Ухвала суду № 141108770, 02.11.2026, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3190/26

2-др/583/52/26

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сидоренка Р.В.,

при секретарі Вербі Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Цуркана Віктора Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», боржник ОСОБА_1 , стягувач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС», заінтересована особа Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про заміну сторони виконавчого провадження,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 12.10.2026 р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

13.10.2026 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Цуркана Віктора Івановича про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 5700 грн.

Сторони в судове засідання не з`явилися про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Чинний ЦПК України не врегульовує порядок вирішення питання про судові витрати в разі, якщо судовий розгляд завершився не ухваленням судового рішення за результатами розгляду справи по суті, а внаслідок залишення заяви без розгляду з постановленням відповідної ухвали.

За таких обставин, суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме, подібні норми ЦПК України, які регулюють вирішення питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення.

Так положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4).

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвокатом Цурканом В.І. надані: ордер на надання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги від 10.07.2026; розрахункову квитанцію на суму 5700 грн., акт приймання - передачі виконаних робіт 13.10.2026, відповідно до якого сума наданих послуг складає 5450,00 грн.

Відповідно до акту приймання передачі (звіт) виконаних робіт за договором про правничу допомогу з детальним описом за умови витрачення кілько годин за правничу допомогу у кількості 5.45 годин на суму 5`450.00 грн. та враховуючи фактично внесену оплату в розмірі суми правничої допомоги 5`700.00 грн., з урахуванням судової практики, в тому числі (зокрема) - постанов ВП ВС від 17.10.2018р. №301/1894/17, ВП ВС від 8.06.2022р. № 922/1964/21, ВП ВС від 16.11.2022р. № 922/1964/21, Касаційного господарського суду ВС від 13.02.2024р. № 910/12155/22, ВС від 4.09.2024р. № 170/499/23, Касаційного адміністративного суду ВС від 23.01.2025р. № 240/32993/23, Касаційного цивільного суду ВС від 13.03.2025р. №275/150/22, за основу приймається фактично внесена сума оплати за правничу допомогу в розмірі 5700.00 грн.

Крім того підлягають врахуванню витрачений час на судові засідання та підготовка процесуальних документів та заяв, клопотань по суті судового спору.

При цьому суд зазначає про відсутність обов`язку присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, при визначенні суми відшкодування враховується критерій реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107-109).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд вважає неспівмірною сплачену суму наданих послуг представником ОСОБА_1 адвокатом Цурканом В.І. Проте, суд враховує, що ухвалою суду від 12.10.2026 р. в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено.

З урахуванням наведеного, критеріїв співмірності, реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 60, 133, 137, 141, 184, 194, 246, 264, 265, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Цуркана Віктора Івановича задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» на користь ОСОБА_1 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень понесених витрат на правничу допомогу.

Ухвала може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду Р.В.Сидоренко