Рішення № 141107037, 26.10.2026, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року Справа № 926/3489/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег Україна

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю РІПОЛ-УКРАЇНА

про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 122 777,60 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Пупеза Є.Д.

Представники сторін:

Від позивача (в режимі ВКЗ) адвокат Лета М.А.

Від відповідача не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю Стратег Україна звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю РІПОЛ-УКРАЇНА про стягнення заборгованості за договором поставки в сумі 122 777,60 грн.

Позов обґрунтовано тим, що між 20 січня 2021 року між ТОВ Стратег Україна і ТОВ Ріпол Україна укладено договір поставки № 20-2021, відповідно до якого постачальник зобов`язувався передавати товар, а покупець - приймати та оплачувати його.

Як зазначає позивача, він поставив відповідачу Товар на загальну суму 122 777,60 грн, однак відповідач не надавав відповідних звітів щодо його реалізації та не здійснив оплату за поставлений товар. Позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про погашення заборгованості, з установленням п`ятиденного строку. При цьому, у визначений строк відповідач своїх зобов`язань не виконав.

У зв`язку з невиконанням грошового зобов`язання, позивач просить стягнути з відповідача відповідачем 122 777,60 грн основної заборгованості.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 серпня 2026 року, судову справу № 926/3489/26 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16 вересня 2026 року.

Ухвалою суду від 16 вересня 2026 року підготовче засідання у справі № 926/3489/26 відкладено на 07 жовтня 2026 року; додатково повідомлено відповідача про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 07 жовтня 2026 року закрито підготовче провадження у справі № 926/3489/26; призначено справу до розгляду по суті на 26 жовтня 2026 року; вирішено додатково повідомити відповідача про дату, час і місце розгляду справи, розмістивши оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області.

Відповідач явку належного представника в судове засідання 26 жовтня 2026 року вкотре не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання.

В силу приписів частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Так, оскільки відповідач як юридична особа, не виконав імперативні приписи статті 6 ГПК України щодо реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС, суд надсилав процесуальні документи у справі на його адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

При цьому, до суду повернулися без вручення адресовані відповідачу поштові відправлення з ухвалами суду.

Частиною 2 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Відповідно до пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Установлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 липня 2020 року у справі № 904/2584/19.

Крім того, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному разі суду.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 та від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б.

Згідно статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень, кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Вищевказані ухвали Господарського суду Чернівецької області були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Окрім того, відповідач додатково повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на веб-порталі судової влади України, на офіційному веб-сайті Господарського суду Чернівецької області

Відповідно до змісту частини 4 статті 122 ГПК України, з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 178 ГПК України визначено, що у разі ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на зазначене вище, суд констатує про належне повідомлення відповідача про час, дату та місце судового засідання. При цьому, відповідач не скористався своїм правом на участь в судових засіданнях та подання відзиву на позов.

За таких обставин суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 26 жовтня 2026 року підтримав позов та просив його задовольнити.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, вступну та резолютивну частину рішення у даній справі проголошено у судовому засіданні 26 жовтня 2026 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, 20 січня 2021 року між ТОВ СТРАТЕГ Україна (далі Постачальник) та ТОВ РІПОЛ-УКРАЇНА (далі Покупець) укладено Договір поставки № 20-2021 (далі - Договір).

Частинами 1, 2 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується в поставляти та передати у власність Покупця Продукцію, визначену п. 2.1. цього Договору (далі Продукція), а Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити Продукцію в асортименті, кількості та за цінами, викладеним у Додатках, які є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору передбачено, що під Додатками до цього Договору мається на увазі: додаткові угоди, специфікації, додатки, узгоджені Постачальником замовлення від Покупця, рахунки та видаткові накладні, які видаються Постачальником. Всі Додатки до цього становить невід`ємну частину Договору. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість Продукції, що є предметом поставки за цим Договором, її часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) узгоджується Сторонами у видаткових накладних.

Згідно до пункту 3.1. Договору, прийняття Продукції за асортиментом, кількістю і якістю відбувається Покупцем згідно з супроводжувальними документами на момент одержання Продукції від Постачальника. Оригінали супроводжувальних документів Постачальник передає Покупцю разом із Продукцією.

Відповідно до пункту 3.2. Договору, у випадку виявлення невідповідності отриманої Продукції за кількістю, асортиментом, комплектністю, якістю, тарою та упаковкою за умови даного Договору, а також у випадку виявлення при прийомці Продукції від Постачальника пошкодження упакування (явних недоліків) Продукції, Покупець Повинен сповістити про це Постачальника у письмовому вигляді не пізніше 3 днів з моменту отримання Товару, а Постачальник зобов`язаний внести зміни до документів або замінити пошкоджену Продукцію за згодою сторін.

Як вбачається з видаткових накладних № 3950 від 10 лютого 2022 року, № 4227 від 14 лютого 2022 року, № 4244 від 14 лютого 2022 року, № 4914 від 21 лютого 2022 року, Постачальник поставив, а Покупець отримав Товар загальною вартістю 122 777,60 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані представниками сторін та скріплені їх печатками без зауважень, що підтверджує прийняття Покупцем поставленого товару та погодження його асортименту, кількості й вартості.

Пунктом 4.4 Договору унормовано, що сплата за отриманий від Постачальника товар здійснюється відповідно до наданого Звіту про реалізацію. Звіт Покупцем надається щомісяця до 6го числа поточно місяця за попередній. За усною або письмовою згодою сторін можуть бути встановлені додаткові умови надання звіту. Оплата проводиться протягом 3 (трьох) робочих днів з дати надання Звіту про реалізацію. За усною або письмовою згодою сторін можуть бути встановлені додаткові умови сплат.

Згідно пункту 4.5 Договору, під реалізацією товару розуміється продаж товару кінцевому споживачу.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем передбаченого пунктом 4.4 Договору обов`язку щодо складання та надання звіту про реалізацію Товару.

У зв`язку з ненаданням відповідачем звіту про реалізацію товару протягом тривалого часу, позивачем складено вимогу № 03-7 від 03 липня 2026 року про сплату заборгованості за поставлений товар у розмірі 122 777,60 грн протягом п`яти календарних днів із моменту отримання вимоги.

Водночас у матеріалах справи відсутні докази отримання зазначеної вимоги саме ТОВ РІПОЛ-УКРАЇНА.

Згідно частини 1 статті 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Таким чином, враховуючи умови Договору та положення цивільного законодавства України, відповідач зобов`язаний оплатити поставлений та прийнятий ним товар у розмірі, підтвердженому належними доказами.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 692 ЦК України, Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд зауважує, що ігнорування відповідачем обов`язку надання Звіту про реалізацію, визначеного пунктом 4.4. Договору, не звільняє його від обов`язку сплати вартості отриманого Товару.

Згідно частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Стосовно розподілу судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підпунктом 2. частини 2 статті 4 вказаного Закону України Про судовий збір унормовано, що за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2026 року статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 328,00 грн.

Так, за подання позовної заяви про стягнення заборгованості в сумі 122 777,60 грн, позивачем сплачено 3 328,00 грн судового збору, що підтверджується квитанцією № 6364 від 21 серпня 2026 року.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене вище, з огляду на задоволення позову, сплачений судовий збір у розмірі 3 328,00 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 13, 73 79, 86, 123, 129, 194, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ріпол-Україна (58017, Чернівецька обл., місто Чернівці, вулиця Калинівська, будинок, 13, код ЄДРПОУ 43286912) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Стратег Україна (65033, Одеська обл, місто Одеса, вул. Желябова, буд. 4-В, ЄДРПОУ 43087451) заборгованість у розмірі 122 777,60 грн. та судовий збір в сумі 3 328,00 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 02 листопада 2026 року

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк