Рішення № 141140162, 03.11.2026, Старосинявський районний суд Хмельницької області

СТАРОСИНЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 684/545/26

Провадження № 2/684/490/2026

03 листопада 2026 рокуселище Стара СиняваСтаросинявський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Волошина Р.Р.,

за участі секретаря судового засідання Басок В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Стара Синява Хмельницького району Хмельницької області в будівлі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У вересні 2026 року позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 22.01.2026 ОСОБА_1 подала заявку до ТОВ «Споживчий центр» та заповнила анкету позичальника на отримання кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», а саме шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача E693. ТОВ «Споживчий центр» прийняв пропозицію та погодив умови кредиту з позичальником. Таким чином, 22.01.2026 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено електронний кредитний договір № 22.01.2026-100002139 від 22.01.2026, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало позичальнику кредит у розмірі 9000 гривень строком на 140 днів, дата повернення кредиту - 10.06.2026. До вказаного договору сторони уклали 4 додаткових угод. ТОВ «Споживчий центр» видало кількома траншами ОСОБА_1 кошти в загальній сумі 18000 гривень шляхом зарахування на картку № НОМЕР_1 .

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 39167 гривень 44 копійки, яка складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15378 гривень 28 копійок основного боргу, заборгованості по відсотках в розмірі 15335 гривень 16 копійок, заборгованості по відсотках нарахованих по ст.625 ЦК України в розмірі 8454 гривень.

Позивач ТОВ «Споживчий центр» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь вказану заборгованість, що становить 39167 гривень 44 копійки, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 гривні 40 копійок, судові витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150 гривень, та витрати на професійну правничу допомогу, докази на підтвердження яких будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

04.09.2026 ухвалою Старосинявського районного суду Хмельницької області відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

У позовній заяві міститься згода позивача на розгляд справи в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать повернуті до суду рекомендовані повідомлення з відміткою про отримання. Відзиву заяв та клопотань не подавала, про причини неявки суду не повідомила, тому суд розглядає справу у її відсутність.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду представника позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступних висновків.

Суд установив.

22.01.2026 ОСОБА_1 подала до ТОВ «Споживчий центр» заявку та заповнила анкету позичальника на отримання кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора у порядку, визначеному Законом України «Про електронну комерцію», а саме шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідача E693. ТОВ «Споживчий центр» прийняв пропозицію та погодив умови кредиту з позичальником. Таким чином, 22.01.2026 між ОСОБА_1 та ТОВ «Споживчий центр» укладено електронний кредитний договір № 22.01.2026-100002139 від 22.01.2026.

Згідно кредитного договору:

1. Дата надання/видачі кредиту 22.01.2026.

2. Сума кредиту: 9000 гривень.

3. Строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання.

4. Дата повернення (виплати) кредиту - 10.06.2026.

До вказаного договору сторони уклали додаткові угоди від 26.01.2026, від 09.02.2026, від 19.02.2026, від 09.03.2026, за якими загальна сума кредиту з дати укладення додаткового договору становить 18000 гривень, строк повернення - до 10.06.2026. Сторони погодили графік платежів.

Вказані обставини підтверджуються наступними письмовими доказами: пропозицією про укладення кредитного договору (оферта); заявкою кредитного договору №22.01.2026-100002139 (кредитної лінії); паспортом споживчого кредиту; додатковими угодами до кредитного договору № 22.01.2026-100002139 (пропозиції та відповіді); довідками ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про зарахування на картку № НОМЕР_1 коштів в загальній сумі 18000 гривень; довідкою розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором.

Позивач, вказуючи на порушення його законних прав та інтересів, звернувся до суду за захистом таких з позовом про стягнення заборгованості.

Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за укладеним кредитним договором.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати такі норми права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Щодо стягнення із відповідача на користь позивача нарахувань за ст.625 ЦК України у розмірі 8454 гривень неустойки, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 62 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан.

Отже, оскільки відповідачем укладено кредитний договір в період дії воєнного стану 8454 гривень неустойки до стягнення із відповідача не підлягають.

Висновки суду.

Оскільки на день звернення позивача до суду зобов`язання за кредитним договором № 22.01.2026-100002139 від 22.01.2026, відповідач не виконала, тому позивач на законних підставах має право вимагати сплати заборгованості.

Відповідачем не спростовано наявність укладеного кредитного договору, як і не надано доказів погашення кредиту в строки, визначені договором, а тому суд приходить до переконання про наявність підстав для задоволення позову частково, а саме до стягнення підлягає 15378 гривень 28 копійок основного боргу та 15335 гривень 16 копійок заборгованості по відсотках, а всього 30713 гривень 44 копійки.

При цьому суд враховує про обізнаність відповідача про погашення кредиту, оскільки нею здійснювалася оплата заборгованості по кредиту.

Відповідачем наявність заборгованості не спростовано, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню на 78,42 %.

Розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662 гривні 40 копійок, який сплачено згідно платіжної інструкції №Ц000139131 від 27.08.2026.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати, а саме судовий збір в сумі 2087 гривень 85 копійок пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати позивача на вчинення інших дій, пов`язаних з розглядом справи (надсилання відповідачу копії позову з додатками), становлять 166 гривень 98 копійок, згідно квитанції №2224226 від 26.08.2026. Тому відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, в сумі 130 гривень 95 копійок пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Відповідно до пункту п`ятого частини сьомої статті 265 ЦПК України, у разі необхідності в резолютивній частині рішення також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Враховуючи, що у позові заявлено про те, що на час винесення рішення суду не може надати докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, тому суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 279, 280-283 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Задовольнити частково позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №22.01.2026-100002139 від 22.01.2026, у розмірі 30713 гривень 44 копійки, 2087 гривень 85 копійок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, 130 гривень 95 копійок відшкодування інших судових витрат, пов`язані з розглядом справи, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а всього 32932 (тридцять дві тисячі дев`ятсот тридцять дві) гривні 24 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати позивача на 10 годину 30 хвилин 30 листопада 2026 року та надати позивачу строк у п`ять днів для подання доказів щодо розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем на рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місце знаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 03 листопада 2026 року.

Суддя Роман ВОЛОШИН