Рішення № 141122109, 28.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

28.10.2026 Справа № 363/3045/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Кострицькій В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з даним позовом, в якому, посилаючись на порушення відповідачкою договірних зобов`язань по сплаті коштів за наданий кредит, просить стягнути з останньої заборгованості в розмірі 7 755 грн. (5 500 - тіло кредиту, 2 255 коп. - проценти за користування кредитом) за кредитним договором №11.02.2022-100003882 від 11 лютого 2022 року, а також а також судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150 грн.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується, оскільки у матеріалах справи відсутній кредитний договір, підписаний сторонами. Крім того, надані позивачем докази суперечать одне одному, зокрема відповідно до додатку до анкети позичальника - сума кредиту становить 5 500 грн строком на 14 днів. Натомість заявка від 11 лютого 2022 року встановлює суму 5 500 грн строком на 42 дні, при цьому відсоткова ставка не є чітко врегульовано, коли підтвердження кредитного договору також місять суперечності, які не встановлюють чіткого та погодженого строку кредитування, суми та відсоткової ставки. Оскільки позивачем не надано підтверджень укладення кредитного договору з умови отримання коштів у задоволенні позову просив відмовити

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що між сторонами укладено кредитний договір шляхом отримання/ознайомлення відповідача з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), подання відповідачем заявки кредитного договору (кредитної лінії) та надсилання відповідачем відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору (кредитної лінії). Вказав, що спірний кредитний договір укладено в електронній формі, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, що відповідно до норм чинного законодавства прирівнюється до письмової форми. Крім того, позивачем перераховано кошти на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу, а відтак позивачем виконано зобов`язання за кредитним договором, шляхом надання кредиту відповідно до умов укладеного кредитного договору. Також зазначив, що відповідачем не надано жодних доказів на спростування доводів позивача. Просив позовні вимоги задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 11 лютого 2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №11.02.2022-100003882, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором Z143, направленим на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено останнім в своїй заяві анкеті.

Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для перерахування коштів останньому за даним та наступними договорами: 5375-41ХХ-ХХХХ-4197.

Відповідно до п.п. 1-6, 10, 14 кредитного Договору, дата надання/видачі кредиту - 11лютого 2022 року.

Сума Кредиту - 5 500 грн.

Строк, на який надається кредит - 42 днів з дати його надання.

Дата повернення (виплати) кредиту - 24 березня 2022 року.

Первинний період користування кредитом - кожні 14 днів з дня його надання (надалі - «первинний період»).

Черговий перід користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періду надалі -«черговий період»). Період користування ставкою «Економ» - період фактичного користування кредитом, протягом якого застосовується фіксована процентна ставка «Економ», який розпочинається в день, наступний за днем сплати позичальником повністю всіх процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів (надалі-період «Економ»).

Ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1(один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1(один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду «Економ».

Протягом строку дії договору тарифи за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає супровідних послуг.

Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID БУ:

Із квитанції LiqPay вбачається, що 11 лютого 2022 року на рахунок ОСОБА_2 №5375-41ХХ-ХХХХ-ХХ97 перераховано 5 500 грн., ID операції - 1912049578, видача за договором №11.02.2022-100003882.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №11.02.2022-100003882 від 11 лютого 2022 року, станом на 05 травня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 за період з 11 лютого 2022 року по 25 березня 2022 року за вказаним кредитним договором складає 7 755 грн., з якої: 5 500 - основний борг, 2 255 грн. - залишок відсотків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 530 ЦК України, встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

У разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п`ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов`язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно - телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості за кредитом складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 500 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 2 255 грн., що в загальному розмірі становить 7 755 грн. та сумнівів у суду не викликає, коли доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості за тілом кредиту та процентами відповідачкою суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене право позивача, що підлягає захистові шляхом примусового виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим, доводи представника відповідача шодо відсутності у матеріалах справи кредитного договору, підписаного сторонами є безпідставними, коли наданий суду кредитний договір містить відомості про його підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, підстав вважати, що кредитний договір №11.02.2022-100003882 від 11 лютого 2022 року відповідачем не укладався у суду не має, коли цей договір укладено в електронному вигляді, який за формою і змістом відповідає зазначеним вимогам Закону.

Крім того, факт перерахування позивачем та отримання кредитних коштів відповідачем на належний йому картковий рахунок № НОМЕР_2 підтверджується платіжною інструкцією.

Будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про неправомірне використання його персональних даних, оформлення кредиту іншою особою, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить, суду не надано.

З огляду на положення Законів України «Про електронну комерцію», «Про платіжні послуги» та оскільки позивач не є банківською установою, а діє як фінансова установа, яка надає кредити без відкриття рахунків, належними, допустимими і достатніми доказами про надання кредиту, його погашення, нарахування відсотків та обрахунок кредитної заборгованості, в даному випадку є листи і додатки про здійснення електронних, комерційних операцій і складений позивачем розрахунок заборгованості, та якими не повинні бути виключно первинні бухгалтерські документи.

При цьому, позичальник не позбавлений права надавати суду первинні бухгалтерські документи (про здійснені самим позичальником відповідні платежі) на підтвердження погашення заборгованості, в разі доведення неправильності та необґрунтованості розрахунку заборгованості складеного позивачем.

Не заслуговують на увагу доводи представника відповідача щодо суперечностей у наданих позивачем документах стосовно строку кредитування та розміру процентної ставки.

Так, із підтвердження кредитного договору вбачається, що сума кредиту становить 5 500 грн, строк кредитування - 42 дні, при цьому первинний період користування кредитом визначений тривалістю 14 днів, а кожний наступний черговий період - також 14 днів. Крім того, цим документом визначено фіксовану процентну ставку «Економ» у розмірі 2 % за один день користування кредитом та ставку «Стандарт» у розмірі 3 % за один день користування кредитом, а також прямо передбачено неможливість збільшення процентної ставки в односторонньому порядку.

Отже, наведені умови не суперечать одна одній, оскільки строк кредитування у 42 дні визначає загальну тривалість користування кредитом, тоді як первинний та чергові періоди визначають порядок поділу цього строку для цілей застосування відповідних процентних ставок.

Таким чином, зміст кредитного договору та підтвердження його укладення дають змогу встановити погоджені сторонами суму, строк кредитування та порядок нарахування процентів, а тому посилання представника відповідача на невизначеність істотних умов договору суд вважає необґрунтованими.

Отже, враховуючи викладене, пред`явлений позов підлягає задоволенню.

Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які згідно ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідачку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279 ЦПК України,

вирішив:

позовну заяву задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором в розмірі 7 755 грн., а також судовий збір в розмірі 2 662 грн. 40 коп. та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 150 грн., а всього 10 567 (десять тисяч п`ятсот шістдесят сім) грн. 40 (сорок) коп.

Повний текст рішення складено 02 листопада 2026 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ - 37356833, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя