Рішення № 141123997, 02.11.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3803/25

Провадження № 2/373/558/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Хасанової В.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року представник позивача Вишневська О.І. звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» заборгованості за кредитним договором № 96902651000 від 23.10.2020 у загальному розмірі 26498,00 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позову зазначила, що 23.10.2020 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 96902651000. Підписанням Договору відповідач погодився з викладеними у Правилах умовами надання споживчого кредиту, відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків. Відповідно до умов договору Банк зобов`язувався надати відповідачу кредит на придбання товару, а відповідач зобов`язувався в поряду та на умовах, що визначені договором, повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом.

Відповідач в порушення умов Договору свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим АТ «УКРСИББАНК» відступлено ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» на підставі Договору факторингу № 217 від 26.07.2021, право вимоги до відповідача за вказаним Договором.

Загальна сума заборгованості відповідача у відповідності до Реєстру прав вимог до Договору факторингу складає заборгованість за основним боргом у розмірі 26498,00 грн, що нарахована первісним кредитором до моменту передачі права вимоги.

Посилаючись на те, що відповідач не виконав свого зобов`язання за договором, представник позивача просила стягнути з нього зазначену заборгованість за кредитним договором.

Ухвалою суду від 23.01.2026 у справі було відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому даної ухвали подати відзив на позовну заяву, а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Ухвалою від 27.02.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ «УКРСИББАНК» обґрунтованого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 96902651000 укладеним з ОСОБА_1 та виписку про рух коштів по рахункам відкритих у банку на ім`я ОСОБА_1

02.09.2026 від АТ «УКРСИББАНК» на адресу суду надійшла запитувана інформація.

В матеріалах справи наявна заява представника відповідача адвоката Шумко В.А. про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді. Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, проте своїм правом на подачу відзиву на позов він не скористався.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 23.10.2020 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» було укладено договір № 96902651000 про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку.

Відповідно до умов договору загальний розмір кредиту становить 31998,00 грн на придбання товару (п. 3.3). Дата повернення кредиту 23.10.2020 відповідно до Графіку платежів (п. 3.6).

Пунктом 3.9 Договору сторони врегулювали процентну ставку за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

За користування кредитними коштами понад встановлений договором термін сторони врегулювали (п. 3.10) застосування процентної ставки в розмірі 7,00001 % річних, яка застосовується до всієї простроченої суми основного боргу та починає нараховуватись із дати виникнення прострочення до моменту погашення такої заборгованості.

Перед укладенням кредитного договору на сприятливих умовах, відповідач був ознайомлений з правилами кредитування та тарифами банку, що є невід`ємною частиною договору, та які розміщені на офіційному сайті банку та зобов`язався неухильно їх виконувати, що врегульовано п. 5.3 Договору.

Кредитний договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань по кредитному договору в повному обсязі (п. 5.4 Договору).

Свої зобов`язання за кредитним договором № 96902651000 від 23.10.2020 по видачі відповідної суми кредиту банк виконав, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_1 у АТ «УКРСИББАНК» за період з 23.10.2020 по 26.07.2021.

З наданого на виконання ухвали суду про витребування доказів розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 26.07.2021 за кредитним договором № 96902651000 від 23.10.2020 загальна сума заборгованості становить 26498,00 грн, яка складається із заборгованості за основним зобов`язанням. Заборгованість за процентами за користування кредитними коштами та інші нарахування на суму кредитної заборгованості первісним кредитором не нараховувались. З розрахунку вбачається, що відповідачем частково було погашено заборгованість за кредитом та сплачено протягом 23.11.2020 по 23.03.2021 суму кредиту у загальному розмірі 5500,00 грн.

26.07.2021 між АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» укладено договір факторингу № 217, відповідно до п. 2.1 якого АТ «УКРСИББАНК» відступає ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» права вимоги, а ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «УКРСИББАНК» за плату та на умовах визначених цим Договором.

Згідно з п. 6.3 договору відступлення права вимоги за кредитними договорами та їх перехід від клієнта до фактора відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру прав вимог згідно Додатку № 3.

Платіжним дорученням № 499 від 26.07.2021 представник позивача підтверджує сплату первісному кредитору грошових коштів на придбання активу.

26.07.2021 АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «СУПЕРІУМ» підписали акт прийому-передачі Реєстру прав вимоги.

Відповідно до реєстру прав вимог до договору факторингу № 217 від 26.07.2021 за № 355 значиться боржник ОСОБА_1 за кредитним договором № 96902651000 від 23.10.2020, загальна сума заборгованості за тілом кредиту становить 26498,00 грн.

З наданої позивачем довідки про заборгованість встановлено, що загальна сума боргу ОСОБА_1 за кредитним договором № 96902651000 від 23.10.2020 становить 26498,00 грн.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Письмовими доказами доведено, що 23.10.2020 між АТ «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 96902651000. Умовами договору сторони погодили умови, строк та мету кредитування.

На виконання умов кредитного договору № 96902651000 від 23.10.2020 АТ «УКРСИББАНК» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 31998,00 грн, що підтверджено випискою з особового рахунку відповідача за кредитним договором № 96902651000 від 23.10.2020. Отже, зазначений вище договір є укладеним і за його умовами відповідач мав зобов`язання перед кредитодавцем сплачувати заборгованість.

Представником позивача також долучено належні та допустимі докази, якими підтверджено, що у відповідності до вимог закону, товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «СУПЕРІУМ» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за кредитним договором № 96902651000 від 23.10.2020.

Перевіряючи обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у заявленому розмірі, суд виходить із фактичних обставин справи, аналізує зміст кредитного договору та додатки до нього, перевіряє правильність визначення розміру заборгованості з урахуванням усіх складових боргу на відповідність не лише умовам договору, а й вимогам Закону.

З огляду на те, що позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору та утворення, у зв`язку із цим заборгованості за кредитом, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитом у загальному розмірі 26498,00 грн, що складається із заборгованості по тілу, з урахуванням сплаченої суми боргу у розмірі 5500,00 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідачки на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2422,40 грн, у розмірі визначеному ст. 4 Закону України «Про судовий збір», що підтверджується банківською квитанцією.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» заборгованість за кредитним договором № 96902651000 від 23.10.2020 у розмірі 26498 (двадцять шість тисяч чотириста дев`яносто вісім) грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повні найменування сторін та інших учасників справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СУПЕРІУМ», код ЄДРПОУ 42024152, адреса місцезнаходження: Вознесенський узвіз, буд. 23А, нежитлове приміщення № 35А, м. Київ, 04053,

відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В.В.Хасанова