Ухвала суду № 141107640, 02.11.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/5869/16-ц

нп 6/490/270/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

У Х В А Л А

28 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі Шведюк Д.О.,

за відсутності сторін,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2025 року у справі № 490/5869/16-ц,

В С Т А Н О В И В:

До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2025 року у справі № 490/5869/16-ц, оскільки боржник є інвалідом ІІ групи та йому згідно довідки показаний легкий підсобний труд. На даний час його стан здоров`я погіршився і він не може здійснювати дії по знесенню огорожі, а також постійне лікування потребує додаткових витрат.

Від представника ОСОБА_2 адвоката Герцуна В.С. надійшли заперечення на клопотання, в яких він просить відмовити у задоволенні цього клопотання з огляду на його необґрунтованість.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина третя статті 435 ЦПК України).

Згідно із частиною четвертою статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина п`ята статті 435 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм вказує на те, що відстрочення виконання рішення суду є можливим у разі наявності обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З матеріалів справи слідує, що рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2025 року за результатами апеляційного провадження залишено без змін. Правом на касаційне оскарження рішення суду першої та апеляційної інстанції сторони у справі не скористалися.

Відтак, рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2025 року набрало законної сили та відповідно до статті 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання.

За рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2025 року у справі № 490/5869/16-ц ОСОБА_1 зобов`язано знести паркан та сплатити на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Звертаючись до суду із заявою про відстрочення на 1 рік виконання рішення суду ОСОБА_1 вказує на наявність у нього інвалідності ІІ групи та необхідність нести додаткові витрати у зв`язку із станом здоров`я. На підтвердження своїх доводів надав: копії записів лікарів за: 01 жовтня 2024 року, 27 вересня 2024 року, 17 червня 2026 року, 24 червня 2026 року, 26 червня 2026 року.

Вивчивши доводи заяви, надані заявником докази (медичну документацію) суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду. Надані копії медичної документації за 2024 рік суд відхиляє, оскільки такі висновки про стан здоров`я ОСОБА_1 лікарями два роки тому на не відображають дійсного стану здоров`я на час розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду.

Щодо медичної документації, зробленої у червні 2026 року, то суд зазначає, що 17 червня 2026 року лікарем зроблено запис про те, що стан без погіршень, 24 червня 206 року зроблено про необхідність консультації у невролога (правобічна торакалгія, міжреберна невралгія), з 19 до 26 червня ОСОБА_1 проходив лікування у терапевтичному відділенні.

Зазначена інформація про стан здоров`я ОСОБА_1 зазначена інформація не дає можливості дійти висновку про наявність обставин які ускладнюють чи унеможливлюють виконання ОСОБА_1 рішення суду.

Щодо доводів заявника про наявність у нього інвалідності ІІІ групи, то суд зазначає, що така група надана ОСОБА_1 безстроково, і через рік (у разі відстрочення виконання рішення суду) ця обставина не зникне. Тому посилання заявника на це як на обставину через яку ускладняються або є неможливим виконання рішення суду є необґрунтованими.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду та про необхідність відмовити у її задоволенні.

Керуючись статтями 260, 261, 262, 353, 435 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 грудня 2025 року у справі № 490/5869/16-ц відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку статті 261 ЦПК України та може бути оскаржена шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 02.11.2026 року.

Суддя Л.М. Шолох