Рішення № 141144681, 20.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2032/26

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Ю.Капустіна, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД ПРЕФОРМ», місто Дніпро

до Фізичної особи підприємця Фареник Марини Олександрівни, Київська обл., Бучанський р-н, селище Бородянка

про стягнення заборгованості за договором поставки

за участю представників:

від позивача Кислий Є.В.

від відповідача Горяна Т.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 02.07.2026 року (вх. №485/26 від 06.07.2026) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАВОД ПРЕФОРМ» (далі позивач) до Фізичної особи підприємця Фареник Марини Олександрівни (далі відповідач) про стягнення заборгованості за договором поставки №40925/03 від 04.08.2025 в загальній сумі 1176558,08 грн., з яких: 1000000,00 грн. сума заборгованості за поставлений товар; 15616,44 грн. сума пені; 1561,64 грн. сума 3% річних; 159380,00 грн. сума вартості зворотної тари.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 14.07.2026 року (вх. №12353/26 від 14.07.2026) про усунення недоліків позовної заяви.

Дослідивши зміст поданої заяви б/н від 14.07.2026 року (вх. №12353/26 від 14.07.2026) про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 10.07.2026 року.

Ухвалою суду від 17.07.2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2032/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.09.2026 року.

До суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив б/н від 31.07.2026 року (вх. №13527/26 від 31.07.2026).

До суду через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив б/н від 03.08.2026 року (вх. №13671/26 від 04.08.2026).

До суду через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив б/н від 05.08.2026 року (вх. №13826/26 від 05.08.2026).

Ухвалою суду від 22.09.2026 закрито підготовче провадження у справі №911/2032/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2026 року.

Представник позивача у судовому засіданні 20.10.2026 року підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені та 3% річних та просив суд позов в цій частині задовольнити повністю. Крім того, представник позивача повідомив, що під час підготовчого провадження відповідачем було повернуто зворотну тару, а тому, позивач не підтримує позовні вимоги про стягнення з відповідача 159380,00 грн. вартості зворотної тари складських металокоробів.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.10.2026 року проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД ПРЕФОРМ» (за договором - Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем Фареник Мариною Олександрівною (за договором - Покупець) 04.08.2025 року укладено Договір поставки №40925/03 від 04.08.2025 року (далі - Договір), згідно умов п. 1.1. Договору. предметом даного Договору є пляшка з поліетилентерефталату (ПЕТФ) для фасування харчових та побутових рідин, преформа, кришка для пляшок та ручка для пляшок, клапан іменовані далі по тексту Договору «Товар». Товар має відповідати вимогам: ТУ У 22.2-39632675-001:2016 Преформи для пляшок з поліетилентерефталату (111 ТФ); ТУ У 22.2-39632675-002:2016 - Кришки та ручки поліетиленові для пляшок і бутлів; ТУ У 22.2-39632675-003:2021 - Пляшки з поліетилентерефталату (ПЕТФ); ТУ У 22.2-39632675-004:2022 - Клапан.

Згідно п. 1.2. Договору, Постачальник зобов?язується поставляти й передавати у власність Покупцеві Товар для використання його в господарській діяльності, а Покупець зобов?язується прийняти Товар й оплатити його вартість на умовах та в строки, передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 1.3. Договору, Постачальник підтверджує, що укладання і виконання ним даного Договору не суперечить нормам чинного в Україні законодавства й відповідає його вимогам, а також підтверджує, що укладання і виконання ним даного Договору не суперечить цілям діяльності Постачальника, положенням його установчих документів або інших локальних актів.

Згідно п. 2.1. Договору, Товар, зазначений у п. 1.1. даного Договору, поставляється Покупцеві партіями.

Відповідно до п. 2.2. Договору, асортимент, кількість, одиниця виміру, ціна одиниці, загальна вартість партії Товару вказується у видаткових накладних щодо кожної партії Товару за попереднім узгодженням між Сторонами.

Згідно п. 2.3. Договору, загальна кількість та асортимент Товару. що поставляється за цим Договором, складає сукупність кількості поставленого товару Покупцю згідно із видатковими накладними.

Відповідно до п. 3.1. Договору, Товар, зазначений у п. 1.1. даного Договору. поставляється на умовах EXW - склад Постачальника м. Дніпро, вул. Автотранспортна. 6. відповідно до МІТКТ «ИНКОПРМС» у редакції 2020 р. (при цьому обов?язок завантаження Товару лежить на Постачальнику): або на умовах DAP - Київська обл. Бучанський р-н. смт. Немішаєве, вул. Джерельна, буд. 33, або на інших умовах за згодою сторін відповідно до МПТКТ «ІНКОТЕРМС» у редакції 2020 р., що зазначається в замовленнях Покупця.

Відповідно до п. 4.1. Договору, ціна на товар визначається за домовленістю між сторонами та фіксується у відповідній видатковій накладній на відвантаження товару, яка є невід?ємною частиною даного Договору.

Згідно п. 4.3. Договору, сторони встановлюють, що протягом строку дії Договору грошові зобов?язання Покупця існують і підлягають, сплаті у національній валюті України - гривні.

Відповідно до п. 4.5. Договору, умови оплати: оплата за поставлений Товар здійснюється протягом (30) календарних днів з моменту підписання Сторонами видаткової накладної.

На виконання своїх зобов`язань за Договором позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 1678901,01 грн., що підтверджується видатковою накладною №130501 від 13.05.2026 року. Однак, відповідач свої зобов`язання з оплати отриманого товару, у строк, встановлений п. 4.5 Договору, не виконав у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 1678901,01 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію №2 від 16.06.2026 (вих. №1606/26-3) з вимогою оплатити отриманий товар у сумі 1678901,01 грн.

29.06.2026 року відповідачем частково оплачено отриманий товар на суму 678901,01 грн., решта товару у сумі 1000000,00 грн. залишилась неоплаченою відповідачем, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 1678901,01 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи видатковою накладною №130501 від 13.05.2026.

Як встановлено судом, відповідачем в порушення умов Договору, не в повному обсязі оплачено отриманий від позивача товар, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 1000000,00 грн.

Після звернення позивача з даним позовом до суду відповідачем сплачено суму боргу в розмірі 1000000,00 грн. за Договором, що підтверджено платіжними інструкціями від 10.07.2026 №58, від 13.07.2026 №59, які долучено відповідачем до відзиву.

Крім того, під час розгляду справи по суті представником позивача зазначено, що під час підготовчого провадження відповідачем було повернуто зворотну тару, а тому, позивач не підтримує позовні вимоги про стягнення з відповідача 159380,00 грн. вартості зворотної тари складських металокоробів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки, відповідачем після подачі позову сплачена заявлена до стягнення сума основного боргу за поставлений товар згідно Договору у сумі 1000000,00 грн., предмет спору у даній справі у вказаній частині позовних вимог відсутній. Крім того, після звернення позивача до суду з даним позовом відповідачем було повернуто зворотну тару, а тому, предмет спору в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 159380,00 грн. вартості зворотної тари складських металокоробів відсутній.

Враховуючи зазначене, суд, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення з відповідача 1159380,00 грн. основного боргу та вартості зворотної тари складських металокоробів.

Стосовно посилань відповідача на те, що сума основного боргу у сумі 1000000,00 грн. була сплачена відповідачем ще до звернення позивача до суду з даним позовом, суд зазначає наступне.

Позивачем на адресу Господарського суду Київської області надіслано позовну заяву б/н від 02.07.2026 року у даній справі, що підтверджується накладною АТ Укрпошта від 03.07.2027 та описом вкладення у цінний лист від 03.07.2026. Вказана позовна заява прийнята та зареєстрована господарським судом 06.07.2026 року за вх. №485/26.

Ухвалою суду від 10.07.2026 року вказану позовну заяву залишено без руху.

До суду від позивача надійшла заява б/н від 14.07.2026 року (вх. №12353/26 від 14.07.2026) про усунення недоліків позовної заяви.

Дослідивши зміст поданої заяви б/н від 14.07.2026 року (вх. №12353/26 від 14.07.2026) про усунення недоліків, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 10.07.2026 року та ухвалою суду від 17.07.2026 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2032/26, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.09.2026 року.

Відповідачем погашено заборгованість в частині основного боргу у сумі 1000000,00 грн., згідно платіжної інструкції №58 від 10.07.2026 на суму 500000,00 грн. та №59 від 13.07.2026 на суму 500000,00 грн.

Згідно ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Враховуючи, що позивач усунув недоліки позовної заяви у визначені в ухвалі суду строки, позовна заява вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду 06.07.2026 та прийнята до розгляду, про що судом постановлено ухвалу від 17.07.2026.

Закриття провадження у справі на підставі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Враховуючи зазначене, предмет спору стягнення основного боргу у сумі 1000000,00 грн. існував станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом 06.07.2026 та припинив існування 10.07.2026 та 13.07.2026, тобто, після звернення позивача до суду з позовом, а тому, посилання відповідача що погашення заборгованості відповідачем відбулося ще до звернення позивача до суду з даним позовом є необґрунтованими та такими, що не приймаються судом до розгляду.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань за Договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивач просить стягнути з відповідача 15616,44 грн. пені та 1561,64 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача у сумі 1000000,00 грн. за період з 13.06.2026 по 01.07.2026, згідно виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 7.1. Договору, у випадку прострочення в оплаті поставленого товару в зарахуванні коштів на рахунок Постачальника. Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості не оплаченого товару/суми незарахованих коштів, за кожен день порушення строків оплати зарахування коштів. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов?язань по оплаті.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стосовно посилань відповідача на відсутність підстав для нарахування позивачем штрафних санкцій, у звязку із тим, що заборгованість за поставлений товар була погашена відповідачем, суд зазначає, що відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Наявність порушення зобов`язання є достатньою підставою для застосування передбачених договором штрафних санкцій, якщо інше не доведено боржником (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).

Враховуючи зазначене, сплата відповідачем основного боргу після звернення позивача до суду з позовом, не звільняє відповідача від сплати пені та 3% річних за весь час невиконання зобов`язання з оплати вартості поставленого товару за Договором.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 15616,44 грн. та 3% річних у сумі 1561,64 грн., судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Усі інші твердження та заперечення відповідача уважно досліджені судом, однак, вони не спростовують вищевикладених висновків суду.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки, спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, а погашення основного боргу та повернення тари відбулось після відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 240 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАВОД ПРЕФОРМ до Фізичної особи підприємця Фареник Марини Олександрівни задовольнити частково.

2. Закрити провадження у справі №911/2032/26 в частині стягнення 1000000,00 грн. основного боргу та стягнення 159380 (сто п`ятдесят дев`ять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп. вартості возвратної тари складських метало коробів.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця Фареник Марини Олександрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ЗАВОД ПРЕФОРМ (49008, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 6, код ЄДРПОУ 39632675) 15616 (п`ятнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 44 коп. пені, 1561 (одну тисячу п`ятсот шістдесят одну) грн. 64 коп. 3% річних та 17648 (сімнадцять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 37 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата виготовлення повного рішення 02.11.2026 року.

Суддя Д.Г. Заєць