Рішення № 141111699, 02.11.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 рокуСправа № 160/19477/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Дніпровського державного медичного університету до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національна служба здоров`я України про визнання протиправною та скасування вимоги, -

УСТАНОВИВ:

07.07.2026 року Дніпровський державний медичний університет звернувся через підсистему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Східного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби про усунення виявлених ревізією порушень законодавства № 040404-15/2949-2026 від 05.06.2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вимога Східного офісу Держаудитслужби про усунення виявлених ревізією порушень законодавства № 040404-15/2949-2026 від 05.06.2026 року винесена внаслідок неправильного тлумачення норм чинного законодавства та підлягає скасуванню. Позивач зазначає, що в даному випадку за змістом акту, вимоги та висновків за результатами розгляду заперечень, збитками відповідач визначає суми коштів, сплачених в рамках реалізації програм державних медичних гарантій за медичну допомогу, фактично надану населенню в рамках таких гарантій. Проте, фактичними отримувачами даних коштів є саме пацієнти, які мають право на отримання медичної допомоги за рахунок держави. Також вважає помилковим твердження відповідача про відсутність системи централізованого постачання кисню з джерелом медичного кисню з огляду на те, що відповідне обладнання наявне у розпорядженні та медичні послуги за пакетом 14 «Цитоскопія» фактично надавались. Що стосується завдання матеріальних збитків внаслідок не донарахування витрат за водопостачання та водовідведення Державній службі з лікарських засобів та контролю з наркотиками у Дніпропетровській області зазначає, що нарахування плати за обсяги спожитої послуги з водопостачання здійснювалось відповідно до фактично спожитих обсягів, зафіксованих приладів обігу. В свою чергу, нарахування та оплата послуги самим університетом також здійснювалась відповідно до показників приладів обліку, а відповідно збитки спричинені не були. Позивач, окрім незгоди з суттю виявлених, в ході здійснення ревізії порушень, вважає що відповідачем також порушено порядок проведення ревізії в частині строків її проведення, та не дотримано порядок ухвалення вимоги. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 року призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 12.08.2026 року.

28.07.2026 року від відповідача через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, в якому представник просив суд відмовити в задоволені позову з огляду на наступне. Відповідачем дотримано строки тривалості проведення ревізії, висновки позивача щодо порушення відповідачем вказаних строків проведення заходу державного фінансового контролю є передчасними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Також не приймає до уваги твердження позивача, що спірна вимога не відповідає принципам адміністративної процедури відповідно до вимог ЗУ «Про адміністративну процедуру», оскільки позивач не є суб`єктом який підпадає під дії вказаного закону. Зазначає, що оскаржувана вимога оформлена листом №040404-15/2949-2026 від 05.06.2026 року, тобто здійснена у письмовій формі та містить обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства відповідно до повноважень, встановлених пунктом 7 статті 10 Закону №2939-ХІІ, яким передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Також, зазначена вимога сформована внаслідок реалізації контролюючим органом своєї компетенції, а саме відповідно до пункту 5 Порядку №550 та п. 1.2. і Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудитслужби відповідно до якого планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів проведення заходів державного фінансового контролю, затверджених в установленому порядку. Крім того зазначає, що оскаржувана вимога винесена на підставі висновків акта ревізії позивача протягом усього періоду проведення перевірки відповідно до компетенції органу державного фінансового контролю. Щодо обґрунтованості оскаржуваної вимоги зазначає, що в ній міститься обґрунтування, зокрема, зазначено порушення, які виявлено з посиланням на встановлені перевіркою обставини та нормативно-правові акти, а також вимогою визначено про необхідність усунення порушення та спосіб його усунення. Також, вимогою для позивача встановлено строк для надання інформації про вжиті заходи з усунення виявлених порушень і недоліків. Отже, оскаржувана вимога за формою і змістом відповідає Закону. Вважає, що викладені у позовній заяві аргументи, якими позивач обґрунтовує відсутність зафіксованих порушень, є неспроможними спростувати суті виявлених порушень. Фактичне використання під час проведення оперативних втручань медичних виробів, придбаних пацієнтами, свідчить про надання медичних послуг без забезпечення їх у повному обсязі відповідно до Спеціальних умов договорів та вимог Порядку №1503. У разі коли під час надання медичної допомоги з ендопротезування медичний виріб фактично був придбаний пацієнтом або іншою фізичною чи юридичною особою поза передбаченими законодавством механізмами надходження такого виробу до закладу охорони здоров`я та без його відображення в бухгалтерському обліку закладу, правові підстави розглядати такий випадок як такий, що підлягає оплаті НСЗУ в межах програми медичних гарантій, відсутні. Внаслідок вищенаведеного, університетом безпідставно отримано у період з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року від НСЗУ коштів державного бюджету за надані медичні послуги з недотриманням вимог якості оплачених медичних послуг НСЗУ та невиконання спеціальних умов договору за пакетом медичних послуг №3 «Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах» на загальну суму 2 574 702,34 грн. (у 2025 році договір від 25.02.2025 № 1204-Е 125-Р000), що підлягають поверненню до НСЗУ на підставі пункту 41 Договору від № 1204-Е 125-РООО, згідно якого у разі надання надавачем медичних послуг що не відповідають переліку, обсягу або якості медичних послуг, передбачених цим договором, надавач зобов`язаний повернути замовнику кошти, сплачені замовником за надання таких медичних послуг. Повернення замовнику коштів, сплачених за надання медичних послуг, що не відповідають переліку, обсягу або якості медичних послуг, передбачених цим договором, не звільняє надавача від відшкодування шкоди, заподіяної пацієнту. Що стосується пункту 4 спірної вимоги зазначає, що університетською лікарнею в період з 01.07.2025 року по 31.10.2025 року послуги з ендопротезування суглобів надавалися безоплатно, що відповідно є недотриманням пункту 4 Переліку випадків, за яких заклади охорони здоров`я державної та комунальної форми власності можуть надавати послуги з медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2024 № 781 та Наказу №1666. Проведеною ревізією встановлено, що відповідно до інформації, яка внесена до електронної системи охорони здоров`я за пакетом медичних послуг №3 «Хірургічні операції дорослим та дітям в стаціонарних умовах» у період з 01.09.2025 року по 31.10.2025 року проведено 9 хірургічних втручань з встановлення ендопротезу суглобів без укладених договорів про надання послуг із медичного обслуговування населення за плату від юридичних і фізичних осіб та не оплачені коштами НСЗУ. Таким чином, на порушення п.п. 2.1, 2.2, розділу 11, п.3.1 розділу III Положення на послуги з медичного обслуговування населення за плату від фізичних та юридичних осіб, затверджених наказами по ДДМУ від 22.08.2025 року №147 від 24.09.2025 року №169 у період з 01.09.2025 року по 31.10.2025 року, університетською лікарнею недотримано доходів від надання 9 послуг з ендопротезування на суму 343 100 грн., чим завдано матеріальної шкоди (втрат) на вказану суму. Щодо пункту 2 спірної вимоги зазначає наступне. Відповідно до укладених спеціальними умовами надання медичних послуг у додатках до них визначено вимоги до переліку обладнання, а саме наявність обладнання відповідно до переліку за місцем надання медичних послуг (кабінет). Проведеним, під час ревізії, оглядом вимог до переліку обладнання визначених спеціальними умовами надання медичних послуг у додатку, за місцем надання медичних послуг встановлено відсутність в кабінеті для надання даної послуги системи централізованого постачання кисню з джерелом медичного кисню (центральний кисневий пункт та/або киснево-газифікаційна станція та/або кисневий/і концентратор/и), або кисневий концентратор, що здатний підтримувати швидкість потоку кисню щонайменше 10 л/хв, що за пакетом медичних послуг №14 «Цистоскопія» є обов`язковим. Також, відповідно до даних бухгалтерського обліку університету у відділенні «Хірургія (урологія)» в якому знаходиться кабінет цистоскопії на субрахунках: 1014 «Машини та обладнання» та 1113 «Малоцінні необоротні матеріальні активи», кисневий концентратор в ревізійний період не обліковувався. Таким чином, на момент подання пропозицій на укладання договору № 1204-Е 125-Р000 та договору №0606-Е 126-Р000 було порушено вимоги щодо переліку необхідного обладнання, яке повинно бути введено в експлуатацію з дати підписання договору. Внаслідок вищенаведеного, університетом безпідставно отримано у період з 01.01.2025 року по 31.01.2026 року від НСЗУ коштів державного бюджету за надані медичні послуги з недотриманням вимог до переліку необхідного обладнання та невиконання спеціальних умов договору за пакетом медичних послуг №14 «Цистоскопія» на загальну суму 55 686,15 грн. Щодо завдання матеріальних збитків позивачу на суму 10 283,93 грн. внаслідок покриття витрат оренди за спожиті ним комунальні послуги (водопостачання та водовідведення) за рахунок коштів позивача, зазначає, що стверджуючи про помилковість висновків відповідача, позивач жодним чином не спростував у позові позицію відповідача з приводу встановлених порушень, не навів жодного аргументу на свою користь. З огляду на наведене вважає вимогу правомірною та такою, що винесена відповідно до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.08.2026 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національну службу здоров`я України.

22.09.2026 року від Національної служби здоров`я України надійшли письмові пояснення в яких представник просить суд відмовити у задоволені позову, з огляду на те, що за результатами ревізії Східного офісу Держаудитслужби були чітко зафіксовані конкретні періоди та суми невідповідності Дніпровського державного медичного університету критеріям фінансування, виплата коштів відбулася за послуги, які фактично не відповідали встановленим Специфікаціям та Умовам закупівлі. Оскільки фінансування за Договором має виключно цільовий характер, зазначена сума бюджетних коштів підлягає поверненню державі внаслідок порушення позивачем взятих на себе договірних зобов`язань. НСЗУ, як третя особа, наголошує, що недотримання умов Специфікацій руйнує правову природу Програми медичних гарантій та нівелює принцип ефективного використання публічних фінансів. Наголошує: кошти Програми медичних гарантій мають суворе цільове призначення оплату реальних, якісних та безпечних медичних послуг, які надаються спроможними закладами охорони здоров`я. Фінансування штатних одиниць або оплата пакетів послуг за відсутності життєво необхідного медичного обладнання руйнує фінансову дисципліну у сфері охорони здоров`я та завдає безпосередньої шкоди інтересам держави і пацієнтів. Таким чином, направлення Східним офісом Держаудитслужби до Дніпровського державного медичного університету Вимоги про усунення виявлених ревізією порушень законодавства № 040404-15/2949-2026 від 05.06.2026 року повністю відповідає критеріям законності, пропорційності та обґрунтованості. Заявлені вимоги спрямовані на захист публічного інтересу, відновлення фінансового правопорядку та повернення до державного бюджету коштів, які використано позивачем неправомірно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2026 року продовжено строк розгляду справи до 02.11.2026 року.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що на виконання п. 1.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Східного офісу Держаудителужби на І квартал 2026 року та на підставі направлення на проведення ревізії від 18.02.2026 року №100, Східним офісом Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Дніпровського державного медичного університету за період з 01.01.2023 року по 31.01.2026 року.

Відповідно до повідомлення дата початку ревізії 23.02.2026 року, дата закінчення ревізії 03.04.2026 року.

За поданням головного державного аудитора відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури Східного офісу Держаудитслужби Шаіної Ю.Г. від 18.03.2026 року № ДЗ-040404-142-2026 першим заступником начальника Східного офісу Держаудитслужби прийнято рішення про зупинення ревізії з 23.03.2026 року, про що у відповідності до п. 22 Порядку № 550 повідомлено позивача листом від 18.03.2026 року № 040404-15/1467-2026.

За поданням головного державного аудитора відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури Східного офісу Держаудитслужби Шаіної Ю.Г. від 20.04.2026 року № ДЗ-040404-206-2026 начальником Східного офісу Держаудитслужби прийнято рішення про поновлення з 21.04.2026 року ревізії та її продовження в межах встановленої Законом України №2939-ХІІ тривалості, про що повідомлено позивача листом від 20.04.2026 року № 040404-15-2076-2026.

Ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Дніпровського державного медичного університету фактично проведено в термін з 23.02.2026 року по 04.05.2026 року (30 робочих днів), зупинено з 23.03.2026 року по 21.04.2026 року.

За результатом ревізії складено акт №040404-20/3 від 08.05.2026 року, в якому зафіксовано ряд порушень.

Акт ревізії від 08.05.2026 року № 040404-20/3 підписаний із запереченнями, висновки на які направлено об`єкту контролю листом від 03.06.2026 року №040404-15/2905-2026.

Заступником начальника Східного офісу Держаудитслужби Т. Жихар 03.06.2026 року затверджений висновок на заперечення до акту ревізії №040404-20/3 від 08.05.2026 року.

З метою вжиття заходів щодо повного усунення виявлених порушень та попередження їх виникнення в подальшому, відповідач, листом від 05.06.2026 року №040404-15/2949-2026 направив позивачу вимогу про усунення виявлених ревізією порушень законодавства.

Із змісту листа від 05.06.2026 року №040404-15/2949-2026 «Вимога про усунення виявлених ревізією порушень законодавства» вбачається, що Східний офіс Держаудитслужби па підставі абзацу 9 пункту 1 частини 1 статті 8, пункту 7 статті 10, частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939-ХП зі змінами (далі - Закон №2939-ХІІ), пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 зі змінами вимагає:

1) Розглянути результати ревізії та питання щодо притягнення до відповідальності у порядку, встановленому законодавством, працівників Дніпровського державного медичного університету, винних у допущених порушеннях.

2) Відповідно до статей 22, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, пункту 41 Договорів від 25.02.2025 року №1204-Е125-Р000, від 28.01.2026 року №0606- Е126-Р000 забезпечити відшкодування матеріальної шкоди, завданої державному бюджету у сумі 55 686,15 грн. за пакетом медичних послуг №14 Цистоскопія (додаток №2.14 до Договорів від 25.02.2025 року №1204-Е125-Р000, від 28.01.2026 року №0606-Е126-Р000), шляхом повернення надміру отриманих Університетом коштів на рахунок Національної служби здоров`я України.

3) Відповідно до статей 22, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України, пункту 41 Договору від 25.02.2025 року №1204-Е125-Р000, забезпечити відшкодування матеріальної шкоди, завданої державному бюджету у сумі 2 574 702,34 грн. за пакетом медичних послуг №3 Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах (додаток №2.3 до Договору від 25.02.2025 року №1204-Е125-Р000), шляхом повернення надміру отриманих Університетом коштів на рахунок Національної служби здоров`я України.

4) Забезпечити відшкодування на користь Університету шкоди (збитків), заподіяної внаслідок недоотримання доходів від надання 9 послуг з ендопротезування на загальну суму 343 100,00 грн. шляхом стягнення з винних осіб шкоду у порядку та розмірі, встановленому відповідно до норм статей 130-136 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 №322-VІІІ.

При цьому, Ви не позбавлені можливості забезпечити відшкодування сум недоотриманих надходжень за рахунок винних осіб за добровільної згоди.

5) Відповідно до норм статей 22, 611, 629 Цивільного кодексу України, договору оренди від 03.12.2010 №12/02-4252-ОД, забезпечити відшкодування на користь Університету матеріальної шкоди, завданої внаслідок недонарахування вартості спожитих ним комунальних послуг (водопостачання та водовідведення) на загальну суму 10 283,98 гривень.

Не погодившись із вимогою щодо усунення порушень законодавства від 05.06.2026 року №040404-15/2949-2026, винесеної Східним офісом Держаудитслужби, Дніпровський державний медичний університет звернувся до суду із позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі Закон № 2939-XII).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону №2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю). Згідно з приписами частини другої цієї статті орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Частиною першою статті 2 Закону №2939-XII визначено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до частин другої та третьої статті 2 Закону №2939-XII державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування. Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону №2939-XII інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно із змістом ст. 11 Закону № 2939-XII, плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Частиною 2 ст.15 Закону №2939-XII передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року №43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу (далі - Положення), відповідно до пункту 1 якого Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до пункту 3 Положення основними завданнями Держаудитслужби є: 1) реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; 2-1) внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сфері державного фінансового контролю; 3) здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів; 4) надання у передбачених законом випадках адміністративних послуг.

Підпунктом 3 пункту 4 Положення визначено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення Держаудитслужба вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Відповідно до пункту 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Пунктом 12 статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право:проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється.

У частині другій статті 15 Закону №2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550).

Пунктом 2 Порядку №550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктом 16 Порядку №550 передбачено, що ревізія проводиться шляхом:

- документальної перевірки, що передбачає контроль за установчими, фінансовими, бухгалтерськими (первинними і зведеними) документами, статистичною, фінансовою та бюджетною звітністю, господарськими договорами, розпорядчими та іншими документами об`єкта контролю, пов`язаними з плануванням і провадженням фінансово-господарської діяльності, веденням бухгалтерського обліку, складенням фінансової звітності (далі - документи об`єкта контролю). У разі ведення бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів зберігання і обробки інформації на вимогу посадової особи органу державного фінансового контролю керівник об`єкта контролю повинен забезпечити оформлення відповідних документів на паперовому носії. Надання документів об`єкта контролю посадовим особам органу державного фінансового контролю забезпечується керівником об`єкта чи його заступником;

- фактичної перевірки, що передбачає контроль за наявністю грошових сум, цінних паперів, бланків суворої звітності, оборотних і необоротних активів, інших матеріальних і нематеріальних цінностей шляхом проведення інвентаризації, обстеження та контрольного обміру виконаних робіт, правильністю застосування норм витрат сировини і матеріалів, виходу готової продукції і природних втрат шляхом організації контрольних запусків у виробництво, контрольних аналізів готової продукції та інших аналогічних дій за участю відповідних спеціалістів органу державного фінансового контролю або інших органів, підприємств, установ та організацій. Посадові особи органу державного фінансового контролю мають право вимагати від керівників об`єкта контролю організацію та проведення фактичної перевірки в присутності посадових осіб органу державного фінансового контролю та за участю матеріально-відповідальних осіб, а у разі перевірки обсягу виконаних робіт - також представників суб`єкта господарювання - виконавців робіт.

Відповідно до пункту 35 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом.

Згідно з пунктами 45, 46 Порядку № 550 у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи органу державного фінансового контролю, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об`єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому.

Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об`єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об`єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний орган державного фінансового контролю з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Згідно з пунктом 50 Порядку №550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення:

притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю;

порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства;

звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства;

застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону №2939-XII органу державного фінансового контролю надається право пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Отже, органу державного фінансового контролю надані повноваження здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів, а у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

У постанові від 08.05.2018 року у справі № 826/3350/17 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акта. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом.

Верховний Суд в постанові від 27.07.2024 року у справі № 160/12986/21 дійшов висновку, що задля вирішення питання порядку оскарження вимоги, яка спрямована на відшкодування збитків, першочергово слід дослідити чи була дотримана контролюючим органом процедура проведення перевірки, підстави її проведення і, як наслідок, правову природу встановлених порушень.

Без належного дослідження цих питань та встановлення вини підконтрольної установи (доведеність факту наявності порушення під час здійснення фінансово-господарської діяльності) неможливо надати оцінку правомірності вимозі у частині законності і правильності обчислення розміру збитків.

Отже, право підконтрольної установи на оскарження вимоги, яка містить зобов`язання щодо повернення збитків, слід розуміти в контексті права на оскарження вимоги, як акта індивідуальної дії, в частині дотримання процедури проведення перевірки контролюючим органом (шляхом проведення ревізії, моніторингу та ін.) у співвідношенні з суттю встановлених порушень.

Водночас, правомірність вимоги у частині законності і правильності обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю про їхнє стягнення.

Такий порядок оскарження слід застосовувати, якщо підконтрольною установою не було попередньо оскаржено таку вимогу по суті встановлених порушень під час проведення відповідної перевірки і таким порушенням, судом не було надано оцінку (відсутня будь-яка реакція з боку підконтрольної установи після отримання вимоги), або дотримання процедури проведення перевірки (ревізії, моніторингу, тощо) та факт порушення з боку підконтрольної установи під час здійснення господарської діяльності встановлено у судовому рішенні.

В позові позивач наголошує на тому, що фактично ревізія була зупинена на місячний строк з 23.03.2026 року по 21.04.2026 року без наявності для того переконливих обставин та причин, що свідчить про порушення порядку її проведення, встановленого ЗУ Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України, що є процедурним порушенням, яке має вплив на результати такої ревізії, а отже, має бути врахованим в межах даної справи.

Суд не погоджується із доводами позивача в цій частині, оскільки пунктом 22 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 (далі - по тексту Порядок №550) підставою для зупинення ревізії є необхідність проведення зустрічних звірок, без завершення яких неможливе якісне проведення ревізії, а також термінове виконання інших завдань відповідно до повноважень, передбачених Законом .

Так, з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку Дніпровського державного медичного університету, на підставі пункту 12 статті 10 Закону України №2939-ХІІ було ініційовано проведення 3-х зустрічних звірок, а саме в:

- Товаристві з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Радіус-ЛТД», направлення № 180 від 20.03.2026 року, термін проведення з 24.03.2026 року по 10.04.2026 року;

- Товаристві з обмеженою відповідальністю «СТМ-ФАРМ», направлення № 197 від 30.03.2026 року, термін проведення з 31.03.2026 року по 09.04.2026 року;

- Товаристві з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма «КГБ-капітал», направлення № 181 від 20.03.2026 року.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідачем дотримано строки тривалості проведення ревізії.

Що стосується доводів позивача про те, що вимога прийнята поза межами встановленої законної процедури, суд зазначає наступне.

У відзиві на позов відповідач зауважує, що у відповідності до частини 4 статті 2 Закону №2939-ХІІ передбачено, що відносини щодо прийняття, пред`явлення, набуття чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, що виникають за результатами інспектування та перевірки закупівель, здійснених суб`єктами господарювання державного сектору економіки, у тому числі суб`єктами господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також підприємствами, установами та організаціями, які використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, регулюються Законом України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідач вважає, що він не є суб`єктом який підпадає під дію Закону «Про адміністративну процедуру» та на захід державного фірнового контролю у вигляді ревізії на позивача не поширюється дія вищезазначеного закону.

Аналіз частини 4 статті 2 Закону №2939-ХІІ дозволяє дійти висновку, що за результатами інспектування установи яка використовує або використовувала у період, який перевірявся державне чи комунальне майно, відносини щодо прийняття, пред`явлення, набуття чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства регулюються Законом України «Про адміністративну процедуру» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Як було зазначено вище, пунктом 2 Порядку №550 визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Як убачається із змісту Акту №040404-20/3 від 08.05.2026 року Дніпровський державний медичний університет утримується за рахунок коштів державного бюджету та за рахунок власних надходжень і підпорядковується Міністерству охорони здоров`я. Загальна сума одержаних бюджетних коштів у періоді, що підлягав ревізії становить 2 257 601,77 тис.грн., спеціального фонду 669 471,16 тис. грн., кошти Національної служби здоров`я 388 217,20 тис. грн. В ході ревізії контролем охоплено коштів на суму 1 013 626,02 тис. грн.

Отже, суд приходить до висновку що позивач є суб`єктом який підпадає під дію Закону України «Про адміністративну процедуру».

Пунктами 52-1 52-6 Порядку №550 визначені особливості реалізації результатів ревізії в об`єкта контролю - учасника адміністративного провадження.

Для прийняття та пред`явлення вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, здійснених об`єктом контролю - учасником адміністративного провадження, яка складається за результатами ревізії та оформлюється відповідно до статті 71 Закону України Про адміністративну процедуру з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті та пунктах 52-2-52-6 цього Порядку (далі - вимога учаснику адміністративного провадження), орган державного фінансового контролю розпочинає адміністративне провадження відповідно до вимог зазначеного Закону.

Разом з наданням першого і третього примірника акта ревізії посадова особа органу державного фінансового контролю повідомляє керівнику об`єкта контролю - учасника адміністративного провадження про початок адміністративного провадження в адміністративній справі про прийняття вимоги учаснику адміністративного провадження(пункт 52-1 Порядку №550).

Орган державного фінансового контролю під час підготовки справи до розгляду та вирішення встановлює всі обставини справи та збирає докази, зокрема з урахуванням наявності заперечень до акта ревізії. Якщо такий акт підписаний із запереченнями, орган державного фінансового контролю виконує обов`язки, визначені статтею 47 Закону України Про адміністративну процедуру(пункт 52-2 Порядку №550).

З метою забезпечення належного, об`єктивного та швидкого з`ясування обставин справи за рішенням органу державного фінансового контролю може проводитися слухання у справі.

Протокол слухання у справі підписує посадова особа органу державного фінансового контролю, яка його проводила(пункт 52-3 Порядку №550).

За результатами розгляду справи орган державного фінансового контролю приймає адміністративний акт - вимогу учаснику адміністративного провадження.

Вимога учаснику адміністративного провадження оформлюється на бланку органу державного фінансового контролю, на першому аркуші якого зазначається назва документа, дата та її реєстраційний номер, місце складення (назва міста, села чи селища). Вимога учаснику адміністративного провадження містить:

вступну частину, в якій зазначаються повне найменування об`єкта контролю - учасника адміністративного провадження, його адреса, повне ім`я і посада керівника (заступника керівника) об`єкта контролю - учасника адміністративного провадження, на ім`я якого складено вимогу учаснику адміністративного провадження;

мотивувальну частину, в якій зазначаються підстава для проведення ревізії, період, що підлягав ревізії, дати початку та завершення ревізії, дата та номер акта, складеного за результатами ревізії, стисла інформація про порушення законодавства (із зазначенням переліку статей, пунктів нормативно-правових актів, що порушені та про що зазначено в акті ревізії), які станом на момент завершення ревізії об`єкта контролю - учасника адміністративного провадження не усунуто;

резолютивну частину, в якій зазначаються норми (статті, пункти) нормативно-правових актів, відповідно до яких орган державного фінансового контролю вимагає усунення виявлених порушень законодавства, та перелік вимог;

заключну частину, в якій зазначаються строк (дата) інформування об`єкта контролю - учасника адміністративного провадження про усунення виявлених порушень законодавства, строк набрання чинності вимогою учаснику адміністративного провадження та спосіб визначення такого строку, порядок оскарження вимоги учаснику адміністративного провадження, а також те, що подання скарги не зупиняє дії вимоги учаснику адміністративного провадження відповідно до частини третьої статті 13 Закону.

Вимогу учаснику адміністративного провадження підписує керівник органу державного фінансового контролю або його заступник. Її доводять до відома керівника об`єкта контролю - учасника адміністративного провадження невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше ніж протягом трьох робочих днів із дня її прийняття(пункт 52-4 Порядку №550).

Про результати ревізії в об`єкта контролю - учасника адміністративного провадження інформуються органи управління об`єкта контролю та за потреби відповідні органи державної влади та органи місцевого самоврядування не пізніше ніж протягом трьох робочих днів із дня прийняття вимоги учаснику адміністративного провадження.

Про розгляд результатів ревізії та вжиті з огляду на це заходи органи управління об`єкта контролю і органи державної влади та органи місцевого самоврядування не пізніше ніж у місячний строк інформують відповідний орган державного фінансового контролю(пункт 52-5 Порядку №550).

Суд приходить до висновку, що вимога Східного офісу Держаудитслужби про усунення виявлених ревізією порушень законодавства № 040404-15/2949-2026 від 05.06.2026 року прийнята поза межами встановленої законної процедури.

Відповідно до статті 12 Закону №2939-XII, службові особи органу державного фінансового контролю зобов`язані суворо додержувати Конституції України, законів України, прав та інтересів громадян, підприємств, установ і організацій, що охороняються законом. За невиконання або неналежне виконання службовими особами органу державного фінансового контролю своїх обов`язків вони притягаються до дисциплінарної та кримінальної відповідальності відповідно до чинного законодавства.

Правова процедура (fairprocedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади.

В даному випадку правова процедура проведення ревізії встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності, та недотримання такого порядку свідчить про неналежність і незаконність результатів таких дій.

Згідно висновків постанови Верховного Суду від 18.06.2020 у справі №806/2789/17, правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду (п. 29 постанови).

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи (п. 30 постанови).

Недодержання встановленої процедури прийняття акту індивідуальної дії, утому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, має вважатись підставою для визнання такого акта недійсним.

Також суд звертає увагу на те, що зобов`язальна частина оскаржуваної вимоги містить вимогу про необхідності вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних працівників у порядку, встановленому законодавством. При цьому орган державного фінансового контролю не зазначив спосіб, у який підлягають встановленню та відповідальність до якої мають бути притягнуті винні працівники (особи), не зазначив він і про заходи, які позивач має вчинити для відшкодування збитків.

Вимога органу державного фінансового контролю приймається виключно з метою коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства шляхом усунення порушень законодавства, виявлених під час ревізії. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі для усунення порушень. Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Що стосується суті поставлених в провину позивачу порушень законодавства за спірною вимогою, суд зазначає наступне.

За пунктом 3 Вимоги стверджується про завдання матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету за програмою медичних гарантій на суму 2 574 702,34 грн.

Ревізією встановлено, що Державним медичним університетом (далі Університет) було укладено з Національною службою здоров`я України (далі - НСЗУ) договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 25.02.2025 року №1204-Е125-Р000 із змінами (далі Договір №1204-Е125-Р000). Строк дії договору з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року.

Пунктом 8 Договору №1204-Е125-Р000, встановлено, що відповідно до умов цього договору надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Відповідно до пункту 9 Договору №1204-Е125-Р000, медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначаються у додатках до цього договору.

Умови закупівлі та специфікації, визначені в оголошенні про укладення договору, є невід`ємною частиною договору.

Пунктом 36 Договору №1204-Е125-Р000, визначено, що надавач не має права висувати незаконну вимогу щодо оплати за надані медичні послуги, включаючи оплату лікарських засобів та медичних виробів, що входять до програми медичних гарантій і які надаються пацієнту безоплатно згідно з цим договором, пацієнтам(іншими особами, пов`язаними з пацієнтами) в будь-якій формі, яка є попередньою чи наступною умовою для отримання пацієнтами медичних послуг, що надаються згідно з цим договором, і повинен здійснювати контроль за тим, щоб працівники надавача та підрядники не вимагали від пацієнтів таку винагороду. Порушення зазначених вимогє підставою для притягнення до відповідальності надавача у порядку, передбаченому законом та цим договором.

Додатком до цього договору, а саме: №2.3 (договір від 25.02.2025 року №1204-Е125-Р000) визначено Спеціальні умови надання медичних послуг за пакетом медичних послуг «Хірургічні операції дорослим та дітям в стаціонарних умовах» (далі Спеціальні умови).

Спеціальними умовами договору №1204-Е125-Р000, у пункті 8.1 (Умови закупівлі медичних послуг, які надаються згідно з цим додатком) встановлено вимоги до організації надання послуги, а саме: підпунктом 20 пункту 8.1 вимагається здійснення закупівлі лікарських засобів, визначених Національним переліком основних лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів, необхідних для надання медичної допомоги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я; підпунктом 21 пункту 8.1 вимагається організація ефективного управління запасами лікарських засобів, медичних виробів та витратних матеріалів, закуплених ЗОЗ або отриманих шляхом централізованих закупівель МОЗ, використання та збереження залишків лікарських засобів та медичних виробів, необхідних для лікування пацієнтів, в тому числі після закінчення дії договору з НСЗУ.

Спеціальними умовами договору №1204-Е125-Р000, у пункті 8.2 (Специфікація медичних послуг, які надаються згідно з цим додатком) встановлено вимоги до організації надання послуги, а саме: підпунктом 10 пункту 8.2 визначено забезпечення лікарськими засобами, постачання яких здійснюється шляхом централізованих закупівель МОЗ, за рахунок інших програм центрального та місцевого бюджетів, а також лікарськими засобами, визначеними Національним переліком основних лікарських засобів, необхідними медичними виробами та витратними матеріалами відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я та медико-технологічних документів.

Відповідно до пункту в) статті 7 Закону України Основи законодавства України про охорону здоров`я від 19.11.1992 №2801-XII (далі по тексту Закон №2801-XII),держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх праву сфері охорони здоров`я шляхом фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних і реабілітаційних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом; визнає право кожного громадянина України на охорону здоров`я і забезпечує його захист.

Кожен громадянин має право на безоплатне отримання у державних та комунальних закладах охорони здоров`я медичної допомоги (стаття 8 Закону №2801-XII).

Також, відповідно ст. 11 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії від 05.10.2000 №2017-III (надалі по тексту Закон №2017-ІІІ) до державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров`я включаються: перелік та обсяг гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров`я, нормативи надання медичної допомоги, що включають обсяг діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур, показники якості надання медичної допомоги.

Відповідно до Закону №2801-XII державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу особам, які її потребують за станом здоров`я, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.

Охорона здоров`я - один з пріоритетних напрямів державної діяльності. Держава формує політику охорони здоров`я в Україні та забезпечує її реалізацію (стаття 12 Закону №2801-XII).

Згідно статті 6 Закону №2801-XII кожен громадянин України має право на охорону здоров`я.

Держава згідно з Конституцією України гарантує всім громадянам реалізацію їх праву сфері охорони здоров`я шляхом:

а) створення розгалуженої мережі закладів охорони здоров`я;

б) організації і проведення системи державних і громадських заходів щодо охорони та зміцнення здоров`я;

в) фінансування надання всім громадянам та іншим визначеним законом особам гарантованого обсягу медичних і реабілітаційних послуг та лікарських засобів у порядку, встановленому законом;

г) здійснення державного і можливості громадського контролю та нагляду в сфері

охорони здоров`я;

д) організації державної системи збирання, обробки і аналіз у соціальної, екологічної, спеціальної медичної та реабілітаційної статистичної інформації;

е) встановлення відповідальності за порушення прав і законних інтересів громадян у сфері охорони здоров`я;

є) фінансування проведення оцінювання повсякденного функціонування.

Згідно статті 11 Закону №2017-ІІІ до державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров`я включаються:

перелік та обсяг гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров`я;

нормативи надання медичної допомоги, що включають обсяг діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур;

показники якості надання медичної допомоги;

нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та іншими спеціальними засобами;

нормативи забезпечення стаціонарною медичною допомогою;

нормативи забезпечення медикаментами державних і комунальних закладів охорони здоров`я;

нормативи санаторно-курортного забезпечення;

нормативи забезпечення харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров`я.

Згідно частини 1, 2 статті 3 Закону №2168-VІІІ відповідно до цього Закону держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій. За рахунок Державного бюджету України окремо здійснюється фінансове забезпечення програм громадського здоров`я, заходів боротьби з епідеміями, проведення медико-соціальної експертизи, діяльності, пов`язаної з проведенням судово-медичної та судово-психіатричної експертиз, та інших програм у сфері охорони здоров`я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також для підтримки державних некомерційних підприємств та державних некомерційних товариств у сфері охорони здоров`я, зокрема щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, оплати енергоносіїв, підвищення оплати праці медичних працівників та фахівців з реабілітації, крім випадків участі державного некомерційного підприємства, державного некомерційного товариства у публічно-приватному партнерстві, фінансування якого здійснюється відповідно до угод, визначених Законом України "Про публічно-приватне партнерство".

Права та гарантії у сфері охорони здоров`я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами та медичними виробами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, цільових страхових фондів та інших джерел, не заборонених законодавством (частина 3 статті 3 Закону №2168-VІІІ).

Додаткові державні фінансові гарантії надання медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів можуть встановлюватися законами України. (частина 4 статті 3 Закону №2168-VІІІ).

Статтею 4 Закону №2168-VІІІ визначена програма медичних гарантій.

У межах програми медичних гарантій держава гарантує громадянам, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають на території України, та особам, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту, повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних їм медичних послуг та лікарських засобів, пов`язаних з наданням:

1) екстреної медичної допомоги;

2) первинної медичної допомоги;

3) спеціалізованої медичної допомоги;

4) паліативної медичної допомоги;

5) реабілітації у сфері охорони здоров`я;

6) медичної допомоги дітям до 16 років;

7) медичної допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами;

8) послуги з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Програмою медичних гарантій визначаються перелік та обсяг медичних послуг, лікарських засобів та медичних виробів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Медичні послуги, лікарські засоби та медичні вироби, не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством (частина 3 статті 4 №2168-VІІІ).

Відповідно до статті 6 Закону №2168-VІІ пацієнти мають право на:

1) отримання необхідних їм медичних послуг, медичних виробів та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, у надавачів медичних послуг;

2) безоплатне отримання інформації від Уповноваженого органу або надавачів медичних послуг про програму медичних гарантій та надавачів медичних послуг за цією програмою, які можуть надати необхідну пацієнту медичну послугу;

3) можливість вибору лікаря та фахівця з реабілітації у порядку, встановленому законодавством;

4) надання лікарям, третім особам права доступу до персональних даних та іншої інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я, у тому числі до інформації про стан свого здоров`я, діагноз, про відомості, одержані під час медичного обстеження, за умови дотримання такими особами вимог Закону України "Про захист персональних даних";

5) отримання від Уповноваженого органу інформації про осіб, які подавали запити щодо надання інформації, що міститься в електронній системі охорони здоров`я, про такого пацієнта;

6) оскарження рішень, дій чи бездіяльності надавачів медичних послуг або Уповноваженого органу та його територіальних органів в установленому законом порядку;

7) судовий захист своїх прав;

8) звернення до Ради громадського контролю щодо дій чи бездіяльності Уповноваженого органу;

9) інші права, передбачені законодавством.

Підпунктом 9 пункту 2 Технічного регламенту щодо медичних виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 №753 із змінами, визначено, що медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу),призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта вразі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Отже, ендопротези є медичними виробами, оскільки вони як штучні імплантанти, замінюють пошкоджені частини тіла і використовуються для відновлення функцій, підпадають під визначення медичного виробу, що закріплено в законодавстві.

Пунктом 10 Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 №1503 із змінами (далі Порядок №1503), визначено, що надавачі медичних послуг зобов`язані забезпечити наявність та застосування під час надання пацієнтам медичних послуг, що підлягають оплаті НСЗУ, обладнання, всіх медичних виробів, витратних матеріалів і лікарських засобів, необхідних для надання таких послуг, відповідно до галузевих стандартів і медико-технологічних документів у сфері охорони здоров`я, специфікацій та умов закупівлі.

Отже, Специфікацією, яка викладена у Додатку №2.3 до договору №1204-Е125-Р000 за пакетом №3 Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах визначено зобов`язання надавача щодо безоплатного забезпечення пацієнтів медичними виробами при наданні їм медичної допомоги за програмою медичних гарантій.

Проте відповідачем не враховано заперечень позивача щодо того, що в процесі виконання умов Договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій від 25.02.2025 року №1204-Е125-Р000 із змінами жодним чином не було спричинено зайвих витрат бюджетних коштів, а виплачені в рахунок оплати медичних послуг кошти не є отриманими безпідставно.

Згідно Договору №1204-E125-P000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, укладеного між НСЗУ та Дніпровським державним медичним університетом, останній як надавач зобов`язався надавати медичні послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів (пункт 8 Договору).

Медичні послуги та спеціальні умови їх надання визначались згідно додатків до цього Договору. Умови закупівлі та специфікації, визначені в оголошенні про укладання договору, є невід`ємними частинами договору (пункт 9 Договору).

Цей договір є договором на користь третіх осіб - пацієнтів у частині надання їм медичних послуг надавачем (пункт 13 Договору).

Пацієнт набуває право на отримання медичних послуг, пов`язаних з первинною медичною допомогою, згідно з договором з моменту подання надавачеві в установленому законодавством порядку декларації (пункт 14 Договору).

Пацієнт набуває прав на отримання медичних послуг, пов`язаних з іншими видами медичної допомоги, крім первинної медичної допомоги, згідно з договором з моменту звернення до надавача за направленням лікаря, який надає первинну медичну допомогу, або лікуючого лікаря в порядку, встановленому МОЗ, або без такого направлення, якщо згідно із законодавством направлення лікаря не вимагається (пункт 15 Договору).

Надавач зобов`язаний подати звіт про медичні послуги за формою, наданою замовником, в якому зазначаються, зокрема, назва звіту, дата його складання, найменування надавача, посади відповідальних осіб надавача та замовника із зазначенням їх прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також перелік та обсяг наданих медичних послуг, які підлягають оплаті за звітний період.

Звіт про медичні послуги є первинним документом. Звіт про медичні послуги формується на підставі інформації, що міститься в системі, медичної документації та інших документів, що підтверджують факт надання пацієнтам медичної допомоги відповідно до законодавства (пункт 22 Договору).

За пунктом 23 Договору включенню до звіту та оплаті згідно з цим договором підлягають медичні послуги з урахуванням таких умов:

1) медичні послуги, надані пацієнту за направленням, запис про яке є в системі, крім випадків, коли згідно із законодавством направлення не вимагається;

2) медичні послуги, надані в обсязі не меншому, ніж передбачено у специфікації;

3) до системи включено необхідну медичну документацію в порядку, передбаченому законодавством та специфікацією. У разі виявлення за результатами автоматичного моніторингу (до формування звіту про надані медичні послуги)помилкових, недостовірних або неповних медичних записів, внесених надавачем до системи, замовник не враховує такі записи для підтвердження надання таких медичних послуг надавачем у звітному періоді.

Про виявлені помилкові, недостовірні або неповні медичні записи замовник повідомляє надавачу.

Надавач протягом 30 календарних днів з дня закінчення звітного періоду має право надати обґрунтовані пояснення щодо виявлених замовником помилкових, недостовірних або неповних медичних записів для прийняття ним остаточного рішення щодо оплати медичних послуг/проведення перерахунку.

Факт надання позивачем медичних послуг пацієнтам Актом не спростовано та не оспорено.

За пунктом 29 Договору замовник зобов`язується оплачувати медичні послуги, включені до звіту про медичні послуги, щодо якого замовник не подав заперечення відповідно до пункту 25 цього договору, згідно з тарифом із застосуванням відповідних коригувальних коефіцієнтів, затверджених у порядку, визначеному законодавством, інформацію про надання яких надавач належним чином вніс до системи, в межах загальної орієнтовної ціни договору з урахуванням граничної суми оплати у відповідному звітному періоді, якщо така гранична сума зазначена у додатках до цього договору

Оплата медичних послуг згідно з цим договором здійснюється на підставі звіту про медичні послуги надавача протягом десяти робочих днів з дати підписання обома сторонами звіту про медичні послуги з урахуванням вимог пункту 25 цього договору.

У разі здійснення попередньої оплати медичних послуг за договором відповідно до законодавства підставою для оплати є рахунок надавача.

Обов`язок з оплати за договором є виконаним у належний строк з моменту подання замовником відповідного платіжного доручення органам Казначейства (п. 30 Договору).

У періоді, що перевіряється, звіти про медичні послуги надавача були подані належним чином, містили достовірну інформацію, заперечення згідно п. 25 Договору не надавались.

У рішенні Київського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року по справі № 320/16423/25, залишеному без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 констатовано, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2024 № 1503 Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році затверджено Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році (далі Порядок № 1503), який визначає особливості реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення (далі Програма медичних гарантій) у 2025 році.

Главою 3 Порядку № 1503 Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах, хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня, стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій врегульовано порядок визначення тарифів на медичні послуги за пакетами медичних послуг Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах, Хірургічні операції дорослим та дітям в умовах стаціонару одного дня та Стаціонарна допомога дорослим та дітям без проведення хірургічних операцій.

Відповідно до Програми медичних послуг на 2025, розміщеної на офіційному сайті Національної служби здоров`я України (https://nszu.gov.ua/gromadianam/bezoplatni-poslugi-v-programi-medicnix-garantii-20-1/stacionarni-poslugi-1/xirurgicni-operaciyi-doroslim-ta-ditiam-u-stacionarn), розміщено в переліку стаціонарні послуги « 3. Хірургічні операції дорослим та дітям у стаціонарних умовах» до обсягу медичних послуг, який надавач зобов`язується надавати за договором відповідно до медичних потреб пацієнта/пацієнтки (специфікація) входить, зокрема проведення пацієнту/пацієнтці усього спектру хірургічних втручань (відкритих, ендоваскулярних, транскутаннних, ендоскопічних, лапроскопічних тощо).

Отже програма медичних послуг на 2025 рік (далі ПМП на 2025 рік) включає в себе проведення пацієнту/пацієнтці усього спектру хірургічних втручань.

Суд наголошує, що Програма медичних гарантій на 2025 рік не містить жодних обмежень та не диференціює право пацієнтів на отримання безкоштовної медичної послуги (хірургічної операції), в залежності від джерела придбання ендопротезу на наявність або відсутність такого права.

Суд наголошує, що право на обрання пацієнтом іншого способу лікування або закладу не нівелює тих обставин, що оскаржуваний пункт Порядку № 2180 суперечить положенням чинного законодавства, та позбавляє пацієнта права на отримання медичної гарантії (медичної послуги з хірургічної операції) як складової частини процесу ендопротезування саме на безоплатній основі.

Зважаючи на те, що право пацієнта на здійснення оплати вартості проведеного хірургічного втручання гарантовано Державою, доводи про неправомірне відшкодування таких витрат в рамках Договору, укладеного із НСЗУ, не ґрунтуються на чинному законодавстві за будь-яких умов, а сплачена вартість проведених операцій не може вважатись шкодою бюджету.

Визначена в акті вартість наданої медичної допомоги 136 оперативних втручань з встановлення ендопротезів пацієнтам, а саме: ендопротезування кульшового суглоба після травми 11 пацієнтам; ендопротезування колінного суглоба 52 пацієнтам; ревізія кульового суглобу після ендопротезування - 5 пацієнтам; ревізія колінного суглобу після ендопротезування - 3 пацієнтів; ендопротезування кульшового суглоба, не пов`язане з травмою 65 пацієнтам, які оплачені НСЗУ - не може вважатись шкодою (збитками), адже виплата була здійснена на підставі укладеного Договору та за фактично виконані хірургічні втручання із наявністю законної на те підстави.

Більше того, у поданих поясненнях під час проведення ревізії було також зазначено про те, що за жодних умов суми бюджетного фінансування витрат на проведення хірургічних втручань не могли бути завищені. Університетська лікарня в період з 1.06 по 30.06.2025 року надавала медичні послуги, що віднесені до діагностично-споріднених груп I03, I04, I05, I31, I32, I33, закладам охорони здоров`я, що відсутні в переліку закладів охорони здоров`я, які надають послуги з безоплатного ендопротезування суглобів згідно абзацу 14 пункту 7 «Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році», затвердженого постановою КМУ від 24.11.2024 року №1503 Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році в

першій редакції, за якої НСЗУ не оплачує медичні послуги, що віднесені до діагностично-споріднених груп I03, I04, I05, I31, I32, I33, а також не враховує їх під час розрахунку глобальної ставки, зазначеної у главі 3 розділу II цього Порядку, закладам охорони здоров`я, які відсутні в переліку закладів охорони здоров`я, які надають послуги з безоплатного ендопротезування суглобів, затвердженого наказом МОЗ (крім закладів охорони здоров`я державної форми власності), та вносила дані послуги до ЕСОЗ в період з 01.01.2025 року по 30.06.2025 року за пакетом послуг №3.

Відповідно до глави 41 Перехідне фінансове забезпечення надання медичних послуг закладами охорони здоров`я постанови КМУ від 24.11.2024 року №1503 Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році якщо НСЗУ приймає та оплачує відповідну послугу, то на цю суму зменшується фінансування по перехідному пакету.

Отже, якби НСЗУ не сплатило ці послуги за пакетом послуг №3 то фінансування по перехідному пакету не зменшувалося б на цю суму, та сума виплат за рахунок державного бюджету не змінилась би.

Відповідно до положень статті 22 ЦК України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Верховний Суд у постанові від 10 грудня 2018 року у справі № 902/320/17 вказав, що протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності).

Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника (п. 53).

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності (п. 54).

Суд не погоджується із висновками відповідача що збитками є суми коштів, сплачених в рамках реалізації програм державних медичних гарантій за медичну допомогу, фактично надану населенню в рамках таких гарантій з огляду на те, що фактичними отримувачами даних коштів є саме пацієнти, які мають право на отримання медичної допомоги за рахунок держави.

Отже, висновки Акту від 08.05.2026 року № 040404-20/3 та пункту 3 Вимоги №040404-15/2949-2026 від 05.06.2026 року є помилковими.

За пунктом 2 Вимоги стверджується про завдання збитків державному бюджету за програмою медичних гарантій на суму 55 686,15 грн. внаслідок відсутності необхідного обладнання.

За доводами Акту проведеним, під час ревізії, оглядом вимог до переліку обладнання зазначених спеціальними умовами надання медичних послуг у додатку №14, за місцем надання медичних послуг (кабінет цистоскопії за адресою м. Дніпро, вул. Незалежності, 29), встановлено відсутність в кабінеті для надання даної послуги системи централізованого постачання кисню з джерелом медичного кисню (центральний кисневий пункт та/або киснево-газифікаційна станція та/або кисневий/і концентратор/и), або кисневий концентратор, що здатний підтримувати швидкість потоку кисню щонайменше 10 л/хв, що за пакетом медичні послуги №14 Цистоскопія є обов`язковим.

Як було підтверджено поясненнями, наданими при проведенні ревізії, Університетом не було порушено вимоги щодо переліку необхідного обладнання згідно договорів від 25.02.2025 №1204-Е125-Р000 зі змінами та від 28.01.2026 №0606- Е126-Р000 з НСЗУ, та в період надання послуг відповідний кисневий концентратор 5- 10л/хв (ін. н. 111300379) та кисневий концентратор 10л/хв (ін.н.101470953).

Кабінет цистоскопії знаходиться та функціонує на п`ятому поверсі головного корпусу стаціонару за адресою м. Дніпро, вул. Незалежності, буд 29 та забезпечений відповідною матеріально-технічною базою та кваліфікованими спеціалістами.

Послуги з цистоскопії у відповідності з пакетом 14 надаються за направленням лікаря з надання ПМД, або лікуючого лікаря-спеціаліста пацієнтам/пацієнткам віком від 50 років і старше в плановому порядку, шляхом запису на дане дослідження.

Крім того, однією з вимог, щодо переліку обладнання є наявність системи централізованого постачання кисню з джерелом медичного кисню (центральний кисневий пункт та/або киснево-газифікаційна станція та/або кисневий концентратор/ и), або кисневий концентратор, що здатний підтримувати швидкість потоку кисню, щонайменше 10 л/хв.

Кисневий концентратор 5-10л/хв (ін. н. 111300379) та кисневий концентратор 10л/хв (ін.н.101470953) обліковуються за терапевтичним відділенням стаціонару та відділенням анестезіології та інтенсивної терапії відповідно, які локаційно знаходяться поруч.

Так як послуги по пакету 14 надаються в плановому порядку по запису, то на момент проведення дослідження пацієнтам/пацієнткам, відповідний концентратор переміщається до кабінету цистоскопії, що дає змогу дотриматись п.10 порядку від 24 грудня 2024 року №1503 (зі змінами), який діяв в 2025 році, а саме забезпечити наявність та застосування під час надання пацієнтам медичних послуг, що підлягають оплаті НСЗУ, обладнання відповідно до специфікацій та умов закупівлі.

Зважаючи на те, що відповідне обладнання наявне у розпорядженні згідно вимог Специфікації, медичні послуги за пакетом 14 Цистоскопія фактично надавались, твердження про отримання коштів на загальну суму 55 685,15 грн. безпідставно не відповідають фактичним обставинам та здійснена оплата фактично наданих населенню медичних послуг в рамках державних медичних гарантій не може вважатись збитками.

Отже, висновки Акту від 08.05.2026 року № 040404-20/3 та пункту 2 Вимоги №040404-15/2949-2026 від 05.06.2026 року є помилковими.

За пунктом 4 Вимоги стверджується, що у період з 01.09.2025 року по 31.10.2025 року позивачем недоотримано доходів від надання 9 послуг з ендопротезування на загальну суму 343 100 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) Університету.

За доводами Акту, на порушення пп. 2.1, 2.2. розділу ІІ, п.3.1 розділу ІII Положення на послуги з медичного обслуговування населення за плату від фізичних та юридичних осіб, затверджених наказами по ДДМУ та від 22.08.2025 №147 від 24.09.2025 №169, у період з 01.09.2025 по 31.10.2025, позивачем недоотримано доходів від надання 9 послуг з ендопротезування на суму 343 100,00 грн. (2301110: 2025 рік спеціальний фонд), чим завдано матеріальної шкоди (втрат) на вказану суму.

Як було встановлено під час проведення ревізії, у 2025 позивач мав укладений договір на 2025 рік № 1204-Е125-Р000 за пакетом № 3 Хірургічні операції дорослим та дітям та договір на 2025 рік № 0065-Е125-Р000 за пакетом № 68 Перехідне фінансове забезпечення надання медичних послуг закладами охорони здоров`я у відповідності до яких закладом надавались медичні послуги, зокрема медичні послуги з ендопротезування з використанням ендопротезів, придбаних власним коштом пацієнтами (що не заборонено законодавством).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2024 за № 1503 Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2025 році, в редакції від 24.12.2024 для позивача передбачено оплату за надані послуги у 2025 році згідно Порядку реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення як для закладу державної форми власності.

Змінами від 27 червня 2025 р. № 769 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. № 28 і від 24 грудня 2024 р. № 1503 оплата за послуги ендопротезування по програмі ПМГ, закладам всіх форм власності, які не включено до Переліку закладів охорони здоров`я, які надають послуги з безоплатного ендопротезування суглобів що віднесені до діагностично-споріднених груп I03, I04, I05, I31, I32, I33 (Наказ Міністерства охорони здоров`я України від 01 жовтня 2024 року № 1666) не проводиться.

Зважаючи на вищевикладене, починаючи з 01.07.2025 року, в закладі розпочалась робота по розробці калькуляції платних послуг з ендопротезування суглобів.

В період підготовки та введення в дію Прейскуранта вартості послуг хірургічного профілю за плату від юридичних та фізичних осіб, а саме з 01.07.2025 року по 25.08.2025 року, послуги з ендопротезування суглобів в закладі надавались за рахунок коштів отриманих за договором на 2025 рік № 0065-Е125-Р000 за пакетом № 68 Перехідне фінансове забезпечення надання медичних послуг закладами охорони здоров`я.

Порядок оплати в 2025 році за пакетом № 68 Перехідне фінансове забезпечення надання медичних послуг закладами охорони здоров`я, базувався на до фінансуванні до кошторису закладу в 2024 році, як різниця помісячно 1/12 кошторису 2024 року і коштів отриманих за пакетами ПМГ в відповідному місяці 2025 року.

Позивач як в 2024 році так і 2025 році мав всі дозвільні документи та кваліфікованих фахівців і надавав послуги з ендопротезування суглобів, враховуючи це та керуючись основами законодавства з охорони здоров`я, до моменту введення в дію платних послуг хірургічного профілю, медичні послуги з ендопротезування суглобів проводились в межах пакету № 68 Перехідне фінансове забезпечення надання медичних послуг закладами охорони здоров`я, а отже, недоотримані позивачем суми - відсутні.

Калькуляції вартості медичних послуг, зокрема з ендопротезування суглобів, здійснюються лише для розрахунку плати для від юридичних та фізичних осіб, витрати понесені закладом в період з 01.07.2025 по 25.08.2025 року на дані послуги наведено в бухгалтерському обліку та відображено в медичній документації.

З моменту введення в дію Прейскуранта вартості послуг хірургічного профілю за плату від юридичних та фізичних осіб, а саме з 25.08.2025 року медичні послуги з ендопротезування суглобів здійснювалися за плату від юридичних та фізичних осіб, на підставі укладених договорів.

Отже, висновки Акту від 08.05.2026 року № 040404-20/3 та пункту 4 Вимоги №040404-15/2949-2026 від 05.06.2026 року є помилковими.

За пунктом 5 Вимоги стверджується про завдання матеріальних збитків позивачу на суму 10 283,98 грн. внаслідок покриття витрат орендаря за спожиті ним комунальні послуги (водопостачання та водовідведення) за рахунок коштів Університету.

Відповідно до абзацу 1 частини 1статті 17 Закону України Про житлово-комунальні послуги № 2189-VIII від 09.11.2017 року (надалі по тексту Закон №2189-VIII) комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Комерційний облік комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії у багатоквартирному будинку здійснюється встановленими в житлових і нежитлових приміщеннях споживачів вузлами обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги в квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку (частина 2 статті 17 Закону № 2189-VIII ).

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2019 р. № 690 (п. 10), визначення кількості та якості (щодо тиску) послуги здійснюється відповідно до умов договору:

1) за показаннями вузла комерційного обліку послуги та іншими засобами вимірювальної техніки - для колективного договору, договору з колективним споживачем, договору з власником (користувачем) будівлі, індивідуального договору;

2) з урахуванням показань вузла (вузлів) розподільного обліку послуги (у разі їх наявності) - для індивідуальних договорів про надання послуг з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем.

На виконання вказаного, нарахування плати за обсяги спожитої послуги з водопостачання Державній службі з лікарських засобів та контролю з наркотиками у Дніпропетровській області здійснювалось відповідно до фактично спожитих обсягів, зафіксованих приладів обліку.

В свою чергу, нарахування та оплата послуги самим Університетом також здійснювалась відповідно до показників приладів обліку, що не спростовано відповідачем, а відповідно, висновки про завдання збитків є помилковими.

Отже, висновки Акту від 08.05.2026 року № 040404-20/3 та пункту 5 Вимоги №040404-15/2949-2026 від 05.06.2026 року є помилковими.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що спірна у цій справі вимога Східного офісу Держаудитслужби про усунення виявлених ревізією порушень законодавства № 040404-15/2949-2026 від 05.06.2026 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 3328,00 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 002448 від 01.07.2026 року.

У зв`язку із задоволенням позову судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби про усунення виявлених ревізією порушень законодавства № 040404-15/2949-2026 від 05.06.2026 року.

Стягнути з Східного офісу Держаудитслужби (49101, м. Дніпро, вул. В. Антоновича, буд. 22, корп. 2, код ЄДРПОУ 40477689) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Дніпровського державного медичного університету (49044, м. Дніпро, вулиця Володимира Вернадського, буд. 9, код ЄДРПОУ 02010681) судові витрати в сумі 3328,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно.

Суддя О.В. Серьогіна