Рішення № 141138781, 03.11.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/10407/26 2/335/5192/2026РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 листопада 2026 року суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Соболєва І. П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників процесу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачка та відповідач є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На момент звернення до суду дитина досягла повноліття, однак продовжує навчання у Запорізькому національному університеті Факультету соціальної педагогіки та психології за спеціальністю: С4 психологія, форма навчання денна/бюджетна. Відповідно до довідки закладу освіти № 49 від 07.09.2026, дитина є здобувачем освіти та студенткою 1 курсу. Термін навчання з 01.09.2026 по 30.06.2030.

Навчання потребує постійних матеріальних витрат, зокрема на проживання, харчування, проїзд, навчальні матеріали, одяг, засоби зв`язку та інші необхідні витрати, пов`язані з навчанням та забезпеченням повсякденних потреб.

У зв`язку з продовженням навчання дитина не має можливості забезпечувати себе самостійно в повному обсязі та потребує матеріальної допомоги. На даний час основне матеріальне забезпечення дитини здійснює позивачка, яка несе витрати, пов`язані з її утриманням та навчанням.

Відповідач добровільної матеріальної допомоги на утримання повнолітньої дитини у необхідному обсязі не надає, у зв`язку з чим позивачка змушена звернутися до суду.

Відповідач є батьком повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, та має можливість брати участь у її матеріальному забезпеченні.

Позивачці не відомо про обставини, які відповідно до закону позбавляли б відповідача можливості виконувати обов`язок щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.

Враховуючи матеріальне становище повнолітньої дитини, необхідність її утримання під час навчання, відсутність достатнього самостійного доходу та необхідність забезпечення витрат, пов`язаних із навчанням, вважає обґрунтованим стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/4 частини з усіх видій його заробітку (доходу) щомісячно.

Посилаючись на викладене, просить стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на її користь аліменти на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову та до закінчення дитиною навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років (а.с. 1 4).

Судом проведено такі процесуальні дії у цій справі.

Ухвалою судді від 25.09.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи в судове засідання на 30.10.2026, встановлено строки для подання заяв по суті справи (а.с. 22).

Відповідач отримує заробітну плату в КРБП «ЗЕЛЕНБУД», ЄДРПОУ 05398390 яке має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Копію ухвали від 25.09.2026 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді доставлено 25.09.2026 о 11:29 год. до Електронного кабінету КРБП «ЗЕЛЕНБУД» за місцем роботи відповідача ОСОБА_2 , що підтверджуєтеся довідкою про доставку документа в електронному вигляді (а.с. 26) та квитанцією № 8899721 про доставку документа до зареєстрованого Електронного кабінету (а.с. 27).

Таким чином відповідач отримав копію ухвали від 25.09.2026 про відкриття провадження 25.09.2026 (п. 2 ч. 6 ст. 272 ЦПК України).

Крім того, копію ухвали із позовною заявою та долученими до неї документами відповідач ОСОБА_2 отримав особисто у суді 28.09.20206, про що свідчить його підпис (а.с. 28).

У встановлений ухвалою строк відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

Інших заяв по суті справи від сторін не надходило, також до суду не надходило клопотань про розгляд справи з викликом сторін.

За таких обставин, суд вважав за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання на підставі наявних у справі доказів на підставі статті 279 ЦПК України.

30.10.2026 суд завершив розгляд цієї справи та перейшов до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши перерву для виготовлення його повного тексту до 03.11.2026.

Суд, вивчивши матеріали справи, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, зареєстрованому 01.12.2007 Комунарським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 1148, який за рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 13.01.2022, яке набрало законної сили 15.02.2022 розірвано (справа № 317/3962/21) (а.с. 15).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 , видане Кушугумською селищною радою Запорізького району Запорізької області 15.07.2008, актовий запис № 47 (а.с. 9).

ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеними особами, та проживає разом за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7, 13).

Відповідно до довідки Запорізького національного університету № 49 від 07.09.2026, ОСОБА_3 є студенткою Запорізького національного університету Факультету соціальної педагогіки та психології 1 курсу, навчається за спеціальністю: С4 психологія, форма навчання денна/бюджетна, термін навчання з 01.09.2026 по 30.06.2030 (а.с. 14).

Згідно відповіді № 3375332 від 25.09.2026 з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, ОСОБА_2 працює та отримує заробітну плату в КРБП «ЗЕЛЕНБУД», ЄДРПОУ 05398390 (а.с. 19-21).

Згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 СК України).

Так, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але менше 23 років; продовження ними навчання: потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно з ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів із урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України. При визначенні розміру аліментів із одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина: 3-1) наявність на праві власності, володінні та/або користуванні у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 13.04.2024 в справі № 308/4214/18, стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

У відповідності до приписів ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 після досягнення повноліття навчається в Запорізькому національному університеті на факультеті соціальної педагогіки та психології, на держбюджетній основі та денній формі навчання, не працює, самостійних джерел доходу не має, в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги.

В свою чергу, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження неспроможності надавати матеріальну допомогу повнолітній доньки, яка продовжує навчання.

Судом не встановлено, відповідно до статті 182 СК України, законних підстав для звільнення відповідача, як батька дитини, від сплати аліментів на навчання, згідно матеріалів справи відповідач на утриманні інших осіб не має, захворювань не має, працездатний, а тому суд не має законних підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину, яка продовжує навчання, адже такий обов`язок покладається на обох батьків.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги від батьків на час навчання.

Визначаючись щодо розміру аліментів, суд враховує взаємний обов`язок батьків по утриманню дитини, а також те, що дочка проживає з матір`ю, відповідач доказів надання допомоги ОСОБА_3 та неможливості утримувати її суду не надав. Тому суд, зважаючи на реальні і розумні потреби в матеріальному утриманні дитини, витрати пов`язані з навчанням (проїзд до навчального закладу, харчування, забезпечення базовими організаційними речами та приладдям, а також продуктів харчування, одягу та інших речей, що забезпечить безперешкодний процес її навчання та розвитку) та обставини, що встановленні судом та мають значення в їх сукупності, зокрема й щодо можливості кожного із батьків надавати допомогу, вважає справедливим встановлення аліментів в розмірі частки заробітку (доходу) відповідача. Такий розмір аліментів буде достатнім для забезпечення належного утримання повнолітньої дочки відповідача, яка продовжує навчання, та забезпечить баланс інтересів як одержувача, так і платника аліментів.

За таких обставин позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову, тобто з 24.09.2026, і до закінчення нею навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23-річного віку.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Питання витрат на оплату судового збору суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

За змістом ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивачка була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовною заявою, судовий збір відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76 83, 89, 141, 247, 258 259, 263 265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини (однієї чверті) всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дати подання позову, тобто з 24.09.2026 до закінчення нею навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Допустити рішення, в частині стягнення аліментів за один місяць, до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення ухвалене за наслідками розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та складене в повному обсязі 03.11.2026.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_3 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , УНЗР: 19870526-12070, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_3 .

Суддя І. П. Соболєва