Рішення № 141110403, 26.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/48532/25

Провадження № 2/761/6134/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі головуючого судді Савчук Ю.Н., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у кредит № 8579210625 від 18.06.2025 року у загальному розмірі 45 900,00 грн., а також судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про витребування доказів, у якому останній просив витребувати з АТ «СЕНС БАНК» виписку за картковим рахунком відповідача на підтвердження отримання кредитних коштів.

Позов обґрунтовано тим, що 18.06.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС», яке в подальшому змінило найменування на ТОВ «ІННОВА НОВА» при незмінному коді ЄДРПОУ 44127243, та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 8579210625. За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 18 000,00 грн. строком на 360 днів на споживчі (особисті) потреби.

Позивач зазначив, що відповідач належним чином зобов`язання не виконував, у зв`язку з чим станом на 05.11.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 45 900,00 грн., з яких: 18 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 25 200,00 грн. - проценти за користування кредитом та 2 700,00 грн. - комісія за надання кредиту.

У позовній заяві представник позивача просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти розгляду справи на підставі наявних доказів. Також зазначив, що заходи досудового врегулювання спору між сторонами не здійснювалися.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.01.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відзив на позовну заяву, а також інші заяви по суті спору від відповідача у матеріалах справи відсутні. Враховуючи ненадання відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 18.06.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про надання грошових коштів у кредит № 8579210625. Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб станом на 10.09.2025 року юридична особа з кодом ЄДРПОУ 44127243 має найменування ТОВ «ІННОВА НОВА». Отже, зміна найменування юридичної особи не свідчить про заміну кредитора у зобов`язанні.

За своєю правовою природою спірний договір є договором про споживчий кредит. Це прямо випливає з його умов: тип кредиту - кредит, сума кредиту - 18 000,00 грн., строк кредитування - 360 днів, мета - споживчі (особисті) потреби. Аналогічні відомості зазначені у Паспорті споживчого кредиту, наданому відповідачу до укладення договору.

Матеріали справи містять відомості про те, що ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» було внесено до Державного реєстру фінансових установ на підставі рішення Національного банку України від 14.05.2021 року № 21/1200-пк. Таким чином, на час укладення договору кредитодавець мав статус фінансової установи та право надавати відповідну фінансову послугу.

Договір укладено дистанційно в електронній формі за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця. Відповідач був ідентифікований, у тому числі із застосуванням системи BankID НБУ. В договорі зазначені його РНОКПП, електронна пошта, номер телефону та електронний платіжний засіб НОМЕР_1 .

Договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 2246, використаним 18.06.2025 року о 12:07. Матеріали справи містять протоколи підписання договору та Паспорта споживчого кредиту, а також підтвердження направлення одноразового ідентифікатора на засіб зв`язку відповідача.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та прийняття такої пропозиції другою стороною. Згідно зі ст. 12 цього Закону електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений і підписаний у встановленому законом порядку, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Такий підхід узгоджується з висновками Верховного Суду щодо оцінки електронних кредитних договорів: суд повинен перевірити не лише наявність роздрукованого тексту договору, а й сукупність даних про ідентифікацію позичальника, використання одноразового ідентифікатора, платіжні реквізити та фактичне перерахування коштів. У цій справі зазначені обставини підтверджені взаємоузгодженими доказами.

Факт надання кредиту також підтверджено належними доказами. Згідно з довідкою ТОВ ФК «Контрактовий Дім», на виконання договору з кредитодавцем 18.06.2025 року о 12:07 здійснено транзакцію № 1625649971 на суму 18 000,00 грн. на платіжну картку НОМЕР_2 , отримувач - ОСОБА_1 , статус операції - «Успіх». Вказаний платіжний інструмент збігається з реквізитами, зазначеними відповідачем в анкеті та кредитному договорі.

Отже, суд вважає доведеними як факт укладення відповідачем електронного кредитного договору, так і фактичне отримання ним кредитних коштів у сумі 18 000,00 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. За змістом ст. ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти у розмірі та порядку, визначених договором.

Щодо заявленої до стягнення суми процентів суд зазначає наступне.

Пунктом 2.5 договору визначено строк кредиту 360 днів. Пунктом 2.6.1 встановлено фіксовану стандартну процентну ставку 1 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів та 0,87 % за кожен день починаючи зі 181 дня до закінчення строку договору. Пунктом 2.6.2 передбачено можливість застосування зниженої ставки 0,2 % на день за умови внесення до 18.07.2025 року платежу не менше суми першого платежу, визначеного графіком.

Графіком платежів передбачено, що у разі невиконання умов для отримання зниженої ставки перший платіж зі сплати процентів підлягає перерахунку за стандартною ставкою та становить 5 400,00 грн. Подальша періодичність сплати процентів - кожні 30 днів.

З наданого позивачем деталізованого розрахунку вбачається, що платежі відповідачем не здійснювалися. У зв`язку з невиконанням умови для застосування зниженої ставки позивач здійснив перерахунок процентів за перші 30 днів до стандартної ставки 1 % на день та надалі нараховував по 180,00 грн. за кожен день користування кредитом. Станом на 05.11.2025 року загальна сума таких процентів становить 25 200,00 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок, суд встановив, що 25 200,00 грн. відповідають 140 дням користування кредитом за ставкою 1 % на день від суми 18 000,00 грн. Заявлені проценти нараховані у межах погодженого сторонами 360-денного строку кредитування, а не після його закінчення. Станом на день звернення до суду передбачені графіком строки сплати відповідних процентних платежів настали. Доказів їх сплати відповідачем матеріали справи не містять.

Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена, зокрема, у постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 та підтверджена постановою від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16, виходить із того, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти існує в межах погодженого строку кредитування. У даному випадку заявлені до стягнення 25 200,00 грн. нараховані саме в межах такого строку, тому вимога у цій частині є обґрунтованою.

При цьому посилання у позовній заяві на «140 днів прострочення» не змінює правової природи заявленої суми. Із договору та розрахунку вбачається, що 25 200,00 грн. є платою за користування кредитом за погодженою стандартною процентною ставкою, а не неустойкою, штрафом, пенею чи іншим платежем за прострочення. Тому встановлене законодавством на період воєнного стану звільнення від відповідальності за прострочення кредитних зобов`язань не поширюється на ці договірні проценти.

Щодо вимоги про стягнення 18 000,00 грн. основного боргу суд зазначає наступне.

Договором встановлено строк кредитування 360 днів, а згідно з графіком платежів повернення основної суми кредиту у розмірі 18 000,00 грн. передбачено в кінці строку дії договору - 13.06.2026 року. Позов подано 17.11.2025 року, тобто до настання погодженого сторонами кінцевого строку повернення тіла кредиту.

Пунктом 6.4 договору передбачено право кредитодавця у разі затримання сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць вимагати дострокового повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав. Водночас така вимога повинна бути направлена позичальнику у визначений договором спосіб, після чого позичальнику надається 30 календарних днів для її виконання або усунення порушення.

Аналогічний імперативний порядок встановлено ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування»: якщо кредитодавець вимагає повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, він зобов`язаний письмово повідомити споживача про затримку, необхідні для її усунення дії та відповідний строк; дострокове повернення здійснюється протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення, а у разі усунення порушення вимога втрачає чинність.

Матеріали справи не містять вимоги ТОВ «ІННОВА НОВА» про дострокове повернення кредиту та доказів її направлення чи одержання відповідачем. Більше того, у самій позовній заяві позивач прямо зазначив, що заходи досудового врегулювання спору не здійснювалися.

Верховний Суд у постановах від 22.11.2023 року у справі № 426/4264/19 та від 22.10.2025 року у справі № 766/2926/23 наголосив, що звернення до суду з позовом не замінює спеціального порядку дострокового повернення споживчого кредиту, встановленого ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування». За відсутності належної попередньої вимоги у позичальника не виникає обов`язку достроково повернути ту частину кредиту, строк сплати якої ще не настав.

За таких обставин станом на момент звернення позивача до суду строк повернення 18 000,00 грн. основної суми кредиту не настав, а передбачена законом та договором процедура дострокового стягнення кредиту не була дотримана. Тому вимога про стягнення тіла кредиту є передчасною та задоволенню не підлягає.

Щодо комісії за надання кредиту у розмірі 2 700,00 грн. суд зазначає наступне.

Пунктом 2.7 договору передбачено одноразову комісію за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, тобто 2 700,00 грн. При цьому договір визначає таку комісію саме як плату за надання кредиту, а окремої самостійної додаткової чи супутньої послуги, яку кредитодавець зобов`язувався надати відповідачу за цю суму, не визначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит. Частиною 5 ст. 12 цього Закону передбачено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за кредитним договором відповідно до ст. 1054 ЦК України є основним обов`язком кредитодавця, виконання якого саме по собі не становить окремої додаткової послуги, замовленої споживачем. Аналогічний підхід викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09.12.2019 року у справі № 524/5152/15-ц та застосований у подальшій судовій практиці.

Суд також враховує правовий підхід, викладений у постановах Верховного Суду від 20.07.2022 року у справі № 343/557/15-ц та від 31.08.2022 року у справі № 202/5330/19, за яким кредитодавець не вправі стягувати плату за дії, що є наслідком виконання ним власних обов`язків за кредитним договором, якщо не доведено надання споживачеві окремої додаткової чи супутньої послуги.

У матеріалах цієї справи відсутні докази надання ОСОБА_1 окремої послуги, вартість якої становила б 2 700,00 грн. Навпаки, у Паспорті споживчого кредиту зазначено, що платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору, відсутні, тоді як 2 700,00 грн. окремо названо саме «комісією за надання кредиту».

За таких обставин вимога про стягнення 2 700,00 грн. комісії за надання кредиту є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Пеня, штраф та інші штрафні санкції позивачем у цій справі до стягнення не заявлені, тому питання їх правомірності не є предметом вирішення суду.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження наявних у справі доказів.

Таким чином, суд вважає доведеними та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги в частині стягнення 25 200,00 грн. процентів за користування кредитом. У частині стягнення 18 000,00 грн. основного боргу вимоги заявлені передчасно через ненастання строку повернення кредиту та недотримання кредитодавцем передбаченої ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» процедури дострокового повернення. У частині стягнення 2 700,00 грн. комісії за надання кредиту позов є необґрунтованим.

Щодо клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Вирішуючи клопотання представника позивача про витребування з АТ «СЕНС БАНК» доказів зарахування коштів на картковий рахунок відповідача, суд виходить із того, що за правилами ст. 84 ЦПК України витребування доказів судом здійснюється у разі неможливості самостійно надати такі докази для з`ясування обставин справи. Оскільки факт видачі кредитних коштів у сумі 18 000,00 грн. підтверджується наявними у справі первинними розрахунковими документами та довідкою платіжного провайдера ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», а відповідачем зазначені обставини не оспорювалися та заперечень не надано, суд вважає наявну доказову базу достатньою для вирішення спору по суті, у зв`язку з чим підстави для задоволення клопотання про витребування банківської виписки відсутні

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задоволено у розмірі 25 200,00 грн. із заявлених 45 900,00 грн., тобто на 54,90196 %. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 329,95 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 247, 258-259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 11, 205, 207, 525, 526, 530, 610, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 12, 14, 16 Закону України «Про споживче кредитування», суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5) заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 8579210625 від 18.06.2025 року у розмірі 25 200,00 грн. (двадцять п`ять тисяч двісті гривень 00 копійок), що складається із заборгованості за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (код ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5) судовий збір у розмірі 1 329,95 грн. (одна тисяча триста двадцять дев`ять гривень 95 копійок).

В іншій частині позовних вимог (щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18 000,00 грн. та комісії за надання кредиту в розмірі 2 700,00 грн.) - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.10. 2026 року.

Суддя: