Рішення № 141104936, 08.09.2026, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/618/2026

130/3912/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2026 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Грушковської Л.Ю.,

за участі секретаря Карої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа , яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору на строні відповідача Жмеринська державна нотаріальна контора Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Рудяк С.В. звернувся до Жмеринського міськрайонного суду із даною позовною заявою, в якій просив визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , PHОКПП НОМЕР_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Жмеринка Жмеринського району Вінницької області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, АДРЕСА_2 проживала мати ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із своїм співмешканцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На праві приватної спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 належала квартира в АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 22.12.1993, зидане виконкомом Жмеринської міської ради народних депутатів. Після смерті ОСОБА_4 , яка являється матір`ю позивача, відкрилась спадщина, яка складається із 1/2 частки в праві спільної власності квартири АДРЕСА_3 . На вищезазначену спадщину, позивачу 12.11.2025 видано приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Шевченко С.О. свідоцтво про право на спадщину за законом. Також, після смерті ОСОБА_3 , який приходився вітчимом позивачу, відкрилась спадщина, на 1/2 частку в праві спільної власності квартири АДРЕСА_3 . За життя ні мати, ні вітчим позивачу нічого не говорили про те, що ОСОБА_3 заповів 06.04.1994 року на випадок своєї смерті, належну йому всю частину квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Враховуючи, що у позивача не було правових підстав для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , він до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк не звертався. Однак в кінці квітня 2025 року, позивач, який володіє квартирою матері, під час прибирання знайшов серед речей заповіт, яким ОСОБА_3 заповів всю належну йому частину квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , посвідчений Жмеринською міською державною нотаріальною конторою Вінницької області за реєстровим № 1-463. Позивач, ознайомившись із змістом вищезазначеного заповіту виявив, що він посвідчений 06.04.1994 року Жмеринською міською державною нотаріальною конторою Вінницької області за реєстровим № 1-463, однак не зареєстрований у спадковому реєстрі, а тому звернувся 06.05.2025 до Жмеринської державної нотаріальної контори з питанням внесення реєстраційного запису про заповіт до Спадкового реєстру. В свою чергу, Жмеринською державною нотаріальною конторою Вінницької області 06.05.2025 до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію заповіту. Таким чином позивач дізнався про наявність заповіту вітчима, тобто ОСОБА_3 , складеного в його інтересах, і тому звернувся до нотар альної контори. За результатом розгляду поданих ОСОБА_1 документів, Жмеринською державною нотаріальною конторою Вінницької області 04 грудня 2025 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Позивач не був обізнаним про існування заповіту ОСОБА_3 на належну йому всю частину квартири АДРЕСА_3 на ім`я ОСОБА_1 , посвідченого 06.04.1994 року Жмеринською міською державною нотаріальною конторою Вінницької області за реєстровим № 1-463, на момент відкриття спадщини, тому можна зробити висновок про поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини та підставність встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 19.12.2025 року у даній справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 24.03.2026 замінено первісного відповідача - Жмеринську міську раду Вінницької області належним відповідачем ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 27.07.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Рудяк С.В. подав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та задовольнити позов.

Відповідач ОСОБА_2 в поданій заяві просив розглянути справу у його відсутність. Позов визнав та не заперечував проти його задоволення.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що у ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_1 (а.с. 12).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мама позивача ОСОБА_4 (а.с. 13).

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на житло від 22.12.1993 квартира за адресою: АДРЕСА_2 дійсно наледить на праві приватної спільної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Загальна площа квартири становить 41,5 кв.м. (а.с. 14).

Згідно копії свідоцтва про право нас спадщину за законом від 12.11.2025 року спадкоємцем майна ОСОБА_4 є її син ОСОБА_1 . Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з 1/2 частки в праві спільної власності квартири під АДРЕСА_3 , яка належала померлій на підставі Свідоцтва про право власності на житло (а.с. 15).

Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав власником 1/2 спільної часткової власності квартири є ОСОБА_1 (а.с. 16).

Відповідно до копії заповіту від 06.04.1994 року ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження: належну йому всю частину квартиру під номером АДРЕСА_3 заповідає ОСОБА_7 та ОСОБА_1 (а.с. 17).

Відповідно до витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі 06.05.2025 зареєстровано заповіт ОСОБА_3 під №1-463 (а.с. 18).

Відповідно до постанови державного нотаріуса Жмеринської державної нотаріальної контори Вінницької області від 04.12.2025 №1020/02-31 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку квартири, що знаходиться в АДРЕСА_4 , належну ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв`язку з тим, що вчинення такої дії суперечить законові, так як не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (а.с. 21).

Відповідно до копії заяви від 11.04.2016 року ОСОБА_2 прийняв всю спадщину, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_8 (а.с. 41).

З позову вбачається, що позивач не звертався у визначений законом строк до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги за законом.

Інші спадкоємці до нотаріуса не зверталися, заяви про прийняття спадщини, крім позивача, іншими особами подані не були, заповіту не складено.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що передбачено ч.1ст.1270 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Водночас, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Відповідно до ст. 64 Конституції України, ст. ст. 12-1 і 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст. ст. 7 і 34 Закону України «Про нотаріат», Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», 28.02.2022 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова №164 «Про деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану».

З 29.06.2022 року діяли нові зміни щодо строків оформлення спадщини під час воєнного стану. Ці зміни були запроваджені на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 року №719 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату та державної реєстрації в умовах воєнного стану».

Так, п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» передбачено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 (чотири) місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Разом з тим, 25.01.2023 року Верховний Суд у справі № 676/47/21 зробив такий висновок.

Так, основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 4 ЦК України).

Виходячи з виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, в ст. 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (ст. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви які про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1273 ЦК України).

Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (ст. ст. 1270, 1272 ЦК України), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (ч. 2 ст. 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Отже, виходячи із зазначених правових висновків щодо застосування норм права, які відповідно до вимог ч. 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для застосування, позивач ОСОБА_9 , звернувшись 15.05.2023 до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , пропустив шестимісячний строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті батька і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК України).

Більш того, 19.06.2023 року набрав чинності підп. 2 п. 3 постанови КМУ від 09.05.2023 року № 469 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо нотаріату, державної реєстрації та функціонування державних електронних інформаційних ресурсів в умовах воєнного стану», яким виключено п. 3 постанови КМУ від 28.02.2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», якою було встановлено, що протягом строку для прийняття спадщини або відмови від його ухвалення зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на 4 місяці та свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення терміну для прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, зважаючи на введення на території України воєнного стану та ведення бойових дій у країні; у зв`язку із суперечливими положеннями закону щодо перебігу строку для прийняття спадщини, які протягом відведеного для прийняття спадщини періоду часу декілька разів кардинально змінювалися таким чином, що були непередбачуваними для спадкоємиці, суд дійшов висновку, що позивачем наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька і слід визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців і таким достатнім строком є два місяця, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому ст. 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного, керуючись 263-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , PHОКПП НОМЕР_1 додатковий строк тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Жмеринка Вінницької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Суддя