п. 5.2 п. 5 Договору загальна сума розрахунків за цим договором становить 2 079 000,00 грн, в тому числі ПДВ 346 500,00 грн за весь строк дії договору.

Відповідно до п.п. 5.3 п. 5 Договору, загальний обсяг споживання електричної енергії Замовником за цим договором становить 1 300 000 кВт*год.

До вказаного договору укладено ряд додаткових угод, зокрема

Додатковою угодою № 4 від 03.06.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони договору дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 % без збільшення загальної суми договору. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням закупівельної ціни електричної енергії на всіх сегментах ринку електричної енергії.

Ціна за 1 кВт/год електричної енергії з 03.06.2020 збільшується на 0,16054 грн з ПДВ та становить 1,76586 грн/кВт/год з ПДВ, без ПДВ - 1,47155 грн. Загальна сума договору за цією додатковою угодою складає 2 078 998,06 грн. Загальний обсяг становить 346 499,68 кВт/год (т.1, а.с. 69).

Додатковою угодою № 5 від 01.10.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 %, без збільшення загальної суми договору. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» згідно постанови НКРЕКП від 11.07.2020 № 1329 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10.12.2019 № 2668». Ціна за одиницю товару згідно даної додаткової угоди визначена у розмірі 1,76586 грн/кВт/год з ПДВ, без ПДВ - 1,47155 грн. Загальна сума договору за цією додатковою угодою складає 2 078 998,06 грн. Загальний обсяг становить 1 061 050,35 кВт/год (т.1, а.с. 70).

Додатковою угодою № 6 від 05.10.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 %, без збільшення загальної суми договору. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням закупівельної ціни електричної енергії на всіх сегментах ринку електричної енергії. Згідно додаткової угоди № 6 з 05.10.2020 ціна за 1 кВт електричної енергії збільшується на 0,17659 грн та становить 1,94245 грн з ПДВ, без ПДВ 1,61871 грн, а вартість передачі 1 кВт електричної енергії становить 0,28828 грн з ПДВ. Загальна сума договору за цією додатковою угодою складає 2 078 997,98 грн. Загальний обсяг становить 931 981 кВт/год (т.1, а.с. 71).

Додатковою угодою № 7 від 16.12.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 %, без збільшення загальної суми договору. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням закупівельної ціни електричної енергії на всіх сегментах ринку електричної енергії.

Ціна споживання за 1 кВт/год електричної енергії з 16.12.2020 збільшується на 0,0979 грн та становить 2,04035 грн/кВт*год. з ПДВ, а без ПДВ - 1,70029 грн. Загальна сума договору за цією додатковою угодою складає 2 078 993,88 грн. Загальний обсяг споживання електричної енергії становить 892 797 кВт/год (т.1, а.с. 72).

Додатковою угодою № 8 від 16.12.2020 до договору про постачання електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, з посиланням на п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», сторони дійшли згоди про збільшення ціни за одиницю товару не більш ніж на 10 %, без збільшення загальної суми договору. Збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії обґрунтовано зростанням з 01.12.2020 тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» згідно постанови НКРЕКП від 04.11.2020 № 1998 до 0,31276 грн/кВт*год, а з ПДВ 0,375312 грн за 1 кВт/год. Загальна сума договору складає 2 078 991,88 грн. Загальний обсяг споживання електричної енергії становить 860 631 кВт/год. Ціна за одиницю товару складає 2,04035 грн/кВт*год. з ПДВ, а без ПДВ - 1,70029 грн (т.1, а.с. 73).

На виконання умов Договору про закупівлю електричної енергії Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради Товариством з обмеженою відповідальністю «Черкасиенергозбут» поставлено відповідно до актів прийняття передавання товарної продукції за Договором електричної енергії на загальну суму 1897205,41 грн з ПДВ (т.1, а. с. 93-103) та оплачено Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради, що підтверджується зазначеними вище платіжними дорученнями (копії яких містяться в матеріалах справи, т. 1, а.с.93-110)

Судом встановлено, що відповідно до укладених оспорюваних додаткових угод ціна за одиницю товару загалом зросла на понад 44 %, що, зважаючи на вже сформовану Верховним Судом практику, суперечить вимогам п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Також такі дії порушують основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України Про публічні закупівлі, а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Отже, системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21 та від 07.12.2022 у справі №927/189/22).

Таким чином, суд вважає, що внаслідок укладення спірних додаткових угод не дотримано вимоги п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", безпідставно змінено істотні умови договору, оскільки при їх укладенні сторони належним чином не обґрунтували та не підтвердили коливання ціни товару на ринку після укладення договору та збільшили ціну за одиницю електричної енергії більш як на 10 %.

Враховуючи зазначене, наведені норми законодавства і умови договору, додаткові угоди № 4 від 03.06.2020, № 5 від 01.10.2020, № 6 від 05.10.2020, № 7 від 16.12.2020, № 8 від 16.12.2020 до договору № 71021000763 від 29.01.2020 про закупівлю електричної енергії, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут, що укладені сторонами з порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладені всупереч ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі.

Підсумовуючи викладене, у даному випадку відповідач 2 розпоряджався бюджетними коштами і таке використання фінансових ресурсів, зважаючи на усі перелічені обставини, виявилося неефективним (як неодноразово зазначав Верховний Суд, будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору), здійсненим із порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на що додаткові угоди до правочину, якими збільшувалася ціна за одиницю товару, підлягають визнанню недійсними.

Щодо вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут на користь Смілянської міської ради Черкаської області 360 355,49 грн суд зазначає таке.

Суд перевірив наведений в позовній заяві прокурором розрахунок щодо суми зайво сплачених коштів встановив, що його здійснено прокурором вірно.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Судом визнано недійсними додаткові угоди № 4 від 03.06.2020, № 5 від 01.10.2020, № 6 від 05.10.2020, № 7 від 16.12.2020, № 8 від 16.12.2020 до договору від 29.01.2020 № 71021000763 про закупівлю електричної енергії, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут.

Оскільки зазначені додаткові угоди є недійсними та не породжують правових наслідків, суд доходить до висновків, що відповідно до умов договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 29.01.2020 № 71021000763, замовником надмірно сплачено кошти на загальну суму 360 355,49 грн.

Отже, грошові кошти в сумі 360 355,49 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем 1, оскільки підстава їх набуття відпала, а тому відповідач 1 зобов`язаний їх повернути позивачу 1, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді та належних позивачів в даних правовідносинах.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4 ст. 53 ГПК України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Частиною 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Отже, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц).

Водночас у розумінні положень п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

У випадку наявності органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Нездійснення захисту має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідний компетентний орган, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом з тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

У позовній заяві прокурор зазначив, що порушенням інтересів держави є те, що під час укладення і виконання оспорюваних додаткових угод до договору про закупівлю порушено вимоги чинного законодавства, принципи ефективного та прозорого здійснення закупівлі, створення добросовісної конкуренції у сфері закупівлі, принципи максимальної ефективності та економії, що призвело до нераціонального та неефективного використання публічних коштів (коштів територіальної громади).

Отже, беззаперечно наявні інтереси держави та територіальної громади щодо дотримання законності комунальним підприємством при здійсненні публічних закупівель, оскільки їх здійснення впливає на майновий стан територіальної громади (Власника).

Закон України «Про публічні закупівлі» установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Отже правильне, в порядку, визначеному законодавством, використання бюджетних коштів беззаперечно становить державний інтерес.

Суперечності, які виникають у бюджетних правовідносинах, зачіпають як інтереси держави, так і суспільні інтереси, тож порушення інтересів держави у цій сфері є порушенням загальнодержавних інтересів, що у відповідності до ст.131-1 Конституції України покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

У даній справі прокурором пред`явлений позов, зокрема, на захист порушених майнових інтересів держави внаслідок укладення незаконних правочинів у вигляді додаткових угод до договору, якими суттєво підвищено ціну за одиницю товару та завдано шкоди у вигляді незаконних витрат бюджетних коштів.

Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність оспорюваних додаткових угод, на підставі яких ці кошти витрачено, такому суспільному інтересу не відповідає.

Виконання зобов`язань за додатковою угодою, укладеною з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідає меті Закону України «Про публічні закупівлі» та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст.3 даного Закону.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» одним із основних принципів місцевого самоврядування визначено поєднання місцевих і державних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.10. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами;

При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону).

Частиною 1 ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов`язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

В даному випадку таким органом місцевого самоврядування є Смілянська міська рада.

Смілянська міська рада виступає в якості суб`єкта владних повноважень, який приймає участь у формуванні бюджету та забезпечує його виконання, а також зобов`язаний забезпечити раціональне та максимально ефективне використання бюджетних коштів, приймає рішення про використання виділених коштів, контролює належне і своєчасне відшкодування шкоди, заподіяної державі.

Будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України (ч.1 ст.23 БК).

Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (п.8 ч.1 ст.2 БК).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п.6 ч.1 ст.2 БК).

Верховний Суд у постанові від 23.09.2021 у справі №907/576/19 зазначив, що замовниками, у розумінні Закону «Про публічні закупівлі», є суб`єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства, яких має забезпечувати держава та які витрачають для здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг публічні фінанси.

Наслідком порушення вимог Закону Про публічні закупівлі є нераціональне використання бюджетних коштів, що в свою чергу свідчить про наявність саме публічного (державного) інтересу, а не приватного інтересу суб`єкта закупівлі. Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС).

Відповідно до рішення Смілянської міської ради № 106-22/VII від 03.09.2021 затверджено Положення про Управління житлово комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради. Згідно з Положенням - Управління створене з метою виконання функцій і повноважень органів місцевого самоврядування в частині управління комунальними підприємствами, які надають житлово комунальні послуги, контролем за станом благоустрою м. Сміла, виконанням «Правил благоустрою територій населеного пункту», «Правил утримання житлових будинків і прибудинкових територій» та правового захисту інтересів органів місцевого самоврядування в межах, які визначені цим Положенням та рішеннями сесії міської ради, її виконавчого комітету. Засновником Управління є Смілянська міська рада. Управління є підзвітним та підконтрольним Смілянській міській раді та її виконавчому комітетові. Майно, яке закріплено за Управлінням на праві оперативного управління, належить до комунальної власності м. Сміла.

За таких обставин Смілянська міська рада, є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у правовідносинах щодо розпорядження та використання бюджетних коштів, наданих відповідним бюджетним призначенням чи асигнуванням на певні цілі. При цьому вони реалізують такі функції як у публічноправових, так і в приватноправових відносинах. Смілянська міська рада є розпорядником бюджетних коштів, який отримав від головного розпорядника бюджетне асигнування, тобто повноваження на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів із бюджету за укладеним за наслідками проведеної публічної закупівлі договором.

Положеннями ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України.

Статтею 4 даного Закону закріплено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких зокрема поєднання місцевих і державних інтересів.

Неналежне та нераціональне з порушенням Закону використання бюджетних коштів є порушенням інтересів держави щодо забезпечення фінансової підтримки місцевого самоврядування.

Порушення законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод про збільшення ціни на товар спричиняє істотну шкоду інтересам держави та територіальної громади щодо здійснення комунальної власності, тобто права територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися та розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном(коштами) що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування і, як наслідок, не відповідає суспільному інтересу.

З матеріалів справи вбачається, що Смілянською окружною прокуратурою на адресу Смілянської міської ради направлено листа від 08.10.2025 № 52/587вих 25 з повідомленням про виявлені порушення та з метою встановлення повноти вжитих органом місцевого самоврядування заходів усунення виявлених прокурором порушень, в тому числі шляхом звернення до суду з позовом, причин їх невжиття (т.1,а.с.55).

Смілянська міська рада повідомила окружну прокуратуру про те, що сільською радою не вживались заходи щодо усунення порушень шляхом ініціювання питання визнання додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії недійсними.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів держави суб`єктом владних повноважень та вказує на наявність підстав для застосування представницьких повноважень прокурором, адже, відповідно до вимог чинного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, факт не звернення відповідного суб`єкта владних повноважень, на якого покладено обов`язок захисту інтересів держави, до суду з відповідною позовною заявою, свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави таким суб`єктом владних повноважень.

У пункті 7.17 постанови від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Суд, також акцентує увагу на тому, що у пунктах 8.10 - 8.14 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема таке: "Беручи до уваги викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи".

Отже, із вищезазначених норм та матеріалів справи судом встановлено, що у цьому випадку загроза порушення інтересів територіальної громади полягає у порушенні чинного законодавства про публічні закупівлі і саме міська рада є органом, уповноваженим здійснювати заходи щодо розпорядження коштами місцевого бюджету саме з метою забезпечення потреб територіальної громади. Однак, будучи обізнаним про такі порушення жодних заходів щодо повернення такої не вжив.

Також судом взято до уваги, що відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про публічні закупівлі» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України.

Здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (ст. 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні»).

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні унормовано положеннями Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та приписами Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (надалі Положення).

Відповідно до п. 10 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», п. п. 3, 4, 9 ч. 4 Положення, Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства тощо.

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба є центральним органом виконавчої влади.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 №266 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Державної аудиторської служби» міжрегіональні територіальні органи Держаудитслужби за переліком, згідно додатку 1, утворюються як юридичні особи публічного права. Наказом Держаудитслужби № 23 від 02.06.2016 затверджено Положення про Північний офіс Держаудитслужби (далі Офіс), згідно якого Офіс підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом.

Згідно з п. 16 Положення у складі Офісу утворюються, як структурні підрозділи, управління у Вінницькій, Житомирській, Черкаській, Чернігівській областях. Управління здійснюють свої повноваження на території адміністративно територіальних одиниць за їх місцезнаходженням відповідно. Повноваження Північного офісу Держаудитслужби, визначені зазначеним наказом, кореспондуються із Положенням про Державну аудиторську службу України, водночас, вказані управління не є юридичними особами.

Орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного та місцевих бюджетів, і в разі виявлення порушень законодавства має право пред`явити обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 826/9672/17).

Відповідно до Положення про Управління Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області, затвердженого наказом Північного офісу Держаудитслужби від 20.10.2016 № 18, основним завданням Управління є реалізація повноважень Офісу на території області місцезнаходження такого управління, а також на території інших областей за дорученням голови Держаудитслужби та його заступників. Управління відповідно до покладених на нього завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, здійснює самопредставництво в судах України.

Смілянською окружною прокуратурою направлено до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області лист від 25.07.2025 № 52 4358вих25, в якому повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та з метою з`ясування питання щодо вжиття заходів щодо захисту інтересів держави. (т.1,а.с.55).

Смілянською окружною прокуратурою направлено до Північного офісу Держаудитслужби лист від 25.09.2025 № 52-5529вих25, в якому повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та з метою з`ясування питання вжиття заходів щодо захисту інтересів держави (т.1,а.с.108).

Згідно з інформацією Північного офісу Держаудитслужби від 03.10.2025 № 262616 17/6300-2025, у зв`язку з розмежуванням повноважень між структурними підрозділами запит прокуратури скеровано до Управління Північного офісу Держаудитслужби у Черкаській області, оскільки саме Управління реалізує повноваження Північного офісу Держаудитслужби та здійснює заходи державного фінансового контролю.

Згідно інформації Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області від 06.08.2025 № 262325-17/2412-2025 зазначено, що Управління звертається до Смілянської окружної прокуратури з питання представництва інтересів держави щодо виявлених ревізією порушень при укладення вказаного вище договору про закупівлю.

Таким чином, не дивлячись на наявність повноважень щодо захисту інтересів держави, а також, враховуючи, що прокуратура повідомила про виявлені порушення, Північним офісом Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, дій, спрямованих на здійснення відповідного захисту інтересів держави, не вчинено.

Отже, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд виснував, що прокурор в даному випадку належним чином обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначаються відомості про розподіл судових витрат.

Черкаською обласною прокуратурою сплачено за подання позову 16436,24 грн судового збору, який відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Черкаської області,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткові угоди № 4 від 03.06.2020, № 5 від 01.10.2020, № 6 від 05.10.2020, № 7 від 16.12.2020, № 8 від 16.12.2020 до договору від 29.01.2020 № 71021000763 про закупівлю електричної енергії, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (вул. Благовісна, буд. 166, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 42474208) на користь Смілянської міської ради Черкаської області (вул. Незалежності, 37, м. Сміла, Черкаський район, Черкаська область, 20701, код ЄДРПОУ 25874705) кошти у розмірі 360 355,49 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Черкасиенергозбут (вул. Благовісна, будинок 166, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 42474208) на користь Черкаської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02911119), місцезнаходження: бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18015, розрахунковий рахунок UA 138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 16436,24 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складене та підписане 02 листопада 2026 року.

Суддя О.В. Чевгуз