Рішення № 141106230, 28.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2603/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Трофімова І.В.

при секретарі судового засідання Сидоренко О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно- виробнича комерційна фірма "Технікабуд" (61084, м. Харків, вул. Командарма Корка, 48/2, кв. 301)простягнення 719'277,33 грнза участю представників:

позивача - Сосунова Є. В.;

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича комерційна фірма "Технікабуд", в якому просить суд (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 23.09.2026) стягнути з відповідача суму збитків у вигляді вартості договору №23-249283-25 від 13.11.2025, який було укладено з іншим підрядником, для виконання гарантійних зобов`язань Відповідача за Договором № 23-011045-23 від 11.07.2023 у сумі 719'277,33 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.07.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

11.08.2026 відповідач подав відзив, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що роботи були виконані з повною відповідністю технології виконання державним нормам і стандартам, з якісного матеріалу. Приймання робіт здійснено позивачем без зауважень з боку приймальної комісії, про що свідчать додані до позову акти приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) за серпень, вересень та жовтень 2023 року. Також відповідач вказав, що аналогічна справа № 922/4438/25 з цих же підстав, але з іншим предметом позову (стягнення штрафних санкцій) вже розглядалась, та постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2026, залишеною без змін ухвалою Верховного Суду від 07.05.2026, в позові було відмовлено. Крім того, відповідач зазначив, що позивач не зафіксував належним чином гарантійний випадок, не забезпечив присутність представника відповідача при складанні актів недоліків, не встановив причини пошкоджень (зокрема, відсутність негарантійних умов) та не визначив конкретні дефекти. Водночас надані до позову виконавчі документи (кошторис, акт приймання виконаних будівельних робіт) ФОП Бабич М.М., на думку відповідача, свідчать про проведення на об`єкті "капітального ремонту" з зовсім іншими проектними та технічними рішеннями.

26.08.2026 позивач подав відповідь на відзив, в якій вказав, що прийняття позивачем первісно виконаних робіт без зауважень не припинило гарантійних зобов`язань відповідача, прямо передбачених пунктами 9.1, 9.2 Договору. Твердження про неналежну фіксацію дефекту, на думку позивача, спростовуються документами самого відповідача. Позивач також вважає, що посилання відповідача на те, що роботи ФОП Бабича є "новим ремонтом", не спростовує факту їх виконання для усунення того самого недоліку неналежної гідроізоляції та протікання резервуара.

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

Протокольною ухвалою від 23.09.2026 строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів.

Протокольною ухвалою від 07.10.2026 підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 жовтня 2026 року о 14:00.

Представник позивача в судовому засіданні 28.10.2026 підтримав свій позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 28.10.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд установив такі обставини.

11.07.2023 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича комерційна фірма "Технікабуд" (далі - підрядник, відповідач) укладено договір №23-011045-23 (далі Договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язався виконати роботи з капітального ремонту (аварійно-відновлювальні роботи) пожежного резервуару інв.№16570/1 (уніфікований № 07002958) на ПС 330 кВ "Залютине" Харківського РЦОМ м. Харків вул. Полтавський шлях, 247 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що підрядник зобов`язується виконати за завданням замовника виконання робіт з капітального ремонту (аварійно-відновлювальні роботи) пожежного резервуару інв.№16570/1 (уніфікований №07002958) на ПС 330 кВ "Залютине" Харківського РЦОМ м. Харків вул. Полтавський шлях 247 (далі - роботи) відповідно до опису та основних вимог до предмету закупівлі (додаток 1 до договору) з передачею замовнику результату робіт (закінчені роботи), а замовник зобов`язується здійснити оплату прийнятих належно виконаних робіт на умовах договору.

Відповідно до п.2.2 Договору загальна ціна договору визначена в договірній ціні (з усіма розрахунками і локальними кошторисами) (додаток 3 до договору), становить 1'907'126,33 грн, крім того ПДВ (20%) 381'425,27 грн, всього 2'288'551,60 грн (два мільйона двісті двадцять вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят одна грн. 60 коп.)

В ціну договору включені всі витрати, які здійснює підрядник з метою виконання цього договору (п. 2.4 Договору).

Порядок оплати виконаних робіт узгоджено сторонами у п.3.3 Договору, а саме замовник здійснює оплату на наступних умовах: аванс 20% загальної вартості робіт протягом 8 банківських днів з дати отримання від підрядника рахунку-фактури; подальша оплата здійснюється замовником за умови прийняття замовником pобіт на всю суму авансового платежу. Замовник здійснює оплату протягом 12 банківських днів з дати підписання сторонами двох aктів, зокрема: актів приймання виконаних робіт форма (примірна форма №КБ-2в); довідок про вартість виконаних робіт та витрати (примірна форма №КБ-З); та за наданим підрядником (після підписання замовником зазначених актів) рахунком фактурою.

Пунктами 8.1-8.3 Договору передбачено, що проведення приймання та оцінювання виконаних робіт (етапів робіт, результату робіт) проводиться замовником відповідно до договору, вимог чинного на момент прийняття робіт законодавства України, нормативних документів, якими регламентуються питання виконання такого роду робіт; після одержання повідомлення підрядника про його готовність до передачі виконаних робіт, в тому числі етапу робіт, замовник зобов`язаний розпочати їх приймання. У випадках проведення попередніх випробувань виконаних робіт, в тому числі устаткування, їх приймання-передача проводиться у разі позитивного результату попереднього випробування; передача підрядником виконаних робіт та приймання їх замовником оформлюється актом(-ами) приймання виконаних будівельних робіт (етапу робіт за визначений звітний період).

Згідно з пунктом 8.5 Договору замовник здійснює перевірку кожного акту (на відповідність зазначених в ньому даних фактично виконаним роботам, фактично виконаних робіт відповідним нормативам (щодо обсягів, вартості робіт, їх якості), будівельним та технічним нормативам), вимогам замовника, підтвердження витрат підрядника.

Прийняття робіт оформлення зауважень замовника, якщо такі матимуть місце здійснюється протягом 5 робочих днів з дати надходження від підрядника акту приймання виконаних робіт (пункт 8.6 Договору).

Пунктом 8.7 Договору передбачено, що за умови відсутності зауважень до підрядника щодо виконаних робіт, до правильності і повноти оформлення зазначеної договором документації, замовник протягом визначеного в цьому пункті договору періоду з дати надходження йому цього акту підписує всі примірники та повертає підряднику один примірник акту.

У розділі 9 Договору встановлено гарантійний термін для виконаних зобов`язань підрядника за виконані роботи для замовника, зокрема сторонами унормовано, що гарантійні зобов`язання підрядника: гарантія якості робіт повинен бути не менше 36 місяців після підписання акту готовності об`єкту до експлуатації, якщо більший термін не буде встановлений на момент передачі закінчених робіт нормативними актами, чинним законодавством України, а щодо гарантії якості устаткування також виробником устаткування (п.9.1 Договору); у разі виявлення протягом гарантійних термінів недоліків (дефектів) підрядник зобов`язаний усунути такі недоліки (усуває дефект a6o замінює дефектне устаткування на якісне) протягом 5 днів з моменту отримання відповідного повідомлення замовника про виявлені недоліки; при цьому підрядник самостійно несе всі затрати, пов`язані з усуненням недоліків, поверненням i заміною неякісного устаткування (демонтаж, вивіз підрядником неякісного устаткування та доставку, монтаж устаткування, що відповідає умовам договору тощо) без компенсації цих затрат замовником. Для оформлення документу про виявлені протягом гарантійних термінів недоліків підрядник зобов`язаний прибути на письмовий виклик замовника у визначений замовником строк. Якщо підрядник не прибуде на письмовий виклик замовника у визначений замовником строк для оформлення документу пpo недоліки, aбo його представник не матиме достатніх повноважень на підписання такого документу, aбo відмовиться від участі у оформленні дефектного акту (дефектної відомості), замовник вправі оформити такий документ про недоліки одноособово i направити підряднику для виконання (п. 9.2 Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору, відповідачем було виконано роботи за Договором у встановлений строк, що підтверджується:

- актом КБ-2в за вересень 2023 року на суму 200'512,68 грн, в т.ч. 33'418,78 грн ПДВ;

- актом КБ-2в за жовтень 2023 року на суму 435'690,48 грн, в т.ч. 72'615,08 грн ПДВ;

- актом КБ-2в за серпень 2023 року на суму 1'652'348,44 грн, в т.ч. 275'391,40 грн ПДВ.

Позивач зазначає, що протягом гарантійного періоду було виявлено дефекти гідроізоляційного шару пожежного резервуару. Через відсутність запасу води системи водяного пожежогасіння обладнання ПС 330 кВ "Залютине" унеможливлюється забезпечення термінового гасіння осередку загоряння в перші хвилини виникнення пожежі та становить загрозу для здоров`я працівників, які обслуговують обладнання, що в свою чергу, та впливає на надійність електропостачання споживачів Харківського регіону.

Листом 01-10/52345 від 27.08.2025 замовник в порядку виконання п. 9.2 Договору, повідомив електронним листом (направленим на електронну адресу Підрядника), про необхідність усунути недоліки, які виявлені при експлуатації пожежного резервуару, а саме: "виявлено дефект гідроізоляційного шару пожежного резервуару ПС 330 кВ "Залютине".

Таким чином, замовник фактично повідомив підрядника про настання гарантійного випадку.

Після неприбуття уповноважених осіб відповідача за викликом позивача від 01-10/52345 від 27.08.2025, замовник направив повторний лист від 07.10.2025 №01-10/60689, яким підрядник викликався на 09.10.2025 на 13.30 за адресою м.Харків, вул. Полтавський шлях 247.

В свою чергу відповідач 09.10.2025 направив лист позивачу, в якому вказав зокрема, що приймання робіт здійснено без зауважень з боку приймальної комісії. При цьому подальше введення резервуару в експлуатацію відбулось без проведення гідравлічних випробувань. Зафіксовані протікання не є результатом неякісного виконання робіт чи використання неякісних матеріалів. Локалізація місць протікання досі не здійснена та не надано чіткого опису дефектного місця, що і є основною причиною того, що підрядником багаторазово виконувалися гарантійні роботи та нема чітко визначеного переліку робіт та термінів їх виконання. Також відповідач просив перенести час та день зустрічі, які вказані в листі №01-10-60689 від 07.10.2025.

Після неприбуття уповноважених осіб підрядника за викликом замовника від 07.10.2025 № 01-10/60689, яким підрядник викликався на 09.10.2025 на 13.30 за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях 247, замовником складено дефектний акт та направлено листом 01-10/63677 від 21.10.2025 направлено на адресу підрядника.

Оскільки станом на 13.11.2025 відповідач не усунув виявлені недоліки, позивач був вимушений укласти новий договір №23-249283-25 від 13.11.2025 з ФОП Бабичем М.М. для усунення недоліків допущених підрядником. Ціна договору №23-249283-25 від 13.11.2025 становила 719'277,33 грн.

Позивач вважає, що кошти в сумі 719'277,33 грн, які сплачені позивачем за договором № 23-249283-25 від 13.11.2025 на усунення недоліків робіт, які відповідач був зобов`язаний усунути в межах гарантійних зобов`язань, є реальними збитками у розумінні статті 22 ЦК України та статті 224 Господарського кодексу України та підлягають стягненню з відповідача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до положень частини першої статті 225 Господарського кодексу України (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками.

Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Отже, з урахуванням предмета позову для висновку щодо збитків предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення (п. 14 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

При цьому, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Тобто, твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду підрядник зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням замовника, а замовник прийняти та оплатити результат виконаної роботи.

Згідно зі статтею 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Відповідно до статті 859 ЦК України, якщо договором або законом передбачено надання підрядником гарантії якості роботи, підрядник зобов`язаний забезпечити відповідність результату роботи вимогам статті 857 ЦК України протягом усього гарантійного строку.

Згідно з ч. 2 ст. 884 ЦК України підрядник відповідає за дефекти, виявлені у межах гарантійного строку, якщо він не доведе, що вони сталися внаслідок: природного зносу об`єкта або його частин; неправильної його експлуатації або неправильності інструкцій щодо його експлуатації, розроблених самим замовником або залученими ним іншими особами; неналежного ремонту об`єкта, який здійснено самим замовником або залученими ним третіми особами.

Суд установив, що розділом 9 Договору встановлено гарантійні зобов`язання відповідача щодо виконаних робіт.

Відповідно до п. 9.1 Договору гарантія якості робіт повинен бути не менше 36 місяців після підписання акту готовності об`єкту до експлуатації, якщо більший термін не буде встановлений на момент передачі закінчених робіт нормативними актами, чинним законодавством України, я щодо гарантії якості устаткування також виробником устаткування.

Враховуючи викладене, підписавши Договір, відповідач надав позивачу гарантію якості робіт, яка становила 36 місяців після підписання акту готовності об`єкту до експлуатації. За таких обставин, суд критично ставиться до посилань відповідача на підписання сторонами відповідних актів та приймання робіт без зауважень, оскільки це не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку усунути виявлені позивачем недоліки в роботі в межах гарантійного строку.

Згідно з п. 9.2 Договору у разі виявлення протягом гарантійних термінів недоліків (дефектів) Підрядник зобов`язаний усунути такі недоліки (усуває дефект a6o замінює дефектне устаткування на якісне) протягом 5 днів з моменту отримання відповідного повідомлення Замовника про виявлені недоліки; при цьому Підрядник самостійно несе всі затрати, пов`язані з усуненням недоліків, поверненням i заміною неякісного устаткування (демонтаж, вивіз підрядником неякісного устаткування та доставку, монтаж устаткування, що відповідає умовам Договору тощо) без компенсації цих затрат замовником.

Для оформлення документу про виявлені протягом гарантійних термінів недоліків підрядник зобов`язаний прибути на письмовий виклик замовника у визначений замовником строк.

Якщо підрядник не прибуде на письмовий виклик замовника у визначений Замовником строк для оформлення документу пpo недоліки, a6o його представник не матиме достатніх повноважень на підписання такого документу, aбo відмовиться від участі у оформленні дефектного акту (дефектної відомості), замовник вправі оформити такий документ про недоліки одноособово i направити підряднику для виконання.

Листом 01-10/52345 від 27.08.2025 замовник в порядку виконання п. 9.2 Договору повідомив електронним листом (направленим на електронну адресу підрядника), про необхідність усунути недоліки, які виявлені при експлуатації пожежного резервуару, а саме: "виявлено дефект гідроізоляційного шару пожежного резервуару ПС 330 кВ "Залютине".

Таким чином, замовник фактично повідомив підрядника про настання гарантійного випадку.

Після неприбуття уповноважених осіб відповідача за викликом позивача від 01-10/52345 від 27.08.2025, останній направив на поштову адресу відповідача повторний лист від 07.10.2025 № 01-10/60689, яким підрядник викликався на 09.10.2025 на 13.30 за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях 247.

Вказаний лист 07.10.2026 був направлений на поштову адресу відповідача: 61084, м.Харків, вул. Командарма Корка, 48/2, кв. 301.

В свою чергу відповідач 09.10.2025 направив лист позивачу такого змісту: "У вашому листі №01-10/54407 від 08.09.2025 не містилося інформації про час, дату та місце зустрічі, на яку ми нібито не з`явилися. Згідно договору № 23-011045-23 від 11.07.2023 ТОВ БВКФ "ТЕХНІКАБУД" дійсно було виконано на замовлення ПАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" капітальний ремонт (аварійно-відновлювальні роботи) пожежного резервуару інв. №16570/1 (уніфікований № 07002958) на ПС 330 кВ "Залютине" Харківського РЦОМ за адресою: м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 247. Ремонтні роботи виконувались на підставі наданого вами технічного завдання шляхом демонтажу старого металевого резервуару і облаштування конструкції шляхом обмазувальної гідроізоляція внутрішньої поверхні. Щодо доцільності та застосовності вашого технічного завдання нами неодноразово заявлялись зауваження, однак ви наполягали на дотриманні обраного вами проектного рішення. Роботи були виконані нами з повною відповідністю технології виконання державним нормам і стандартам, з якісного матеріалу. Приймання робіт здійснено вами без зауважень з боку приймальної комісії. При цьому подальше введення резервуару в експлуатацію відбулось без проведення гідравлічних випробувань. Зафіксовані вами протікання не є результатом неякісного виконання робіт чи використання неякісних матеріалів. Локалізація місць протікання досі вами не здійснена та не надано чіткого опису дефектного місця, що і є основною причиною того, що нами багаторазово виконувалися гарантійні роботи та нема чітко визначеного переліку робіт та термінів їх виконання. Вам так само відомо, що за наслідком попередніх зустрічей було прийняте спільне рішення з виконання на об`єкті гідроізоляції з армованої мембрани, яка стійка до динамічних впливів від вибухової хвилі. Однак, це не є виправленням дефектів за гарантійним випадком, а фактично є додатковими роботами за наслідком зміни проектного рішення. Однак цей варіант виправлення недоліків теж не є дієвим. І оскільки, повторюємося, що справжня причина, і головне місце не виявлені, це не дає можливості ефективно виконати гарантійний ремонт. Те, що ви наймаєте сторонню організацію на виконання робіт по улаштуванню мембрани в пожежному резервуарі не є гарантійним випадком, оскільки в технічному завданні до договору №01-10/54407 від 08.09.2025 не було робіт пов`язаних з улаштуванням мембрани. Ми усвідомлюємо надзвичайну важливість ПС 330 кВ "Залютине" як транзитного вузла передачі електричної енергії, зокрема, для живлення споживачів м. Харкова і ТЕЦ-5. Тому згодні прибути на зустріч для складання та підписання акту дефектів і визначенням дійсної причини та місця протікання резервуару запасу води системи водяного пожежогасіння обладнання ПС 330 кВ "Залютене". Однак, просимо перенести час та день зустрічі, які вказані в листі №01-10-60689 від 07.10.2025 року".

Отже, підрядник був обізнаним про виявлені дефекти об`єкту реконструкції та протягом 2024 2025 років намагався їх усунути власними силами та протікання все одно було наявне.

Після неприбуття уповноважених осіб підрядника за викликом замовника від 07.10.2025 № 01-10/60689, яким підрядник викликався на 09.10.2025 на 13.30 за адресою м. Харків, вул. Полтавський шлях 247, замовником складено дефектний акт від 09.10.2025 та листом 01-10/63677 від 21.10.2025 направлено на адресу підрядника.

Враховуючи встановлені обставини, суд доходить висновку, що позивачем дотримано порядок оформлення дефектного акту, передбаченого п. 9.2 Договору, що спростовує твердження відповідача про неналежну фіксацію гарантійного випадку.

При цьому, у зв`язку з невиконанням відповідачем гарантійних зобов`язань станом на 13.11.2025, позивач був змушений самостійно забезпечити усунення дефектів шляхом укладення договору № 23-249283-25 від 13.11.2025 з іншим підрядником ФОП Бабичем М.М.

Загальна сума фактично здійснених позивачем платежів за договором №23-249283-25 від 13.11.2025 становить 719'277,33 грн та підтверджується платіжними інструкціями № E.GV-550 від 21.11.2025 на суму 143'855,46 грн та №E.GV-3044 від 02.01.2026 на суму 575'421,87 грн.

Дослідивши договір №23-249283-25 від 13.11.2025 та документи, складені під час його виконання, суд доходить висновку, що вони підтверджують фактичне виконання робіт іншим підрядником (ФОП Бабичем М.М.) для усунення недоліків робіт, які виконувались відповідачем на підставі Договору.

Отже, під час розгляду даної справи суд установив:

- в межах гарантійного строку позивачем було виявлено дефекти виконаних відповідачем робіт за Договором;

- відповідач був належним чином повідомлений про їх наявність;

- на відповідача покладався обов`язок усунути такі дефекти в межах гарантійних зобов`язань та за власний рахунок;

- відповідач не виконав зазначений обов`язок;

- для відновлення належного технічного стану об`єкта позивач був змушений залучити іншого підрядника та понести додаткові витрати;

- саме ці витрати є наслідком неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

За таких обставин, у даному випадку наявні всі необхідні елементи складу господарського правопорушення у діях (бездіяльності) відповідача, а саме:

1) протиправна поведінка у вигляді невиконання гарантійних зобов`язань щодо усунення дефектів;

2) збитки витрати позивача на залучення іншого підрядника для усунення недоліків;

3) причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням гарантійних зобов`язань та понесеними витратами;

4) вина відповідача, яка презюмується відповідно до статті 614 ЦК України та не спростована належними доказами.

Щодо посилань відповідача на справу № 922/4438/25, суд зазначає, що під час розгляду вказаної справи судом апеляційної інстанції не досліджувався дефектний акт від 09.10.2025.

Під час розгляду даної справи представник позивача пояснив, що вказаний акт не був доданий до матеріалів справи № 922/4438/25 через технічну помилку.

Таким чином, під час розгляду даної справи позовні вимоги позивача обґрунтовано іншими доказами (в тому числі дефектним актом від 09.10.2025 та листом 01-10/63677 від 21.10.2025), а тому висновки апеляційного суду про невиконання позивачем обов`язку щодо складання та направлення дефектного акту, які викладені в постанові від 14 квітня 2026 року у справі №922/4438/25, не можуть бути застосовані під час розгляду даної справи.

Крім того, твердження відповідача про те, що проблема виникла лише внаслідок подій 2024 року або, що позивач не мав підстав пов`язувати її з гарантійними зобов`язаннями, не узгоджується з документально підтвердженою хронологією подій: протікання існувало та фіксувалося після проведення відповідачем гарантійних робіт.

Щодо посилання відповідача на відсутність гідравлічних випробувань, то сам по собі цей факт не доводить ані причини виникнення протікання, ані відсутності гарантійної відповідальності відповідача.

Відповідач не надав доказів того, що саме відсутність таких випробувань спричинила конкретний дефект гідроізоляційного шару.

Так само посилання на ракетні, вибухові впливи, КАБи та БПЛА саме по собі не доводить, що конкретний дефект гідроізоляційного шару, який був виявлений та неодноразово усувався відповідачем, виник саме внаслідок таких подій.

Відповідач не надав належного доказу, який би встановлював причинний зв`язок між конкретною подією та конкретним дефектом.

Щодо доводів відповідача про виконання ФОП Бабичем "нового ремонту" за іншою технологією є твердженням, яке не спростовує наявності у відповідача зобов`язання усунення недоліків, які спричинені неякісним виконанням робіт за Договором.

Доводи відповідача про те, що роботи, виконані ФОП Бабичем М.М., є "новим ремонтом", не пов`язаним із гарантійним випадком, також не спростовують позовних вимог.

Сам факт застосування іншого технічного рішення не доводить, що ці роботи не були спрямовані на усунення того самого недоліку протікання та неналежної гідроізоляції пожежного резервуара.

При цьому Відповідач не довів, що роботи ФОП Бабича: не стосувалися спірного пожежного резервуара; не були спрямовані на усунення протікання; містили роботи, які не були необхідними для відновлення його працездатності; включали витрати, які не мають причинного зв`язку з невиконанням Відповідачем гарантійних зобов`язань.

Саме лише порівняння різних технологій ремонту не є доказом відсутності такого зв`язку.

Більше того, документально встановлено, що відповідач протягом 20242025 років сам здійснював роботи з усунення дефектів, однак станом на 13.11.2025 дефекти гідроізоляційного шару залишалися неусунутими. Це прямо зазначено позивачем у листі №01-10/68964 від 13.11.2025.

Отже, відповідач не довів, що позивач здійснив за власний рахунок інший, не пов`язаний із гарантійним дефектом ремонт.

Він лише констатує відмінність технологічного рішення, але не доводить відсутності функціонального та причинного зв`язку між виконаними роботами та усуненням виявленого дефекту.

При цьому сам відповідач не виконав передбачений Договором обов`язок, щодо усунення дефекту, а після його невиконання позивач був змушений залучити іншого підрядника.

Таким чином, посилання на "новий ремонт" є лише оцінкою відповідача і не спростовує ані факту існування гарантійного дефекту, ані факту невиконання відповідачем своїх гарантійних зобов`язань, ані факту понесення позивачем витрат на усунення відповідного дефекту.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Верховним Судом у постановах від 29.01.2021 у справі №922/51/20, 31.03.2021 у справі №923/875/19 та 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд звертає увагу, що відповідач не надав доказів, які б спростовували факт існування гарантійного дефекту або факт існування обов`язку відповідача усунути цей дефект, або факт понесення позивачем витрат на усунення цього дефекту, або факт того, що роботи ФОП Бабича були спрямовані на усунення дефекту (протікання).

Отже, за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд доходить висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту неякісного виконання відповідачем робіт за Договором та понесення позивачем збитків у загальній сумі 719'277,33 грн є більш вірогідними, ніж докази, надані на спростування.

На момент розгляду справи доказів відшкодування збитків позивачу відповідачем не надано.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича комерційна фірма "Технікабуд" (61084, м. Харків, вул. Командарма Корка, 48/2, кв. 301; ідент. код 37191980) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідент. код 00100227) збитки в сумі 719'277,33 грн та судовий збір у сумі 8631,33 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Учасники справи:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25; ідент. код 00100227).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича комерційна фірма "Технікабуд" (61084, м. Харків, вул. Командарма Корка, 48/2, кв. 301; ідент. код 37191980).

Повний текст рішення складено 02.11.2026.

СуддяІ.В. Трофімов