Ухвала суду № 141106221, 02.11.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі

"02" листопада 2026 р.м. ХарківСправа № 922/3662/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

розглянувши матеріали

позовної заявиДержавного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Мрія 22" (61145, м. Харків, вул. Клочківська, буд. 111А)простягнення 142581,40 грн.ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія 22" про стягнення пені у розмірі 142581,40 грн., а також судові витрати.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача взятих на себе зобов`язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №AV-11318-VDK 26 від 21.07.2026 в частині дотримання строків поставки товару.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.10.2026 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк у п`ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

27.10.2026 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано заяву про усунення недоліків (вх. №26549) разом із доданими до неї документами, яку досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

У відповідності до вимог частини 3 статті 174 ГПК України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день її первинного подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1, 5 статті 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 1 статті 247 ГПК України у спрощеному провадженні господарський суд розглядає малозначні справи.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 247 ГПК України у спрощеному порядку може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. У відповідності до пункту 2 частини 5 цієї статті справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Беручи до уваги, що поданий позов за своїми ознаками є малозначним в розумінні частини 5 статті 12 ГПК України, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, а також клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за необхідне розглянути справу в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.

Окрім того, у позовній заяві позивачем викладеного клопотання здійснювати розгляд справи в закритому судовому засіданні в обґрунтування якого зазначено, що відкритий судовий розгляд цієї справи може мати наслідком завдання значної шкоди інтересам національної безпеки та оборони України внаслідок відображення службової інформації з обмеженим доступом в оприлюдненому судовому рішенні.

Вказано, що наказом Міністерства оборони України №605/нм від 17.10.2023 (зі змінами) затверджено Перелік відомостей Міноборони, які містять службову інформацію (далі - ПСІ-2023). Так, ПСІ-2023 відносить до службової інформації, зокрема, відомості про зміст державних контрактів (договорів) на поставку (закупівлю) зразків озброєння, військової і спеціальної техніки, ракет та боєприпасів та комплектувальних виробів до них, а також на виконання робіт з будівництва споруд спеціального призначення та робіт (послуг) зі створення об`єктів інфраструктури, що укладаються від імені Міністерства оборони України з виконавцями державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель для забезпечення потреб Збройних Сил України (пункт 10.33 ПСІ-2023).

Окрім зазначеного, згідно із Переліком інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженим наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №73 від 03.03.2022 (далі - Перелік), забороняється розголошення відомостей, зокрема: найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об`єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування; відомостей щодо кількості озброєння та бойової техніки, матеріально технічних засобів, їх стан та місця зберігання; інформація, яка може призвести до обізнаності противника про результати ракетних ударів по об`єктах критичної інфраструктури держави, якщо така інформація не розміщувалася органами державної влади України та ін.

Як наголошено позивачем, в подальшому ці відомості будуть розголошені внаслідок їх відображення у рішеннях суду, яке буде оприлюднене у Єдиному державному реєстрі судових рішень та можуть бути використані ворожою розвідкою для визначення потенційних місць ракетних ударів або іншим чином використані проти України та негативно вплинути на інтереси держави в умовах правового режиму воєнного стану. Центральне управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міністерства оборони України наполегливо рекомендувало підприємствам при відкритті проваджень по судовим справам ініціювати подання клопотань про розгляд справ у закритому режимі.

Таким чином, зважаючи, що матеріали справи містять інформацію про товари військового призначення, позивач просить розглядати справу в закритому судовому засіданні.

Розглянувши вище вказане клопотання, дослідивши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, судові засідання та інформація щодо справ, які розглядаються судом, є відкритими, крім випадків, установлених законом. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом.

Відповідно частини 5 статті 11 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за вмотивованим рішенням суду виключно у випадках, визначених законом.

Забезпечення відкритості судового розгляду становить основоположний принцип, закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шагін проти України" №20437/05 від 10.12.2009 вказано, що існують винятки з вимоги забезпечення відкритості судового розгляду. Це випливає з тексту самого пункту 1 статті 6 Конвенції, який передбачає, що "преса і громадськість можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах... національної безпеки в демократичному суспільстві, ... або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя".

Виняткові обставини, що стосуються природи питань, які розглядає суд у відповідному провадженні, можуть виправдати відмову від публічного розгляду (рішення Суду у справі Олюджіч проти Хорватії, №22330/05, від 05.02.2009).

Відповідно до частини 8, 9, 10, 11 статті 8 ГПК України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину. Розгляд справи та вчинення окремих процесуальних дій у закритому судовому засіданні проводяться з додержанням правил здійснення судочинства в господарських судах. Під час такого розгляду можуть бути присутні лише учасники справи, а в разі необхідності - свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Суд попереджає зазначених осіб про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні. Використання систем відеоконференц-зв`язку та транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет у закритому судовому засіданні не допускаються. Якщо під час закритого судового засідання буде встановлено, що інформація, для забезпечення нерозголошення якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися в закритому судовому засіданні, вже є публічно доступною або обмеження доступу до інформації є безпідставним чи не відповідає закону, суд постановляє ухвалу про подальший розгляд справи у відкритому судовому засіданні.

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України "Про інформацію", будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Згідно з частиною 1 статті 21 Закону України "Про інформацію" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: конфіденційна інформація; таємна інформація; службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:

- цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосудця; розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

- шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Наказом Міністерства оборони України №605/нм від 17.10.2023 (зі змінами) затверджено Перелік відомостей Міноборони, які містять службову інформацію (далі - ПСІ-2023). Так, ПСІ-2023 відносить до службової інформації, зокрема, відомості про зміст державних контрактів (договорів) на поставку (закупівлю) зразків озброєння, військової і спеціальної техніки, ракет та боєприпасів та комплектувальних виробів до них, а також на виконання робіт з будівництва споруд спеціального призначення та робіт (послуг) зі створення об`єктів інфраструктури, що укладаються від імені Міністерства оборони України з виконавцями державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель для забезпечення потреб Збройних Сил України (пункт 10.33 ПСІ-2023).

Крім того, згідно із Переліком інформації, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, затвердженим наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №73 від 03.03.2022 забороняється розголошення відомостей, зокрема: найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об`єктів в районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування; відомостей щодо кількості озброєння та бойової техніки, матеріально технічних засобів, їх стан та місця зберігання; інформація, яка може призвести до обізнаності противника про результати ракетних ударів по об`єктах критичної інфраструктури держави, якщо така інформація не розміщувалася органами державної влади України та ін.

Суд приймає до уваги, що позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача зобов`язань за державним контрактом на поставку (закупівлю) товарів для потреб безпеки і оборони №AV-11318-VDK 26 від 21.07.2026 щодо дотримання строків поставки товару.

Позивачем наголошено, що контракт укладений з метою забезпечення відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини (громадян України).

Позивачем зазначено, що наказом Міністерства оборони України від 17.06.2022 №159 утворено Державне підприємство Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" та затверджено статут Підприємства. Вказано, що на Агенцію покладено здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів оборонного призначення та інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб Збройних Сил України та Міністерства оборони України; здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів оборонного призначення для потреб утворених відповідно до законодавства військових формувань; забезпечення за потреби гарантії виконання зовнішньоекономічних контрактів (договорів), укладених відповідно до норм міжнародного права (п. 2.2 Статуту).

Позивачем вказано про те, що ці відомості будуть розголошені внаслідок їх відображення у рішенні суду, яке буде оприлюднене у Єдиному державному реєстрі судових рішень та можуть бути використані ворожою розвідкою для визначення потенційних місць ракетних ударів або іншим чином використані проти України та негативно вплинути на інтереси держави в умовах правового режиму воєнного стану.

Суд зазначає, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який є продовженим до теперішнього часу.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Суд враховує, що в умовах широкомасштабної збройної агресії проти України одним із напрямів дій ворога є збір та аналіз даних, наявних у відкритих джерелах, для отримання/надання розвідувальних даних. Такими відкритими джерелами є, зокрема, Єдиний державний реєстр судових рішень, де оприлюднюються направлені судом електронні примірники судових рішень і окремих думок суддів. Інформація, отримана у такий спосіб, після її переробки спецслужбами країни-агресора, може сприяти: ідентифікації адреси місць розташування органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих навчальних закладів та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, що перебувають у сфері управління Міністерства оборони України, тощо; ідентифікації розташування суб`єктів, які входять до складу оборонно-промислового комплексу України; ідентифікації процесів розроблення, вироблення, модернізації продукції військового призначення, послуг в інтересах оборони для оснащення та матеріального забезпечення сил безпеки та сил оборони; можливості арифметичного вирахування кількості виробів за державним контрактом у разі зазначення інформації про найменування виробу, його заводського номеру, вартості одиниці; можливості встановлення та ідентифікації міжнародних партнерів України у сфері військово-технічного співробітництва тощо.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що відкритий судовий розгляд з оприлюдненням у ЄДРСР судового рішення по суті спору може мати наслідком розголошення інформації, що охороняється законом, призвести до витоку даних військового характеру, які в умовах воєнного стану можуть бути спрямовані на підрив військового потенціалу та обороноздатності України або іншим чином використані проти України та негативно вплинути на інтереси держави в умовах правового режиму воєнного стану.

Відтак, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про розгляд справи в закритому судовому засіданні є обґрунтованим, а тому розгляд справи №922/3662/26 слід здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в закритому судовому засіданні.

Згідно з частиною 4 статті 9 ГПК України у разі постановлення судом ухвали про розгляд справи у закритому судовому засіданні інформація щодо справи не розкривається, крім відомостей про учасників справи, предмет позову, дату надходження позовної заяви, стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи з одного суду до іншого.

Окрім того, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України усі юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Керуючись статтями 12, 176, 232-235, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду.

2. Відкрити провадження у справі.

3. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

4. Клопотання Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" про розгляд справи №922/3662/26 в закритому судовому засіданні - задовольнити.

5. Розгляд справи №922/3662/26 здійснювати у закритому судовому засіданні.

6. Встановити відповідачу строк у п`ятнадцять календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов. У зазначений строк відповідач має право подати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України.

7. Встановити позивачу строк у п`ять календарних днів з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив. У зазначений строк позивач має право подати суду відповідь на відзив, яка повинна відповідати вимогам статті 166 ГПК України.

8. Встановити відповідачу строк у п`ять календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. У зазначений строк відповідач має право подати суду заперечення, які повинні відповідати вимогам статті 167 ГПК України.

9. Попередити сторони про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

10. Суд звертає увагу, що відповідно до положень частини 6 статті 6 та частини 7 статті 42 ГПК України, відповідач зобов`язаний зареєструвати свій електронний кабінет в системі "Електронний суд".

11. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://court.gov.ua/.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвалу підписано 02.11.2026 р.

СуддяГ.І. Сальнікова