Рішення № 141141913, 20.10.2026, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/643/26

Провадження № 2/366/893/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області у складі головуючого судді Мовчана В.В., за участю секретаря судового засідання Іванової І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

за участю прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області

про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей.

Позивач просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо її дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також стягнути з неї на свою користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Мовчана В.В.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 26.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 29.04.2026.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 29.04.2026 витребувано в Державної прикордонної служби України відомості про перетин ОСОБА_2 державного кордону України в напрямку виїзду з України та її подальшого в`їзду в Україну. Підготовче судове засідання відкладено на 04.06.2026.

04.06.2026 підготовче судове засідання відкладено на 18.06.2026, а 18.06.2026 - на 08.07.2026.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 08.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.08.2026.

14.08.2026 від прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури надійшло клопотання про залучення зазначеного відділу прокуратури до участі у справі.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 20.08.2026 залучено до участі у справі Іванківський відділ Вишгородської окружної прокуратури та відкладено розгляд справи на 15.09.2026.

У судовому засіданні 15.09.2026 прокурор заявив клопотання про витребування в органу опіки та піклування Іванківської селищної ради належним чином засвідчених копій документів, використаних під час підготовки висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 15.09.2026 суд повернувся до стадії підготовчого провадження, витребував зазначені документи та призначив підготовче судове засідання на 22.09.2026.

22.09.2026 від начальника Служби у справах дітей та сім`ї надійшли витребувані документи.

Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 22.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.10.2026.

У судовому засіданні 13.10.2026 задоволено клопотання про допит дітей та допитано ОСОБА_3 . Оголошено перерву до 20.10.2026.

20.10.2026 у судовому засіданні допитано ОСОБА_4 .

Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник третьої особи проти задоволення позову не заперечувала.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позов.

Діти повідомили, що мати не бере участі в їхньому вихованні та не цікавиться їхнім життям. Вони висловили бажання проживати з батьком і зазначили, що почуваються разом із ним комфортно, безпечно та захищено.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи та думку дітей, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, й оцінивши наявні докази, дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76, 77 ЦПК України доказами є дані, на підставі яких суд установлює обставини, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи та підлягають установленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд установив, що рішенням Іванківського районного суду Київської області у справі № 366/1151/24 (провадження № 2/366/454/24) розірвано шлюб між сторонами, зареєстрований 20.07.2012 виконавчим комітетом Пісківської сільської ради Іванківського району Київської області, актовий запис № 1.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 . У графі «Батько» зазначено ОСОБА_1 , у графі «Мати» - ОСОБА_5 . Актовий запис про народження № 3 складено 03.04.2012 виконавчим комітетом Пісківської сільської ради.

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_4 . Його батьками зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Актовий запис про народження № 2 складено 03.03.2014 виконавчим комітетом Пісківської сільської ради.

Відповідно до довідки старости Пісківського старостинського округу Іванківської селищної ради від 09.02.2026 до складу сім`ї ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , входять його сини - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які проживають за зазначеною адресою без реєстрації місця проживання. Ця обставина також підтверджується актом підтвердження факту проживання/непроживання особи на території Іванківської селищної ради.

Згідно з довідкою-характеристикою Пісківського старостинського округу Іванківської селищної ради ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та проживає за вказаною адресою разом із синами, які навчаються в Сукачівському ліцеї Іванківської селищної ради. Позивач займається підсобним господарством, за місцем проживання характеризується позитивно. Скарг і нарікань на його поведінку не надходило, порушень громадського порядку за ним не помічено. Депутатом селищної ради він не є.

До матеріалів справи також долучено характеристики на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Рішенням виконавчого комітету Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області від 10.08.2026 № 353 затверджено висновок органу опіки та піклування Іванківської селищної ради про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Із зазначеного висновку вбачається, що діти проживають разом із батьком та бабусею ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Місце перебування матері достеменно невідоме. Вона не підтримує належного зв`язку з дітьми, не бере участі в їхньому вихованні, не цікавиться їхнім здоров`ям, навчанням і розвитком та не надає матеріальної допомоги.

У висновку наведено відомості про виїзд ОСОБА_2 09.04.2022 за межі України разом із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та двома дітьми від попереднього шлюбу.

30.08.2023 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 повернулися в Україну без супроводу матері й відтоді проживають із батьком, який забезпечує їх утримання, виховання, догляд та умови для розвитку. Допомогу в догляді за дітьми надає бабуся.

У висновку також наведено відомості про спілкування дітей із братом і сестрою від попереднього шлюбу матері, які повідомили, що проживають окремо від неї.

З огляду на встановлені обставини орган опіки та піклування дійшов висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, наданого на виконання ухвали Іванківського районного суду Київської області від 29.04.2026 у справі № 366/643/26, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 09.04.2022 перетнула державний кордон України через пункт пропуску «Устилуг» у напрямку виїзду з України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного та соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття нею повної загальної середньої освіти та готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані піклуватися про її здоров`я, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати її гідність та готувати до самостійного життя і праці.

Статтею 165 СК України передбачено право одного з батьків на звернення до суду з позовом про позбавлення іншого з батьків батьківських прав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків. Його застосування допускається за наявності достатніх доказів винної поведінки батьків, що полягає у свідомому нехтуванні своїми обов`язками, та має бути спрямоване на захист прав і найкращих інтересів дитини.

Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що питання про позбавлення батьківських прав слід вирішувати лише після повного, всебічного й об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Отже, для позбавлення батьківських прав необхідно встановити не лише факт невиконання батьківських обов`язків, а й свідомий та винний характер такого ухилення.

Відповідно до п. 18 зазначеної постанови суд у виняткових випадках, за доведеності винної поведінки когось із батьків, з урахуванням її характеру, особи батька чи матері та конкретних обставин справи може відмовити в задоволенні позову, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини та поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

За змістом ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, зокрема тих, що здійснюються судами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Оцінюючи докази в їх сукупності, суд ураховує, що після повернення дітей в Україну 30.08.2023 відповідач не бере належної участі в їхньому вихованні та матеріальному забезпеченні, не виявляє належного інтересу до їхнього здоров`я, навчання і розвитку та не підтримує з ними належного зв`язку.

Сам по собі факт перебування матері за кордоном не свідчить про ухилення від виконання батьківських обов`язків. Водночас у цій справі встановлено не лише її фізичну відсутність поруч із дітьми, а й тривалу відсутність належної участі в їхньому житті, вихованні та утриманні після повернення дітей до батька.

Діти тривалий час проживають із позивачем, який забезпечує їхні матеріальні та побутові потреби, виховання, навчання і належні умови проживання.

Суд також ураховує висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, який узгоджується з іншими дослідженими доказами, та думку дітей. Під час судового розгляду діти підтвердили відсутність належної участі матері в їхньому вихованні, висловили бажання проживати з батьком і зазначили, що почуваються з ним комфортно та безпечно.

Крім того, відповідач не взяла участі в засіданні органу опіки та піклування, зокрема дистанційно, та не надала суду заперечень проти позову чи доказів належного виконання батьківських обов`язків або наявності об`єктивних перешкод для їх виконання.

Неучасть відповідача в розгляді справи сама по собі не є підставою для позбавлення її батьківських прав. Висновок суду ґрунтується на сукупності досліджених доказів, які підтверджують тривале самоусунення відповідача від виховання та утримання дітей.

Наведені обставини свідчать про стійкий характер невиконання відповідачем батьківських обов`язків. Доказів того, що така поведінка зумовлена об`єктивними перешкодами або що відповідач уживає заходів для відновлення належної участі в житті дітей, суду не надано.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність винної поведінки відповідача, яка полягає у свідомому та тривалому ухиленні від виконання обов`язків щодо виховання дітей, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України є підставою для позбавлення її батьківських прав.

З урахуванням тривалості та характеру поведінки відповідача, її фактичного самоусунення від виховання дітей, відсутності відомостей про зміну ставлення до виконання батьківських обов`язків, а також необхідності забезпечення найкращих інтересів дітей, суд не вбачає підстав для обмеження заходів впливу попередженням про необхідність змінити ставлення до їхнього виховання.

Отже, позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову про позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Статтею 180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду аліменти присуджуються у частці від доходу матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків чи іншого законного представника дитини, разом із яким вона проживає.

При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує стан здоров`я та матеріальне становище дітей і платника аліментів, наявність у платника інших дітей та непрацездатних членів сім`ї, майна, майнових прав і грошових коштів, доведені витрати платника, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини.

За змістом ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для її розвитку. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей необхідних для цього умов життя.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено, що при вирішенні питання про розмір аліментів суд повинен ураховувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд ураховує, що відповідач має також двох дітей від попереднього шлюбу. Водночас ця обставина не усуває її обов`язку брати участь в утриманні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 й оцінюється разом з іншими встановленими обставинами.

Доказів того, що стан здоров`я або матеріальне становище відповідача перешкоджають сплаті аліментів у заявленому розмірі, суду не надано. Обставин, які могли б бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дітей, під час розгляду справи не встановлено.

Ураховуючи кількість дітей, їхній вік і потреби, обов`язок обох батьків брати участь у їх утриманні, наявність у відповідача інших дітей та відсутність доказів неможливості сплачувати аліменти в заявленому розмірі, суд дійшов висновку про обґрунтованість цієї позовної вимоги.

За таких обставин, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягають стягненню аліменти в розмірі 1/3 частки всіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Отже, у цій справі аліменти підлягають стягненню з 19.03.2026.

Аліменти у визначеній єдиній частці підлягають стягненню до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Після цього, якщо жоден із батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на іншу дитину, їх стягнення здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 183 СК України за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Крім того, відповідно до ст. 192 СК України визначений судом розмір аліментів може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших передбачених цим Кодексом випадках.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Крім того, у зв`язку із задоволенням позовної вимоги про стягнення аліментів, за подання якої позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 4-5, 12-13, 76, 81, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі прокурора Іванківського відділу Вишгородської окружної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району Київської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.

2.Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно її дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

3.Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у утримання їх спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до їх повноліття, починаючи стягнення з 19.03.2026.

4.Стягнути з ОСОБА_2 та користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

5.Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім`ї Іванківської селищної ради Вишгородського району, Київської області(ідентифікаційний код 44145537, адреса: вул. І.Проскури, 7, с-ще Іванків, Вишгородського району, Київської області).

Повний текст складено та підписано 02.11.2026.

Суддя Віталій МОВЧАН