Ухвала суду № 141145537, 26.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"26" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1228/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохоров С.А.

секретар судового засідання Кончаренко В.Ю.

за участю:

розпорядника майна - Мухітдінова Р.Д.

уповноважена особа учасника боржника - Багмет К.Е.

представника ПП "ЛВС Павлін" - Розумна О.О.

представника ТОВ "ТК "НОВАТОРГ" - Гончаров Д.О.

ТОВ "ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД" та ТОВ "МЕГА КОРМ" - Мулик К.К.

розглянувши заяву Приватного підприємства "ЛВС ПАВЛІН" вх. №12306 від 22.05.2026 з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявоюТовариство з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" правонаступником якого є Приватне Підприємство ЛВС ПАВЛІНпро визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне"інші учасники справи:

розпорядник майна - арбітражний керуючий Мухітдінов Рустам Джурайович

уповноважена особа учасника (засновника) боржника ОСОБА_1

кредитори:

- ТОВ "АТ БІОФАРМ"

- ТОВ "БІОС ЛАБ"

- ТОВ "СІНК ЕНЕРДЖІ"

заявники грошових вимог до боржника:

- ТОВ "ВЕТСИНТЕЗ-ТРЕЙД"

- ТОВ "МЕГА КОРМ"

- ТОВ "Торгова компанія "НОВАТОРГ"

- ПП "ЛВС ПАВЛІН"

- ТОВ "ЛІНДСТРЕМ"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2026 було відкрито провадження у справі про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне", код ЄДРПОУ 31847986.

Ухвалою від 22.04.2026 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Птахофабрика Просяне", зокрема, було:

Визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю "Сева Санте Анімаль Україна" в загальній сумі 1 883 673,96 грн.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника строком до 09.10.2026 року.

Розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича (свідоцтво №1759 від 30.03.2016).

Також, 22.04.2026 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-сайті Судової влади України (Вищого господарського суду України) про відкриття справи про банкрутство боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне" код ЄДРПОУ 31847986.

Ухвалою суду від 24.06.2026 замінено ініціюючого кредитора у справі №922/1228/26 про банкрутство ТОВ "Птахофабрика Просяне" - Товариство з обмеженою відповідальністю СЕВА САНТЕ АНІМАЛЬ УКРАЇНА (код ЄДРПОУ 34293400) на його правонаступника - Приватне Підприємство ЛВС ПАВЛІН (код ЄДРПОУ 40106790).

Ухвалою суду від 31.08.2026 припинено повноваження генерального директора (директора) ТОВ "ПТАХОФАБРИКА "ПРОСЯНЕ" - Джимшиашвілі Михайла Гурамовича та покладено виконання обов`язків генерального директора (директора) ТОВ "ПТАХОФАБРИКА "ПРОСЯНЕ" на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Мухітдінова Рустама Джурайовича.

Ухвалою суду від 07.09.2026 залучено адвоката Багмет Каріну Едуардівну (свідоцтво ХВ № 002653 від 17.04.2024 року, РНОКПП НОМЕР_1 ) уповноваженою особою учасника (засновника) ТОВ ПТАХОФАБРИКА ПРОСЯНЕ, код ЄДРПОУ 31847986, як учасника справи № 922/1228/26.

Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого ч. 1 ст. 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

Так, на адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання банкрутом надійшла заява ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ЛВС ПАВЛІН" (вх. № 12306 від "22" травня 2026 р.) з грошовими вимогами до боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне" в розмірі 21 320 218,68 грн.

Заява подана через систему Електронний суд 21.05.2026, тобто у строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а тому суд розглядає її в попередньому засіданні.

Розпорядником майна грошові вимоги ПП "ЛВС ПАВЛІН" визнані, відповідно до звіту-повідомлення вх. №15071 від 22.06.2026. При цьому арбітражним керуючим зазначається про здійснення ним перерахунку вимог кредитора, на підставі чого визнано 17 186 231,26 грн - четверта черга задоволення, які складаються з основного боргу: 12 216 353,18 грн (6 289 858,16 + 4 176 455,02 + 1 750 040,00); інфляційних втрат: 1 386 606,49 грн. (1 135 661,96 + 250 944,53); відсотків річних: 3 583 271,59 (2 868 396,36 + 714 875,23) та 1 610 770,00 грн. - пеня за подвійною обліковою ставкою НБУ (881 448,32 + 729 321,68) - шоста черга задоволення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24 червня 2026 року зобов`язано кредиторів подати до суду додаткові докази в підтвердження своїх грошових вимог до боржника.

14.08.2026 та 17.08.2026 кредитором подані додаткові докази в підтвердження його грошових вимог.

21.09.2026 розпорядником майна подані додаткові пояснення до повідомлення за результатами розгляду заяви ПП "ЛВС ПАВЛІН" (вх. №23198 від 21.09.2026) з урахуванням додатково поданих кредитором документів, в яких арбітражний керуючий зазнає про неправомірне нарахування пені понад 6 місяців та за результатами додаткового розгляду грошових вимог кредитора ПП "ЛВС ПАВЛІН", з урахуванням окремо поданих кредитором документів, визнав грошові вимоги у загальному розмірі 19 208 479,18 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.

У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 28.01.2021 у справі №910/4510/20).

Таким чином для запобігання необґрунтованих вимог до боржника та порушень цим прав його кредиторів до доведення обставин, пов`язаних із виникненням заборгованості боржника-банкрута, пред`являються підвищені вимоги.

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку

Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).

Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).

Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником.

Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).

Дослідивши вимоги заяви ПП ЛВС ПАВЛІН та подані кредитором документи в обґрунтування своїх вимог, судом було встановлено наступне.

Так, відповідно до поданої заяви та розрахунку заборгованості кредитор заявляє, що загальна сума вимог становить: 21 320 218,68 грн, що складаються з:

1) Основний борг: 12 216 353,18 грн;

2) Інфляційні втрати: 1 459 321,32 грн;

3) Відсотки річних: 3 598 619,21 грн.;

4) Пеня: 3 690 592,17 грн;

5) Штрафні санкції: 350 008,00 грн.

Грошові вимоги ПП ЛВС ПАВЛІН грунтуються на:

Договорі поставки № 014 від 15.05.2023;

Договорі № 25/03/25 на поставку добових курчат - бройлерів від 25.05.2025;

Договорі поставки № 06/02/2025 від 06.02.2025.

Та заявляє, що ПП ЛВС ПАВЛІН набув права вимоги до боржника на підставі:

- Договору № 0204 від 02.04.2026 про відступлення права вимоги за Договором поставки № 014 від 15.05.2023, який був укладений між ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО» (Постачальник) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (Покупець);

- Договору № 15/16 - 1 від 01.04.2026 про відступлення права вимоги за Договором № 25/03/25 на поставку добових курчат - бройлерів від 25.05.2025, який був укладений між ТОВ «АМАЛ-АГРО» (Постачальник) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (Покупець);

- Договору № 02/04 від 02.04.2026 про відступлення права вимоги за Договором поставки № 06/02/2025 від 06.02.2025, який був укладений між ТОВ «МОРОЗІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» (Постачальник) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ».

На підтвердження заявлених вимог кредитором наданні первинні документи та розрахунки.

Стосовно правовідносин між кредитором та боржником за Договором поставки № 014 від 15.05.2023 (укладений між ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО» (Постачальник) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (Покупець)), які виникли на підставі Договору № 0204 від 02.04.2026 про відступлення права вимоги, судом встановлено наступне.

15 травня 2023 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО» (Постачальник) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (Покупець) укладено договір поставки № 014.

В день укладення договору сторонами було погоджено та укладено Протокол розбіжностей до зазначеного договору.

Відповідно до умов п. 2.1 Договору поставки Постачальник взяло на себе зобов`язання поставляти і передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався приймати і оплачувати товари, за ціною і в асортименті, погодженими сторонами в товарних (видаткових) накладних та/або комерційних специфікаціях (калькуляціях), замовленнях, які є невід`ємною частиною договору, і в кількості, передбаченій замовленнями на товари.

На виконання умов договору поставки ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО» здійснив поставку товару ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» в період з серпня 2024 року по вересня 2024 року на загальну суму 6 357 232,92 грн.

Отримання товару відповідачем підтверджується наступними видатковими накладними: від 31.08.24 на суму 391 462,49 грн., від 01.09.24 на суму 370 000,58 грн., від 03.09.24 на суму 363 580,49 грн., від 04.09.24 на суму 396 894,60 грн., від 05.09.24 на суму 368 311,09 грн., від 06.09.24 на суму 381 435,68 грн., від 08.09.24 на суму 370 676,39 грн., від 09.09.24 на суму 384 928,69 грн., від 11.09.24 на суму 395 085,60 грн., від 11.09.24 на суму 335 768,48 грн., від 17.09.24 на суму 367 297,39 грн. від 20.09.24 на суму 383 182,19 грн., від 21.09.24 на суму 368 311,09 грн., від 24.09.24 на суму 365 269,99 грн., від 25.09.24 на суму 381 784,99 грн., від 26.09.24 на суму 366 621,59 грн., від 28.09.24 на суму 366 621,59 грн.

Відповідно до п. 12.1. Договору, в редакції, погодженій сторонами в Протоколі розбіжностей до договору, покупець здійснює оплату за поставлений товар з відстроченням платежу 30 календарних днів від дати поставки кожної партії Товару.

В порушення умов договору поставки, ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» порушило строк оплати грошових коштів, погоджений сторонами в Договорі поставки.

Враховуючи часткові оплати з боку боржника, сума боргу, яка не сплачена з боку ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» складає 6 289 858,16 грн.

02 квітня 2026 року між ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО» (Первісний кредитор), ПП «ЛВС ПАВЛІН» (Новий кредитор) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (Боржник) укладено Договір № 0204 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.1. Договору відступлення Первісний кредитор передає належне йому право вимоги до Боржника, що виникло з Договору поставки № 014 від 15.05.2023 року (далі - Основний договір), а Новий кредитор приймає відповідні права вимоги, що належні Первісному кредитору та зобов`язується сплатити на користь Первісного кредитора грошові кошти в порядку та на умовах, які передбачені цим Договором.

В пункті 1.3 Договору відступлення випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в усіх зобов`язаннях (грошових / не грошових), що виникли з Договору поставки №014 від 15.05.2023 року, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору (в тому числі права щодо нарахування міри відповідальності та неустойки за таким Договором).

Згідно п. 1.4. Договору відступлення, Право вимоги за цим Договором переходить до Нового Кредитора з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Розмір основної заборгованості в сумі 6 289 858,16 грн не оспарювався боржником та визнаний розпорядником майна.

Згідно ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно за ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст.530 ЦК України).

Крім основної заборгованості кредитором заявлені вимоги в сумі 1 135 661,96 інфляційного збільшення, 2 873 551,97 відсотків річних та 2 859 350,35 штрафних санкцій.

Детальні розрахунки заборгованості додані кредитором до заяви та перевірені судом за допомогою програми Калькулятор Ліга, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, Інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року та з урахування фактично здійснених платежів, що впливає на кількість днів прострочення на які нараховуються річні та інфляційні, а також врахуванням практики, що викладена у постанові Об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19.

За результатами перерахунку розмір 30 % річних судом встановлено, що вірним розміром є 2 868 396,36 грн.

Що ж до заявлених кредитором вимог в частині штрафних санкцій в розмірі 2 859 350,35 грн, суд зазначає.

Так кредитором нараховано пеню на основне зобов`язання за період з 30.09.2024 по 21.04.2026.

Однак, на момент виникнення правовідносин між сторонами за даним договором, строк нарахування пені було обмежено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано..

При цьому, що умовами вказаного договору не передбачено застосування більш тривалого строку нарахування штрафних санкцій (пені), ніж було визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України.

Так, відповідно до п. 15.4. договору: У випадку порушення термінів оплати Товару, передбачених цим договором, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент такого порушення, від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.

Відтак, нарахування пені понад 6 місяців є неправомірним.

Гранична дата для нарахування пені обмежена строком у 6 місяців - відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (ця норма діяла до моменту втрати чинності Кодексом 27.08.2025 включно).

Відтак, нарахування пені понад 6 місяців в даному випадку є неправомірним.

У постанові Верховного Суду від 16 жовтня 2024 року по справі № 911/952/22 Верховний Суд виснував:

88. Період, за який нараховується пеня, має визначені часові межі - початок та кінець періоду (граничні строки) її нарахування, який, зазвичай, може бути пов`язаний з певною календарною датою або подією, що неминуче має настати. Наприклад, такий момент може бути визначений шляхом відображення, зазначення (погодження сторонами) в договорі умови про нарахування пені, зокрема, "до повного виконання зобов`язання", "до дати фактичного виконання", "до повної сплати заборгованості / погашення боргу", "протягом року / усього періоду існування заборгованості" тощо.

89. Тому на практиці необхідно розмежовувати механізм (формулу) обчислення пені, який характеризує таку її ознаку, як нарахування за кожен день прострочення (поденне нарахування), та строк нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені), який регулює частина шоста статті 232 ГК України. Формулювання, яке містить частина третя статті 549 ЦК України та кореспондуючі їй норми інших нормативних актів, в тому числі умови договору (у випадку відображення, зазначення сторонами подібного в договорі), лише вирізняють (ідентифікують) пеню серед неустойки (інших штрафних санкцій) та визначають механізм (формулу) її обчислення, однак жодним чином не стосуються питання щодо граничного строку, за який може бути нарахована пеня.

90. У кожному конкретному випадку господарські суди повинні належним чином проаналізувати умови укладених між сторонами договорів щодо нарахування штрафних санкцій та встановити, чи містить відповідний пункт договору або певний термін, шляхом вказівки на подію (день сплати заборгованості, день фактичної оплати, фактичний момент оплати), або інший строк, відмінний від визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 серпня 2021 року у справі № 910/13575/20).

91. Якщо умовами укладеного договору сторони передбачили більш тривалий, ніж визначений частиною шостою статті 232 ГК України, строк нарахування штрафних санкцій (зазначили про їх нарахування до дня фактичного виконання, протягом усього періоду існування заборгованості тощо), то їх нарахування не припиняється за період прострочення зобов`язання понад шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано, а застосуванню підлягає саме строк, встановлений договором (див., для прикладу, постанову Верховного Суду України від 15 квітня 2015 року у справі № 910/6379/14 (провадження № 3-53гс15), в якій умовами договору сторонами було погоджено нарахування пені по день фактичної оплати боргу).

92. У разі відсутності подібних умов у договорі (використання / зазначення в договорі лише формулювання про нарахування пені "за кожен день прострочення") нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені) припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України.

93. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду виснує, що застосування в тексті господарського договору формулювання "за кожен день прострочення" не можна вважати установленням іншого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України, строку нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені). Таке формулювання лише повторює вирізняльну характеристику пені (поденне її нарахування) та характеризує механізм її визначення (розрахунку), однак жодним чином не впливає на можливість зменшення або збільшення строку нарахування пені, визначеного законом чи договором..

В даному випадку, пеня нарахована кредитором була передбачена договором від 15.05.2023 №14 п. 15.4. договору, яким не було визначено більш тривалого, ніж визначеного частиною шостою статті 232 ГК України (який був чинний на момент укладання договору), строку нарахування штрафних санкцій.

Таким чином, здійснивши власний розрахунок штрафний санкцій (пені) за Договором поставки № 014 від 15.05.2023, судом встановлено їх розмір в сумі 881 448,32 грн.

Враховуючи викладене, заявлені ПП ЛВС ПАВЛІН грошові вимоги за Договором поставки № 014 від 15.05.2023 (укладений між ТОВ «УКРАЇНСЬКЕ ЗЕРНО» (Постачальник) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (Покупець)), які виникли на підставі Договору № 0204 від 02.04.2026 про відступлення права вимоги, підлягають визнанню в розмірі 11 175 364,80 грн та складаються з основного боргу - 6 289 858,16 грн, інфляційних втрат - 1 135 661,96 грн, відсотків річних (30%) - 2 868 396,36 грн та пені - 881 448,32 грн.

Стосовно правовідносин між кредитором та боржником за Договором № 25/03/25 на поставку добових курчат - бройлерів від 25.03.2025 (укладений між ТОВ «АМАЛ-АГРО» (Постачальник) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (Покупець)), які виникли на підставі Договору № 15/16 - 1 від 01.04.2026 про відступлення права вимоги, судом встановлено наступне.

25 березня 2025 року між ТОВ «АМАЛ-АГРО» (Постачальник) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (Покупець) укладено договір на поставку добових курчат-бройлерів №25/03/25.

Предметом договору є купівля-продаж на умовах DDP - склад покупця (Інкотермс 2020) добових курчат бройлерів кросу «Росс - 308/КобБ-500» (п. 1.1 Договору).

ТОВ «АМАЛ-АГРО» виконало прийняті на себе зобов`язання за договором та здійснило поставку на суму 4 972 447,82 грн, що підтверджується:

Видатковою накладною № 112 від 17 вересня 2025 року та Товаро-транспортною накладною №112 від 17 вересня 2025 року, за якими покупець ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» отримало товар на суму 1 872 009,60 грн (з ПДВ).

Видатковою накладною № 117 від 26 вересня 2025 року та Товаро-транспортною накладною №117 від 26 вересня 2025 року, за якими покупець ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» отримало товар на суму 1 223 046,40 грн (3 ПДВ).

Видатковою накладною N 123 від 09 жовтня 2025 року та Товаро-транспортною накладною N 123 від 09 жовтня 2025 року, за якими покупець ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» отримало товар на суму 1 877 391,82 грн (3 ПДВ),

ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» зобов`язалося здійснити оплату товару в наступному порядку: 70% вартості за три дні до дати закладки яєць в інкубатор, 30 % протягом 5 робочих днів після його отримання.

Однак, ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» було лише здійснено часткову оплату, а саме в сумі 795 992,80 грн.

Таким чином, заборгованість боржника за цим договором поставки склала = 4 176 455,02 грн. (4 972 447,82 - 795 992,80).

01 квітня 2026 року між ТОВ «АМАЛ-АГРО» (Первісний кредитор), ПП «ЛВС ПАВЛІН» (Новий кредитор) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (Боржник) укладено Договір № 15/16 - 1 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.1. Договору відступлення Первісний кредитор передає належне йому право вимоги до Боржника, що виникло з Договору №25/03/25 на поставку добових курчат-бройлерів від 25 березня 2025 року (далі - Основний договір), а Новий кредитор приймає відповідні права вимоги, що належні Первісному кредитору та зобов`язується сплатити на користь Первісного кредитора грошові кошти в порядку та на умовах, які передбачені цим Договором.

В пункті 1.3 Договору відступлення випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в усіх зобов`язаннях (грошових / не грошових), що виникли з Договору №25/03/25 на поставку добових курчат-бройлерів від 25 березня 2025 року, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору (в тому числі права щодо нарахування міри відповідальності та неустойки за таким Договором).

Згідно п. 1.4. Договору відступлення, Право вимоги за цим Договором переходить до Нового Кредитора з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Пункт 6.6. Договору поставки встановив, що За порушення термінів оплати товару Покупець зобов`язаний сплатити на користь, Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла протягом всього часу існування заборгованості, від суми такої заборгованості, за весь час затримки платежу (в час затримки платежу враховуються всі календарні дні. Крім того, Покупець, у разі прострочення оплати, на вимогу Постачальника зобов`язаний сплатити на користь останнього вартість неоплаченого товару із врахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 відсотків річних від простроченої суми.

Сторони погодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання проводиться за весь час існування заборгованості.

Загальна заборгованість за Договором № 25/03/25 на поставку добових курчат - бройлерів від 25.05.2025 становить 4 176 455,02 (сума боргу) + 250 944,53 (інфляційне збільшення) + 714 875,23 (відсотки річних) + 729 321,68 грн. (пеня) = 5 871 596,46 грн.

Враховуючи, що заявлені ПП ЛВС ПАВЛІН грошові вимоги, що виникли на підставі договору № 25/03/25 підтверджені належними й допустимими доказами та визнані розпорядником майна й не оспорені боржником, суд вважає за необхідне заяву в цій частині задовольнити.

Стосовно правовідносин за Договором поставки № 06/02/2025 від 06.02.2025 (укладений між ТОВ «МОРОЗІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» (Постачальник) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ»), які виникли на підставі Договору № 02/04 від 02.04.2026 про відступлення права вимоги, судом встановлено наступне.

06 лютого 2025 року між ТОВ «МОРОЗІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» (Постачальник) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (Покупець) укладено договір поставки № 06/02/2025.

Предметом договору є купівля-продаж добових курчат бройлерів кросу ROSS 308, COBB 500, щеплені згідно превентивної програми замовника за окрему плату, вироблені на власних виробничих потужностях на власних виробничих цехах (п. 1.1. Договору поставки).

ТОВ «МОРОЗІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» здійснило постачання товару на користь ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» на суму 1 750 040,00 грн., що підтверджується: видатковими накладними № 37 від 08.02.2026 та № 39 від 10.02.2026 року.

ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» не сплатило постачальнику грошові кошти, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 1 750 040,00 грн.

02 квітня 2026 року між ТОВ «МОРОЗІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» (Первісний кредитор), ПП «ЛВС ПАВЛІН» (Новий кредитор) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (Боржник) укладено Договір № 02/04 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.1. Договору відступлення Первісний кредитор передає належне йому право вимоги до Боржника, що виникло з Договору поставки № 06/02/2025 від 06.02.2025 року (далі - Основний договір), а Новий кредитор приймає відповідні права вимоги, що належні Первісному кредитору та зобов`язується сплатити на користь Первісного кредитора грошові кошти в порядку та на умовах, які передбачені цим Договором.

З пункту 1.3 Договору відступлення випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в усіх зобов`язаннях (грошових / не грошових), що виникли з Договору поставки № 06/02/2025 від 06.02.2025 року, в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору (в тому числі права щодо нарахування міри відповідальності та неустойки за таким Договором).

Згідно п. 1.4. Договору відступлення, Право вимоги за цим Договором переходить до Нового Кредитора з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Дослідивши умови договору поставки, судом було встановлено, що Договором поставки № 06/02/2025 від 06.02.2025, що укладений між ТОВ «МОРОЗІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» (Постачальник) та ТОВ «ПТАХОФАБРИКА «ПРОСЯНЕ» (п. 11) було визначено термін дії зазначеного договору - 25.12.2025.

В свою чергу 14.08.2026 кредитором додатково надано Додаткову угоду від 12.12.2025, якою строк дії Договору продовжено до 25.06.2026 включно.

Відтак, поставки від 08.02.2026 та 10.02.2026 відбулися у межах строку дії Договору.

В свою чергу, щодо строку виникнення обов`язку боржника по оплаті за цим договором, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.4 Договору, оплата кожної партії товару здійснюється у розмірі 100 % загальної вартості партії за один календарний день до закладки яєць в інкубатор згідно з рахунком Постачальника.

Однак, кредитором не надано рахунків Постачальника, відповідно до яких мала здійснюватися оплата за поставки за накладними №37 та №39, а також доказів, які дозволяли б встановити дату закладки яєць в інкубатор. Так само не надано доказів погодження сторонами іншого строку або порядку оплати, відмінного від передбаченого п. 3.4 Договору.

Отже, наданими кредитором доказами не підтверджено конкретну дату настання прострочення відповідно до п. 3.4 Договору.

При цьому, суд приймає до уваги, що кредитором до заяви з грошовими вимогами додано лист-вимогу вих. №166 від 23.03.2026 ТОВ «МОРОЗІВСЬКА ПТАХОФАБРИКА» про оплату заборгованості до 01.04.2026.

Відтак, враховуючи, що визначений Постачальником строк виконання спливав 01.04.2026, розрахунок заявлених нарахувань може бути здійснено за період з 02.04.2026 по 21.04.2026 включно.

В свою чергу, суд зазначає, що річні, інфляційні та пеня нараховані кредитором з 09.02.2026 по 21.04.2026.

Відповідно до п. 7.2 Договору, у разі порушення строку оплати Покупець зобов`язаний сплатити:

- пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення;

- суму боргу з урахуванням індексу інфляції;

- 3 % річних від простроченої суми;

- у разі прострочення оплати відповідної партії товару більше ніж на 10 календарних днів - штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості.

Отже, за наявності встановленого факту несвоєчасної сплати боржником за отриманий товар перевіривши арифметичний розрахунок річних, інфляційних втрат та за допомогою програми Калькулятор Ліга, враховуючи рекомендації Пленуму Вищого господарського суду України, викладені у постанові № 14 від 17 грудня 2013 року Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань, Інформаційного листа № 01-06/928/2012 від 17 липня 2012 року, суд визнає заявлені ПП ЛВС ПАВЛІН грошові вимоги, що виникли на підставі договору № 06/02/2025 від 06.02.2025 в розмірі 1 750 040,00 грн заборгованості за отриманий товар, інфляційні втрати в розмірі 24 500,56 грн, 2 876,78 грн 3% річних, 28 767,78 грн пені та 350 008,00 грн штрафу.

Крім того ПП ЛВС ПАВЛІН при зверненні до суду з заявою про грошові вимоги до боржника було сплачено судовий збір в розмірі 5 324,80 грн.

Отже, сплачений кредитором судовий збір також підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 1 ст. 64 КУзПБ визначено:

1) у першу чергу задовольняються:

- вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

- вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

- вимоги кредиторів за договорами страхування;

- витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури;

- витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

вимоги кредиторів за договорами залучення проміжного та/або нового фінансування у процедурі превентивної реструктуризації;

2) у другу чергу задовольняються:

- вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Пенсійного фонду України за громадян, які застраховані в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Пенсійному фонду України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

- вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів);

- вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Таким чином, за результатом розгляду вказаної заяви ПП ЛВС ПАВЛІН судом визнаються грошові вимоги кредитора ПП "ЛВС ПАВЛІН" до боржника ТОВ "ПТАХОФАБРИКА "ПРОСЯНЕ" у загальному розмірі 19 208 479,18 грн та підлягають включенню до реєстру кредиторів боржника у такій черговості:

1) 5 324,80 грн - витрати зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника - перша черга задоволення;

2) 17 213 608,60 грн - четверта черга задоволення, які складаються з: основного боргу - 12 216 353,18 грн (6 289 858,16 + 4 176 455,02 + 1 750 040,00); інфляційних втрат - 1 411 107,05 грн (1 135 661,96 + 250 944,53 + 24 500,56); відсотків річних - 3 586 148,37 грн (2 868 396,36 + 714 875,23 + 2 876,78);

3) 1 989 545,78 грн - шоста черга задоволення, з яких: пеня - 1 639 537,78 грн (881 448,32 + 729 321,68 + 28 767,78); штраф - 350 008,00 грн.

Приписами ч. 1 ст. 45 КУзПБ встановлено, що Конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Заява ПП "ЛВС ПАВЛІН" подана у встановлений приписами ч. 1 ст. 45 КУзПБ строк. Вимоги ПП "ЛВС ПАВЛІН" виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство.

ПП "ЛВС ПАВЛІН" є конкурсним кредитором з правом голосу.

Керуючись статтями 2, 45, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73-79, 86 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву Приватного підприємства "ЛВС ПАВЛІН" вх. № 12306 від 22 травня 2026 р. з грошовими вимогами до ТОВ "Птахофабрика Просяне" частково.

Визнати грошові вимоги Приватного підприємства "ЛВС ПАВЛІН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне" в розмірі:

1) 5 324,80 грн - витрати зі сплати судового збору - перша черга задоволення;

2) 17 213 608,60 грн - четверта черга задоволення,

3) 1 989 545,78 грн - шоста черга задоволення.

Відхилити грошові вимоги Приватного підприємства "ЛВС ПАВЛІН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Просяне" в розмірі 2 111 739,50 грн.

Зобов`язати розпорядника майна внести відомості щодо визнаних вимог Приватного підприємства "ЛВС ПАВЛІН" до реєстру вимог кредиторів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 26.10.2026.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Повний текст ухвали складено та підписано 02.11.2026.

СуддяПрохоров С.А.