Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 215/7122/26
2/215/4279/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Данилевського М.А.
за участю секретаря Потніченко Ю.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/7122/26 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я,
встановив
У липні 2026 року представник позивача адвокат Гузєв І.Г. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ПрАТ «Північний ГЗК» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, в якій просив стягнути моральну шкоду у розмірі 475 585 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що позивач в період з 02.07.2008 по 01.07.2024 перебував у трудових відносинах з відповідачем, 01.07.2024 звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. Під час виконання трудових обов`язків позивач підпадав під вплив шкідливих факторів виробничого середовища, таких як важка фізична праця та вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, що підтверджується актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 25.06.2026 та трудовою книжкою.
Згідно з п. 18 Акта причинами виникнення професійних захворювань є важкість праці: періодичне перебування в незручній робочій позі 54,6 % часу зміни при допустимому значенні до 25 %, у вимушеній робочій позі 26,3 % часу зміни при допустимому значенні до 10 %, величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу двома руками 141240-141260 кг/с при допустимому значенні до 70000 кг/с; хімічні фактори: концентрація кремнію діоксиду кристалічного в повітрі робочої зони перевищувала гранично допустиму концентрацію в 2,2-2,9 рази і складала 4,4-5,8 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2,0 мг/м3.
Як наслідок, у позивача виникли два хронічні професійні захворювання: радикулопатія попереково-крижова L5, S1 на фоні полісегментарної дископатії (СПО 13.05.2025: операція лазерна вапоризація L4-L5 ліворуч, передня дискектомія C6-C7, корпородез РЕЕК), з вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим, м`язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами, нейрогенною переміжною кульгавістю, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів; хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, група В, GOLD II, нерізко виражений пневмофіброз, легенева недостатність першого ступеня.
23.07.2026 експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності строком на один рік та 55 % втрати професійної працездатності, з яких 45 % внаслідок радикулопатії, 10 % внаслідок хронічного обструктивного захворювання легень; протипоказані переохолодження, тривала хода.
Позивач відчуває помірну задишку при незначному фізичному навантаженні, сухий приступоподібний кашель, важкість у грудях, загальну слабкість, стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта, порушення ходи, біль у суглобах, заніміння кінцівок; потребує постійного лікування, позбавлений можливості здійснювати подорожі, піші прогулянки, відчуває тривогу за своє здоров`я та майбутнє, почуття соціальної незахищеності. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в 55 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2026 (55 * 8 647 грн = 475 585 грн).
За викладених обставин просив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь позивача 475 585 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
03.08.2026 представник відповідача адвокат Львов А.Л. через підсистему «Електронний суд» направив до суду заяву про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з незазначенням у позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку.
03.09.2026 представник позивача через підсистему «Електронний суд» направив до суду заяви, в яких зазначив реквізити банківського рахунку позивача, на який він бажає отримати грошові кошти у разі задоволення позову, та долучив довідку про наявність такого рахунку.
Ухвалою суду від 07.09.2026 справу прийнято до провадження суддею Данилевським М.А., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
17.09.2026 через модуль підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» представник відповідача адвокат Рабко Т.О. направила до суду відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого остання зазначила, що розвиток професійних хронічних хвороб це тривалий процес; позивач, знаючи про погіршення стану свого здоров`я, свідомо погіршував його стан; записи в трудовій книжці про право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 підтверджують обізнаність позивача про шкідливі умови праці; матеріали справи не містять доказів, що позивач просив змінити йому умови праці або оскаржував результати медичних оглядів; позивачу встановлено дату повторного оцінювання 01.08.2027, що підтверджує, що лікарі не виключають покращення стану його здоров`я. У п. 17.1.7 витягу з рішення експертної команди зазначено хвороби, що, на думку відповідача, не є професійними (М54.17 радикулопатія, попереково-крижовий відділ; М17.1 інший первинний гонартроз); заявлені позивачем страждання частково перекриваються симптомами непрофесійних захворювань; позивачем не надано висновків про стрес, депресію чи інші негативні прояви психологічного стану. Розмір моральної шкоди є значно завищеним, з посиланням на практику Дніпровського апеляційного суду. Також у відзиві відповідач поставив позивачу запитання в порядку ст. 93 ЦПК України. Просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.
02.10.2026 представник позивача через підсистему «Електронний суд» направив до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що позивач не надає згоди на його допит як свідка, заявив про відмову від відповідей на частину запитань відповідача як таких, що не стосуються обставин, які мають значення для справи; обізнаність про шкідливі умови праці та право на пільгове пенсійне забезпечення не звільняють роботодавця від обов`язку забезпечити безпечні умови праці; радикулопатію встановлено як професійне захворювання актом форми П-4, а витягом з рішення експертної команди визначено 45 % втрати працездатності саме внаслідок радикулопатії та 10 % внаслідок хронічного обструктивного захворювання легень; встановлення дати повторного оцінювання не свідчить про відсутність завданої шкоди. Просив позов задовольнити.
Щодо заяви представника відповідача про залишення позовної заяви без руху, суд зазначає, що позивачем 03.09.2026 зазначено реквізити банківського рахунку та подано довідку про наявність такого рахунку, тобто відомості, на відсутність яких посилався відповідач, надано суду, а тому підстави для залишення позовної заяви без руху відсутні.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, судове засідання не проводиться.
Мотивувальна частина
Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права
Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача: з 02.07.2008 помічником машиніста бурової установки в кар`єрі виробничої бурової дільниці № 6 Першотравневого кар`єру, надалі машиністом бурової установки в кар`єрі; 01.07.2024 звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я, п. 2 ст. 40 КЗпП України.
Згідно п. 12 Акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) складеного 25.06.2026 (далі-Акта), ОСОБА_1 , професія (посада) машиніст бурової установки в кар`єрі (8113) (згідно з ДК-003:2010), стаж роботи: 15 років 11 місяців загальний, 06 років 05 місяців за професією, 15 років 11 місяців у цеху в умовах впливу шкідливих факторів.
У п. 13 Акта вказано, що згідно з інформаційною довідкою про умови праці працівника при підозрі у нього професійного захворювання (отруєння) від 12.02.2025 № ПС/3.1/3058-25 та доповненням до неї від 16.09.2025 №ПС/3.1/17912-25, підготовлених Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, та відповідно до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248, умови праці машиніста бурової установки в кар`єрі виробничої бурової дільниці № 6 Першотравневого кар`єру ПРАТ «ПІВНГЗК» Опари О.В. відносяться: по важкості праці до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»; по вмісту пилу фіброгенної дії в повітрі робочої зони до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі». Загальна оцінка 3 клас 2 ступінь «Шкідливі».
Згідно п. 14 Акта ОСОБА_1 встановлено діагноз: 1. МКХ-10 М54.1 Радикулопатія попереково-крижова L5, S1 на фоні полісегментарної дископатії (СПО 13.05.2025: операція лазерна вапоризація L4-L5 ліворуч, передня дискектомія C6-C7, корпородез РЕЕК), з вираженими порушеннями біомеханіки хребта, стійким больовим, м`язово-тонічним та периферичним нейросудинним синдромами, нейрогенною переміжною кульгавістю, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних (ПФ другого ступеня) суглобів. 2. МКХ-10 J44.8 Хронічне обструктивне захворювання легень від впливу пилу, група В, GOLD II. Нерізко виражений пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня. Супутній діагноз відсутній. Дата встановлення остаточного діагнозу 20.05.2026, діагноз встановлено Відокремленим підрозділом «Науково-практичний медичний центр професійного здоров`я НУОЗ України імені П.Л. Шупика» (п.п. 9, 10 Акта).
Вказані діагнози також підтверджуються медичними документами, що характеризують стан здоров`я позивача.
У п.п. 17, 18 Акта вказано, що ОСОБА_1 , працюючи в Першотравневому кар`єрі помічником та машиністом бурової установки в кар`єрі, виконував роботи з керування буровою установкою під час буріння свердловин у кар`єрі, проводив кріплення свердловин обсадними трубами, виконував інші роботи, які характеризувалися важкою фізичною працею та впливом підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. Причина виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння): важкість праці: періодичне перебування в незручній робочій позі 54,6 % часу зміни при допустимому значенні до 25 %; періодичне перебування у вимушеній робочій позі 26,3 % часу зміни при допустимому значенні до 10 %; величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу двома руками 141240-141260 кг/с при допустимому значенні до 70000 кг/с згідно з вимогами Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248. Хімічні фактори: концентрація кремнію діоксиду кристалічного за вмісту в пилу від 10 до 70 % в повітрі робочої зони перевищувала гранично допустиму концентрацію в 2,2-2,9 рази і складала 4,4-5,8 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2,0 мг/м3 відповідно до вимог «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 № 1192.
Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу 125/26/1232/В, дата прийняття рішення 23.07.2026, номер рішення 125/26/1232/Р, ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності з 14.07.2026, дата повторного оцінювання 01.08.2027; причина інвалідності професійне захворювання; дата, з якої визначено відсоток втрати професійної працездатності, 14.07.2026; причина втрати професійної працездатності, відсоток втрати професійної працездатності професійне захворювання, 55 %. У п. 16 витягу зазначено, що встановлено ІІІ групу інвалідності на 1 рік, встановлено 55 % втрати працездатності по професійному захворюванню (з них 45 % радикулопатія, 10 % хронічне обструктивне захворювання легень, акт П-4 від 25.06.2026) на 1 рік, згідно наказу МОЗ України № 420 від 05.06.2012. Основний діагноз: М54.17 Радикулопатія, попереково-крижовий відділ; супутній діагноз: J44.8 Інша уточнена хронічна обструктивна хвороба легені; ускладнення основного діагнозу: М17.1 Інший первинний гонартроз.
ОСОБА_1 неодноразово проходив обстеження та знаходився на стаціонарному лікуванні у зв`язку з професійними захворюваннями, що підтверджується виписками із медичних карток.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з Конституцією України - людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави, що передбачено ст.3 Конституції України.
Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, ч.3 ст.43 Конституції України.
Згідно з ст. 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.13 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 153 КЗпП України, забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Виходячи з норм ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частиною 1 ст. 237-1 КЗпП України, передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.01.2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.
У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.
У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.
Позивачу, як вказувалося раніше, згідно акта розслідування хронічного професійного захворювання, встановлено два хронічні професійні захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання, є шкідливі умови праці позивача на підприємстві відповідача (п.п. 17, 18 Акта). Вказане свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача і завданою здоров`ю позивача шкодою.
Згідно роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.
При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує тривалість роботи позивача на ПрАТ «ПівнГЗК», а саме 15 років 11 місяців (загальний), 06 років 05 місяців (за професією), 15 років 11 місяців (у цеху в умовах впливу шкідливих факторів), характер і тяжкість отриманих позивачем професійних захворювань, що порушують його нормальні життєві зв`язки та викликають фізичні і моральні страждання, відсоток втрати ним професійної працездатності у розмірі 55 % та третю групу інвалідності строком на один рік, тривалість розладу його здоров`я, необхідність лікування, у тому числі оперативного, неможливість працювати за професією, молодий вік позивача, а також те, що відповідачем не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів, що потягло втрату професійної працездатності та визнання позивача особою з інвалідністю ІІІ групи.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як він переносить фізичний біль, зазнає порушення свого звичайного способу життя, внаслідок чого переносить моральні страждання.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.
05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про обізнаність позивача про шкідливі умови праці, що надає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки такі обставини не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч.2 ст.153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у встановленому законом порядку. Доводи відповідача про непрофесійний характер захворювань, зазначених у п. 17.1.7 витягу з рішення експертної команди, суд також не приймає до уваги, оскільки радикулопатію попереково-крижову L5, S1 у поєднанні з остеоартрозом та періартрозом колінних суглобів встановлено актом форми П-4 як професійне захворювання, а витягом з рішення експертної команди визначено 55 % втрати професійної працездатності саме внаслідок професійних захворювань (45 % радикулопатія, 10 % хронічне обструктивне захворювання легень). Встановлення дати повторного оцінювання не спростовує факту завдання позивачу моральної шкоди.
За таких обставин, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що з ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» необхідно стягнути на користь ОСОБА_1 440 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
Висновки за результатом розгляду позовної заяви
З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку представленим у справі доказам у їх сукупності та приймаючи до уваги, що позивач ОСОБА_1 зазнав ушкодження здоров`я, пов`язаного з виконанням ним трудових обов`язків в шкідливих умовах праці на підприємстві відповідача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. Стягнути з ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 440 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Щодо судових витрат
Згідно положення, закріпленого в п.2 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.
Як видно з матеріалів справи, при зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно до ст.141 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави.
Оскільки позов має майновий характер - то з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» слід стягнути на користь держави судовий збір у розмірі 4 400 грн (1 % від стягнутої суми) згідно до приписів Закону України «Про судовий збір».
На підставі ст. 43 Конституції України, ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
у х в а л и в
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 440 000 грн (Чотириста сорок тисяч гривень 00 копійок).
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір у розмірі 4 400 грн (Чотири тисячі чотириста гривень 00 копійок) на користь держави.
В задоволені решти позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», код ЄДРПОУ 00191023, місцезнаходження за адресою: 50079, м. Кривий Ріг, Тернівський район.
Повний текст судового рішення складено 02 листопада 2026 року.
Суддя
Судове рішення № 141118499, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 02.11.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 215/7122/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: