Рішення № 141105552, 02.11.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/3550/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)

до відповідача: Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (66740, Одеська обл., Роздільнянський р-н, селище Затишшя, вул. Бережка Олександра, буд. 34)

про стягнення 19 915, 86 грн

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

28.08.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом, сформованим в системі "Електронний суд" (вх. № 3642/26 від 28.08.2026), про стягнення з Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (далі Управління ОКМП Затишанської с/р, відповідач) коштів у загальній сумі 19 915, 86 грн, у тому числі: основний борг у сумі 17 956, 38 грн; пеню у сумі 1602, 30 грн; три проценти річних у сумі 159, 39 грн; інфляційні втрати у сумі 197, 79 грн.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз`яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 ГПК України.

Ураховуючи наявність електронного кабінету у позивача ухвала суду від 02.09.2026 була доставлена до його електронного кабінету 02.09.2026, про що свідчить відповідна довідка про доставку документа в кабінет Електронного суду, сформована за допомогою Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Ураховуючи відсутність у відповідача електронного кабінету в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена йому рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця знаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 66740, Одеська обл., Роздільнянський р-н, селище Затишшя, вул. Бережка Олександра, буд. 34, та вручена 08.09.2026, про що свідчить рекомендовене повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 7 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, ГПК України передбачено два способи надсилання судового рішення: (1) в електронній формі через "Електронний кабінет" та (2) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Тобто, ухвала суду від 02.09.2026 була надіслана позивачу та відповідачу у відповідності до вимог ГПК України.

Суд також бере до уваги, що сторони мали можливість ознайомитись з усіма процесуальними документами у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua), який є відкритим для доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).

Таким чином, матеріали справи свідчать про належне повідомлення учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, а також створення учасникам судового процесу належних умов для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

З огляду на викладене господарський суд доходить висновку про належне повідомлення як позивача, так і відповідача про розгляд судом даного спору.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Водночас суд зауважує, що відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору № 14-12388/25-БО-Т від 11.12.2025 постачання природного газу у період січень березень 2026 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 529 534, 26 грн згідно актів приймання-передачі природного газу.

Однак, відповідач оплату за переданий газ здійснив частково та не виконав зобов`язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 договору.

Вказує, що з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої пені складає 1602, 30 грн, розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 159, 39 грн та сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 197 79 грн. Загальна сума боргу відповідача перед позивачем, що підлягає стягненню складає 19 915, 86 грн

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на ст. ст. 11-16, 509, 526, 530, 610-612, 625, 629, 655, 692 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Оскільки відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами до суду не надав, суд у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 5 ст. 252 ГПК України, враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно заяви № 433 від 11.12.2025 приєднання до договору постачання природного газу відповідач відповідно до ст. 634 ЦК України, енергетичний ідентифікаційний код 56ХS00015CURQ006, надав письмову згоду для приєднання до договору постачання природного газу з ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, розміщеного за посиланням https://www.naftogaztrading.com.ua/wp-content/uploads/2025/10/bo-dogovir postachannya-gazu-2025-2026.pdf, та з дати, зазначеної ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг в письмовій згоді на приєднання до договору постачання природного газу, надісланій на електронну адресу (пошту) споживача, є таким, що приєднався в цілому до договору та прийняв на себе всі права та обов`язки споживча, визначені договору. Загальна вартість договору на дату укладання становить 426 315 грн, крім того ПДВ - 85 263 грн, разом з ПДВ - 511 578 грн.

У додатку до заяви приєднання до договору постачання природного газу (вих. № 433 від 11.12.2025) зазначено, що у зв`язку з реєстрацією споживача Управління ОКМП Затишанської с/р на Інформаційній платформі Оператора ГТС в розрізі окремих вузлів обліку газу (об`єктів споживання), постачання природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу здійснюється по наступних об`єктах споживання: оператор ГРМ - АТ "Одесагаз", ЕІС код споживача - 56ХS00015CURQ006, ЕІС код точки обліку 56ZS25P15 CURQ01H, 56ZS25P15 CURQ02F, 56ZS25P15 CURQ03D, 56ZS25P15 CURQ067, 56ZS25P15 CURQ075.

У згоді від 11.12.2025 на приєднання до договору постачання природного газу позивач повідомив, що між ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Управління ОКМП Затишанської с/р укладений договір постачання природного газу 11.12.2025 N9 14-12388/25-БО-Т шляхом приєднання споживача до умов договору постачання природного газу, розміщеного за посиланням https://www.naftogaztrading.com.ua/wp-content/uploads/2025/10/bo-dogovir postachannya-gazu-2025-2026.pdf, з урахуванням умов та інформації, зазначених споживачем в заяві приєднання до договору постачання природного газу від 11.12.2025 № 433. Дата набрання чинності договором 11.12.2025; договір діє в частині постачання природного газу до 31 березня 2026 року (включно), а в частині розрахунків до повного їх здійснення; період постачання з 01 січня 2026 року до 31 березня 2026 року включно; дана згода на приєднання до договору постачання природного газу та заява приєднання до договору постачання природного газу від 11.12.2025 № 433 є невід`ємними частинами договору.

Між ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг, як постачальником, та споживачем природного газу, який відповідно до чинного законодавства України є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, був укладений договір постачання природного газу, п. 1.1. якого передбачено, що постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є бюджетною установою/організацією відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), природний газ за ДК 021:2015 код 09120000-6 «Газове паливо» (природний газ) (далі також газ), а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

У відповідності до п. 1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб.

Згідно з п. 2.1. договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період, зазначений споживачем у заяві, але не раніше, ніж з дати набрання чинності цим відповідно до п. 13.1. договору, в кількості та відповідно до розрахункових періодів та розподілу, що зазначені споживачем у заяві, за умови акцепту постачальником заяви в порядку, передбаченому п. 1.7. цього договору.

За положеннями п. 3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу за формою згідно з додатком № 3 до договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

Підпунктами 3.5.1, 3.5.2, 3.5.3 пункту 3.5. договору передбачено, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС та Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та/або даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує, з використанням КЕП/УЕП, електронної печатки (за наявності) та Сервісу електронного документообігу та направляє споживачу підписаний уповноваженим представником постачальника акт приймання-передачі природного газу за відповідний розрахунковий період для його підписання споживачем. Споживач протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується підписати акт уповноваженим представником споживача.

У випадку не підписання споживачем акта до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1. цього пункту, та даними щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (підпункт 3.5.4 пункту 3.5. договору).

В п. 4.1 договору сторони погодили, що ціна на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб.м газу без ПДВ 13 658, 33 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%. Крім того, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 501, 97 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 552, 167 грн, крім того ПДВ 20% - 110, 433 грн, всього з ПДВ 662, 60 грн за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, за цим договором становить 17 052, 60 грн.

У відповідності до п. 5.1. договору споживач здійснює розрахунок за фактично переданий природний газ грошовими коштами на рахунок постачальника, зазначений у розділі 14 цього договору, відповідно до акта приймання-передачі природного газу, оформленого з боку постачальника та надісланого споживачу у порядку, визначеному підпунктом 3.5.2 пункту 3.5 договору, - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання (передача) природного газу. У разі відсутності акта/актів приймання передачі природного газу, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 договору.

Згідно з п. 5.2. договору сторони погоджуються, що час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим. Номер договору формується постачальником при укладанні цього договору та зазначається у згоді на приєднання до договору постачання природного газу. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно на підставі листа, який надається постачальнику, але в будь якому випадку не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

За положеннями п. 5.3. договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені п. 5.1. цього договору (п. 6.2. договору).

Пунктом 7.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором.

У відповідності до п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 Договору та/або строків оплати компенсації згідно з пунктом 8.4 договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні втрати та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з п. 10.1. договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і Сторони не могли передбачити їх.

Цей договір набирає чинності з дати, зазначеної в письмовій згоді на приєднання до договору постачання природного газу постачальника, надісланої споживачу відповідно до п. 1.7. договору, та діє до дати, зазначеної у цій згоді на приєднання до договору постачання природного газу включно, а в частині розрахунків - дот повного їх виконання. Припинення договору можливе за взаємною згодою сторін в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п. 13.1. договору).

У відповідності до п. 13.6. договору сторони підтверджують, що визнають форми електронних документів, що будуть укладатись сторонами під час дії цього договору з використанням КЕП/УЕП, електронної печатки (за наявності) та Сервісу електронного документообігу за вказаним посиланням.

Перелік документів, які сторони можуть укладати в електронній формі, у тому числі, але не виключно: а) цей договір, додатки до договору, заява, згода на приєднання до договору постачання природного газу; б) акти приймання-передачі природного газу; в) листи, повідомлення, заяви та інші документи, які мають або можуть подаватися сторонами з метою виконання цього договору (пп. 13.6.1. п. 13.6. договору).

Позивачем з січня 2026 року по березень 2026 року включно було поставлено, а відповідачем прийнято природного газу на загальну суму 529 534, 26 грн, про що свідчать акти приймання-передачі природного газу від 10.02.2026 на суму 206 285, 26 грн з урахуванням ПДВ, від 10.03.2026 на суму 224 224, 58 грн з урахуванням ПДВ, від 10.04.2026 на суму 99 024, 42 грн з урахуванням ПДВ.

Вищенаведені акти приймання-передачі природного газу підписані позивачем та відповідачем в електронній формі з використанням електронного підпису без зауважень та заперечень.

Відповідач оплату за поставлений природний газ здійснив лише частково в сумі 511 577, 88 грн, що свідчить реєстр документів за період з 18.02.2026 по 24.04.2026.

У вимозі № 125/2/2/2-14928 від 05.05.2026 про сплату боргу позивач зазначив, що відповідачем не виконані взяті зобов`язання щодо своєчасної оплати за фактично спожитий природний газ, чим (станом на 05.05.2026) спричинена заборгованість перед товари стом у розмірі 17 956, 38 грн; просив негайно здійснити оплату заборгованості у розмірі 17 956, 38 грн шляхом безготівкового перерахування коштів на один із вказаних поточних рахунків товариства.

5. Позиція суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).

В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

За умовами ч. ч. 1, 3 ст. 12 Закону України Про ринок природного газу постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачені договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Як передбачено ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з положеннями ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором № 14-12388/25-БО-Т від 11.12.2025 щодо передачі товару в січні березні 2026 року виконав повністю на загальну суму 529 534, 26 грн, що підтверджено актами приймання-передачі, які підписані повноважними представниками без зауважень. Так, вказані акти складені сторонами в електронній формі з накладанням електронного підпису повноважних представників. На підтвердження факту підписання зі сторони відповідача повноважним представником електронним підписом подано докази того, що документи підписані у сервісі Вчасно.

Підписання відповідачем акту, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і який відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідач щодо отримання природного газу та наявності заборгованості не заперечив, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені.

Доказів наявності обставин зазначених у ст. 617 ЦК України, які є підставами звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання відповідачем не подано.

Відповідач оплату за отриманий газ здійснив частково, в розмірі 511 577, 88 грн.

Ураховуючи те, що строк виконання обов`язку сплати за отриманий газ є таким, що настав, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 ГПК України наявності обставин, які б у своїй сукупності свідчили про відсутність підстав для стягнення заборгованості, то за встановлених судом підстав позовні вимоги про стягнення 17 956, 38 грн основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням відповідачем оплати спожитого природного газу на підставі п. 7.2 договору та діючих норм чинного законодавства позивач нарахував пеню у сумі 1602, 30 грн, 3% річних у сумі 159, 39 грн, а також інфляційні втрати у сумі 197, 79 грн.

Суд перевірив розрахунок позивача щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат і встановив, що розрахунок позивача є арифметично та методологічно правильним, виконаним відповідно до умов договору та чинного законодавства.

Матеріали справи не містять заперечень відповідача щодо правильності, обґрунтованості та правомірності здійснених позивачем розрахунків 3% річних та інфляційних втрат. Власного контррозрахунку вказаних сум відповідачем до суду не подано.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг цілком обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління з питань освіти, культури та молодіжної політики Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (66740, Одеська обл., Роздільнянський р-н, селище Затишшя, вул. Бережка Олександра, буд. 34; ідентифікаційний код юридичної особи: 41462998) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код юридичної особи: 42399676) основний боргу у сумі 17 956, 38 грн (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість гривень, тридцять вісім копійок), пеню у сумі 1602, 30 грн (одна тисяча шістсот дві гривні, тридцять копійок), три проценти річних у сумі 159, 39 грн (сто п`ятдесят дев`ять гривень, тридцять дев`ять копійок), інфляційні втрати у сумі 197, 79 (сто дев`яносто сім гривень, сімдесят дев`ять копійок) та судовий збір в розмірі 2662, 40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Мусієнко