Рішення № 141117010, 02.11.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/14091/26

2/212/8570/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м.Кривий Ріг

Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Феняк О.Р., розглянувши в м. Кривому Розі без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕКСОРА ФІНАНС» (попереднє найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «УМ ФАКТОРИНГ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ФК «НЕКСОРА ФІНАНС» (попереднє найменування ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ»), в інтересах якого діє його представник Сластнікова Л.В., звернулося до суду із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 23.04.2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та відповідачкою було укладено Договір про надання споживчого кредиту №1459563 в електронній формі, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 3500,00 грн., строком на 360 днів, зі встановленою процентною ставкою у розмірі 1,5 % за кожен день користування кредитними коштами.

Вказує, що первісний кредитор ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за вищевказаним кредитним договором та перерахував відповідачці кредитні кошти у розмірі 3 500,00 грн. шляхом їх зарахування на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої були зазначені відповідачкою під час укладення договору.

В подальшому 18 грудня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» передала право вимоги за кредитним договором № 1459563 від 23.04.2024 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (Позивачу) на підставі договору факторингу № 18.12.24 від 18 грудня 2024 року.

Відповідачка свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконала, отримані кредитні кошти у встановлений договором строк не повернула та передбачені договором проценти не сплатила, у зв`язку з чим за нею обліковується заборгованість у загальному розмірі 16100,00 грн., з яких: 3500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 12600,00 грн.

На підставі викладеного позивач ТОВ «ФК «НЕКСОРА ФІНАНС» (попереднє найменування ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ»), в інтересах якого діє його представник Сластнікова Л.В., з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №1459563 від 23.04.2024 року у розмірі 16100,00 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 15 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Представник позивача, у позовній заяві просив провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач, ОСОБА_1 , будучи повідомленою про наявність у провадженні суду позову ТОВ «ФК «НЕКСОРА ФІНАНС» (попереднє найменування ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ») до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, не скористалася своїм правом на подання відзиву на позов.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 23.04.2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та Відповідачем було укладено договір споживчого кредиту № 1459563. Цей договір, копію якого додано, укладено в електронній формі відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

На підставі договору Відповідач отримав кредитні кошти в сумі 3 500 грн. шляхом їх зарахування на його банківську картку № НОМЕР_1 . Строк кредитування становить 360 днів, а процентна ставка за користування коштами 1,5 % від суми кредиту за кожний день протягом терміну дії договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору «на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором».

Згідно із п. 1.4. Договору періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Крім того у відповідності до п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році , тобто метод факт/факт.

Відповідно до п. 1.5.1. Договору Відповідачу нараховані відсотки за користування кредитом, які розраховуються за формулою: Сума боргу * ставку відсотків * кількість днів = сума відсотків до сплати. Протягом дії договору нараховані відсотки за користування кредитом, які Відповідачем не погашені. Станом на дату звернення до суду, Відповідач борг та нараховані відсотки не погасив, наявне прострочення за договором споживчого кредитування № 1459563 від 23.04.2024 року у розмірі 16 100,00 грн.

В подальшому 18 грудня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» передала право вимоги за кредитним договором № 1459563 від 23.04.2024 року Товариству з обмеженою відповідальністю «УМ Факторинг» (Позивачу) на підставі договору факторингу № 18.12.24 від 18 грудня 2024 року.

Відповідно до п. 1.2. Договору факторингу від № 18.12.24 від 18 грудня 2024 року внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором Фактор заміняє клієнта у Кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває прав грошових вимог Клієнта за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за Кредитними договорами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, зокрема, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно з частиною другою статті 1056-1 Цивільного кодексу України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Кредитного договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» надало відповідачу кредитні кошти в сумі 3500,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейтек» № 20250326-228, відповідно до якого на виконання укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку було перераховано 3500,00 грн на картку НОМЕР_1 .

Також суд отримав лист від АТ «УКРСИББАНК» відповідно до якої ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_1 , станом на 25.09.2026 рахунок відкритий.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, за нею утворилась заборгованість, яка згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість складає 16100,00 грн., з яких: 3500,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 12600,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 1077 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1078 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладення договору) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Враховуючи те, що сума заборгованості відповідача зі сплати заборгованості за Кредитним договором у загальному розмірі 16100,00 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача вищенаведених сум грошових коштів.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог частини третьої статті 12, частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з частиною другою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до частини першої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями частин першої та третьої статті 83 Цивільного процесуального кодексу України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частина четверта статті 83 Цивільного процесуального кодексу України).

Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку частини 4 статті 83 Цивільного процесуального кодексу України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причин, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (частина 7 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, за приписами частини 4 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

З огляду на вищевикладене, суд вважає заявлені позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Згідно з частиною 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕКСОРА ФІНАНС» (попереднє найменування ТОВ «УМ ФАКТОРИНГ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 , на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕКСОРА ФІНАНС», заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту №1459563 від 23.04.2024 року в розмірі 16100 (шістнадцять тисяч сто) гривень 00 копійок.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕКСОРА ФІНАНС» сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадках передбачених ч.2 ст. 354 ЦПК України.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕКСОРА ФІНАНС», код ЄДРПОУ: 40274286, адреса 01001, м. Київ, Майдан Незалежності 2 оф. 712.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .

Рішення складено і підписано 02 листопада 2026 року.

Суддя: О. Р. Феняк