Ухвала суду № 141122101, 02.11.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"02" листопада 2026 р. Справа № 363/2425/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря Дрозд В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15.10.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2026 року до Вишгородського районного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 , надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15.10.2026 року у справі № 363/2425/26 щодо стягнення з нього 9 394,98 грн.; встановити графік виконання рішення: 11 щомісячних платежів по 783,00 грн. із листопада 2026 року до вересня 2027 року включно, до 15 числа кожного місяця, та останній платіж 781,98 грн. - до 15 жовтня 2027 року. В обґрунтування поданої заяви зазначив, що загальна сума до стягнення з нього на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області становить 9 394,98 грн. Проходить військову службу за контрактом у Збройних Силах України, не ухиляється від виконання рішення суду та має намір погасити заборгованість у повному обсязі, однак одноразова сплата всієї суми істотно ускладнить забезпечення базових потреб його сім`ї. Відповідно до довідки військової частини, за квітень - вересень 2026 року його дохід після утримань становив 219 239,91 грн. Він із дружиною проживають в орендованому житлі, поточна орендна плата за яке становить 11 000 грн. щомісяця, а також витрати на комунальні послуги. Окрім, орендної плати та комунальних послуг, сім`я має необхідні повсякденні витрати. Також має документально підтверджені захворювання хребта та наслідки оперативного лікування, що відображені у довідці ВЛК від 29.04.2025 року.

Заявник у судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві просив розглянути заяву за його відсутності, у зв`язку з проходженням військової служби.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про місце, день та час розгляду справи, був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15.10.2026 року позовні вимоги ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованість за договором кредитної лінії (Надійний) № 6735869 від 11.10.2025 року у розмірі 5 862,50 грн., судовий збір у розмірі 1 532,48 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Зазначене судове рішення на час розгляду заяви про розстрочення виконання рішення не набрало законної сили.

З довідки про доходи виданої командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 № 253/1185 від 19.10.2026 року вбачається, що ОСОБА_1 працює у військовій частині НОМЕР_1 , займає посаду військовослужбовця та загальний розмір його доходу за період з 01.04.2026 року по 01.10.2026 року після утримання податків склав 219 239, 91 грн.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 2025-0429-1108-3051-7 від 29.04.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 встановлений діагноз: Т70.0 - наслідки ВТ (16.07.2024) акубаротравма у вигляді суб`єктивного шуму у вухах; М51.1; G54.4, N28.1 - наявність міжтілового кейжду на рівні L5-S1 після правобічної інтелямінектомії, дискектомії L5-S1 з міжтіловим корпородезом кейджом на рівні L5-S1 від 24.12.2024 року з приводу міжхребцевого остеохондрозу поперекового відділу хребта, грижі міжхребцевого диску L5-S1 зі стенозом хребетного каналу. Хронічний дискогенний попереково-крижовий радикуліт з переважним ураженням L5-S1 корінців праворуч, стадія нестійкої ремісії, лікований оперативно (24.12.2024 правобічна широка інтерлямінектомія, L5-S1, дискектомія L5-S1, з подальшим міжтіловим корпородезом РЕЕК САGЕ), з больовим та м`язово-тонічним синдромами, при помірному порушенні функції. Кіста лівої нирки.

Також до заяви долучено договір найму житлового приміщення від 26.06.2024 року укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та квитанції від 10.08.2026 року, 09.09.2026 року та 08.10.2026 року про переказ ОСОБА_4 коштів на каркові картки у різним розмірах.

Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Право сторони звернутися із заявою про розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Системний аналіз зазначених норм законодавства свідчить, що закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Підставою для застосування ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

З аналізу викладених норм вбачається, що нормами ЦПК України не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 901/598/19.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 28 травня 2024 року у справі № 906/1035/23 зазначив, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Судом встановлено, що згідно з довідкою про доходи № 253/1185 від 19.10.2026 року, виданою командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 проходить військову службу та за період з 01.04.2026 року по 01.10.2026 року отримав дохід (після утримання податків) у розмірі 219 239,91 грн. Таким чином, середньомісячний дохід ОСОБА_1 становить понад 36 539,98 грн., а загальна сума присуджена до стягнення 9 394,98 грн., що становить менше третини від його щомісячного заробітку, а отже, одноразове виконання рішення суду не може призвести до надмірного тягаря для останнього.

Посилання ОСОБА_1 на незадовільний стан здоров`я суд оцінює критично, оскільки надана довідка військово-лікарської комісії № 2025-0429-1108-3051-7 від 29.04.2025 року не відображає його стану здоров`я на момент розгляду заяви, а наявність зазначених у довідці діагнозових наслідків акубаротравми та операції на хребті не перешкоджають ОСОБА_1 продовжувати військову службу та отримувати грошове забезпечення, що повністю спростовує твердження про неможливість виконання рішення суду.

Окрім того, долучений до заяви договір найму житлового приміщення від 26.06.2024 року та квитанції про переказ коштів від серпня, вересня та жовтня 2026 року, також не є належними доказами скрутного матеріального становища ОСОБА_1 , враховуючи те, що стороною вказаного договору оренди є ОСОБА_4 , і саме вона здійснювала перекази коштів згідно з наданими квитанціями. Доказів того, що дані витрати покладаються безпосередньо на ОСОБА_1 або істотно впливають на його майновий стан, суду надано не було.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявником не доведено існування виняткових обставин, які б перешкоджали виконанню судового рішення, у зв`язку з чим заява про розстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 261, 353, 435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення Вишгородського районного суду Київської області від 15.10.2026 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя І.Ю. Котлярова