Рішення № 141139636, 27.08.2026, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/5066/26

Номер провадження2/205/3991/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Дніпро

Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Мовчана Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі - банк, АТ «ПУМБ») в особі свого представника (далі - Позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.09.2011 між Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є АТ «ПУМБ», та відповідачем укладено кредитний договір № 26251018680801, за яким відповідачу надано можливість користуватися кредитними коштами в межах кредитного ліміту, що становив 4 000,00 грн.

Крім того, за твердженням позивача, 24.09.2020 між АТ «ПУМБ» та відповідачем укладено кредитний договір № 1001685316501, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 32 684,01 грн.

Позивач посилався на те, що відповідач належним чином не виконував зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів і сплати передбачених договорами платежів, унаслідок чого станом на 24.11.2025 року утворилася заборгованість:

- за договором № 26251018680801 від 29.09.2011 р. 3 410,11 грн, з яких 2 815,74 грн - заборгованість за кредитом, 594,37 грн - заборгованість за процентами;

- за договором № 1001685316501 від 24.09.2020 р. - 36 111,71 грн, з яких 23 676,92 грн - заборгованість за кредитом, 11,96 грн - заборгованість за процентами, 12 422,83 грн - заборгованість за комісією.

У зв`язку із цим позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за зазначеними договорами в загальному розмірі 39 521,82 грн., та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

У встановлений судом строк відповідач подав відзив, у якому заперечив проти задоволення позову та просив відмовити в ньому повністю.

Щодо договору № 26251018680801 від 29.09.2011 р. відповідач зазначив, що договору з ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» не укладав, кредиту в розмірі 4 000,00 грн та банківської картки не отримував, пропозиції укласти договір карткового рахунку та договір страхування не підписував.

Також відповідач посилався на ненадання позивачем належних доказів переходу до АТ «ПУМБ» права вимоги саме за спірним договором, а також доказів існування та розміру заборгованості перед ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» на час припинення цього банку шляхом приєднання до АТ «ПУМБ».

Щодо договору № 1001685316501 від 24.09.2020 р. відповідач заперечив правильність нарахування процентів. За його твердженням, строк кредитування становив 18 місяців до 24.03.2022 р., тоді як банк нараховував проценти до 01.11.2025 р. Відповідач зазначив, що за період кредитування нарахуванню підлягали проценти в розмірі 4,21 грн., з яких 0,79 грн. ним сплачено.

Заперечуючи проти стягнення комісії, відповідач указав, що договором не визначено розміру щомісячної комісії та конкретного переліку додаткових і супутніх послуг, за які її встановлено, а позивач не надав доказів погодження таких послуг із позичальником та їх надання. Посилаючись на частини першу та другу статті 11, частину п`яту статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», відповідач вважав умову про щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною, а вимогу про стягнення нарахованої комісії необґрунтованою.

Крім того, відповідач зазначив, що сплачені ним у рахунок комісії 1 300,82 грн. мають бути враховані в погашення основного боргу. За його розрахунком, після врахування цієї суми заборгованість за тілом кредиту становить 22 376,10 грн. замість заявлених банком 23 676,92 грн.

Відповідач також заявив про застосування позовної давності. На обґрунтування цієї заяви зазначив, що останній платіж здійснив 24.09.2022 р., тоді як, за його твердженням, позивач звернувся до суду 16.04.2026 р.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності. У такій заяві представник Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» зазначає про повне підтримання своїх позовних вимог, просить здійснити розгляд справи за її відсутності, позов задовольнити.

Відповідач просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, про що надав відповідну заяву.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судовим розглядом встановлено, що 29.09.2011 року між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 було оформлено Договір карткового рахунку та Договір страхування (оферта) № 26251018680801.

Оглядом такого договору судом встановлено, що документ містить підпис від імені відповідача, належність якого останній заперечує.

У зазначеному документі визначено початковий ліміт овердрафту в розмірі 3 000,00 грн, строк користування овердрафтом - 24 місяці, процентну ставку за користування овердрафтом при здійсненні розрахункових операцій у торговельно-сервісній мережі - 0,0001 % річних, при здійсненні інших дебетових операцій за рахунок коштів овердрафту - 36 % річних. Процентна ставка за користування несанкціонованим овердрафтом становить 36 % річних, комісія за обслуговування овердрафту - 2 %.

За наданою банком довідкою про зміну кредитного ліміту, 29.09.2011 р. кредитний ліміт становив 3 000,00 грн., а 27.03.2012 р. його збільшено до 4 000,00 грн.

Згідно з наданою позивачем випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 19.07.2016 р. ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинено шляхом приєднання до ПАТ «Перший український міжнародний банк».

Також судовим розглядом встановлено, що 23.09.2020 р. між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1001685316501 шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

У такій заяві визначено суму кредиту - 32 684,01 грн., строк кредитування - 48 місяців, процентну ставку - 0,01 % річних, комісію за обслуговування кредитної заборгованості - 1,99 %. У включеному до заяви графіку платежів зазначено щомісячну комісію в розмірі 650,41 грн. та період платежів із 24.09.2020 р. до 24.09.2024 р. Відповідні відомості про суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку та комісію наведено й у паспорті споживчого кредиту від 23.09.2020 р., який є додатком до такого договору.

Згідно платіжній інструкції № TR.44469286.54922.2464 від 23.09.2020 р., що міститься у матеріалах справи, банком було здійснено надання кредитних коштів у розмірі 32 684,01 грн. за договором № 1001685316501 від 23.09.2020 р.

Банк наголошує на тому, що внаслідок неналежного виконання відповідачем як позичальником зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати передбачених договорами платежів утворилася заборгованість, стягнення якої є предметом цього спору.

Так, за розрахунком позивача, заборгованість за договором № 1001685316501 станом на 24.11.2025 р. становить 36 111,71 грн., з яких 23 676,92 грн. - заборгованість за кредитом, 11,96 грн. - заборгованість за процентами, 12 422,83 грн. - заборгованість за комісією.

У такому розрахунку зазначено погашення основного боргу в загальному розмірі 9 007,09 грн., процентів - 0,79 грн., комісії - 1 300,82 грн. Погашення комісії в розмірі 1 300,82 грн. відображено також у банківській виписці.

Також у графіку погашення основного боргу за березеньтравень 2022 року містяться позначки про кредитні канікули, а останній платіж передбачено на 24.12.2024 р. Нарахування процентів у розрахунку продовжується до 24.11.2025 р.

За договором № 26251018680801 від 29.09.2011 р. банк визначив заборгованість станом на 24.11.2025 р. у розмірі 3 410,11 грн., з яких 2 815,74 грн. - заборгованість за кредитом, 594,37 грн. - заборгованість за процентами.

За наданими суду матеріалами розрахунок суми основного боргу за цим договором починається із залишку 3 931,03 грн. станом на 02.10.2016 р. У таблиці погашення процентів відображено погашення 1 646,50 грн. 30.06.2022 р., а в таблиці основного боргу - погашення 1 841,44 грн. 24.11.2025 р.

Судовим розглядом також встановлено, що банк сформував письмову вимогу від 21.11.2025 р. № КНО-44.2.2/1345 про погашення протягом тридцяти днів із моменту її отримання заборгованості за двома договорами в загальному розмірі 39 521,79 грн. станом на 20.11.2025 р.. У вимозі зазначено 36 111,68 грн. за договором № 1001685316501 та 3 410,11 грн. за договором № 26251018680801.

На підтвердження направлення вимоги позивач надав реєстр згрупованих рекомендованих поштових відправлень. Доказів вручення цієї вимоги відповідачу матеріали справи не містять.

У свою чергу відповідач заперечив проти заявлених вимог, оспорюючи факт укладення договору від 29.09.2011 р., підстави та розмір нарахованої заборгованості, а також заявив про застосування позовної давності та просив відмовити в задоволенні позову.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо наявності та обсягу грошових зобов`язань відповідача за спірними кредитними договорами, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

1. Щодо вимог за договором № 26251018680801 від 29.09.2011 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

На підтвердження укладення договору позивач надав пропозицію укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферту) № 26251018680801 від 29.09.2011 р., яка містить персональні дані ОСОБА_1 , умови надання кредиту та підпис від його імені.

Зазначений документ суд оцінює в сукупності з довідкою про зміну кредитного ліміту та банківськими виписками, які відображають операції за рахунком відповідача, використання кредитних коштів та погашення заборгованості, які у повній мірі відповідають критеріям письмових доказів.

Заперечуючи належність йому підпису під таким договором, відповідач не надав доказів виконання цього підпису іншою особою. Клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи не заявляв, висновку експерта на замовлення учасника справи на підтвердження своїх заперечень суду також не подав.

Суд враховує, що відсутність такого клопотання сама собою не підтверджує належності підпису відповідачу. Водночас саме лише заперечення факту підписання документа не спростовує сукупності наданих позивачем доказів, які підтверджують виникнення та виконання кредитних правовідносин.

Оцінивши зміст договору, відомості про встановлення та зміну кредитного ліміту, відображені у виписках операції з використання коштів і погашення заборгованості в їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 виникли кредитні правовідносини на підставі договору № 26251018680801 від 29.09.2011 р. Тому заперечення відповідача щодо неукладення договору та неотримання кредиту суд відхиляє як такі, що не знайшли підтвердження під час розгляду справи.

За змістом статей 526, 530, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний належним чином та у встановлені строки повернути отримані кредитні кошти й сплатити погоджені договором проценти.

На підтвердження розміру заборгованості позивач надав розрахунок та банківські виписки за рахунком відповідача. Виписки є первинними обліковими документами, які підтверджують відображені в них операції та дають можливість перевірити рух коштів і формування залишку заборгованості.

Зіставивши розрахунок із банківськими виписками та умовами договору, суд установив, що станом на 24.11.2025 р. непогашена заборгованість за договором № 26251018680801 від 29.09.2011 р. становить 3 410,11 грн., з яких 2 815,74 грн. - заборгованість за кредитом, 594,37 грн. - заборгованість за процентами.

Конкретних заперечень щодо відображених у виписках операцій, застосованих ставок або арифметичної правильності розрахунку за цим договором відповідач не навів. Доказів погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж ураховано позивачем, суду не надав.

Відсутність таких заперечень не звільняє позивача від доказування заявлених вимог. Водночас у цій справі розмір заборгованості підтверджується дослідженими судом письмовими доказами в їх сукупності, а не лише відсутністю контррозрахунку відповідача.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність є строком для звернення до суду за захистом цивільного права або інтересу, загальна тривалість якого становить три роки. За статтею 261 ЦК України початок її перебігу пов`язується з моментом, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права.

Згідно зі статтею 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням боржником дії, яка свідчить про визнання ним боргу. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. При цьому переривання можливе лише в межах позовної давності, яка ще не спливла, а обсяг визнаного зобов`язання визначається змістом відповідної дії.

Суд також ураховує спеціальне регулювання перебігу позовної давності під час карантину та воєнного стану. З 02.04.2020 р. набрав чинності Закон України № 540-IX, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12 щодо продовження визначених законом строків на час карантину. Надалі пунктом 19 цього розділу передбачалося продовження відповідних строків під час воєнного стану, а з 30.01.2024 р. - зупинення перебігу позовної давності. Законом України № 4434-IX пункт 19 виключено з 04.09.2025 р.

Отже, визначення своєчасності звернення до суду не може ґрунтуватися лише на зіставленні календарної дати останнього платежу з датою подання позову без урахування зазначених законодавчих положень.

З урахуванням установлених обставин та спеціального законодавчого регулювання позовна давність за заявленими вимогами на день звернення до суду не спливла. Тому підстав для відмови в позові за наслідками її застосування суд не встановив.

Таким чином, вимоги про стягнення заборгованості за договором № 26251018680801 від 29.09.2011 р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 3 410,11 грн., з яких 2 815,74 грн. - заборгованість за кредитом, 594,37 грн. - заборгованість за процентами.

Щодо належності АТ «ПУМБ» права вимоги за вказаним договором суд зазначає про наступне.

Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України в разі реорганізації юридичної особи її майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

При реорганізації шляхом приєднання відбувається універсальне правонаступництво: до єдиного правонаступника переходить уся сукупність прав та обов`язків юридичної особи, яка припиняється. Такий перехід не потребує укладення окремого договору відступлення права вимоги щодо кожного боржника.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.09.2020 р. у справі № 296/443/16-ц.

Наданою позивачем випискою з Єдиного державного реєстру підтверджено, що ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» припинено шляхом приєднання до ПАТ «Перший український міжнародний банк». Відтак позивач набув права кредитора за спірним договором у порядку універсального правонаступництва.

Відсутність окремого документа про передачу саме вимоги до відповідача не спростовує такого правонаступництва. Наявність і розмір заборгованості за договором підтверджуються дослідженими судом договором, банківськими виписками та розрахунком.

Отже, АТ «ПУМБ» є належним позивачем у спірних правовідносинах, а тому позов в частині вимог такого банку за вказаним кредитним договором № 26251018680801 від 29.09.2011 р. підлягає задоволенню.

2. Щодо позовних вимог за кредитним договором № 1001685316501 від 23.09.2020 року.

Як було встановлено судом, 23.09.2020 р. між АТ «Перший український міжнародний банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1001685316501 шляхом підписання відповідачем заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

Шляхом підписання такого договору сторонами було погоджено суму кредиту 32 684,01 грн., строк кредитування 48 місяців, процентну ставку 0,01 % річних та комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,99 %. Графіком платежів передбачено щомісячне погашення кредиту та сплату відповідних платежів у період до 24.09.2024 р.

Надання відповідачу кредитних коштів підтверджується платіжною інструкцією № TR.44469286.54922.2464 від 23.09.2020 р. та банківською випискою, у якій операцію з надання 32 684,01 грн. відображено 24.09.2020 р., які є первинними бухгалтерським документами, а отже є допустимими та достатніми доказами надання кредитних коштів позичальнику.

Відповідно до статей 526, 530, 1049, 1054 ЦК України відповідач зобов`язаний належним чином та у встановлені строки повернути отримані кошти і сплатити передбачені договором платежі, обов`язок сплати яких відповідає вимогам закону.

За наданим позивачем розрахунком, залишок основного боргу становить 23 676,92 грн., заборгованість за процентами - 11,96 грн., заборгованість за комісією - 12 422,83 грн.

Оцінивши розрахунок заборгованості в сукупності з банківськими виписками, які є первинними обліковими документами, суд установив, що відповідачу надано кредит у розмірі 32 684,01 грн., із яких у рахунок погашення основного боргу банком зараховано 9 007,09 грн. Відтак залишок основного боргу за розрахунком позивача становить 23 676,92 грн.

Водночас із підстав, наведених нижче, сплачені відповідачем 1 300,82 грн., які банк зарахував у рахунок погашення комісії за нікчемною умовою договору, підлягають урахуванню в погашення основного боргу.

Отже, підтверджена заборгованість за тілом кредиту становить 22 376,10 грн: 23 676,92 грн. ? 1 300,82 грн. Доказів погашення цієї заборгованості відповідач не надав. Тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають частковому задоволенню - у розмірі 22 376,10 грн.

Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості суд зазначає таке.

Частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено право споживача на безоплатне отримання визначеної законом інформації про стан кредитної заборгованості не частіше одного разу на місяць. За частиною п`ятою статті 12 цього Закону умови договору, які обмежують установлені законом права споживача, є нікчемними.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зазначила, що умова про оплатність інформації, яку споживач має право отримувати безоплатно, є нікчемною. При цьому закон допускає встановлення плати за інші погоджені послуги, які можуть надаватися споживачу на оплатній основі.

Суд вказує, що у спірному договорі не визначено конкретних додаткових послуг, за які встановлено щомісячну комісію, відмінних від тих, що повинні надаватися споживачу безоплатно. Позивач не надав доказів погодження з відповідачем та надання йому таких послуг за спірну плату.

За цих обставин умова про щомісячну сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною та не створює для відповідача обов`язку здійснювати відповідні платежі. Тому вимога про стягнення 12 422,83 грн. заборгованості за комісією задоволенню не підлягає.

Розрахунком позивача та банківською випискою підтверджено, що 1 300,82 грн. внесених відповідачем коштів банк зарахував у рахунок погашення зазначеної комісії. У виписці відповідну операцію відображено 11.12.2020 р.

Оскільки обов`язок сплати комісії ґрунтується на нікчемній умові, зазначені кошти підлягають урахуванню в погашення основного боргу.

Щодо стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає таке.

Так, підписаним договором сторони погодили процентну ставку 0,01 % річних та строк кредитування 48 місяців. Тому доводи відповідача про обмеження строку кредитування 18 місяцями, до 24.03.2022 р., суперечить змісту заяви та первісного графіка платежів.

Водночас відхилення цього доводу не означає обґрунтованості нарахування процентів за весь період, зазначений позивачем.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12, право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється після закінчення погодженого строку кредитування або пред`явлення належної вимоги відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України.

Первісним графіком було встановлено кінцеву дату платежів 24.09.2024 р. Позначки про кредитні канікули та зміщення платежів у розрахунку банку самі собою не підтверджують погодження сторонами продовження строку кредитування. Належних доказів такого погодження серед досліджених документів не встановлено.

За рядками наданого банком розрахунку після 24.09.2024 р. нараховано 2,81 грн. договірних процентів, які стягненню не підлягають. Після їх виключення залишок процентів становить 9,15 грн: 11,96 грн ? 2,81 грн. Сплачені відповідачем 0,79 грн. уже враховані позивачем при визначенні залишку 11,96 грн., тому повторному відніманню не підлягають.

Крім того, врахування сплачених 11.12.2020 р. коштів у розмірі 1 300,82 грн. у погашення основного боргу зменшує базу подальшого нарахування процентів.

Коригування процентів на зазначену суму за ставкою 0,01 % річних за період із 11.12.2020 р. до 24.09.2024 р., із застосуванням фактичної кількості календарних днів та 365 або 366 днів у відповідному році, становить після округлення 0,49 грн.

Таким чином, за виконаним перерахунком заборгованість за процентами становить 8,66 грн: 9,15 грн ? 0,49 грн. У стягненні решти заявлених процентів у розмірі 3,30 грн слід відмовити.

Таким чином, позовні вимоги за кредитним договором № 1001685316501 підлягають частковому задоволенню. З відповідача на користь позивача належить стягнути 22 384,76 грн., з яких 22 376,10 грн. - заборгованість за кредитом, 8,66 грн. - заборгованість за процентами.

У задоволенні вимог про стягнення 12 422,83 грн. заборгованості за комісією, 1 300,82 грн. заявленої заборгованості за кредитом та 3,30 грн процентів слід відмовити.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд виходить із такого.

Відповідно до статей 257, 261 ЦК України загальна позовна давність становить три роки, а її перебіг за зобов`язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом відповідного строку. За наявності періодичних платежів позовна давність визначається щодо відповідних прострочених платежів.

Надані позивачем розрахунок і банківські виписки підтверджують часткове виконання кредитного зобов`язання. Зокрема, банк урахував погашення основного боргу в загальному розмірі 9 007,09 грн.

При оцінці правового значення окремих погашень суд ураховує їх час, призначення та характер. Водночас вирішення заяви про позовну давність у цій частині не залежить виключно від установлення факту її переривання останнім платежем.

Перші платежі за договором підлягали внесенню у 2020 році, коли вже діяли положення пункту 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо продовження позовної давності під час карантину. Надалі застосовувалися спеціальні правила її продовження та зупинення під час воєнного стану.

Законом України № 4434-IX пункт 19 зазначеного розділу виключено з 04.09.2025 р., унаслідок чого перебіг позовної давності поновлено.

З огляду на час виникнення зобов`язань за договором, дію зазначених законодавчих положень та звернення банку до суду у 2026 році позовна давність за заявленими вимогами не спливла. Посилання відповідача лише на сплив понад трьох календарних років від зазначеної ним дати останнього платежу не враховує спеціального регулювання перебігу позовної давності.

Отже, підстав для відмови в позові за наслідками застосування позовної давності суд не встановив.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги заявлено на загальну суму 39 521,82 грн. За результатами розгляду справи задоволенню підлягають вимоги на суму 25 794,87 грн., з яких 3 410,11 грн. - заборгованість за договором № 26251018680801 від 29.09.2011 р. та 22 384,76 грн. - заборгованість за договором № 1001685316501.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 737,68 грн., визначеній за розрахунком: 25 794,87 грн. ? 2 662,40 грн. / 39 521,82 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 104, 207, 215, 216, 256, 257, 261, 264, 267, 526, 530, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статтями 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) за Кредитним договором № 26251018680801 від 29.09.2011 року заборгованість станом на 24.11.2025 року у загальному розмірі 3 410 грн. 11 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 2 815 грн. 74 коп., заборгованості за процентами у розмірі 594 грн. 37 коп.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) за Кредитним договором № 1001685316501 від 24.09.2020 року заборгованість станом на 24.11.2025 року у загальному розмірі 22 384,76 грн., з яких 22 376,10 грн. заборгованість за кредитом, 8,66 грн. заборгованість за процентами.

4. В частині позовних вимог щодо стягнення заборгованості по комісії за Кредитним договором № 1001685316501 від 24.09.2020 року а саме стягнення 1 300,82 грн. заборгованості за кредитом, 3,30 грн. заборгованості за процентами та 12 422,83 грн. заборгованості за комісією, відмовити.

5. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місце знаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4, код ЄДРПОУ 14282829) понесені та документально підтверджені судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1 737,68 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Мовчан Д.В.