Рішення № 141144558, 03.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.11.2026Справа № 910/11096/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шейдс Прайм» (вул.Дегтярівська, буд.19, м.Київ, 04119; ідентифікаційний код 44641492)

про стягнення 386 025,24 грн

без виклику представників сторін,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шейдс Прайм» про стягнення 386 025,24 грн, з яких 124 953,24 грн пені та 261 072,00 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані простроченням поставки товару за договором про закупівлю товарів за бюджетні кошти № 302-ПЗ від 28.05.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визнано судом малозначною, постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та, серед іншого, встановлено сторонам строки для подання ними відповідних заяв по суті справи.

На виконання частини 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу, вказану ухвалу було надіслано судом до електронних кабінетів учасників справи, та отримано ними, про що в матеріалах справи містяться повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Оскільки відповідач не скористався наданим йому процесуальним правом та у встановлений строк не подав до суду відзив на позовну заяву, враховуючи, що матеріали справи мітять достатньо доказів для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.05.2025 між ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військовою частиною НОМЕР_1 ) (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шейдс Прайм» (постачальник) було укладено договір про закупівлю товарів за бюджетні кошти № 302-ПЗ (далі - Договір), згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити замовнику якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (додаток № 1) за кодом ДК 021:2015:15130000-8 - М`ясопродукти Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 (далі - товар), а саме: Лот № 2 - Консерви м`ясні «М`ясо курей у власному соку», а замовник - прийняти і оплатити такі товари.

Найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару зазначена в додатку № 1 до цього Договору (пункт 1.2 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору дата, місце та обсяги поставки товару зазначаються у письмовій заявці замовника, яка надсилається рекомендованим листом із повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу постачальника, або на електронну адресу, зазначену в розділі 17 цього Договору.

Пунктом 6.7 Договору визначено, що право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб постачальника та замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару замовником (товароодержувачем) вважається фактична дата, вказана уповноваженою особою замовника (товароодержувача) на видатковій накладній.

Відповідно до пункту 8.3 Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2025, а в частині оплати за поставлений товар - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов`язань (пункт 14.1 Договору).

У специфікації, що є додатком № 1 до Договору, сторони узгодили поставку товару «Лот № 2 - Консерви м`ясні «М`ясо курей у власному соку»» у кількості 30 000 кг, вартістю 3 747 600,00 грн.

Як зазначає позивач відповідачу була нарочно надана заявка від 02.09.2025 № 375/5-1701-2025 на поставку товару відповідно до Договору, у якій визначено місце, кількість і строк поставки товару.

Відповідно до видаткових накладних № ШП_0000366/3075 від 30.10.2025 на суму 1 860 921,22 грн та № ШП_0000367/3075 від 30.10.2025 на суму 1 868 678,78 грн відповідач поставив позивачу товар загальною вартістю 3 729 600,00 грн. Датою прийняття товару замовником (товароодержувачем) є 31.10.2025 та 03.11.2025 відповідно.

Зважаючи на прострочення поставки товару, позивач звернувся до відповідача із претензією № 375/6-3232-2025 від 11.12.2025 про сплату пені та штрафу. Однак, докази вручення відповідачу зазначеної претензії, як і докази її розгляду останнім, у матеріалах справи відсутні.

З огляду на те, що товар був поставлений із простроченням, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 124 953,24 грн пені та 261 072,00 грн штрафу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на погоджені сторонами у пункті 6.1 Договору умови поставки та зміст заявки від 02.09.2025 № 375/5-1701-2025, отримання якої не спростовано відповідачем, останній був зобов`язаний поставити товар за вказаною у заявці адресою двома партіями: 20 000 кг до 26.09.2025 та 10 000 кг до 29.09.2025.

Однак, як встановлено судом, поставка першої партії товару відбулась 31.10.2025, а другої - 03.11.2025, про що свідчать видаткові накладні № ШП_0000366/3075 від 30.10.2025 та № ШП_0000367/3075 від 30.10.2025.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписом частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 8.3 Договору за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці замовника, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

З огляду на викладене, оскільки неналежне виконання відповідачем зобов`язання за Договором підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності, не наведено, позовна вимога про стягнення з відповідача пені, нарахованої на підставі пункту 8.3 Договору за прострочення виконання зобов`язання, визнається судом обґрунтованою.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, суд встановив їх арифметичну правильність, у зв`язку з чим у цій частині позов підлягає задоволенню в заявленому розмірі - 124 953,24 грн.

Також судом встановлено, що прострочення відповідача щодо поставки товару на загальну суму 3 729 600,00 грн тривало понад 30 днів, що зумовлює для нього настання правових наслідків у вигляді сплати штрафу в розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару.

Виходячи з викладеного, сума штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 261 072,00 грн.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 124 953,24 грн та штраф в розмірі 261 072,00 грн.

Витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 4 632,30 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шейдс Прайм» (вул.Дегтярівська, буд.19, м.Київ, 04119; ідентифікаційний код 44641492) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військової частини НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) пеню в сумі 124 953 (сто двадцять чотири тисячі дев`ятсот п`ятдесят три) грн 24 коп., штраф в розмірі 261 072 (двісті шістдесят одна тисяча сімдесят дві) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4 632 (чотири тисячі шістсот тридцять дві) грн 30 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.11.2026.

Суддя Т.П. Капцова