Рішення № 141106326, 27.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа №922/2394/26

Господарський суд Харківської області у складі судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомОСОБА_1до1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" , 2. Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 ОСОБА_2прозвільнення директора

за участю представників:

позивача Сидоренко Ю.В.

відповідача-1 не з`явився;

відповідача-2 Круть К.О.

третя особа не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" та Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради, в якій просить суд:

- визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" з 15.06.2026 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" на підставі частини першої статті 38 КЗпП України;

- зобов`язати Департамент державної реєстрації Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з розділу: «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо» відомості про ОСОБА_1 як керівника ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" та особи, яка має право вчиняти дії від імені ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ".

Фактичними підставами позову є позбавлення позивача можливості самостійно припинити трудові відносини з відповідачем за власним бажанням, оскільки останнім не було прийнято рішення про його звільнення у зв`язку з непроведенням загальних зборів учасників такого товариства.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.07.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі №922/2394/26.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.08.2026 у справі №922/2394/26 продовжений строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.09.2026 залучено до участі у справі №922/2394/26 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.09.2026 закрито підготовче провадження у справі №922/2394/26 та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні по суті 06.10.2026 у справі №922/2394/26 була оголошена перерва на 27.10.2026 о 13:30 год.

Присутній у судовому засіданні 27.10.2026 представник позивача позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні по суті 27.10.2026 проти позову заперечував у частині позовних вимог про зобов`язання Департаменту виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 .

Правом на участь представників у судовому засіданні по суті 27.10.2026 відповідач-1 та третя особа не скористалися; про причини неявки суд не повідомили; про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися відповідно до положень ГПК України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Заслухавши присутніх представників позивача та відповідача-2, перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Згідно з Рішенням засновника ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" від 22.05.2019 №1 вирішено, зокрема, створити ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ".

Рішенням учасника ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" від 22.09.2022 №23/09-22 ухвала, зокрема, звільнити ОСОБА_2 з посади директора з 22.09.2022 у зв`язку із надходженням заяви про звільнення за власним бажанням; з 23.09.2022 призначити директором Товариства позивача ОСОБА_1 .

Наказом від 23.09.2022 №23/09-22 на підставі Рішення учасника від 22.09.2022 №23/09-22 призначено ОСОБА_1 директором ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" з 23.09.2022.

Згідно з пунктом 8.1. Статуту ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" органами управління Товариства є загальні збори учасників та виконавчий орган.

До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема, обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства (пункт 8.3.1. Статуту ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ").

У відповідності до пункту 8.4.1. Статуту ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Статутом, чинним законодавством, а також, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства.

Положеннями пункту 8.5. Статуту ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" визначений порядок скликання загальних зборів учасників товариства. Згідно з ним загальні збори учасників скликаються виконавчим органом Товариства. Виконавчий орган Товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства. Виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення надсилаються поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний (пункти 8.5.1-8.5.5. Статуту ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ").

Відповідно до пункту 8.6.7. Статуту ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.

Згідно з пунктом 8.9.1. Статуту ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" виконавчий орган Товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. Виконавчий орган Товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор".

11.05.2025 позивачем як директором ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" було надіслано на адресу єдиного учасника ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" ОСОБА_2 повідомлення від 08.05.2026 про скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" з наступним порядком денним: 1. Про звільнення з посади директора ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі заяви від 08.05.2026; 2. Про виключення даних ОСОБА_1 (як підписанта) із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як особи, яка може вчиняти дії від імені ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ"; 3. Про внесення відповідних змін до інформації, що знаходиться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. До вказаного повідомлення була додана заява про звільнення від 08.05.2026.

Також, 11.05.2026 позивачем була надіслана на адресу ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" заява від 08.05.2026 про звільнення за власним бажанням.

15.06.2026 директором ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" ОСОБА_1 за участю свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був складений Акт від 15.06.2026 про неявку єдиного учасника на позачергові загальні збори ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ". Згідно з якого вбачається, що єдиний учасник ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" ОСОБА_2 на позачергові загальні збори не з`явився.

Посилаючись на наведені вище обставини та вказуючи на те, що позачергові загальні збори учасників ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" не відбулися, а отже можливість вирішити питання щодо звільнення ОСОБА_1 з посади директора Товариства відсутня, позивач звернувся до суду з позовом, зокрема, про визнання припиненими трудових відносин.

У відзиві відповідач-2 зазначив, що позивач не звертався до Департаменту реєстрації Харківської міської ради з метою виключення відомостей про нього в Єдиному державному реєстрі як керівника ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ"; жодного рішення, дії чи бездіяльності відносно ОСОБА_1 державними реєстраторами не приймалися. Позивач не вказує та не підтверджує належними та допустимими доказами у яких саме спірних правовідносинах він перебуває з Департаментом реєстрації Харківської міської ради. Сама лише наявність повноважень державного реєстратора на вчинення реєстраційних дій не може бути порушенням прав та/чи законних інтересів з боку відповідача-2. Таким чином, заявлена вимога позивача до Департаменту реєстрації Харківської міської ради суперечить завданню та меті господарського судочинства. Відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Предметом позову в даній справі є вимога керівника (директора) товариства з обмеженою відповідальністю про визнання припиненими з 15.06.2026 трудових відносин із ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" у зв`язку зі звільненням із займаної посади на підставі частини першої статті 38 КЗпП України, а також зобов`язання Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про ОСОБА_1 як керівника ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ".

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (абзац 1 частини першої статті 19 ЦПК України).

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому п. 3.2 рішення №1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч.3 ст. 99 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме ч.1 ст. 98 та ч.1 ст. 99 ЦК України, а також чинні на той час ч.1 ст. 23, п. «г» ч.5 ст. 41, ч.1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» і ч.5 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України у відповідному рішенні наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у п.54 постанови від 14.06.2023 у справі №443/362/22, звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. У п.55 відповідної постанови зауважено, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Зважаючи на зазначене, а також враховуючи положення пункту 12 частини першої статті 20 ГПК України яка відносить до повноважень господарського суду розгляд справи у спорах між юридичною особою та посадовою особою, розгляд даного спору належить до компетенції саме господарського суду.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Як вже зазначалося, рішенням учасника ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" від 22.09.2022 №23/09-22 ухвала, зокрема, звільнити ОСОБА_2 з посади директора з 22.09.2022 у зв`язку із надходженням заяви про звільнення за власним бажанням; з 23.09.2022 призначити директором Товариства позивача Романенка С.В.

Наказом від 23.09.2022 №23/09-22 на підставі Рішення учасника від 22.09.2022 №23/09-22 призначено ОСОБА_1 директором ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" з 23.09.2022.

Відомості щодо укладання трудового договору у формі контракту в порядку, передбаченому частиною дванадцятою статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в матеріалах справи відсутні. Одночасно суд зауважує, що позивач у тексті позовної заяви наполягає на виникненні трудових відносин.

Суд враховує, що у вирішенні цього спору не є визначальним питання укладання письмового договору з директором, а основним є дотримання директором процедури скликання загальних зборів товариства з метою припинення своїх повноважень та обрання нового директора.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 викладена позиція про те, що в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та/або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством.

Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу, власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Тобто відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. Вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.12.2019 у справі №758/1861/18.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не визначено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з частинами першою-третьою статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У відповідності до частини першою статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також з ініціативи виконавчого органу товариства.

Частинами другою-п`ятою статті 32 вказаного Закону передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 дійшла висновку, що директор для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків, оскільки вирішення цього питання належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства.

За приписом частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тож суд враховує висновки Великої Палати, викладені у постанові Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20.

Положеннями пункту 8.5. Статуту ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" визначений порядок скликання загальних зборів учасників товариства. Згідно з ним загальні збори учасників скликаються виконавчим органом Товариства. Виконавчий орган Товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику Товариства. Виконавчий орган Товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення надсилаються поштовим відправленням з описом вкладення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний (пункти 8.5.1-8.5.5. Статуту ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ").

Відповідно до пункту 8.6.7. Статуту ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" загальні збори учасників проводяться за місцезнаходженням товариства, якщо інше не встановлено статутом товариства. Проведення загальних зборів за межами території України допускається лише за одностайною письмовою згодою всіх учасників товариства.

11.05.2025 позивачем як директором ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" було надіслано на адресу єдиного учасника ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" ОСОБА_2 повідомлення від 08.05.2026 про скликання на 15.06.2026 позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" з наступним порядком денним: 1. Про звільнення з посади директора ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі заяви від 08.05.2026; 2. Про виключення даних ОСОБА_1 (як підписанта) із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як особи, яка може вчиняти дії від імені ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ"; 3. Про внесення відповідних змін до інформації, що знаходиться в Єдиному державному реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. До вказаного повідомлення була додана заява про звільнення від 08.05.2026.

З огляду на це, матеріалами справи підтверджується дотримання позивачем порядку скликання позачергових загальних зборів учасників ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ", як того передбачає Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" і Статут Товариства.

Скликані позивачем на 15.06.2026 позачергові загальні збори учасників ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" не відбулися, у зв`язку з неявкою єдиного учасника Товариства, про що позивачем був складений відповідний Акт від 15.06.2026.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 №14-рп/2004, від 16.10.2007 №8-рп/2007 та від 29.01.2008 №2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов`язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.

Суд звертає увагу, що з огляду на те, що позачергові загальні збори учасників ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" для розгляду питання щодо звільнення позивача не відбулися, наявним є пряме порушення гарантованого позивачу Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.

У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як статтею 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.

Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 року в справі № 758/1861/18.

Матеріали справи не містять доказів у розумінні статей 77-79 ГПК України на підтвердження розгляду заяви позивача про звільнення з посади директора ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" за власним бажанням, а також фактичного звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" на підставі рішення загальних зборів учасників товариства у передбачений чинним законодавством України строк і внесення змін до відомостей про наведену юридичну особу про зміну її керівника.

Як вже було зазначено вище, відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Суд зазначає, що в постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі №761/40378/18 зазначено про те, що трудові відносини будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

З огляду на це, вимога позивача про визнання припиненими трудових відносин з конкретної дати (15.06.2026) є такою, що суперечить зазначеним вище постановам Верховного Суду.

З огляду на те, що позивач у визначений чинним законодавством України строк повідомив учасника ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" про звільнення з посади директора Товариства за власним бажанням, скликав загальні збори учасників Товариства, однак останні не були проведені внаслідок неявки єдиного учасника, суд дійшов висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом визнання припиненими трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" саме з дати набрання рішенням суду законної сили, що відповідає способу захисту, передбаченому пунктом 7 частини другої статті 16 ЦК України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість даної позовної вимоги та наявність підстав для її частково задоволення.

Разом із тим не підлягає задоволенню вимога позивача про зобов`язання Департаменту державної реєстрації Харківської міської ради виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості про ОСОБА_1 як керівника ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" та особи, яка має право вчиняти дії від імені ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ", з огляду на наступне.

У відповідності до частини першої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Отже, рішення суду про припинення трудових правовідносин є підставою для проведення відповідної державної реєстрації зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу будь-яким державним реєстратором в межах України в силу повноважень, визначених законодавством.

Відтак, внесення запису про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про позивача, як керівника та особи, яка має право вчиняти дії від імені ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" є наслідком прийнятого судом рішення, а звернення з такою вимогою до суду не передбачено, оскільки існує встановлений законом порядок вчинення реєстраційних дій.

Суд зазначає, що лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Судом встановлено, що позивач не звертався до Департаменту реєстрації Харківської міської ради щодо внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та не отримав відмову у вчиненні реєстраційних дій. Відтак, права позивача не були порушені внаслідок дій чи бездіяльності Департаменту.

Окрім цього, суд не вправі втручатися в діяльність органу державної реєстраційної служби чи державного реєстратора, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру (див. постанови Верховного Суду від 17.01.2024 у справі №333/3177/22, від 04.03.2025 у справі №922/2226/24).

З огляду на це, відповідна позовна вимога позивача про зобов`язання відповідача-2 вчинити реєстраційні дії є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме в частині вимог до ТОВ "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" позов підлягає задоволенню, а в частині вимог до Департаменту реєстрації Харківської міської ради позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у справі.

Рішення суду має прийматися у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних та допустимих доказів у конкретній справі.

Відповідно до статті ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Частиною четвертою статті 11 ГПК України унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.328,00 грн за одну вимогу немайнового характеру підлягаю стягненню з відповідача на користь позивача, в іншій частині (3.328,00 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 13, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити частково.

2. Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" (код ЄДРПОУ 43013751) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" на підставі частини першої статті 38 КЗпП України з дати набрання рішенням суду законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВ СПЕЦДЕТАЛЬ" (Україна, 61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Маліновського, буд. 3, код ЄДРПОУ 43013751) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3.328,00 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "02" листопада 2026 р.

СуддяН.С. Добреля