Постанова № 141125, 27.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.06 р. Справа № 2/312

12 год. 05 хв. – 12 год. 30 хв. Зала судових засідань - кабінет № 232

місто Донецьк, вулиця Артема 157

Господарський суд Донецької області у складі судді Ханової Раїси Федорівни

при секретарі судового засідання Бахар Світлані Володимирівні,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою

Державної податкової інспекції у м. Торезі

до Державного підприємства “Торезантрацит” м. Торез

про стягнення суми податкового боргу у розмірі 12524862 грн. 07 коп.

За участю

представників сторін:

від позивача: Бікбаєва Е.С. – за дов. від 16 червня 2006 року

Глібочану Н.І. – за дов. від 18 вересня 2006 року

від відповідача: Безхлєбна О.В. – за дов. від 5 вересня 2006 року

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області заявлено позов з урахуванням його зміни Державною податковою інспекцією у м. Торезі до Державного підприємства “Торезантрацит” м. Торез про стягнення суми податкового боргу у розмірі 12524862 грн. 07 коп.

Відповідач у судове засідання з’явився, надав відзив на позовну заяву від 21 вересня 2006 року, проти позовних вимог заперечує частково.

Правовою підставою стягнення позивач та його представник під час розгляду справи вважають норми статті 67 Конституції України, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, статей 2, 4, 9, Закону України “Про систему оподаткування” № 1251-ХІІ від 25 червня 1991 року, пункту 11 статті 10, Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 4 грудня 1990 року № 509-12, пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України.

Відповідач та його представник під час судового розгляду справи визнає позовні вимоги частково, заперечує проти стягнення податкового боргу у сумі 175497 грн. В обґрунтування свої заперечень відповідач посилається на фактичну сплату податкового боргу у сумі 175497 грн. платіжними дорученнями, у яких визначене призначення платежу, а саме сплата податкових зобов’язань з податку на прибуток за деклараціями за 9 місяців 2005 року у розмірі 1000 грн. та за 1 квартал 2006 року у розмірі 174497 грн.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Державне підприємство “Торезантрацит” м. Торез зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 29 квітня 2003 року, включене до ЄДРПОУ за номером 32366906. Перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Торезі.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації (розрахунку), вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 наведеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

9 серпня 2005 року до податкового органу відповідачем була подана декларація з податку на прибуток підприємства за півріччя 2005 року, якою відповідач визначив податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 617900 грн. Сума штрафу, самостійно нарахованого у зв’язку з виправленням помилок, визначена відповідачем у даній декларації у розмірі 11800 грн.

9 листопада 2005 року до податкового органу відповідачем була подана декларація з податку на прибуток підприємства за три квартали 2005 року, якою відповідач визначив податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 3805500 грн. Сума штрафу, самостійно нарахованого у зв’язку з виправленням помилок, визначена відповідачем у даній декларації у розмірі 18900 грн.

20 грудня 2005 року до податкового органу відповідачем подана декларація з податку на прибуток підприємства за 2005 рік, якою відповідач визначив податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 2382200 грн. Сума штрафу, самостійно нарахованого у зв’язку з виправленням помилок, визначена відповідачем у даній декларації у розмірі 28900 грн.

9 грудня 2005 року до податкового органу відповідачем був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок у звітному податковому періоду - три квартали 2005 року. Сума штрафу, нарахована платником (відповідачем) самостійно у зв’язку з виправленням помилки, визначена у розмірі 10000 грн.

10 травня 2006 року до податкового органу відповідачем була подана декларація з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2006 року, якою відповідач визначив податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 2436494 грн.

На думку позивача, відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток підприємства за даними деклараціями у розмірі 12524862 грн. 07 коп., що посвідчується зворотнім боком облікової картки по податку на прибуток, розрахунком суми податкового боргу. Наведена сума податкового боргу увійшла до складу позовних вимог.

Позивачем направлені на адресу відповідача перша та друга податкова вимога № 1/72 від 4 червня 2003 року та № 2/80 від 8 липня 2003 року щодо погашення податкового боргу, який підпадає під поняття податкових зобов’язань відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що платіжним дорученням № 11/1231 від 16 грудня 2005 року відповідачем фактично сплачене податкове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 1000 грн. за декларацією з податку на прибуток за 9 місяців 2005 року та за декларацією з податку на прибуток за 1 квартал 2006 року платіжними дорученнями від 30 травня 2006 року № 11/997 у розмірі 110000 грн., від 22 червня 2006 року № 22/1175 у розмірі 50000 грн., від 13 вересня 2006 року № 11/1900 у розмірі 14497 грн.

Зазначені платіжні доручення враховані податковим органом у зворотному боці облікової картки позивача з податку на прибуток (арк.. справи 46, 48, 52, 64), однак зазначені суми розподілені позивачем на погашення сум податкового боргу позивача в сплату податкового боргу, який виник внаслідок рішення про правонаступництво № 1ДУЕК, а також в рахунок пені, яка нарахована на суму зазначеного боргу.

Суд не приймає посилання представника відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в рахунок погашення недоїмки згідно рішення про правонаступництво № 1ДУЕК внаслідок того, що зазначене рішення суду не надане.

Суд зазначає, що підставою для внесення даних до облікової картки платника податків не можуть бути лише наказ Міністерства палива та енергетики № 237 від 26 травня 2005 року, на який посилається відповідач, без документів, на підставі яких здійснюється нарахування платежів шляхом занесення інформації про податкові зобов’язання платника до бази даних передбачені пунктом 2.2 (чинним на момент формування облікового картки позивача) Інструкції “Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 12 травня 1994 року № 37 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 травня 1994 року за № 114/323). До зазначених документів зокрема належать податкові декларації, повідомлення (рішення), рішення прийняті за результатами розгляду скарг платників податків у адміністративному та судовому порядках, договори про розстрочення або відстрочення податкового боргу та інші.

Відсутність зазначених документів унеможливлює встановлення узгодженої суми податкових зобов’язань за кожний звітний податковий період, граничні строки їх сплати, кількість днів затримки, розмір штрафу та його суму. Суд не приймає посилання позивача на скерування частини сплаченої позивачем суми в рахунок пені, нарахованої відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” з огляду на те, що чотирма платіжними дорученнями відповідач сплатив податкові зобов’язання, які не були на момент сплати податковим боргом, тому податковий орган безпідставно спрямував частину коштів на погашення пені.

Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачем доведений факт сплати частини боргу у загальному розмірі 175497 грн., внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

За правилами пункту 3 статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” обов’язок юридичної особи щодо сплати податків припиняється їх сплатою. Відповідач надав суду докази часткової сплати податкового боргу, який заявлений позивачем до стягнення. Наявність податкового боргу на час розгляду справи частково підтверджена податковим органом. Заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов’язань, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Виходячи з правил статті 124 Конституції України, враховуючи приписи статті 2 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV суд вважає, що податковий орган правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Торезі до Державного підприємства “Торезантрацит” м. Торез про стягнення суми податкового боргу у розмірі 12524862 грн. 07 коп. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Торезантрацит” м. Торез (86600, м. Торез, вул. Енгельса, 88, ЄДРПОУ 32366906, р/р 26001309461602, 26004362461602, 26998302461602, 26042313461602 в філії “Відділення Промінвестбанка в м. Торез Донецької області”, МФО 334282) на користь Державного бюджету України (рахунок № 31118002600084, банк одержувача – УДК у Донецькій області, ЄДРПОУ 24165160, МФО 834016, код платежу 11020100) суму податкового боргу у розмірі 12349365 грн. 07 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 27 вересня 2006 року в присутності представників сторін.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ханова Р.Ф.

вик. Бахар

3056723

Надруковано 3 примірники:

1. До справи – 1

2. Позивачу – 1

3. Відповідачу -1