Ухвала суду № 141123477, 30.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2026 року Справа № 200/3704/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Зеленова А.С., розглянувши матеріали адміністративної справи №200/3704/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 в якому просив:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 06.02.2026 року № 838 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до військової частини НОМЕР_3 ;

визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 про зарахування ОСОБА_1 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_3 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 21.05.2026 960/0/15-26 змінила територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду на Харківський окружний адміністративний суд.

Вказана адміністративна справа надійшла до провадження Харківського окружного адміністративного суду судді Зеленову А.С.

Частиною 3 ст. 30 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Згідно з ч. 2 ст. 35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ознайомившись із матеріалами адміністративної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття її до провадження.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з п. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Позивач просить, зокрема, визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 06.02.2026 року № 838 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до військової частини НОМЕР_3 ; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_3 про зарахування ОСОБА_1 , до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .

З огляду на сукупний предмет заявлених вимог спір стосується прийняття позивача на військову службу, її проходження та зарахування до списків особового складу військової частини. Тому до цих вимог підлягає застосуванню місячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Висновок щодо цього міститься в постанові Верховного Суду від 19.12.2025 у справі № 560/6166/24.

Як зазначено у позовній заяві, з метою з`ясування правових підстав мобілізації Позивача, до ІНФОРМАЦІЯ_2 засобами електронної пошти було направлено адвокатський запит від 18.03.2026. У відповіді від 25.03.2026 року на адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_3 повідомив, що підставою для затримання Позивача стало неприбуття за повісткою направленою поштовим зв`язком Укрпошта. Щодо факту виключення Позивача з військового обліку Відповідач_1 надав пояснення, що: «У Законі України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 18.06.1999 року ст. 37, п.5 пп. г виключенню з військового обліку підлягали громадяни які були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжких злочинів втратив чинність у зв`язку з внесенням змін». Також до відповіді Відповідач_1 додав витяг з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 06.02.2026 року № 838 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до військової частини НОМЕР_3 .

Отже, з викладених самим позивачем обставин убачається, що 18.03.2026 було відомо про фактичний призов на військову службу, направлення до військової частини та наслідки прийнятих щодо нього рішень. За таких обставин перебіг місячного строку звернення до суду в частині оскарження зазначених рішень розпочався 25.03.2026 (після отримання листа) та закінчився 25.04.2026.

Позовна заява підписана 08.05.2026, тобто після закінчення встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України строку.

Так, Верховний суд України у постанови від 16.07.2026 у справі №600/709/25-а зазначив:

« 45. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

46. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

47. Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

48. День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

49. Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

50. Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

51. Так суди попередніх інстанцій установили, що винесенню оскаржуваних наказів передувало проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії, що мало місце 25 липня 2024 року. Факт проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії підтверджується довідкою ВЛК від 25 липня 2024 року № 88/1423. Крім того в матеріалах позову міститься адвокатський запит адвокатки Вишневецької Т. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордера про надання правничої допомоги серії АХ №1200633 від 25 липня 2024 року і який був виданий на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 25 липня 2024 року. Указаний адвокатський запит був створений адвокаткою ОСОБА_2 05 серпня 2024 року, а надісланий на адресу ТЦК 12 серпня 2024 року. При цьому, крім прохання надати належним чином засвідчені копії документів, які стосуються проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії, адвокатка Вишневецька Т. А. також просила надати належним чином завірену копію наказу про призов на військову службу ОСОБА_1 .

52. Отже, суди констатували, що про призов на військову службу та видачу відповідного розпорядчого документа (наказу) позивачу (його представнику) було відомо ще у серпні 2024 року. Водночас з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 18 лютого 2025 року, тобто зі значним пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

53. Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого місячного строку звернення до суду, натомість останнім не було надано жодних належних доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску строку, та не наведено жодних обґрунтованих доводів.

54. Твердження представниці позивача в касаційній скарзі про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який проходить військову службу, що ускладнювало процес звернення позивача до суду, не доводить неможливості вчасної реалізації права на судовий захист та не підтверджує існування реальних фактичних перешкод для звернення до суду, оскільки в цій справі від імені позивача діє адвокатка, договір з якою ОСОБА_1 уклав 25 липня 2024 року. При цьому факт звернення позивача за правовою допомогою не змінює моменту, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання відповідної інформації тощо.

55. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 380/6445/24.

56. Не є слушними посилання скаржниці в касаційній скарзі на те, що позивачем та його представницею вживалися заходи щодо збору належних та допустимих доказів протиправності оскаржуваних наказів, у тому числі й щодо безпосереднього отримання їх копій, як на підставу для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з огляду на те, що вказані обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки не позбавляли позивача та його представницю можливості подання до суду цього позову, у межах встановлених законом строків, із клопотанням про витребування судом оскаржуваних рішень.

57. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

58. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

59. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

60. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином».

Отже, причина пропуску строку може бути визнана поважною, якщо вона безпосередньо унеможливлювала або істотно ускладнювала своєчасне вчинення процесуальної дії, виникла об`єктивно протягом пропущеного строку та підтверджена належними й допустимими доказами.

Відповідно до ч. 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними, позов залишається без руху.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно надати до суду належним чином обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав та наданням відповідних доказів поважності причин його пропуску.

Суддя, встановивши, що до позовної заяви не подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, відповідно до ст. 169 КАС протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у десятиденний строк, з дня вручення даної ухвали, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 06.02.2026 № 838 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Керуючись ст. ст. 160-162,169, 241-243, 248,256, 294 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) від 06.02.2026 № 838 про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлення до військової частини НОМЕР_3

В разі, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду (ч. 15 ст. 171 КАС України).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Зеленов А.С.