Рішення № 141124326, 27.10.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/891/26

Провадження № 2/673/890/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі:

головуючої судді - Грицишиної Л.В.

з участю:

секретаря судового засідання - Осієвської Н.В.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

в с т а н о в и в:

16 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит №1158141 від 17.04.2020 року (далі кредитний договір № 1158141 від 17.04.2020 року), що утворилась на день подання позову до суду у розмірі 23 550 грн., з яких: 5 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17 600 грн. заборгованість за процентами, 950 грн. заборгованість за комісією, а також стягнути судові витрати по справі на сплату судового збору та правової допомоги.

В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 17.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1158141. Сума кредиту 5 000 грн., загальний строк кредитування становить 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом. Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора. Кредитні кошти надано у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору.

29.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №58-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29.12.2020 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23 550 грн.

Таким чином, у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 вищевказаного договору представник позивача просить позов задовольнити.

27.07.2026 року відповідачем ОСОБА_1 направлено до суду відзив, у якому вказує, що заперечує проти заявленої до стягнення заборгованості, посилаючись на недоведеність правильності нарахування процентів, несправедливість умови про автопролонгацію та відсутність належних правових підстав для стягнення комісії за видачу кредиту. Також зазначив, що згідно ЗУ «Про споживче кредитування» проценти за користування кредитом не можуть перевищувати 1% на день. Крім того вказав, що позивач не надав доказів щодо видачі відповідачу кредитних коштів за кредитним договором. Враховуючи викладене вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Також у відзиві відповідач вказує на те, що заявлена позивачем сума в розмірі 8 000 грн. на стягнення правової допомоги є завищеною, оскільки даний спір має характер незначної складності.

Ухвалою судді від 28 липня 2026 року призначено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

30.07.2026 року в електронному вигляді з використанням системи ЄСІТС підсистеми «Електронний суд» представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» - Усенко М.І. направив до суду відповідь на відзив, у якій вказав що кредитний договір №1158141 від 17.04.2020 року укладено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам законодавства та свідчить про дотримання письмової форми правочину. Факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 5 000 грн підтверджується платіжним дорученням, а відсутність банківської виписки пояснюється неможливістю отримання позивачем інформації, що становить банківську таємницю. Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору відступлення права вимоги від 29.12.2020 року, що підтверджується відповідним витягом із реєстру боржників.

Позивач вважає розрахунок заборгованості в загальному розмірі 23 550 грн, обґрунтованим, а доводи відповідача щодо неправомірності нарахування процентів - безпідставними. Зазначає, що законодавчі зміни щодо обмеження процентної ставки були прийнятті у 2023 року та не поширюються на спірний кредитний договір, укладений у 2020 році. Також представник позивача вважає заявлені витрати на професійну правничу допомогу документально підтвердженими, обґрунтованими й співмірними зі складністю справи.

З огляду на викладене представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, направив клопотання у якому просить розгляд справи проводити за його відсутності підтримуючи позовні вимоги.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом відправки судової повістки в його особистий кабінет та розміщенням на офіційному веб-порталі судової влади України оголошення про його виклик. Заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.04.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1158141.

Відповідно предметом кредитного договору є надання позивачем позичальнику грошових коштів на наступних умовах: сума кредиту 5 000 грн.; загальний строк кредитування становить 30 днів. Проценти за користування кредитом: 3 000 грн., які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору. Якщо після настання дати встановленої п.1.4 Договору Позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку. Комісія за надання кредиту становить 950 грн.

Із кредитного договору №1158141 від 17.04.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився з публічною пропозицією ТОВ «Мілоан» на укладення договору, тарифами банку, строком кредитування, підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором №U20737 від 17.04.2020 року та надав ТОВ «Мілоан» реквізити платіжної карти № НОМЕР_1 , на яку ТОВ «Мілоан», перерахувало суму кредиту в розмірі 5 000 грн., для виконання своїх зобов`язань за кредитним договором.

Належність вказаної карти ОСОБА_1 вбачається із витребуваної інформації від АТ КБ «Приват Банк» від 20.08.2026 року, відповідно до якої зазначено, що банківська картка № НОМЕР_1 була емітована на ім`я ОСОБА_1 . Також згідно з даними банку встановлено, що 17.04.2020 року на вказану банківську картку було зараховано грошові кошти в сумі 5 000 грн.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази, твердження сторони відповідача, щодо відсутності належних у справі доказів на підтвердження перерахунку кредитних коштів, суд оцінює критично. Вищевказані докази свідчать про те, що ТОВ «Мілоан», перерахувало суму кредиту на картку яка належить відповідачу.

29.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №58-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №58-МЛ від 29.12.2020 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 23 550 грн.

Таким чином,ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» правомірно набув право вимоги за кредитним договором №1158141 від 17.04.2020року.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором, визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписання кредитного договору №1158141 від 17.04.2020 року свідчить про те, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозумів і своїм підписом письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний кредитний договір №1158141 від 17.04.2020 року підписаний відповідачем електронним підписом, а наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).

Отже, вказаний кредитний договір №1158141 від 17.04.2020 року, підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 17.04.2020 року між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, з виписки з особового рахунку за кредитним договором №1158141 від 17.04.2020 року, вбачається, що у ОСОБА_1 наявна заборгованість у розмірі 23 550 грн., з яких: 5 000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 17 600 грн. заборгованість за процентами, 950 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України невиконання зобов`язання є порушенням зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно із частиною першою ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач у своєму відзиві зазначає, що позивач здійснив нарахування процентів за кредитним договором поза строком кредитного договору.

Як вбачається з п.1.3. наявного у матеріалах справи кредитного договору №1158141 від 17.04.2020 року, кредит надається строком 30 днів до 17.05.2020 року.

Згідно п.1.5.2 Проценти за користування кредитом: 3 000 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Відповідно до 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.

Згідно 2.2.3. Договору, якщо після настання дати встановленої п.1.4 Договору Позичальник продовжуватиме користуватись кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватись протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено Товариством в односторонньому порядку.

Отже, з урахуванням установленого Договором первісного строку кредитування тривалістю 30 днів та передбаченої пунктом 2.2.3 Договору можливості нарахування процентів за стандартною (базовою) ставкою протягом наступних 60 днів, загальний період нарахування процентів міг становити 90 днів. Відповідно, за умови продовження відповідачем користування кредитом після закінчення первісного строку кредитування, нарахування процентів за умовами Договору могло здійснюватися до 16.07.2020 року включно.

Як вбачається з наданих позивачем відомостей щодо щоденного нарахування та погашення заборгованості, нарахування процентів за кредитом здійснювалося, починаючи з 17.05.2020 року. При цьому відповідач не вчиняв дій, спрямованих на погашення заборгованості за кредитом. Після закінчення первісного 30-денного строку кредитування нарахування процентів здійснювалося за стандартною (базовою) процентною ставкою в розмірі 5,00 % відповідно до п. 1.6 Договору, з урахуванням визначеного п. 2.2.3 Договору 60 днів.

У відповіді на відзив позивачем надано детальний розрахунок заборгованості, з якого вбачається обґрунтованість заявлених позовних вимог у частині стягнення з відповідача 5 000 грн заборгованості за тілом кредиту та 17 600 грн заборгованості за процентами за користування кредитними коштами.

Крім того, відповідно до пункту 1.5.1 кредитного договору № 1158141 від 17.04.2020 року, комісія за надання кредиту становить 950 грн. При цьому зазначена умова була погоджена сторонами під час укладення Договору, а відповідач, підписуючи його, висловив згоду з визначеними умовами кредитування, зокрема, щодо сплати відповідної комісії.

Щодо посилання відповідача ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та ЗУ «Про споживче кредитування», суд зазначає наступне.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» №3498-IX від 22.11.2023 доповнено пунктом 17 розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016.

Відповідно до п. 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування» тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Ураховуючи, що Закон № 3498-IX від 22.11.2023 набрав чинності 24.12.2023, то:

-із 24.12.2023 по 21.04.2024 (протягом перших 120 днів) максимальний розмір денної процентної ставки за користування кредитними коштами не може перевищувати - 2,5 %;

-із 22.04.2024 по 19.08.2024 (протягом наступних 120 днів) розмір денної процентної ставки за користування кредитними коштами не може перевищувати 1,5 %.

Починаючи з 20.08.2024 максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 % (ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

З наявних у справі матеріалів вбачається, що спірні правовідносини щодо нарахування процентів за кредитним договором №1158141 виникли 17.04.2020 року та відповідний період нарахування процентів завершився 16.07.2020 року, тобто до набрання чинності вищевказаних норм.

За таких обставин, суд доходить висновку, що посилання відповідача на положення ЗУ «Про споживче кредитування» в редакції зі змінами, внесеними Законом № 3498-IX, як на підставу для обмеження розміру процентів, нарахованих за період з 17.05.2020 року до 16.07.2020 року, є необґрунтованими, оскільки зазначені законодавчі обмеження не підлягають застосуванню до спірних правовідносин у часі.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення останнім зобов`язання щодо їх повернення, тому заборгованість за договором кредитної лінії визначена 23 550 грн., є доведеною та обґрунтованою.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на наступне.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/19, Верховним Судом у постановах від 03.02.2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17.02.2021 року у справі №753/1203/18.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2025 року між Адвокатським об`єднанням «Апологет» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір про надання правничої допомоги №0107.

Згідно акта наданих послуг від 14.04.2026 року, вартість наданих адвокатським об`єднанням юридичних послуг щодо підготовки позовної заяви ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 8 000 грн.

Судом враховується заявлене клопотання відповідача щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу, оскільки дана справа є типовою, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справи здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.

Таким чином, враховуючи клопотання відповідача, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн. є завищеною і непропорційною до предмету спору.

З огляду на критерії співмірності, розумності та фактичний обсяг наданих юридичних послуг, суд вважає за необхідне зменшити суму таких витрат до 2 000 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.13, 81, 141, 263-265, 268, 279, 280-282, 352, 354, 355, ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал»» заборгованість за кредитним договором №1158141 від 17.04.2020 року в сумі 23 550 грн., з яких: 5 000 грн. заборгованість за сумою кредиту, 17 600 грн. заборгованість за сумою відсотків, 950 грн. заборгованість за комісією (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614, місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 2 000 грн. (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» МФО 300614, місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»», місце знаходження:вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28м. Львів79029 код в ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Текст рішення складено 02.11.2026 року.

Суддя: Л. В. Грицишина