Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №333/5093/26
Провадження №2/333/4401/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
02 листопада 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/5093/26 за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (АТ «А-Банк») звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 131324,82 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що 14.12.2024 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» договір №ABH0CT155101734164749180 щодо надання кредиту у розмірі 100000,00 грн. строком на 60 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 75,00 % річних. Також ОСОБА_1 було погоджено та підписано Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка». Банк свої зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачу кредит у повному обсязі, однак останній порушує вимоги зазначеного кредитного договору, а саме: не виконує в обумовлені строки зобов`язання щодо сплати кредиту, відсотків по ньому, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з нього заборгованість, яка станом на 11.05.2026 року становить 131324,82 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 72377,13 грн., заборгованість за відсотками 48666,65 грн., заборгованість за пенею 10281,04 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.
Відповідач, будучи повідомленим судом належним чином про час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився і не повідомив суд про причини неявки, відзиву чи будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав. Оскільки суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, відповідно до вимог ч.4 ст.223, ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Суд, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, дійшов таких висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
14.12.2024 року ОСОБА_1 (клієнт) уклав з Акціонерним товариством «Акцент-Банк» кредитний договір, який складається із заяви клієнта про надання послуги «Швидка готівка» №ABH0CT155101734164749180, Умов та правил надання банківських послуг, розміщених на сайті, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, за умовами якого відповідачу було надано кредит у сумі 100000,00 грн. на 60 місяців з 14.12.2024 року по 13.12.2029 року включно, вид кредиту кредит на споживчі потреби, тип кредиту кредит строковий, процентна ставка (фіксована) 75 % на рік, розмір щомісячного платежу 6497,87 грн, номер платіжної картки, на який зараховується сума кредиту, 5169155127973145, загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків 389874,35 грн, погашення заборгованості за кредитом здійснюється шляхом зарахування коштів на рахунок НОМЕР_1 .
Відповідно до заяви про надання послуги «Швидка готівка» відповідач, підписавши дану заяву, підтвердив та погодився, що до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами і Правилами надання банківських послуг у А-Банку, що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua/terms, та до укладання цієї угоди ознайомлений з інформацією, яка розміщується на веб-сайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об`ємі відповідно до ч.2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Пунктом 12 заяви про надання послуги «Швидка готівка» передбачено, що у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн ) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочки, при цьому пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 (п`ятнадцять) відсотків суми простроченого платежу.
АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Дані обставини підтверджуються меморіальним ордером і випискою по кредиту.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, розмір заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101734164749180 від 14.12.2024 року станом на 11.05.2026 року становить 131324,82 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 72377,13 грн., заборгованість за відсотками 48666,65 грн., заборгованість за пенею 10281,04 грн.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Частиною 1 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настало після прострочення.
На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що на підставі кредитного договору від 14.12.2024 року позивач надав відповідачу кредит. Однак, відповідач порушує вимоги зазначеного кредитного договору, а саме: не виконує в обумовлені строки зобов`язання щодо сплати кредиту, відсотків по ньому. Тому, є підстави для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача суми заборгованості по несплаченому кредиту у розмірі 72377,13 грн і відсотків у розмірі 48666,65 грн, а разом 121043,78 грн відповідно до приведеного позивачем розрахунку, який суд визнає належним, достовірним та допустимим доказом по справі.
Що стосується вимог про стягнення пені у розмірі 10281,04 грн., то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України №2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, згідно з яким позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язань за договором кредиту (позики) у період дії воєнного стану. Зазначена норма є чинною та встановлює спеціальний правовий режим відповідальності боржника у формі звільнення від сплати неустойки та відповідальності за статтею 625 ЦК України.
Згідно з частиною другою статті 4 ЦК України цей Кодекс є основним актом цивільного законодавства України. Пріоритет норм ЦК України над нормами інших законів закріплений як на законодавчому рівні, так і підтверджений усталеною практикою Конституційного Суду України (рішення від 13 березня 2012 року у справі №5-рп/2012) та Великої Палати Верховного Суду (постанови від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17, від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання певних грошових зобов`язань, які поширюються на договір позики, кредитний договір та договір про споживчий кредит (правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23).
Суд зазначає, що наявність у Законі України «Про споживче кредитування» іншого регулювання щодо часових меж мораторію (у редакції від 22.11.2023 року) не нівелює дію пункту 18 Прикінцевих положень ЦК України як основного акта цивільного законодавства. Пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлює чіткі правові наслідки: позичальник звільняється від обов`язку сплати неустойки за прострочення, що виникло у період дії воєнного стану, незалежно від дати укладення договору, якщо такий договір за своєю природою є кредитним.
Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Верховний Суд підкреслив, що заходи цивільно-правової відповідальності за статтею 625 ЦК України та неустойка мають компенсаторний характер, проте у період воєнного стану законодавець обмежив право кредитора на їх стягнення (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23).
Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 10281,04 грн. задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, беручи до уваги задоволення позовних вимог на 92,17 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2453,93 грн, сплаченого при подачі позову з врахуванням пониженого коефіцієнта 0,8.
Керуючись ст.ст.522, 530, 536, 610-612, 617, 629, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 141, 223, 280, 289 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, ЄДРПОУ 14360080, рах.№ НОМЕР_3 , МФО 307770) 121043 (сто двадцять одна тисяча сорок три) гривні 78 копійок заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101734164749180 від 14.12.2024 року, з яких: заборгованість за тілом кредиту 72377,13 грн., заборгованість за відсотками 48666,65 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, ЄДРПОУ 14360080, рах.№ НОМЕР_3 , МФО 307770) витрати на оплату судового збору у розмірі 2453 (дві тисячі чотириста п`ятдесят три) гривні 93 копійки.
Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше двох днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 02 листопада 2026 року.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя С.С. Тучков
Судове рішення № 141119508, Комунарський районний суд м. Запоріжжя було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 333/5093/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: