Ухвала суду № 141144680, 28.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"28" жовтня 2026 р. Справа № 911/3023/26

Господарський суд Київської області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08303, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Академіка Френкеля, будинок №3; код ЄДРПОУ 20572069)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» (08301, Київська область, Бориспільський район, не визначено Бориспіль-7, «Бориспіль» Міжнародний державний аеропорт; код ЄДРПОУ 32614518)

про стягнення 180 723,02 гривень

В С Т А Н О В И В

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про стягнення 180 723,02 гривень, з яких: 146 785,62 гривень основного боргу, 25 649,70 гривень пені, 5 753,09 гривень інфляційних втрат та 2 534,61 гривень 3% річних.

Позивач зазначає, що 11.05.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, та відповідачем укладено договір оренди №1977 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, який 09.08.2021 викладено в новій редакції. Відповідно до умов договору відповідач отримав у строкове платне користування частину приміщення №77 на 4-му поверсі пасажирського терміналу «D» (інвентарний №47578) площею 14,0 кв. м, розташовану за адресою: Київська область, місто Бориспіль, ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», що перебуває на балансі ДП «МА «Бориспіль» (далі Позивач, Балансоутримувач). Майно передається в оренду з метою розміщення роздягальні виробничого персоналу (без права розміщення офісних приміщень (п.1.2 Договору оренди).

Позивач стверджує, що протягом липня-грудня 2025 року та січня-червня 2026 року відповідач продовжував користуватися орендованим майном, що підтверджується результатами оглядів, фотоматеріалами, а також листами відповідача щодо надання доступу на територію аеропорту для утримання його приміщень та обладнання.

У зв`язку з цим позивачем відповідачу виставлено рахунки на сплату орендних платежів за вказані періоди на загальну суму 146 785,62 гривень та складено відповідні акти. Рахунки й акти направлено відповідачу засобами електронного зв`язку з використанням програмного забезпечення «M.E.Doc», що, за твердженням позивача, підтверджується квитанціями про їх отримання.

Водночас відповідач орендну плату не сплатив, посилаючись на безпідставність її нарахування під час дії воєнного стану, та відмовився від підписання актів. За твердженням позивача, неналежне виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендних платежів стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних, у зв`язку з чим позивач просить стягнути заборгованість у загальному розмірі 180 723,02 гривень.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.10.2026 позовну заяву прийнято судом, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору та доказів.

19.10.2026 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, у якій останній просить здійснювати розгляд справи №911/3023/26 за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, а у разі залишення цієї заяви без задоволення - здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до ч.5 ст.252 ГПК України.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням сторони суд може призначити судове засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Разом з тим, за змістом частини шостої статті 252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Обґрунтовуючи клопотання, відповідач посилається на те, що для встановлення наявності чи відсутності факту використання приміщення упродовж спірного періоду необхідно дослідити значний обсяг документів, поданих позивачем, зокрема: звіти (витяги зі звітів) про візуальний огляд орендованих об`єктів та фотоматеріали за кожен місяць спірного періоду; листи позивача до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях про надання інформації на виконання Постанови № 634 за кожен місяць спірного періоду; листи відповідача про надання доступу на територію аеропорту; рахунки й акти, направлені засобами електронного зв`язку. Ці докази підлягають оцінці в сукупності з доказами відповідача щодо зупинення господарської діяльності, відсутності доходів, умов та обмежень доступу на територію аеропорту «Бориспіль» і до пасажирського терміналу «D».

Зазначені обставини потребують надання учасниками справи пояснень та їх безпосереднього дослідження в судовому засіданні, а розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами не забезпечить повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи.

Оцінивши наведені відповідачем аргументи, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

Предметом спору в цій справі є стягнення заборгованості за користування нерухомим майном, а також нарахованих у зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання пені, інфляційних втрат і трьох процентів річних. Вирішення спору передбачає встановлення обставин щодо правових підстав нарахування орендних платежів за спірний період, фактичного користування відповідачем орендованим майном, наявності або відсутності обов`язку зі сплати відповідних платежів, дотримання порядку їх нарахування та направлення, а також наявності правових підстав для застосування заявлених позивачем заходів відповідальності.

Зазначені обставини можуть бути встановлені шляхом дослідження письмових доказів, наданих сторонами, зокрема договору оренди, документів щодо користування майном, актів, рахунків, листування сторін, документів щодо направлення відповідних матеріалів засобами електронного зв`язку, а також доказів на підтвердження заперечень відповідача. При цьому суд не позбавлений можливості оцінити кожен доказ окремо щодо його належності, допустимості та достовірності, а також усі докази в їх сукупності щодо достатності та взаємного зв`язку для вирішення спору.

Сам факт того, що докази охоплюють тривалий період, складені за різні звітні місяці або містять фотоматеріали, не зумовлює необхідності їх дослідження виключно в усному судовому засіданні. Відповідачем не наведено конкретних обставин, які з огляду на характер відповідних доказів неможливо належним чином з`ясувати шляхом їх дослідження за наявними у справі матеріалами, а також не обґрунтовано, які саме питання потребують безпосереднього з`ясування в судовому засіданні та чому відповідні обставини не можуть бути викладені у письмових заявах по суті справи.

Посилання відповідача на необхідність оцінки звітів про огляд майна та фотоматеріалів у сукупності з іншими доказами також не є самостійною підставою для призначення судового засідання, оскільки оцінка доказів у їх сукупності є обов`язком суду незалежно від форми розгляду справи. Водночас питання щодо належності, допустимості, достовірності та достатності конкретних доказів, їх доказового значення для підтвердження факту користування майном, а також обґрунтованості відповідних нарахувань підлягають вирішенню судом під час розгляду справи по суті.

Не свідчать про необхідність проведення судового засідання й доводи відповідача щодо зупинення господарської діяльності, відсутності доходів та обмежень доступу до території аеропорту і пасажирського терміналу «D». Такі обставини, якщо відповідач вважає їх юридично значущими для вирішення спору, можуть бути викладені у відповідних письмових поясненнях та підтверджені належними й допустимими доказами. Суд, у свою чергу, має надати цим доводам і доказам правову оцінку з урахуванням предмета спору, підстав заявлених вимог та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

При цьому необхідність встановлення фактичних обставин щодо можливості доступу до орендованого майна, фактичного характеру його використання, а також правового значення обмежень, пов`язаних із дією воєнного стану, не означає, що такі обставини можуть бути з`ясовані лише шляхом усного опитування представників сторін. За відсутності належного обґрунтування необхідності отримання усних пояснень з конкретних питань, які неможливо з`ясувати за матеріалами справи, відповідні доводи не є достатніми для висновку про необхідність розгляду справи з викликом учасників.

Водночас, відповідач не позбавлений процесуального права надати розгорнуті пояснення щодо фактичних обставин справи, заперечення проти заявлених вимог, правове обґрунтування своєї позиції, а також докази на її підтвердження у відзиві на позовну заяву, відповіді на відзив, запереченнях та інших письмових заявах по суті справи в порядку й строки, встановлені ГПК України. У разі необхідності відповідач також може конкретизувати свої заперечення щодо окремих документів, зазначити про наявність суперечностей між доказами та обґрунтувати, які саме обставини, на його думку, залишаються недоведеними.

Розгляд справи за наявними матеріалами у письмовій формі є законодавчо встановленою процедурою спрощеного позовного провадження та жодним чином не обмежує права сторін на захист, не порушує принципів змагальності та рівності, оскільки кожна сторона має рівні можливості надати суду свої письмові заперечення, пояснення та докази.

Враховуючи, що предмет доказування у цій справі має виключно документальний характер, а характер спірних правовідносин не вимагає обов`язкового проведення судового засідання, суд дійшов висновку, що матеріали справи є достатніми для повного, всебічного та об`єктивного вирішення спору саме в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Відтак, у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін суд відмовляє.

Відносно клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, слід зазначити наступне.

Згідно зі статтею 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За критерієм ціни позову цю справу слід віднести до справ, ціна позову в яких не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 247 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Під час спрощеного провадження сторони мають можливість висловити свою думку, навести свої доводи та міркування з цього приводу у письмовому вигляді. А суд матиме можливість і зобов`язаний надати оцінку таким доводам та документам, що є у справі.

Таким чином, цю справу слід віднести до справ незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають розгляду справи у загальному провадженні. Разом з тим, задоволення клопотання відповідача призведе до невиправданого збільшення строків розгляду справи.

Враховуючи викладене, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 234-235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про перехід до розгляду справи №911/3023/26 за правилами загального позовного провадження (вх. № 782 від 23.01.2026 року).

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерохендлінг» про розгляд справи №911/3023/26 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) - відмовити.

Продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін .

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова