Ухвала суду № 141135460, 30.10.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/680/26

Провадження № 2-з/355/17/26

У Х В А Л А

про забезпечення позову

30 жовтня 2026 року селище Баришівка

Баришівський районний суд Київської області у складі судді Цирулевської М. В., розглянувши заяву про забезпечення позову заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області Євгена Комаровського про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Броварської районної військової (державної) адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки,

УСТАНОВИВ:

30 жовтня 2026 року до Баришівського районного суду Київської області надійшла заява заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Броварської районної військової (державної) адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки.

Заявник просить суд забезпечити позов шляхом: накладення арешту, у тому числі із забороною ОСОБА_1 та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду, на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1 , а саме на: земельну ділянку з кадастровим номером 3220282001:06:037:0008, площею 0,1473 га.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30 жовтня 2026 року головуючою суддею щодо розгляду означеної заяви про забезпечення позову є суддя Баришівського районного суду Київської області Цирулевська М. В.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, дослідивши доводи заявника щодо існування дійсного спору між сторонами, співмірності заявлених заходів забезпечення позову із предметом позову, наявності підстав, що можуть істотно ускладнити виконання рішення, дотримання балансу інтересів сторін, проаналізувавши пов`язаність заходів забезпечення позову з предметом поданого у даній справі позову, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам, суд зазначає та виснує таке.

У порядку ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України (надалі також ЦПК України) заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно вимог ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Заява про забезпечення позову мотивована та обґрунтована тим, що всупереч вимогам ст. 12, 19, 55-57, 83, 84, 116, 141, 142, 149, 173 Земельного кодексу України, ст. 1, 5, 17, 57 Лісового кодексу України рішенням Дернівської сільської ради Баришівського району Київської області від 15.08.2005 за №140-19-04 передано у приватну власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,15 га, для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд.

Зокрема, на підставі вказаного рішення ОСОБА_1 отримала державний акт серії ЯГ №210463 на право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220282001:06:037:0008, площею 0,1473 га, який виданий 30.08.2006 та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 30.08.2006 за №010632100150.

Зважаючи на порушення вимог означених статей Земельного кодексу України та Лісового кодексу України, безпідставність отримання відповідачкою у власність вказаної земельної ділянки, прокурор звернувся із позовом в цій справі про витребування спірної земельної ділянки.

У заяві про забезпечення позову прокурор просить накласти арешт на спірну земельну ділянку, із забороною відповідачці та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду такої земельної ділянки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів (пункти 3, 4 частини першої, частина п`ята статті 151 ЦПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідачів (у даній справі) з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі №754/5683/22 (провадження № 14-28цс23), від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20), від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), містяться такі висновки щодо порушеного у даній справі питання про вжиття заходів забезпечення позову:

«Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, … майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.

Як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову».

Матеріали даної справи свідчать, що між сторонами дійсно виник спір щодо правомірності набуття відповідачкою права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220282001:06:037:0008, площею 0,1473 га.

Доказами, доданими до позовної заяви, прокурор доводить порушення вимог ст. 12, 19, 55-57, 83, 84, 116, 141, 142, 149, 173 Земельного кодексу України, ст. 1, 5, 17, 57 Лісового кодексу України при передачі/отримання у власність відповідачки спірної земельної ділянки.

Відтак, суд доходить висновку про існування спору між прокурором/позивачем та відповідачкою з приводу спірної земельної ділянки.

В аспекті питання незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, якщо не буде вжито заходів забезпечення позову, суд вважає обґрунтованими ризики здійснення відповідачкою дій щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду такої земельної ділянки, що перешкодить або навіть унеможливить виконання ймовірного судового рішення у даній справі, оскільки прокурору/позивачеві (з огляду на заявлені позовні вимоги про витребування земельної ділянки) необхідно буде знову звертатися до суду за захистом порушених прав із вимогами щодо нових земельних ділянок, утворених в результаті поділу, об`єднання, та/або враховувати право третіх осіб на оренду спірної ділянки.

Таким чином, зважаючи на все вищевикладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову в частині існування реальних ризиків утруднення та/або неефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, а також реального існування потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення без вжиття заходів забезпечення позову.

Досліджуючи питання дотримання принципу балансу інтересів сторін, суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову того типу, який просить позивач, не порушить речового права власності відповідачки на земельну ділянку, оскільки спірна земельна ділянка залишиться у володінні та користуванні відповідачки, а можливість розпоряджатися вказаним майном обмежується на певний час, отже, має тимчасовий характер та є лише збереженням існуючого становища до розгляду цієї справи по суті.

Відтак, суд не вбачає підстав для висновку про порушення балансу інтересів учасників справи.

Досліджуючи питання співмірності заявленого до вжиття заходу забезпечення позову та предмету позову, суд зазначає таке.

Так, прокурор/позивач звернувся до суду з позовними вимогами про витребування земельної ділянки з кадастровим номером 3220282001:06:037:0008, площею 0,1473 га, в той час як заявлений прокурором вид заходу забезпечення позову стосується арешту, із забороною вчинення дій, також щодо означеної спірної земельної ділянки, що відповідає принципу співмірності.

Відтак, з огляду на все вищевикладене, суд виснує, що заявлений прокурором вид заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту, із забороною вчинення дій, передбачений нормами чинного законодавства, є доцільним, має тимчасовий характер та діє до виконання рішення суду, а відтак не порушує, з огляду на існування спору щодо правомірності набуття у власність спірної земельної ділянки, балансу прав та законних інтересів, як позивача так і відповідачки.

При цьому, суд, не вдаючись у дослідження доказів, які мають значення для вирішення спору по суті, виходить з того, що прокурором/позивачем заявлені конкретні вимоги забезпечення позову, які у цілому відповідають заявленим позовним вимогам. Суд встановив наявність дійсного спору між учасниками цієї справи. Необхідність вжиття означеного виду забезпечення позову є обґрунтованою, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, що порушує законні права позивача, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Окремо суд зауважує, що при вирішенні питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджувалася судом, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заступника керівника Броварської окружної прокуратури Київської області Євгена Комаровського про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову Броварської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави, в особі Броварської районної військової (державної) адміністрації Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки, а саме:

- накласти арешт, у тому числі із забороною ОСОБА_1 та іншим особам здійснювати будь-які дії щодо поділу, об`єднання, передачі в оренду, на земельну ділянку, власником якої є ОСОБА_1 , а саме на земельну ділянку з кадастровим номером 3220282001:06:037:0008, площею 0,1473 га.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Копію ухвали негайно після її постановлення надіслати заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України

Повний текст ухвали складено 02.11.2026.

Дані стягувача/позивача:

Броварська окружна прокуратура Київської області

вул. Київська, 137, м. Бровари, Київська область, 07400.

Броварська районна військова (державна) адміністрація Київської області

ЄДРПОУ: 04054820

вул. Героїв України, 15, м. Бровари, Київська область, 07400.

Дані боржника (відповідачки):

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1

РНОКПП: НОМЕР_1

АДРЕСА_1 .

Суддя

Баришівського районного суду

Київської області Марина ЦИРУЛЕВСЬКА