Ухвала суду № 141144564, 03.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

03.11.2026Справа № 910/13852/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши матеріали позовної Товариства з обмеженою відповідальністю "Теп Кепітал" (02099, місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 5Б; ЄДРПОУ: 45795996) до Комунального некомерційного підприємства "Свято-Михайлівська клінічна лікарня м. Києва" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01601, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 39/1; ЄДРПОУ: 01994095) про стягнення 1 830 938,72 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

З тексту позовної заяви вбачається, що заборгованість відповідача за Договором підряду № 468 від 31.07.2026 року становить 1 787 380,50 грн., з яких 1 754 927,15 грн. заборгованості з будівельних робіт та 32 453,35 грн. заборгованості з устаткування, а також позивачем зазначено вимогу про стягнення з відповідача 37 534,99 грн. інфляційних втрат та 6 023,23 грн. 3% річних.

Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви позивачем викладено вимогу про стягнення з відповідача 1 787 380,50 грн. основного боргу за виконані та прийняті додаткові роботи за Договором підряду № 468 від 31.07.2026 року, а також про стягнення 37 534,99 грн. інфляційних втрат та 6 023,23 грн. 3% річних, тобто позивач зазначив єдину загальну суму заявлену до стягнення, не розмежовуючи окремо складові ціни позову, а саме: суму заборгованості з будівельних робіт та суму заборгованості з устаткування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не викладено чітко й безумовно, а прохальна частина позовної заяви не відповідає її змісту.

Відповідно до пункту 1 частини 7 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послугу.

Частиною 7 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем викладено майнову вимогу про стягнення з відповідача грошових коштів.

В порушення вказаних вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, позивачем не зазначено у позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та не надано документа, що підтверджує наявність такого рахунку.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача заначити відомості щодо реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та надати документ, що підтверджує наявність такого рахунку на виконання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Судом встановлено, що в прохальній частині позовної заяви позивачем без зазначення будь-якої норми матеріального чи процесуального права викладено вимогу про: «За клопотанням позивача зазначити в резолютивній частині рішення про нарахування трьох процентів річних на фактичний непогашений залишок основного боргу за договором № 468 від 31.07.2026, присудженого до стягнення, починаючи з 26.10.2026 до моменту виконання рішення в частині сплати основного боргу, не включаючи день фактичної оплати відповідної суми. Визначити, що остаточну суму цих процентів розраховує орган (особа), який здійснює примусове виконання рішення, та стягнути розраховану суму з відповідача на користь позивача за такими правилами: Сума процентів = сума значень (Б ? 0,03 ? Д / К) за кожний окремий період незмінного залишку основного боргу в межах відповідного календарного року, де Б - непогашений залишок присудженого основного боргу; Д - кількість календарних днів прострочення в цьому періоді; К - 365 або 366 календарних днів відповідного року. При частковій оплаті база нарахування зменшується на суму погашеного основного боргу з дня такої оплати; цей день не включається до нарахування на погашену частину. Проценти не нараховуються на інфляційні втрати, вже нараховані проценти та судові витрати. Періоди, за які проценти вже присуджено у визначеній сумі, повторно не враховуються.».

Отже, в порушення приписів пункту 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява не містить правових підстав щодо вимог позивача про зазначення в резолютивній частині рішення про нарахування трьох процентів річних на фактичний непогашений залишок основного боргу за Договором № 468 від 31.07.2026 року, присудженого до стягнення, починаючи з 26.10.2026 року до моменту виконання рішення в частині сплати основного боргу, не включаючи день фактичної оплати відповідної суми.

Наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення вказаних недоліків у відповідності до вимог частини 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.

Керуючись частиною 1, 2 статті 174 та статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання ухвали.

У випадку, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Чебикіна