Рішення № 141139714, 02.11.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер справи 183/5505/26

Провадження № 2/183/5777/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Майної Г. Є.,

за участю секретаря судового засідання Федорової Є. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (далі - ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1874951 від 28 квітня 2021 року у розмірі 30 388,45 грн, з яких 9 882,40 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 20 506,05 грн - заборгованість за процентами. Також позивач просить стягнути 2 662,40 грн судового збору та 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позов обґрунтовано тим, що 28 квітня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 1874951, за яким відповідачу надано 11 900,00 грн. Позивач зазначив, що позичальник не виконав зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів, а право вимоги за договором перейшло до нього на підставі договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023 від 01 грудня 2023 року.

11 червня 2026 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову. Відповідач заперечив достатність доказів видачі кредиту та наявності заборгованості, послався на відсутність належної банківської виписки і детального розрахунку, а також нарахування процентів поза первісним 29-денним строком кредитування. Окремо заперечив заявлений розмір витрат на правничу допомогу.

15 червня 2026 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій наполягав на належному укладенні електронного договору, фактичній видачі кредитних коштів та договірному характері автопролонгації. На підтвердження руху коштів і стану заборгованості подав додаткові документи, у тому числі детальний розрахунок первісного кредитодавця.

21 липня 2026 року відповідач подав додаткові письмові пояснення, у яких заперечив правомірність автоматичного продовження строку кредитування без окремого волевиявлення позичальника та просив не брати до уваги детальний розрахунок, поданий позивачем після подання позову, посилаючись на вимоги статті 83 ЦПК України.

Ухвалою судді від 14 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, свою позицію виклав у відзиві та додаткових поясненнях. З урахуванням статті 223 ЦПК України неявка належно повідомленого учасника за встановлених обставин не перешкоджає вирішенню спору за наявними матеріалами.

Ураховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані документи та оцінивши доводи сторін у сукупності, суд установив такі обставини і відповідні їм правовідносини.

28 квітня 2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферта та акцепт) № 1874951. Договір містить ідентифікаційні дані позичальника та визначає суму кредиту 11 900,00 грн, строк кредитування 29 календарних днів - з 28 квітня до 26 травня 2021 року включно, фіксовану процентну ставку 1,9 % на день протягом первісного строку кредитування.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» акцепт договору здійснено 28 квітня 2021 року з використанням одноразового ідентифікатора G7735. У наданій ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» інформаційній довідці від 19 березня 2026 року наведено відомості про успішну операцію перерахування 11 900,00 грн 28 квітня 2021 року за операцією № 1874951 на платіжну картку з маскою НОМЕР_1 .

Наведені документи в сукупності з офертою та акцептом, відомостями про ідентифікацію відповідача і реквізитами операції підтверджують укладення електронного кредитного договору та надання кредитних коштів. Доводи відповідача про те, що належним доказом могла бути лише банківська виписка, суд відхиляє, оскільки цивільне процесуальне законодавство не встановлює виключного засобу доказування факту безготівкової видачі такого кредиту, а кожний доказ підлягає оцінці разом з іншими.

Відповідно до статей 626, 628, 638, 639 ЦК України договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, і вважається укладеним за досягнення згоди щодо істотних умов у належній формі. Положення статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають можливість укладення електронного договору шляхом акцепту електронної пропозиції та підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

За змістом статей 526, 530, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути надані кредитні кошти і сплатити проценти на умовах та у строки, визначені договором. Стаття 1048 ЦК України передбачає, що розмір і порядок одержання процентів за користування позикою встановлюються договором, якщо інше не визначено законом.

Згідно з пунктами 1.4, 3.5 кредитного договору проценти нараховуються на суму кредиту, а в разі часткового погашення - на її непогашену частину. Наданий позивачем детальний розрахунок відображає часткове погашення основної суми кредиту 28 квітня 2021 року на 2 017,60 грн. Відповідно залишок основного боргу становить 9 882,40 грн (11 900,00 грн - 2 017,60 грн). Ця сума узгоджується із випискою з особового рахунка та витягом із реєстру боржників, поданими позивачем.

У матеріалах справи немає належних доказів подальшого погашення зазначеного залишку. Тому позовні вимоги про стягнення 9 882,40 грн основного боргу підлягають задоволенню.

Разом з тим заявлений позивачем розрахунок процентів у сумі 20 506,05 грн не може бути прийнятий судом без коригування. Як убачається з детального розрахунку, за окремі дні первісного строку застосовано денні нарахування 226,10 грн, що відповідає 1,9 % від початкової суми 11 900,00 грн, попри відображене у цьому самому розрахунку погашення частини основного боргу 28 квітня 2021 року. Починаючи з 07 травня 2021 року в розрахунку наведено підвищені денні нарахування 345,10 грн, тобто 2,9 % від 11 900,00 грн.

Однак відповідно до пункту 1.3 договору первісний строк кредитування тривав до 26 травня 2021 року включно. Пункти 9.4.2, 9.4.3.1, 9.4.3.2 договору передбачають автоматичне продовження строку користування кредитом у разі неповернення заборгованості після настання запланованої дати повернення кредиту, починаючи з наступного дня, на послідовні десятиденні періоди, загалом не більш як на 70 календарних днів. Протягом автопролонгації передбачена процентна ставка 2,9 % на день.

Отже, перший день автопролонгації за умовами цього договору - 27 травня 2021 року, а не 07 травня 2021 року. Саме з цієї дати може застосовуватися ставка 2,9 % на день. До 26 травня 2021 року включно проценти підлягають визначенню за ставкою 1,9 % на день.

Заперечення відповідача про відсутність окремої додаткової угоди щодо кожної пролонгації не змінюють цього висновку, оскільки можливість автоматичного продовження строку та його гранична тривалість безпосередньо визначені в підписаному сторонами договорі. Тому для застосування погодженого механізму автопролонгації сторони не передбачили обов`язкового повторного підписання окремого документа. Водночас за межами погодженого строку кредитування, у тому числі продовженого відповідно до договору, проценти як плата за користування кредитом нараховуватися не можуть.

Такий підхід не суперечить висновкам Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 і від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 щодо припинення права нараховувати договірні проценти після закінчення погодженого строку кредитування. У цій справі сторони прямо погодили механізм обмеженого продовження строку користування кредитом, а проценти суд визначає виключно за період, охоплений таким погодженням.

Крім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 роз`яснила, що законодавче обмеження максимальної денної процентної ставки, запроваджене з 24 грудня 2023 року, не застосовується автоматично до кредитних договорів, укладених до цієї дати, якщо строк їх кредитування не продовжувався після 24 грудня 2023 року. У цій справі договір укладено 28 квітня 2021 року, а спірні нарахування обмежені періодом до 29 червня 2021 року включно.

З огляду на погоджений сторонами порядок нарахування процентів на непогашений залишок основного боргу суд здійснив власний контрольний розрахунок за заявлений позивачем період до 29 червня 2021 року включно, який не виходить за межі 70-денного строку автопролонгації.

За період з 28 квітня до 26 травня 2021 року включно (29 календарних днів) проценти становлять: 9 882,40 грн ? 1,9 % ? 29 днів = 5 445,20 грн.

За період з 27 травня до 29 червня 2021 року включно (34 календарні дні) проценти становлять: 9 882,40 грн ? 2,9 % ? 34 дні = 9 744,05 грн.

Загальна розрахункова сума процентів за цими двома періодами становить 15 189,25 грн (5 445,20 грн + 9 744,05 грн). Відповідно до стягнення підлягає 25 071,65 грн заборгованості, з яких 9 882,40 грн - основна сума кредиту та 15 189,25 грн - проценти. У частині стягнення 5 316,80 грн процентів позов задоволенню не підлягає.

Суд ураховує заперечення відповідача щодо подання детального розрахунку разом із відповіддю на відзив. Позивач пояснив пізніше подання отриманням відповідних відомостей від первісного кредитодавця після направлення запиту. Сам собою односторонній розрахунок не підтверджує безумовної правильності заявленої суми, а наведені в ньому нарахування суд визнав частково помилковими. Висновок про розмір заборгованості ґрунтується на сукупності документів щодо суми виданого кредиту, відображеного залишку основного боргу, умов договору та самостійному арифметичному перерахунку. Тому заперечення щодо цього документа не спростовують установленого судом розміру боргу.

Щодо переходу права вимоги суд установив, що 01 грудня 2023 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» і ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» уклали договір відступлення права вимоги № 1-01/12/2023. У витягу з реєстру боржників до цього договору містяться відомості про ОСОБА_1 та кредитний договір № 1874951 від 28 квітня 2021 року. Поданою платіжною інструкцією № 1172 від 30 грудня 2025 року підтверджено перерахування новим кредитором 20 000,00 грн за договором відступлення права вимоги. Відповідно до статей 512, 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Отже, позивач є належним суб`єктом права вимоги за спірним договором.

Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн за платіжною інструкцією № 2464 від 10 квітня 2026 року, виконаною 16 квітня 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Заявлено 30 388,45 грн, задоволено 25 071,65 грн, що становить 82,5039 % ціни позову. Отже, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 196,58 грн судового збору (2 662,40 грн ? 25 071,65 грн / 30 388,45 грн).

Позивач заявив вимогу про відшкодування 13 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. На її підтвердження подав договір про надання правової допомоги від 09 липня 2025 року, додаткову угоду від 20 січня 2026 року, акт від 23 червня 2026 року, рахунок і платіжну інструкцію № 2865 від 23 червня 2026 року про сплату 13 000,00 грн адвокату Пархомчуку С. В.

За актом від 23 червня 2026 року зазначена сума складається з 2 500,00 грн за зустріч і консультацію, 6 250,00 грн за складення та подання позову, 3 750,00 грн за інші процесуальні документи і моніторинг судових рішень, а також 500,00 грн канцелярських і поштових витрат.

Відповідач заперечував проти розміру заявленої компенсації. Відповідно до статей 137, 141 ЦПК України суд перевіряє дійсність, необхідність, документальне підтвердження та співмірність витрат на правничу допомогу з урахуванням складності справи, часу, обсягу роботи адвоката та ціни позову.

Суд ураховує, що адвокат підготував позовну заяву та відповідь на відзив, що є конкретними заявами по суті спору у цій справі. Водночас окрема консультація на суму 2 500,00 грн не відокремлена за змістом від аналізу обставин справи, уже врахованого у вартості підготовки позову, а необхідність її додаткового відшкодування відповідачем належно не обґрунтована. Крім того, витрати у розмірі 500,00 грн на виготовлення копій і поштове відправлення не підтверджені окремими документами про їх фактичне понесення. З урахуванням заявлених заперечень, характеру спору та фактично відображених у матеріалах процесуальних робіт суд вважає обґрунтованими для розподілу 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Оскільки позов задоволено частково, на відповідача підлягають покладенню 8 250,39 грн таких витрат (10 000,00 грн ? 25 071,65 грн / 30 388,45 грн). В іншій частині заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. На користь позивача належить стягнути 25 071,65 грн кредитної заборгованості, 2 196,58 грн судового збору та 8 250,39 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 1874951 від 28 квітня 2021 року у розмірі 25 071 (двадцять п`ять тисяч сімдесят одну) грн 65 коп., з яких: 9 882 (дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн 40 коп. - заборгованість за основною сумою кредиту; 15 189 (п`ятнадцять тисяч сто вісімдесят дев`ять) грн 25 коп. - заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог у частині стягнення 5 316 (п`ять тисяч триста шістнадцять) грн 80 коп. процентів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» 2 196 (дві тисячі сто дев`яносто шість) грн 58 коп. судового збору та 8 250 (вісім тисяч двісті п`ятдесят) грн 39 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Рішення суду складено і підписано 02 листопада 2026 року.

Суддя Г.Є. Майна