Рішення № 141118876, 16.10.2026, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/777/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

16 жовтня 2026 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі - Степанчук С.А.,

розглянувши у судовому засіданні в залі Брусилівського районного суду Житомирської області цивільну справу №275/777/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

ТОВ «Новий Колектор» звернулося 13.08.2026 до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 15350,43грн.

В обгрунтування позовних вимог вказали, що 02 березня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1105576195, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кредит в розмірі 5000,00 грн. строком на 360 днів, строком до 25.02.2027.

Свої зобов`язання ТОВ «Мілоан» виконало та перерахувало відповідачу 5000,00 грн.

Відповідачем не виконано умови кредитного договору №10535576195 від 02.03.2026, внаслідок чого станом на 06.08.2026 утворилася заборгованість в сумі 15350 43грн., з яких: 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 213,43 грн.- заборгованість за відсотками, 2220,00 грн. -заборгованості за комісією, 6000 грн.- штраф.

Між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Новий Колектор» 26.06.2026 укладено договір факторингу № МТ-260626-1, за умовами якого ТОВ " Новий Колектор" набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача за договором кредиту №10535576195 від 02.03.2026 у розмірі 15350,43 грн.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №10535576195 від 02.03.2026 у розмірі 15350,43 грн. та сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з"явився, від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій позов підтримав та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду повторно не з`явився; відзиву, заяв та клопотань від нього не надходило.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши та оцінивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 02 березня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем договір про споживчий кредит №105576195, відповідно до якого останній отримав кредит в розмірі 5000,00 грн. строком на 360 днів.

Пунктом 1.5. договору встановлено, що загальні витрати за кредитом складають 16206,40 грн. Денна процентна ставка складає- 0,98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 1373,87% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 212206,40грн. Відповідно до п.1.5.2. Договору встановлена комісія за обслуговування кредиту -8140 грн., яка нараховується за ставкою 7,40 відсотків від суми кредиту в перший день. У відповідності до п.1.5.3. Договору проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3,65 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом. Згідно п. 1.5.4. Договору проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 180,00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть -8066,40 грн.

Вказаний договір та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем з використанням одноразового електронного підпису.

Відповідно до копії платіжного доручення № 116410141від 02.03.2026 року , отримувачу ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_1 , яка вказана в пункті 2.1 кредитного договору, 02.03.2026 року було зараховано 5000,00 грн., призначення платежу кошти згідно договору 105576195.

26 червня 2026 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу №МТ-260626-1, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передав, а ТОВ «Новий Колектор» прийняв право грошової вимоги, що належить кредитору за кредитними договорами, перелік яких міститься у Реєстрі боржників №1, в тому числі і за договором №105576195, що підтверджується Реєстром боржників до договору факторингу №МТ-260626-1.

З наданої позивачем довідки про розмір простроченої заборгованості за кредитним договором №105576195 від 02.03.2026 вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за період з 02.03.2026 по 06.08.2026 становить 15350,43 грн., з яких: 5000,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 2130,43грн.- заборгованість за відсотками, 2220,00 грн.- заборгованість за комісією, 6000,00 грн. заборгованість за штрафом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.ст.3,12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно статтей 525, 526,530, 610 ЦК України, зобов"язання, які взяли сторони на себе при укладенні договору, повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як слідує з положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з вимогами ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором( стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд приходить до висновку, що позивачем надані докази на підтвердження укладення відповідачем з ТОВ "Мілоан" кредитного договору №105576195 від 02.03.2026 у формі електроного документу з використанням електронного підпису та отримано грошові кошти у розмірі 5000 гривень.

Відповідач свої зобов"язання за вказаним договором не виконав та має заборгованість перед позивачем, до якого відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України перейшло право вимоги, у розмірі 15350,432 грн.,з яких:5000,00 грн.-заборгованість за тілом кредиту,2130,43 грн. - заборгованість за відсотками, 2220,00 грн.- заборгованість за комісією, 6000,00 грн.- штраф.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів на спростування розміру заборгованості перед позивачем та відсутності заборгованості.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи, що розмір неустойки (штраф), який позивач просить стягнути з відповідача на його користь, значно перевищує розмір збитків, то суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки до 3000 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем ОСОБА_1 були порушені умови кредитного договору №105576195 від 02.03.2026 , в результаті чого виникла заборгованість, а тому наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №105576195 від 02.03.2026 у розмірі 12130,43 гривень, з яких: 5000 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2130,43 грн. - заборгованість по процентам, 2220 грн. - заборгованість по комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 3000 грн. штраф.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати , пов"язані з відправленням поштової кореспонденції відповідачу у розмірі 219,78грн.

На підставі Законів України " Про електронну комерцію", Про електронні документи та електронний документообіг", ст.ст. 525, 526, 530, 551,610-611,629,1048-1049, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12-13, 76-81,141, 263-265,280-284,288 ЦПК України , суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Колектор" (ЄДРПОУ: 43170298) заборгованість за кредитним договором №105576195 від 02 березня 2026 року у розмірі 12350 (дванадцять тисяч триста п"ятдесят ) гривень 43 копійки, сплачений судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та інші витрати у розмірі 219,78 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення, яке складено 22 жовтня 2026 року

На рішення позивачем може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення, яке складено 22 жовтня 2026 року.

Суддя Л.І. Лівочка