Рішення № 141115910, 02.11.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/3579/26

Провадження №2/726/1105/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

До Садгірського районного суду м. Чернівці надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки в якості відповідальності за несвоєчасне виконання рішення суду у справі № 2-258/2010 у розмірі 146 867,11 грн. Також просить стягнути із відповідача сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

У позові зазначає, що 11.06.2010 Садгірський районний суд м. Чернівці ухвалив рішення у справі № 2-258/2010, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 00042054 від 20.09.2007 у розмірі 475941,56 грн. Вказує, що право грошової вимоги належить позивачу. З моменту набрання рішенням суду законної сили заборгованість не була погашена ні в примусовому, ні в добровільному порядку, а тому рішення суду не виконувалося відповідачем у період з 25.02.2019 до 23.02.2022, що на думку позивача дає право на стягнення інфляційних втрат і 3% річних, яке виникає з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення. Наводить розрахунок інфляційних втрат на суму 104071,49 грн та 3 % річних на суму 42 795,62 грн та вказує обставини щодо відсутності пропуску позовної давності.

Від відповідача ОСОБА_1 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Вказаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору сформований в системі «Електронний суд» 12.10.2026 та поданий до Садгірського районного суду м. Чернівці.

Згідно із відомостями протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями позовна заява 12.10.2026 передана на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 13.10.2026, після отримання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача у справі, прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, судове засідання призначене на 02.11.2026, про що секретар повідомила сторони у справі.

У судове засідання, представник позивача не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. У доданому до позові клопотанні просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача та у разі неявки у судове засідання належним чином повідомленого відповідача провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, скерував до суду заяву у якій заперечив проти позовних вимог, а розгляд справи просив провести за його відсутності.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, надавши їм відповідну оцінку, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 червня 2010 року у справі № 2-258/2010р. стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №00042054 від 20.09.2007р. на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (п НОМЕР_1 в Чернівецькій обласній дирекції «Райффайзен Банк Аваль», МФО 356464, код ЄДРПОУ 21418784) в сумі 475941,56 грн. Також стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати 1820 грн.

Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 05.12.2017 у справі № 726/1919/17 замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» по справі №2- 258/10 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по неповернутому кредиту, відсоткам за користування кредитом та пені.

Відповідно до даних наказу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» № 55-к від 25.07.2024 перейменовано з 25.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у Товариство з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс».

Позивач вказує, що з моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, однак рішення відповідачем не виконано.

Зокрема зазначає, що рішення суду не виконувалось відповідачем у період з 25.02.2019 до 23.02.2022.

Позивач наводить у позові розрахунок 3 % річних за вказаний період та інфляційних витрат.

Інфляційні витрати: розрахунок здійснено за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100) х ( ІІ2 : 100) х ( ІІ3 : 100) х ... ( IIZ: 100) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, IIZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

IIc (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 :100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) x (100,20 :100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 :100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 :100) x (101,30 : 100) x (100,20 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (101,20 :100) x (100,90 : 100) x (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) =1.21866444.

Інфляційне збільшення 475941,56 x 1.21866444 - 475941,56 = 104071,49 грн.

3% річних: розрахунок здійснено за формулою: Сума санкції= С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

з 25/02/2019 до 31/12/2019 - 475941,56 x 3 % x 310 : 365 : 100 = 12126,73 грн

з 01/01/2020 до 31/12/2020 - 475941,56 x 3 % x 366 : 366 : 100 = 14278,25 грн

з 01/01/2021 до 23/02/2022 475941,56 x 3 % x 419 : 365 : 100 = 16390,64 грн.

Всього штрафних санкцій 42795,62 грн.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 8.35 постанови від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19), Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Такі висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18).

У пункті 8.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 зазначено, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою.

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Отже, в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Вказаний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та пункті 6.19. постанови від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).

Згідно положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

У пункті 3 частини 2 статті 129 Конституції України, закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу приписів частини 2 статті 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд констатує, що позивач не заявляв клопотань щодо витребування доказів.

При цьому, на підтвердження викладених у позові обставин, позивач не надав доказів щодо невиконання рішення Садгірського районного суду м. Чернівці від 11 червня 2010 року у справі № 2-258/2010р., тому суд позбавлений можливості встановити, що зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та фактичного виконання ним грошового зобов`язання не відбулось.

З огляду на викладене, позивач не підтвердив прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання у період з 25.02.2019 до 23.02.2022.

Водночас, належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження того, що вказане вище рішення, яке було ухвалено більше 15 років тому, не було виконано боржником ні в добровільному, ні в примусовому порядку, матеріали справи не містять. Як і не містять доказів того, що це рішення виконувалась у примусовому порядку, та щодо його виконання відкривалось виконавче провадження, або виконавчий лист повертався стягувачу у зв`язку з неможливістю його виконання відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження».

Можливість примусового стягнення кредитором заборгованості, про стягнення якої ухвалено рішення суду, вичерпується після закінчення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа на виконання вказаного рішення, якщо такий строк не було поновлено судом в установленому законом порядку.

До матеріалів справи не долучено документів виконавчого провадження, які підтверджували б наявність непогашеного залишку заборгованості, зокрема постанов державного чи приватного виконавця, довідки про стан виконання виконавчого документа, інформації про залишок боргу або інших документів, що підтверджують факт невиконання рішення.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних є лише арифметичним обчисленням та сам по собі не підтверджує факту існування непогашеної заборгованості.

Суд зазначає, що відповідно до частини 5 статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, позивач як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на правову підставу своїх вимог, зокрема, щодо виникнення кредитних договірних правовідносин між сторонами на підставі кредитного договору та невиконання відповідачем взятих на себе за договором грошових зобов`язань, суму боргу, подавши суду належні і допустимі докази, оскільки обов`язок подання доказів покладається на сторони.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Висновки суду.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з врахуванням досліджених обставин справи, оскільки обсяг наданих суду доказів належним чином не підтверджує вимоги позову, тому, беручи до уваги, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 гривень 40 копійок, із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 у зв`язку із подачею позову в електронному вигляді (платіжна інструкція кредитового переказу коштів № 625хв_2 від 02.10.2026), а оскільки у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, відсутні підстави для стягнення із відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат.

Також у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відсутні підстави для стягнення із відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу.

На підставі ст.ст. 526, 598, 610, 625, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 12, 13, 76-81, 141, 177, 247, 258-259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Він Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення відшкодування за невиконання кредитного договору.

Судове рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38750239, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддяС. А. Асташев