Рішення № 141116955, 02.11.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8900/26

2-др/212/78/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі головуючого судді Козлова Д. О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення боргу, -

В С Т А Н О В И В:

20 жовтня 2026 року рішенням Покровського районного суду міста Кривого Рогу позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення боргу було задоволено повністю шляхом стягнення з ПрАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 110554,72 грн. та витрат з оплати судового збору в сумі 1064,96 грн.

22 жовтня 2026 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача, адвоката Гуревич Р. Г., надійшла заява з проханням суд ухвалити відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК додаткове рішення про стягнення судових витрат, посилаючись на те, що під час ухвалення рішення судом не було вирішено питання про витрати на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 , яка в позові повідомляла про попередній розрахунок судових витрат, які планує понести в сумі 25000 грн. Так ОСОБА_2 та ОСОБА_1 погодили, що клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі із урахуванням результату розгляду справи, яка складає 27000 грн., оплата якого здійснюється на підставі рахунка адвоката у строк не пізніше 15 банківських днів із дати його отримання. Так за актом про прийняття-передачі наданих послуг від 21.10.2026 р., підписаний обома сторонами, передбачено, що виконавець надавав замовнику професійну правову допомогу відповідно до договору про надання правової допомогу, а замовник прийняв надані послуги. При цьому вартість послуг становить 27000 грн., що відповідає пп. 4.3 п. 4 Договору про надання професійної правничої допомоги від 3 червня 2026 року з урахуванням результату розгляду справи, що підтверджується звітом про надану правову допомогу на суму наданих послуг в розмірі 27000 грн., яка має бути оплачена не пізніше 15 банківських днів із дати отримання рахунку від 20.10.2026 р., що підтверджує надання клієнту в повному обсязі правової допомоги. Отже, просив суд ухвалити додаткове судове рішення в частині розподілу судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивачки, понесені останньою на професійну правничу допомогу, в розмірі 27000 грн.

28 жовтня 2026 року на адресу суду надійшли письмові заперечення від представника відповідача, Ніколаєва В. В., який вказував, що заявлені вимоги в сумі 27000 грн. на правничу допомогу є необґрунтованими та завищеними, оскільки справа не є складною, враховуючи розмір заявлених позовних вимог. Крім того вказував, що не було доведено позивачем проведення фактичних витрат на правничу допомогу адвоката. Таким чином просив суд зменшити розмір заявлених витрат на правову допомогу до обґрунтованого розміру.

За ч. 3 ст. 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Таким чином суд, вивчивши матеріали справи, ухвалює додаткове рішення без повідомлення сторін, внаслідок чого дійшов висновку, що заява представника відповідача про стягнення судових витрат підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що на виконання п. 9 ч. 2 ст. 175 ЦПК України представник ОСОБА_1 при поданні позову до суду повідомив про попередній розрахунок сум судових витрат, які очікує понести позивачка через розгляд справи судом, які складались, зокрема, із витрат на правничу допомогу в сумі 25000 грн.

В сенсі положень ч. 8 ст. 141, ст. 246 ЦПК суд бере також до уваги той факт, що представником Шевченко К. М. були дотримані вимоги закону щодо надання орієнтовного розрахунку витрат на правничу допомогу, а також наявність доказів понесених ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката, які були подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення по справі, про що було адвокатом Гуревич Р. Г. зроблено відповідну заяву.

Таким чином суд дійшов переконання, що наявні законні підстави для ухвалення додаткового рішення по справі для вирішення питання розподілу судових витрат за заявою представника ОСОБА_1 .

Так судом було встановлено, що 3 червня 2026 року між ОСОБА_1 та адвокатом Гуревич Р. Г. було укладено договір про надання професійної правничої допомоги, за яким отримання винагороди адвокатом відбувається у формі гонорару у фіксованій сумі 25000 грн., яка має бути сплачена на підставі рахунку адвоката в строк не пізніше 15 банківських днів із дати отримання рахунку. Крім того сторони погодили про додатковий гонорар адвоката в сумі 2000 грн. у разі прийняття судом позитивного рішення. При цьому позитивним результатом вважається рішення суду про залишення без задоволення апеляційної скарги повністю або частково, закінчення справи мировою угодою.

При цьому фактично надані адвокатом Гуревич Р. Г. послуги з правничої допомоги ОСОБА_1 підтверджуються долученими до справи актом приймання-передачі наданих послуг від 20 жовтня 2026 року до договору від 3 червня 2026 року, укладеним між адвокатом Гуревич Р. Г. та позивачкою ОСОБА_1 про визначення вартості наданих послуг адвокатом в сумі 27000 грн., які сплачуються протягом 15 банківських днів із дати отримання рахунку від 20.10.2026 р. № 2010ю за юридичні послуги в сумі 27000 грн., що також підтверджується звітом від 20 жовтня 2026 року (додаток № 1 до такого Акту), який визначає, що адвокатом було складено позовну заяву, досудову претензію, сформовано доказову базу, проведено правовий аналіз обставинам справи, вивчено відзив відповідача та клопотання про застосування позовної давності, а також проаналізовано правові позиції Верховного Суду.

При цьому суд зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічна правова позиція була викладена неодноразово Верховним Судом, зокрема, у постановах від 11 листопада 2021 року по справі № 922/449/21 та від 3 жовтня 2019 року по справі № 922/445/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких за п. 1, 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК належать витрати на професійну правову допомогу, а також витрати, пов`язані із проведенням експертизи.

Згідно із ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Отже, можна зробити висновок, що ЦПК передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

Суд на підставі наведених норм права та встановлених обставин справи зазначає, що ОСОБА_1 були доведені перед судом витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 25000 грн., які підтверджуються матеріалами справи.

В той же час суд погоджується із представником відповідача про необхідність зменшення розміру таких витрат на оплату послуг адвоката, які на переконання суду не відповідають принципу співмірності, враховуючи складність справи та витраченого правником часу на надані позивачці адвокатські послуги, а також суд зважає на ціну позову, задоволеного судом.

Отже, з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат ОСОБА_1 на правничу допомогу адвоката Гуревич Р. Г. в сумі 25000 грн. повинні бути зменшені судом до обґрунтованого розміру в сумі 15000 грн., як такі що були доведені в суді, які є пов`язаними з розглядом справи, а також при цьому будуть дотримані критерії розумності вартості таких витрат.

В той же час суд вказує, що витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2000 грн. за отримання позитивного рішення не можуть бути задоволенні судом, оскільки за змістом укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору від 3 червня 2026 року позитивним результатом вирішення справи вважається судове рішення про залишення без задоволення апеляційної скарги повністю або частково чи закінчення справи мировою угодою.

Таким чином, оскільки суд задовольнив заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова група «ТАС» повністю, то відповідно до викладеного судом вмотивування понесені витрати на правничу допомогу адвоката в доведеному в суді розмірі 15000 грн. підлягають на підставі ст. 141 ЦПК стягненню на користь ОСОБА_1 з відповідача.

Керуючись ст. 133-137, 141, 246, 270 ЦПК, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Гуревича Родіона Геннадійовича, про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

У задоволенні решти заявлених вимог відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст додаткового рішення суду складено та підписано 2 листопада 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», ЄДРПОУ: 30115243, розташоване в м. Києві по пр. Берестейському 65.

Суддя: Д. О. Козлов