Рішення № 141116489, 30.10.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/804/26

Провадження № 2/159/3521/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Чалого А.В.,

за участі секретаря судових засідань Богдан І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ковеля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Ковельського міськрайонного суду Волинської області надійшла позовна заява про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №2127286 від 13.03.2020 в розмірі 16170, 00 гривень та судові витрати у справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.03.2020 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено договір №2127286 про надання споживчого кредиту в розмірі 10500,00 гривень. Відповідно до договору товариство надало відповідачу грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності. Кредитний договір укладений відповідно до вимог чинного законодавства у електронній формі. Товариство свої зобов`язання виконало в повному обсязі. Відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений в договорі, проте умов кредитного договору не виконав. 30.10.2020 ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" уклали договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020 відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №2127286 від 13.03.2020.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

20.04.2026 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача та для витребування доказів.

20.05.2026 судове засідання відкладено у зв`язку з визнанням явки представника позивача обов`язковою.

18.06.2026 судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою відповідача та для витребування доказів.

Заочним рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.07.2026 позовні вимоги ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" задоволено в повністю.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28.09.2026 заочне рішення суду від 16.07.2026 скасовано, справу призначено до судового розгляду.

27.10.2026 суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та відклав його проголошення до 30.10.2026.

13.10.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач зазначає, що факт укладення кредитного договору № 2127286 від 13.03.2020 не заперечує. Проте, просить суд відмовити у стягненні нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, оскільки вважає, що нарахування проводилися не правильно та поза межами строку дії договору. Крім того, просить суд зменшити розмір понесених витрат на правову допомогу до 1000,00 гривень.

15.10.2026 до суду надійшли заперечення на відзив в яких представник позивача зазначає, що відповідачем не були виконані умови договору передбачені для застосування зниженої процентної ставки, нарахування процентів здійснювалося за ставкою - 1,80%, а тому вимоги позивача є правомірними та такими, що підлягають до задоволення. Сума витрат на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною з фактичним обсягом наданих послуг. Просить позовні вимоги задовольнити повністю.

19.10.2026 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких відповідач зазначає, що на його думку стягненню підлягають нараховані проценти в розмірі 2835,00 гривень. Просить суд зменшити розмір понесених витрат на правову допомогу до 1000,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, справу просить розглядати у його відсутності.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.03.2020 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ОСОБА_1 укладено договір № 2127286 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до даного договору кредитодавець надав позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 10500,000 гривень строком на 30 днів,процентна ставка - 0,90 % (знижена) та 1,8% (стандартна).

Для підписання договору №2127286 від 13.03.2020 ОСОБА_1 було використано електронний підпис з одноразовим ідентифікатором "М651309" відповідно до вимог частини 6 та 8 статті 11 і 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі шляхом успішного перерахування коштів на платіжну картку клієнта № НОМЕР_1 в сумі 10500,00 гривень, що підтверджується інформацією ТОВ "ФК "ВЕЙ ФОР ПЕЙ" вих №6518-ВП від 16.12.2025 та інформацією, наданою на запит суду АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260701/27824-БТ від 01.07.2026.

30.10.2020 між ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" та ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" укладено договір відступлення прав вимоги №ККАУ-30102020, яким позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №2127286 від 13.03.2020 в розмірі 16170,00 гривень (витяг з Реєстру боржників до договору).

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що Позичальник зобов`язаний повернути Кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем, укладення останнім, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, договору №2127286 від 13.03.2020 з ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" на умовах визначених кредитодавцем.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за кредитним договором ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання ОСОБА_1 належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за договором.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №2127286 від 13.03.2020 заборгованість ОСОБА_2 становить 16170,00 гривень, яка складається з: 10500,00 гривень - тіло кредиту, 5670,00 гривень - заборгованість за процентами.

Розрахунок заборгованості є чітким та зрозумілим, містить усю необхідну інформацію щодо періоду виникнення боргу та його розміру.

Щодо нарахованих відсотків за договором суд зазначає.

Відповідно до п. 1.4 договору №2127286 про надання споживчого кредиту від 13.03.2020, строк кредиту становить 30 днів.

Пункт 1.5.1 Договору передбачає, що знижена процентна ставка становить 0,90 % та застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку.

Пункт 1.5.2 Договору передбачає, що стандартна процентна ставка становить 1,8 % та застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього Договору, якщо споживач ек виконав умови договору передбачені п. 1.5.1.

Оскільки, ОСОБА_3 умови 1.5.1 Договору не виконав, кредитні кошти у встановлений строк не повернув, то процентна ставка за користування кредитом становить 1,8%.

Щодо строку нарахування процентів, то суд звертає увагу, що Розділ 4 Договору регулює питання пролонгації строку кредиту, та передбачає, що пролонгація можлива якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження та після сплати позичальником відсотків за користування кредитними коштами нарахованих та не сплачених на дату платежу процентів.

Як вбачається з детального розрахунку заборгованості, відповідачем ОСОБА_3 відсотки за користування кредитними коштами не сплачувались, відомості про домовленість сторін договору про пролонгацію матеріали справи не містять, тому проценти за користування кредитними коштами повинні нараховуватися в межах строку дії договору передбаченому п. 1.4 (30 днів).

З даного розрахунку вбачається, що кредитодавець дану умову виконав.

Суд звертає увагу відповідача на те, що договір є обов`язковим. Сторони (позичальник і банк/фінансова установа) зобов`язані виконувати умови договору (повертати кредит, сплачувати відсотки). Якщо кредитний договір не оскаржувався в судовому порядку і не був визнаний нікчемним (або не є нікчемним в силу закону), він вважається дійсним, чинним та обов`язковим до виконання.

Таким чином, зважаючи, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором не виконав, а позивач, у встановленому законом порядку, набув право грошової вимоги до останнього, то позовні вимоги підлягають задоволенню в повному розмірі.

На підставі ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому враховуючи те, що позов підлягає задоволенню з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені судові витрати.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 133 ЦПК України).

Частинами 1-4 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Згідно з умовами зазначеного договору про надання правової допомоги сторони погодили, що за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором сплачується гонорар у розмірі 8000,00 гривень.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

Згідно аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України критеріями визначення та розподілу судових витрат є: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22)).

Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

З урахуванням положень наведених норм, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, враховуючи характер правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи, необхідність процесуальних дій сторони, розумність їхнього розміру суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідачку судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в розмірі 3000, 00 гривень.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 89, 263-268, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №2127286 від 13.03.2020 в розмірі 16170 (шістнадцять тисяч сто сімдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок в рахунок відшкодування судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок в рахунок відшкодування понесених витрат на правову допомогу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького 1, 28 корпус, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено та проголошено 30.10.2026.

Головуючий:А. В. ЧАЛИЙ