Рішення № 141122241, 02.11.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Дата ухвалення
02.11.2026
Номер справи
367/6251/23
Номер документу
141122241
Форма судочинства
Цивільне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 367/6251/23

Провадження №2/367/72/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

02 листопада 2026 року м. Ірпінь

Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Одарюка М.П.

за участю секретаря судового засідання Бобриш М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ірпінь цивільну справу № 367/6251/23 за первісним позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про визнання недійсними: графіку, розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту (додаток № 1) до заяви - договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020, паспорту споживчого кредиту та зобов`язання зробити перерахунок.,

у с т а н о в и в :

Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути достроково з відповідача на свою користь заборгованість за Заявою-Договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020 в розмірі 148067,78 гривень, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 127061,55 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 19006,23 грн. Також просить стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2684,00 гривень. В обґрунтування пред`явлених позовних вимог позивач зазначив, що АТ «Райффайзен Банк Аваль», розмістив на власному офіційному сайті в мережі Інтернет «www.aval.ua» Публічну пропозицію про надання громадянам банківських послуг на умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк Аваль». У Публічній пропозиції визначено, що фізична особа, яка виявила намір прийняти (акцептувати) цю публічну пропозицію, підписує Заяву про акцепт публічної пропозиції/Угоду, за встановленою формою. Також у Публічній пропозиції зазначено, що ця Публічна пропозиція, Заява про акцепт, Правила, разом із Тарифами, заявами, всіма змінами, додатками, додатковими договорами/угодами до них у сукупності є Договором банківського обслуговування. При цьому договір банківського обслуговування є укладеним з дати приймання банком або кредитним посередником підписаної фізичною особою Заяви про акцепт. 16.09.2016 року відповідач звернулася до позивача і підписала заяву про акцепт Публічної пропозиції/ Угоду № PDV2-1670147 від 16.09.2016 року. 14.08.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є Акціонерне товариство " Райффайзен Банк" та ОСОБА_1 було укладено Заяву-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-59486162, за яким кредитор надав позичальнику кредит в розмірі 110581,19 гривень на 48 місяці під фіксовану процентну ставку 47,90% річних. Позичальник зобов`язувався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії згідно з умовами договору та тарифами кредитора, та виконати інші зобов`язання в порядку та у строки, визначені договором. Посилався, що на підставі п. 1.1. Заяви-Договору, Банк відкриває Поточний рахунок «Для виплат» в гривнях на ім`я клієнта та здійснює його розрахунково - касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Відповідно до умов п. 1.2. Заяви-Договору кредитор зобов`язався надати позичальнику кредит в сумі 110581,19 гривень, а позичальник зобов`язався повернути банку Кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надавався шляхом зарахування коштів кредиту на поточний рахунок клієнта, зазначений в п.п. 1.2.1.1 п.п. 1.2.1. пункту 1.2. Заяви-Договору на Картковий рахунок за реквізитами емітованого до нього Платіжної картки. Кредит надається шляхом зарахування коштів Кредиту на КР з наступним відображенням операції надання Кредиту на КР через наступний Операційний день (у разі надання Кредиту після закінчення Операційного часу). Таким чином, як на це посилається представник позивача, Банк виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти на поточний рахунок в сумі 110581,19 гривень 14.08.2020, тобто в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами Кредитного договору. З укладенням заяви-договору у відповідача виник обов`язок повернути банку кредит та відсотки у строки та розмірах чітко встановлених заявою-договором та Правилами, у разі прострочення якого кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом та відсотки. Проте, всупереч вимогам Кредитного Договору Відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснює сплату Банку обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитом та відсотків за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим станом на 31.05.2023 року заборгованість боржника перед АТ «Райффайзен Банк» за Заявою-Договором становить 148067,78 гривень. Ураховуючи викладене вище, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за Заявою-Договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» у сумі 148067,78 гривень та судові витрати, сплачені позивачем в сумі 2684,00 гривень.

У відзиві на позовну заяву (том 2 а.с.21-33) представник відповідача вказує, що посилання позивача на суму кредиту в частині заборгованості з різними сумами 110 581,19 грн та 127 061,55 грн. Відповідачу позивачем було надано кредит першочергово у розмірі 110 581,19 грн, а вже потім як зазначає позивач фактично в односторонньому порядку збільшив суму кредиту посилаючись на Правила банківського обслуговування банку шляхом застосування реструктуризації. Статтею 17 ЗУ « Про споживче кредитування» чітко вказано, що кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію зобов`язань за договором про споживчий кредит. Таким чином , твердження позивача про проведення реструктуризації, фактично в односторонньому порядку посилаючись на Правила банківського обслуговування є безпідставними та такими, що не передбачено законом. Отже позивач не надав доказів того, що відповідач погодився на реструктуризацію, підписувала будь які договори або надавала заявки, що саме за собою встановлює належність такого доказу, як розрахунок який позивач надав до позову, оскільки в ньому безпідставно розраховані суми реструктуризації, які з відповідачем погодження не було. З урахуванням вказаного є безпідставне та необґрунтоване твердження та фіксація позивачем суми заборгованості у розмірі 127 061,55 грн. Поданий позивачем розрахунок заборгованості викладений із невірним зазначенням строків реального списання грошових коштів (різні дати списання коштів ті що вказані у розрахунку заборгованості та фактичним списання, що зазначені у виписці по рахунку позивача станом на 24.01.2024 року. Більше того, не вся сума фактично списаних грошових коштів позивачем у відповідача відображена в розрахунку заборгованості, зокрема в розрахунку заборгованості вказані суми значно менші ніж фактично було списані позивачем. Період нарахування суми платежу за розрахунковий період встановлено з 14.09.2020 по 14.08.2024 року. Оскільки графік платежу передбачає сплату фіксованої суми платежу за розрахунковий період в розмірі 5 210,03 грн, яка складається з погашення суми кредиту (тіла кредиту) та відсотків за користування . Як зазначає позивач, у зв`язку із невиконанням відповідачем належно своїх зобов`язань в частині погашення кредиту, 04.06.2023 року було підготовлено та направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором за № 114/5-к-309677. У вимозі позивач зазначив, що у даній вимозі станом на 31.05.2023 року було зафіксовано прострочена заборгованість відповідача перед позивачем, яка загалом складає 24 252,81 грн з розрахунку 8 081,27 грн прострочення заборгованості за кредитом та 16 171,54 грн прострочена заборгованість за відсотками. Крім того, позивач у даній вимозі вказав, що керуючись пунктами кредитного договору, зокрема п. 1.4, статтями 625,1050 ЦК України вимогам не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня отримання вимоги здійснити дострокове погашення кредиту в повному обсязі зі сплатою процентів у розмірі 146 067,78 грн. Таким чином, позивач зафіксував дату неможливості подальшого застосування будь яких відсотків до відповідача, зокрема після 31.05.2023 року. Якщо здійснити розрахунок сум процентів за користування,які вказані в графіку платежів до 14.05.2023 року включно (дата останнього платежу нарахування до вимоги), вартість процентів за користуванням кредитом становить 171 930,00 грн з урахуванням вимоги про дострокове повернення кредиту сума платежу за тілом кредиту становить 110 581,19 грн (із розрахунку 118 977,71 грн (проценти за користування кредитом, які нараховані до вимоги про дострокове повернення кредиту) + 110 581,19 грн (сума кредиту) =229 558,90 грн, згідно графіку платежів наданих позивачем. Щодо розрахунку по виписці з рахунку позивача станом на 24.01.2024 року, у період, як зазначено в графіку платежів з 14.09.2020 року ( початок періоду сплати платежів) по 14.05.2023 (останній період сплати перед вимогою про дострокове повернення кредиту):

з 14.09.2020 по 14.05.2023 (включно) було списано грошових коштів на загальну суму 199 349,92 грн ( до вимоги про дострокове повернення коштів);

з 14.06.2023 по 14.01.2024 (включно) було списано грошових коштів на загальну суму 39 351,34 грн (після прийняття вимоги про дострокове повернення кредиту. Разом 238 701,26 грн. Згідно графіку, який надав позивач до підготовки вимоги про дострокове повернення кредиту , загальна сума з розрахунку по графіку платежу складає: 229 558,90 грн ( дана сума наводиться як приклад та є неправомірною, оскільки застосовувався процент за користування кредитом не 47,90%, а більше 55%, які не були фіксованими та є плаваючими). Таким чином, позивач, навіть виходячи із графіку платежів, отримав шляхом списання грошових коштів з відповідача повну суму грошових коштів. Умови заяви договору не передбачають нарахування іншої відсоткової ставки за користування кредитом окрім 47,90%. Вірним є розрахунок процентів за користування кредитом, зважаючи на п. 1.2.3 заяви договору процентна ставка за користування кредитом процентна ставка фіксована і становить 47,90%. Період застосування процентної ставки встановлено з 14.08.2020-14.08.2020 включно. З огляду на вказані умови заяви договору з розрахунку на 14.08.2020 року ( включно) сума процентів за користування кредитом виходячи із процентної ставки47,90% становитиме з розрахунку: 110 581,19 (тіло кредиту)х47,90% (проценти за користування кредитом)/100х1448 (днів -48 місяців на які було видано кредит)/365 (днів у році) =2 101,32 грн (фіксована сума процентів, яка мала бути нарахована за кожен період (місяць) проведення сплати)/31 (кількість днів у серпні місяці 2020 року) = 67,78 грн проценти за користування кредитом за один день. Із розрахунку 67,78 грн (проценти за користування кредитом, як встановлено в п. 1.2.3 заяви договору) +110 581,19 грн (тіло кредиту)=110 648,97 грн (вірний розрахунок, який би мав наводити позивач). Навіть виходячи із вірного розрахунку 110 648,97 грн ця сума є все одно значно нижчою ніж та, яку було списано з відповідача та яка як вже зазначалося є 238 701,26 грн. Також, позивач не зазначає у позовній заяві на жодні обов`язкові реквізити використання одноразового ідентифікатора цифрового підпису застосування алфавітно цифрова послідовність, як це передбачено п.п.1,6 ч. 1 ст. 3 Закону України « Про електронну комерцію», а також не зазначено обов`язкових реквізитів кваліфікованого сертифікату електронного підпису у відповідності ч.ч.1,2 ст. 23 Закону України « Про електронні довірчі послуги». Також, надані позивачем документи не належно оформлені, оскільки позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу та копії письмових доказів не завірені підписом із зазначення дати такого засвідчення. Враховуючи викладене просить суд у задоволення позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.

В квітні 2024 року відповідач звернулась до суду із зустрічною позовною заявою ( том 2 а.с.53-59), в якій просила суд визнати недійсним додаток до заяви договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-R0-82-59486162 від 14.08.2020 Графік платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (з урахуванням вартості всіх супутніх послуг) в частині нарахування процентів за користування кредитом за період з 14.08.2020 по 14.08.2024 року включно; визнати недійсним паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредит готівкою», в частині Розділу із зазначенням реальної річної процентної ставки, відсотків річних, розмір якої встановлено на рівні 57,23%; зобов`язати Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (код ЄДРПОУ 14305909) здійснити перерахунок за заявою договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-R0-82-59486162 від 14.08.2020. В обґрунтування позову фактично посилається на обґрунтування зазначені у відзиві на позовну заяву.

У відзиві на зустрічну позовну заяву (том 2 а.с. 214-218) представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви у повному обсязі. В обґрунтування вказує, що Відповідач (позивач за зустрічним позовом) не визнає позовні вимоги в заявленому Банком розмірі посилаючись на неправомірність проведення реструктуризації боргу та нарахування процентів за кредитним договором, спонукання останнього надмірних витрат.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним| відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно Заяви-Договору про відкриття Поточного рахунку та надання «Кредит готівкою» №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020 р. (надалі - Заява-Договір) (п.1.2) надав Позичальнику кредит в сумі 110581,19 гривень. Пунктом 8 Заяви-Договору Відповідач (позивач за зустрічним позовом) підтвердив, що він ознайомлений з редакцією Правил, зокрема «Клієнт визнає та підтверджує, що на взаємовідносини сторін за цією Заявою-Договором поширюються положення Договору, Правил, в т.ч. Розділів 2,6 Правил. Підписанням цієї Заяви-Договору, Клієнт підтверджує, що до відносин цією Заявою-Договором застосовуються всі положення Договору, в тому числі Розділів 2,6 Правил, так само як би текст Правил був би власноруч підписаний Клієнтом».

В Заяві про акцепт Публічної пропозиції/угоди № PDV2-1670147 від 16.09.2016 (надалі по тексту - «Угода»), визначено, що «підписанням Угоди клієнт приймає пропозицію Банку про надання Послуг в порядку та на умовах, викладених в Правилах та висловлює повну та безумовну згоду з її умовами. Також, підписанням Угоди сторони безумовно визнають, що Публічна пропозиція, Угода, Правила, Згода, Тарифи, Заяви разом зі всіма змінами, додатками та додатковими договорами/угодами до них у сукупності є Договором банківського обслуговування, складають його зміст, мають обов`язкову і застосовуються до відносин сторін так само, якби їх було викладено безпосередньої в тексті цього документу. Підписанням Угоди клієнт стверджує, що він ознайомлений та згод з Правилами та Тарифами, що є чинними на дату підписання Угоди. Звернення клієнта за отриманням послуг або вчинення клієнтом інших фактичних дій, спрямованих на отримання послуг, свідчить про згоду Клієнта з чинною редакцією Правил та Тарифів.

Згідно п. 24 Угоди - Угода укладається не невизначений строк.

Відповідач не звертався до Банку з пропозицією розірвати Угоду.

Станом на дату звернення з позовною заявою банку - Угода діюча.

Всі редакції Правил банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк» (на будь-яку дату дії) зберігаються на офіційному сайті Сайті Позивача « www.aval.ua» («www.raiffeisen.ua»).

Відповідно до п. 1.1 Угоди ця угода разом із Публічною пропозицією, Правилами банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк» (надалі по тексту - «Правила»), Згоду, Тарифи, Заяви всі зміни, додатки та додаткові договори/угоди до них у сукупності є Договором банківського обслуговування, складають його зміст.

Відповідно до п. 1.5. статті 1 Розділу 6 Правил, Банк має право проводити реструктуризацію зобов`язань Клієнта за Кредитом (зміну умов Кредиту). Реструктуризація проводиться Банком відповідно до внутрішніх документів Банку з рахуванням рівня платоспроможності і кредитоспроможності Клієнта, стану виконання Клієнтом визначених Заявою зобов`язань за Кредитом, а також інших обставин, які впливають на виконання Клієнтом зобов`язань за Кредитом.

Сторони дійшли згоди, що реструктуризація (лонгація (продовження) строку Кредиту, капіталізація, кредитні канікули та інші види реструктуризації) може бути здійснена Банком без підписання між Банком та Клієнтом додаткових договорів/угод до Заяви.

Реструктуризація може бути проведена за ініціативою Банку, а також на підставі звернення Клієнта з запитом щодо надання реструктуризації.

За ініціативою Банку реструктуризація здійснюється в односторонньому порядку, у разі настання будь-яких надзвичайних обставин, що не залежать від волі Банку та знаходяться поза сферою його контролю (у тому числі, але не обмежуючись, у період введення надзвичайного стану, військового стану, карантинного режиму в Україні, чи на її окремих територіях, тощо) та що, за оцінкою Банку, можуть потенційно збільшити обсяг кредитного ризику та потенційно впливати на можливість Клієнта своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов`язання за Кредитом згідно графіку погашення.

За зверненням Клієнта реструктуризація здійснюється на підставі поданої Клієнтом на Сайті Банку заяви, яка є акцептом оферти Банку на зміну умов Кредиту.

Підтвердженням зміни умов Кредиту є направлення Банком Клієнту SMS- повідомлення із зміненими умовами Кредиту. Клієнт зобов`язаний виконувати свої зобов`язання за Кредитом в порядку та на умовах, визначених Заявою та з урахуванням зазначених в SMS- повідомленні змін.

За зверненням Відповідача Банком проведено реструктуризацію кредитної заборгованості шляхом капіталізації заборгованості, що відображено у Розрахунку заборгованості (капіталізація заборгованості - це збільшення суми кредиту, яке не супроводжується виданою кредитних коштів), яка була проведена за заявою клієнта на підставі поданої Клієнтом на Сайті Банку заяви, яка є акцептом оферти Банку на зміну умов Кредиту Банком, Довідка про отримане звернення про проведення реструктуризації додається.

Про проведення зазначеної реструктуризації Відповідач проінформований SMS- повідомленням. Вказане повідомлення направлялось на номер телефону клієнта НОМЕР_1 , зазначений Відповідачем як його фінансовий номер.

Таким чином, реструктуризація боргу Відповідача шляхом капіталізації заборгованості (збільшення суми кредиту, яке не супроводжується виданою кредитних коштів) була проведена за заявою клієнта на підставі поданої Клієнтом на Сайті Банку заяви, яка є акцептом оферти Банку про зміну умов Кредиту.

Також, Клієнт в будь-який Робочий день після отримання SMS -повідомлення із зміненими умовами Кредиту має звернутися до відділення Банку і підписати новий графік погашення Кредиту (для Кредита за програмою кредитування «Кредиту готівкою»). У випадку невиконання Клієнтом зазначеного обов`язку, Сторони домовились, що розрахований Банком самостійно, новий графік погашення Кредиту вважається складеним належним чином, є невід`ємною частиною Заяви та підставою для визначення розміру зобов`язань Клієнта за Кредитом.

Факт капіталізації простроченої заборгованості підтверджується витягом із Правил Банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк», Розрахунком заборгованості та Випискою по позичковому рахунку Відповідача за період кредитування (яка додається повторно).

Отже, як зазначалося вище Відповідач (позивач за зустрічним позовом прийняв/акцептував Публічну пропозицію Позивача про надання послуг в порядку та умовах, що викладені у Правилах банківського обслуговування фізичних осіб в «Райффайзен Банк». В Угоді чітко прописано, що підписанням цієї Угоди Сторони безумовно визнають, що Публічна пропозиція, Угода, Правила, Згода, Тарифи, Заяви разом є Договором банківського обслуговування, складають його зміст, мають обов`язкову силу застосовуються до відносин сторін так само, якби їх було викладено безпосередньо в тексті цього документу. Порядок змін правил, їх опублікування та обов`язок ознайомлюватися із Правилами Відповідачем прямо передбачено Угодою.

Таким чином, клієнт був обізнаний з Правилами банківського обслуговування фізичних осіб в АТ «Райффайзен Банк» і був зобов`язаний знайомитися самостійно із внесеними змінами до них у процесі кредитування.

14.08.2020 р. позичальниця ознайомилась з паспортом споживчого кредитування, акцептом пропозиції, офертою на укладення угоди про надання кредиту, додатком № 1 кредитного договору (графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту і реальної процентної ставки з урахуванням вартості усіх супутніх послуг), якими передбачена щомісячна сплата процентів за користування кредитом, що підтверджується його підписом.

Отже, позивач за зустрічним позовом була ознайомлена та згодна з умовами кредитування та реальною ціною фінансової послуги, які вона розуміла, підписуючи кредитний договір та додатки до нього.

Також, підписанням кредитного договору, позичальницею було погоджено, що проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь користування Кредитом, починаючи з дня надання Кредиту (включно) або з наступного за днем надання Кредиту Операційного дня (у разі надання Кредиту після закінчення Операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/фак.). Клієнт здійснює погашення Кредиту та сплату Процентів щомісячно ануїтентними платежами. Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми Кредиту та Процентів, та розраховується за формулою, визначеною підпунктом 3.5.1. пункту 3.5. Статті 3 Розділу 6 Правил (п.п. 2.1., 2.2 Кредитного договору). Посилання позивача за зустрічною позовною заявою, що проценти мали нараховуватись лише 1 день 14.08.2020, є ніщо іншим, як намагання уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Зазначення в п.1.2.3. Кредитного договору періоду нарахування процентної ставки з 14.08.2020 14.08.2020 (включно) є опискою.

Сторонами при підписанні Кредитного договору та Додатку №1 (Графіку платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки (з урахуванням вартості всіх супутніх послуг) було погоджено, що проценти нараховуються та сплачуються за увесь період користування кредитом.

Отже, позичальниця була проінформована про всі істотні умови договору, спосіб і терміни погашення кредиту, його сукупну вартість, розмір і терміни сплати процентів та інших платежів, які Банк має право встановлювати.

Позивач за зустрічним позовом, як позичальник, мала можливість протягом 14 днів із дня укладення договору про споживчий Кредит відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів (ст. 15 Закону № 1734-VII), однак, жодних дій щодо відмови від договору не вчинила, що черговий раз свідчить про те, що вона погодилася із усіма істотними умовами договору та здійснювала погашення кредиту та відсотків, тим самим визнаючи-умови укладеного договору.

Таким чином, оскільки між сторонами було досягнуто згоди за істотними умовами угоди про надання кредиту, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв`язку з чим цей договір, відповідно до статті 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним згідно з положеннями статті 526 ЦК України мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Крім того, на виконання вимог, у тому числі пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту ».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит Банк надав споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення

рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язав з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закон України «Про споживче кредитування».

Позичальниця підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умова кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних ним умов кредитування. Також, підтверджено отримання всіх пояснень, необхідних для забезпеченні можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором.

На думку відповідача (позивача за зустрічним позовом), матеріали справи не містять, а Банком не надано будь-яких доказів того, що саме Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) підписано електронним цифровим підписом будь-якого документу, з чим погоджуємось та зазначаємо наступне.

Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредит готівкою». Заява-Договір про відкриття Поточного рахунку та надання Кредиту «Кредит готівкою» № 014-RО-59486162 та Заява № 014- RО -82-59486162 до Договору добровільного страхування життя підписані електронним підписом Банка та електронним підписом клієнта у відповідності до Публічної угоди, Кредитного договору та Правил банківського обслуговування, що було погоджено сторонами та узгоджується із ст.. 207ІІК України (редакція від 16.07.2020, станом на дату укладення Кредитного договору), ст. 626 ЦК України (редакція від 16.07.2020, станом на дату укладення Кредитного договору), ЗУ «Про електронні. документи та електронний документообіг», ЗУ «Про електронні довірчі послуги» (редакція , від 13.02.2020, станом на дату укладення Кредитного договору), ЗУ «Про електронну комерцію» (редакція від 19.04.2020 року, станом на дату укладення Кредитного договору) (належним чином засвідчені копії вказаних вище доказів додавались, разом із первісною позовною заявою та наявні в матеріалах справи).

Таким чином, укладення Договорів в електронній формі, узгоджується із законодавством України, на момент їх укладення та жодним чином не суперечить йому, про що необґрунтовано зазначає позичальниця в своїй зустрічній позовній заяві.

Також, необґрунтованою та некоректною на думку АТ «Райффайзен Банк» є вимога щодо зобов`язання Банка здійснити перерахунок за Заявою-Договором, оскільки не зазначається, за який період, який саме та в якій сумі перерахунок має бути проведено. До того ж, це вимога носить явно майновий характер, за яку позивач за зустрічним позовом зобов`язаний сплатити відповідний розмір судового збору.

Отже, Відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) в своїй позовній заяву не наведено підстави та не надано до суду жодних доказів, на підтвердження своїх вимог, у зв`язку з чим вважаємо позовні вимоги за зустрічним позовом безпідставними та необґрунтованими, та такими, що не підлягають, задоволенню, оскільки оспорюванні позивачем за зустрічним позовом умови кредитного договору були погоджені сторонами, не створює дисбаланс договірних прав та обов`язків сторін та не завдає шкоди споживачеві.

Позивачем за зустрічним позовом неправомірно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат включено судовий збір, оскільки, в позовній заяві зазначається, що позов немайнового характеру та позивача звільнено від сплати судового збору на підставі ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів». Також, представником ОСОБА_1 не надано жодної квитанції або платіжного доручення ( оформлених у встановленому законом порядку), які свідчили б про надходження грошових коштів отриманих від ОСОБА_1 щодо оплати адвокатських послуг.

В судове засідання представник позивача не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, через систему « Електронний суд» надала суду письмову заяву, в якій просила суд розглядати справу без її участі, позовну заяву підтримала у повному обсязі та просила відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник відповідача та відповідачка в судове засідання не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Ураховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що 16.09.2016 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського обслуговування, шляхом підписання угоди № PDV2-1670147 про акцепт Публічної пропозиції.

Відповідно до заяви договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-59486162 від 14.08.2020 Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали цю заяву договір до Договору банківського обслуговування (укладеного підписанням заяви про акцепт публічної пропозиції/ угоди № PDV2-1670147 від 16.09.2016) (том 1 а.с.9-16), відповідно до умов якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» № НОМЕР_2 в гривні на ім`я ОСОБА_1 та здійснює його розрахунково касове обслуговування у відповідності до привал та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно цієї заяви договору, а також внесення клієнтом готівки та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту. Будь які інші, не передбачені цим пунктом заяви договору, операції за поточним рахунком не здійснюється та банк не відмовляє в прийнятті документів на їх виконання (п.1.1 заяви договору).

На умовах цієї заяви договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит у сумі 110 581,19 грн, а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування (п.1.2. заяви договору).

Мета кредиту: придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 99 700,00 грн; оплати клієнтом страхового платежу в розмірі 10 881,19 грн на користь ПрАТ «Страхова компанія « УНІКА Життя», ліцензія серії АВ № 483242 від 05.10.2009, страховим представником виступає банк (п.1.2.1, 1.2.1.1, 1.2.1.2 заяви договору).

Строк кредитування 48 місяців з 14.08.2020 ( дата надання кредиту) по 14.08.2024 ( дата повного погашення кредиту) ( п.1.2.2 заяви договору).

Проценти за користування кредитом процентна ставка фіксована і становить : на період з 14.08.2020 по 14.08.2024 (включно) розмір процентної ставки за кредитом складає 47,90% річних (п.1.2.3 заяви договору).

Дата сплати щомісячного ануїтетного платежу 14 числа кожного календарного місяця згідно графіка (п.1.2.4. заяви договору).

Проценти сплачуються клієнтом у визначеному графіком дату у складі щомісячного ануїтетного платежу, вказаного у графіку і розраховуються виходячи з процентної ставки, передбаченої підпунктом 1.2.3 пункту 1.2 Заяви договору. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування кредитом, починаючи із дня надання кредиту (включно) або з наступного за днем надання кредиту операційного дня (у разі надання кредиту після закінчення операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт) (п. 2.1 заяви договору).

Клієнт зобов`язаний здійснювати погашення кредиту та процентів ануїтет ними платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту, у визначеному підпунктом 1.2.4 пункту 1.2 заяви договору дату (п. 2.3 заяви договору).

У визначений пунктом 2.3 заяви договору строк клієнт має забезпечити наявність коштів на поточному рахунку для подальшого здійснення банком договірного списання коштів згідно з умовами, передбаченими пунктом 9 заяви про акцепт публічної пропозиції/угоди (п. 2.4 заяви договору).

Графік, розрахунок реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту містяться в додатку № 1 до заяви договору, який є невід`ємною її частиною. Банк на письмову вимогу клієнта (але не частіше одного разу на місяць),зобов`язаний безоплатно надати клієнту інформацію про поточний розмір заборгованості по кредиту та розміру суми кредиту повернутої банку (п. 7.5 заяви договору).

Клієнт підтверджує, що він ознайомлений з чинною редакцією Правил, визнає та підтверджує, що на взаємовідносини сторін за цією заявою договором поширюються положення договору, правил, в тому числі Розділів 2,6 Правил, зобов`язується дотримуватися умов договору, правил, зокрема тих положень, що регламентують умови відкриття та обслуговування поточних рахунків, а також надання банком кредитів. Підписанням цієї заяви договору, клієнт підтверджує, що відносини сторін за цією заявою договором застосовуються всі положення договору, в тому числі Розділів 2,6 Правил так само як би текст правил був би власноруч підписаний клієнтом (п. 8 заяви договору).

Станом на дату підписання цієї заяви договору клієнт підтверджує дотримання всіх засвідчень та гарантій, визначених договором, а також достовірність своєї адреси та інших реквізитів, повідомлених банку до підписання цієї заяви договору (п.9 заяви договору).

Своїм підписом Відповідач підтвердила факт отримання повної інформації про умови кредитування в АТ "Райффайзен Банк" та згоду, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розміщеними в рекламному буклеті, становлять між ним і банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з умовами договору про надання банківських послуг до його укладення, екземпляр договору про надання банківських послуг погодився отримати шляхом самостійного роздрукування з офіційного сайту www.raiffeisen.ua та зобов`язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно самостійно знайомитися з їх змінами на сайті www.raiffeisen.ua, про що свідчить електронний підпис Відповідача у заяві договорі (том 1 а.с.12).

14.08.2020 Банк у повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо надання кредиту, перерахувавши Відповідачу грошові кошти у розмірі 110581,19 грн на відкритий поточний рахунок Відповідача, що підтверджується наданою суду копією виписки по рахунку (том 1 а.с.17, том 2 а.с.219-222).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Верховного Суду від 15.01.2025 у справі № 753/16762/15-ц, від 12.12.2024 у справі № 298/825/15-ц, від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, та інші).

У спорах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 641/8415/23).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Встановивши факт існування між сторонами не виконаних позичальником кредитних зобов`язань, суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду не має сумніву, оскільки за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (постанова Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 159/2146/15-ц (провадження № 61-20113св18)).

Позивач довів порушення Відповідачем умов цього договору шляхом неналежного виконання обов`язку з повернення кредитних коштів та сплати процентів.

Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Розділу 6 Правил, Банк має право проводити реструктуризацію зобов`язань Відповідача за Кредитом без підписання додаткових договорів/угод до Заяви. У зв`язку із несплатою Відповідачем платежів за кредитом, Позивачем було проведено реструктуризацію у порядку, встановленому вказаним пунктом Правил. Підтвердженням зміни умов Кредиту внаслідок реструктуризації є направлення Банком Відповідачу (Клієнту) SMS-повідомлення (або відповідного Viber/електронного повідомлення чи Push-повідомлення через Мобільний додаток "MyRaif") із новими зміненими умовами Кредиту.

Відповідач взятих на себе зобов`язань не виконала, внаслідок чого станом на 31.05.2023 утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 148067,78 гривень.

З наданого представником позивача Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» розрахунку вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020 року станом на 31.05.2023 року становить суму в розмірі 148067,78 гривень, та складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 127061,55 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 19006,23 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 умов кредитного договору, несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» на адресу ОСОБА_1 було направлено вимогу про дострокове виконання грошових зобов`язань за кредитним договором від 14.08.2020 за вих. №114/5-К-309677, зі змісту якої слідує, що Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» повідомило ОСОБА_1 про наявність в неї простроченої заборгованості перед Банком, яка станом на 31.05.2023 становить розмір 24252,81 гривень, з них: 8081,27 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 16171,54 грн прострочена заборгованість за відсотками. Банк вимагав від боржника не більше ніж протягом 30 календарних днів з дня отримання вказаної вимоги, здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою відсотків в сумі 146067,78 гривень.

Однак, у визначені Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» строки вимога відповідачем ОСОБА_1 виконана не була, заборгованість залишилася непогашеною відповідачем.

Відповідно до статуту АТ «Райффайзен Банк» , банк є правонаступником за всіма правами та обов`язками АТ «Райффайзен Банк Аваль»

За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 64 Конституції України право на судовий захист не може бути обмежене.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 року №21-1465а15.

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 626 ЦК кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Положення статті 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016р. №1734-VIII договір про споживчий кредит - це вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Згідно зі частиною 2 статті 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020р. у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020р. № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною, у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови надання грошових коштів у кредит, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Згідно ст. 640 Цивільного кодексу України - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Статтею 509 цього Кодексу встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з статтею 1054 ЦК кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі, відповідно до статті 1055 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено статтею 526 Цивільного кодексу України.

За приписами частин 1, 2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідаючи перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

На підставі частини 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Суд бере до уваги, що відповідач після отримання грошових коштів за умовами укладеного з банком договору отримувала кредитні кошти, що підтверджується випискою з рахунку.

Суд також враховує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем оспорювався чи визнавався недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 31.05.2023 заборгованість відповідача за тілом кредиту становить 127 061,55 грн. та заборгованість за відсотками 19 006,23 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджуючись із розрахунком заборгованості по процентам наводить свої розрахунки, а саме вказує, що вірним є розрахунок процентів за користування кредитом, зважаючи на п. 1.2.3 заяви договору процентна ставка за користування кредитом процентна ставка фіксована і становить 47,90%. Період застосування процентної ставки встановлено з 14.08.2020-14.08.2020 включно. З огляду на вказані умови заяви договору з розрахунку на 14.08.2020 року ( включно) сума процентів за користування кредитом виходячи із процентної ставки47,90% становитиме з розрахунку: 110 581,19 (тіло кредиту)х47,90% (проценти за користування кредитом)/100х1448 (днів -48 місяців на які було видано кредит)/365 (днів у році) =2 101,32 грн (фіксована сума процентів, яка мала бути нарахована за кожен період (місяць) проведення сплати)/31 (кількість днів у серпні місяці 2020 року) = 67,78 грн проценти за користування кредитом за один день. Із розрахунку 67,78 грн (проценти за користування кредитом, як встановлено в п. 1.2.3 заяви договору) +110 581,19 грн (тіло кредиту)=110 648,97 грн (вірний розрахунок, який би мав наводити позивач). Навіть виходячи із вірного розрахунку 110 648,97 грн ця сума є все одно значно нижчою ніж та, яку було списано з відповідача та яка як вже зазначалося є 238 701,26 грн.

Із висновку експерта № 04/05/26 від 08.05.2026 року за результатами проведення судової економічної експертизи вбачається, в обсязі наданих на дослідження документів, документально підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 31.05.2023 має заборгованість перед АТ «Райффайзен Банк» на підставі отриманих коштів за заявою договором про відкриття поточного рахунку та надання «Кредит готівкою» №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020 у сумі 72 034,75 грн в тому числі: 57 359,56 грн тіло кредиту; 15 805,15 грн несплачені відсотки;

в обсязі наданих на дослідження документів, документально підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 16.08.2023 має заборгованість перед АТ «Райффайзен Банк» на підставі отриманих коштів за заявою договором про відкриття поточного рахунку та надання «Кредит готівкою» №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020 , з урахуванням сплати у 2024 році суми 4 936,80 грн; у сумі 73 164,71 грн в тому числі: 57 359,56 грн тіло кредиту; 15 805,15 грн несплачені відсотки;

розрахунок заборгованості станом на 31.05.2023 та станом на 14.01.2024 ОСОБА_1 перед Ат «Райффайзен Банк» умовам заяви договору про відкриття про відкриття поточного рахунку та надання «Кредит готівкою» №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020, згідно наданих на дослідження документів не відповідає;

в обсязі наданих на дослідження документів, документально підтверджується, що ОСОБА_1 станом на 14.01.2024 має заборгованість перед АТ «Райффайзен Банк» на підставі отриманих коштів за заявою договором про відкриття поточного рахунку та надання «Кредит готівкою» №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020, з урахуванням сплати у 2024 році суми 4 936,80 грн; у сумі 78 101,51 грн в тому числі: 57 359,56 грн тіло кредиту; 20 741,95 грн несплачені відсотки;

розміри нарахованих відсотків у графіку платежів та розрахунку сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки ( з урахуванням варт сто всіх сукупних послуг), що є додатком до заяви договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020, з умовами п.п.1.2.3,п.п.1.2 п. 1 заяви договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020, не відповідає з урахуванням розрахунку наведеному у дослідженні (том 4 а.с.229-237).

Судом встановлено про те, що жодних даних, які б свідчили про необґрунтованість вищевказаного висновку експерта № 04/05/26 року судової економічної експертизи, або таких, які б викликали сумніви в їх правильності, матеріали справи не містять.

Висновки проведеної експертизи є достатньо обґрунтованими, логічними та об`єктивними, надані в межах компетенції експертів, порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи не встановлено, сторони заперечення щодо необґрунтованості, неповноти або неясності висновку експерта суду не надавали.

Вказаним експертним висновком надано відповіді на всі поставлені перед експертом питання, відповіді чіткі та однозначні, висновок відповідає вимогам належності, достовірності та допустимості.

Отже, судом встановлено та не заперечується сторонами, 16.09.2016 між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено договір банківського обслуговування, шляхом підписання угоди № PDV2-1670147 про акцепт Публічної пропозиції. Відповідно до заяви договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-59486162 від 14.08.2020 Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 уклали цю заяву договір до Договору банківського обслуговування (укладеного підписанням заяви про акцепт публічної пропозиції/ угоди № PDV2-1670147 від 16.09.2016) та на умовах цієї заяви договору, з дати надання кредиту, позивачем надано відповідачці кредитні кошти у сумі 110 581,19 грн.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, врахувавши те, що відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором, суд вважає, що позовні вимоги первісного позову обґрунтовані та такі, що підлягають частковому задоволенню. У зв`язку з викладеним суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами у розмірі 73 164,71 грн, яка складається з 57 359,56 грн заборгованість за тілом кредиту, 15 805,15 грн заборгованість несплаченим відсоткам.

Щодо зустрічного позову суд зазначає наступне.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21 (провадження № 61-12101св23).

У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ.

Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18).

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 21 грудня 2021 року в справі № 148/2112/19 (провадження № 61-18061св20).

В ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх ( erga omnes ). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 у справі № 359/12165/14-ц (провадження № 61-13417св21).

Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.

Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому. Зміст правочину, в першу чергу, має відповідати вимогам актів цивільного законодавства, перелічених в статті 4 ЦК України. Втім більшість законодавчих актів носять комплексний характер, і в них поряд із приватно-правовими можуть міститися норми різноманітної галузевої приналежності. За такої ситуації необхідно вести мову про те, що зміст правочину має не суперечити вимогам, встановленим у приватно-правовій нормі, хоча б вона містилася в будь-якому нормативно-правовому акті, а не лише акті цивільного законодавства. Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2022 року в справі № 613/1436/17 (провадження № 61-17583св20).

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині першій статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (частини перша та друга статті 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина перша статті 634 ЦК України).

Згідно зі статтями 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Отже, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 740/3852/19 (провадження № 61-7745св21) зазначено, що: «відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв`язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі

№ 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зазначено, що:

«31.19. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

31.20. Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такий висновок відповідає правовій позиції Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20.

Графік погашення заборгованості є похідним додатком або розрахунковим документом щодо виконання зобов`язань, визначених основним договором. Сам по собі він не є окремим правочином, а деталізує порядок виконання вже укладеного кредитного договору.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог зустрічної позовної заяви, оскільки позивачем невірно обраний спосіб захисту.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення первісних позовних вимог позивача, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 326,24 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 12,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Первісний позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» заборгованість за Заявою-Договором про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020, яка станом на 31.05.2023 року становить суму 73 164 (сімдесят три тисячі сто шістдесят чотири) гривні 71 копійку, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 57 359,56 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 15 805,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» витрати по сплаті судового збору в сумі 1 326 (одна тисяча триста двадцять шість) гривень 24 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про визнання недійсними: графіку, розрахунку реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту ( додаток № 1) до заяви - договору про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» №014-RO-82-59486162 від 14.08.2020, паспорту споживчого кредиту та зобов`язання зробити перерахунок відмовити.

Судові витрати за зустрічним позовом віднести на рахунок позивача.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

позивач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», код ЄДРПОУ: 14305909, місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 4-А;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя М.П. Одарюк

Часті запитання

Який тип судового документу № 141122241 ?

Документ № 141122241 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 141122241 ?

Дата ухвалення - 02.11.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 141122241 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 141122241 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 141122241, Ірпінський міський суд Київської області

Судове рішення № 141122241, Ірпінський міський суд Київської області було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 141122241 відноситься до справи № 367/6251/23

Це рішення відноситься до справи № 367/6251/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 141122239
Наступний документ : 141122247