Рішення № 141104392, 20.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року Справа № 915/914/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Миколаївської міської ради, вул.Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001

електронна пошта: kancel@mkrada.gov.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс ЛВП, вул.Айвазовського, 17/2, м.Миколаїв, 54052

про: стягнення 482 530,24 грн.

Миколаївська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №17703/02.02.01-40/02/14/26 від 08.07.2026 (вх.№10374/26 від 17.07.2026) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс ЛВП коштів в сумі 482 530,24 грн. заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею 17 205 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:07:004:0123 за період з 01.01.2023 до 12.06.2024

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 01.01.2023 по 12.06.2024 відповідачем не сплачено орендну плату у розмірі 482 530,24 грн. за користування земельною ділянкою площею 17 205 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:07:004:0123 для обслуговування майнового комплексу за адресою: вул.Айвазовського, 17/2.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст.ст.15-17, 377 Цивільного кодексу України, ст.ст.14, 269, 287 Податкового кодексу України, ст.ст.12, 19, 83, 120, 126, 206 Земельного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 25.08.2026. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

Позивач через систему «Електронний суд» подав заяву б/н від 24.08.2026 (вх.№12624/26 від 25.08.2026) в якій просить суд судове засідання призначене на 25.08.2026 провести за відсутності представника Миколаївської міської ради.

У зв`язку з оголошенням у місті Миколаєві повітряної тривоги, та, відповідно необхідності перебування працівників та відвідувачів суду в укритті підготовче засідання у справі №915/914/26 призначене на 25.08.2026, не відбулось.

Ухвалою суду від 25.08.2026, у відповідності до ст.177 ГПК України продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та повідомлено учасників справи, що підготовче засідання відбудеться 22.09.2026.

Ухвалою суду від 22.09.2026, яку занесено до протоколу судового засідання, у відповідності до ст.177, 182, 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.10.2026.

Позивач подав до суду заяву від 20.10.2026 (вх.№15595/26 від 20.10.2026) в якій просить суд судове засідання призначене на 20.10.2026 провести за відсутності представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином ухвалами суду від 22.07.2026, від 25.08.2026, від 22.09.2026.

Вказані ухвали були надіслані відповідачу за його місцезнаходженням. Надіслані відповідачу поштові відправлення, повернулось до суду з зазначенням причин невручення адресат відсутній.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У відповідності до ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п.10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Судом взято до уваги висновки, викладені Великою палатою Верховного Суду у постанові від 05.09.2024 у справі №990/152/24, відповідно до яких день проставлення у поштовому повідомленні відмітки «про відсутність адресата за вказаним ним місцем проживання (перебування)», може вважатися днем вручення копії ухвали.

У суду відсутня інформація щодо зміни місцезнаходження відповідача, ухвала суду надсилалась судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвали Господарського суду Миколаївської області від від 22.07.2026, від 25.08.2026, від 22.09.2026 були оприлюднені на офіційному вебпорталі судової влади України.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України).

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення не скористався.

Відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, рішенням Миколаївської міської ради №39/59 від 25.04.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю «Люкс ЛВП» передано в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 17205 кв.м. для обслуговування майнового комплексу по вул.Айвазовського, 17/2 (арк..20).

12.06.2014 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Люкс ЛВП (орендар) укладено договір оренди землі №10428 (далі Договір), відповідно до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 25.04.2014 №39/59 передає, а ТОВ «Люкс ЛВП» приймає в оренду земельну ділянку для обслуговування майнового комплексу по вул.Айвазовського, 17/2/Корабельний район/

Відповідно до п.2.1 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 17 205 кв.м., у тому числі: 2783 кв.м. під капітальною забудовою, 35 кв.м.під спорудами, 5167 кв.м. під проїздами, проходами та площадками, 9220 кв.м. під іншими землями (за функціональним призначенням землі промисловості), без права передачі її в суборенду (кадастровий номер 4810136600:07:004:0123).

Згідно п.2.2 Договору, на земельній ділянці знаходиться майновий комплекс, що належить ТОВ «Люкс ЛВП».

У відповідності до п.3.1 Договору, договір діє протягом 10 років з дати його укладення (до 12.06.2024). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це орендодавця за шість місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для укладення договору на новий строк буде відповідне рішення орендодавця.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що за оренду земельної ділянки орендар сплачує орендну плату у грошовій формі.

Відповідно до п.4.2 Договору, розмір орендної плати:

Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки, де:

- нормативно грошова оцінка земельної ділянки складає 2 858 610,75 грн..

Виходячи з цього, розмір річної орендної плати за землю складає 85 758,32 грн.

У відповідності до п.4.3 Договору, розмір нормативно грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та внесення змін на підставі вимог діючого законодавства й інших нормативних документів. Розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього Договору.

Згідно п.4.4 Договору, термін і порядок внесення орендної плати за землю:

- орендна плата за землю вноситься орендарем за період з 25.04.2014 до 01 числа місяця, наступного за тим у якому відбулося укладення договору одноразовим внеском (звітний), а далі щомісячно з розрахунку щомісяця, як 1/12 від розміру річної орендної плати (якщо термін оренди менше місяця, розмір орендної плати встановлюється пропорційно строку користування землею у місяці), протягом 30 днів місяця наступного за звітним.

Відповідно до п.5.1 Договору, земельна ділянка передається в оренду для обслуговування майнового комплексу. Цільове призначення земельної ділянки: J.11.02.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту землеустрою щодо її відведення за актом приймання передачі об`єкта оренди в день укладення цього договору.

У відповідності до п.п.в) п.9.1 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п.п.г) п.9.1 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно вносити орендну плату.

Згідно п.12.3 Договору, дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 12.4 Договору передбачено випадки (підстави) розірвання договору.

У відповідності до п.14.1 Договору цей договір набирає чинності з дати його укладення.

Договір містить підписи та печатки сторін.

Договір зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 12.06.2014 за №10428 (арк..21,22).

Як вбачається з укладеного та підписаного акта приймання-передачі земельної ділянки, 12.06.2014 орендодавець на підставі рішення міської ради від 25.04.2014 №39/59 передав, а орендар у день укладення договору прийняв в оренду земельну ділянку по вул.Айвазовського, 17/2 для обслуговування договору майнового комплексу. Площа земельної ділянки складає 17205 кв.м. Місце розташування земельної ділянки, що передається в оренду, зазначене на плані земельної ділянки, що є невід`ємною частиною договору оренди землі. Уся територія знаходиться у придатному для її використання стані (арк.23).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №462222122 від 29.01.2026 право власності на виробничий цех за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Айвазовського, буд.17/2, зареєстроване за ТОВ Люкс ЛВП (а.с.10,11).

Право власності зареєстроване 12.03.2012 на підставі договору купівлі продажу, 405, 06.03.2012, приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу.

Вказане нерухоме майно розташоване на земельній ділянці площею 1,7205 га (кадастровий номер 4810136600:07:004:0123).

За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 13.02.2026, земельна ділянка з кадастровим номером 4810136600:07:004:0123 розташована в Миколаївській області, м.Миколаїв, вул.Айвазовського, буд.17/2, площа 1,7205 га, на праві власності належить територіальній громаді, Миколаївській міській раді (арк..14).

Позивачем зазначено, що у спірний період фактичним користувачем земельної ділянки загальною площею 17 205 кв.м з кадастровим номером 4810136600:07:004:0123, на якій розташований нежитловий об`єкт нерухомого майна був відповідач, який не сплачував кошти до міського бюджету за користування нею, чим порушив права Миколаївської міської ради як органу місцевого самоврядування та власника земельної ділянки щодо неодержання коштів за час безоплатного використання земельної ділянки.

За розрахунком позивача розмір неодержаного доходу у розмірі орендної плати за період використання земельною ділянкою площею 17 205 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:07:004:0123 для обслуговування майнового комплексу за адресою: м.Миколаїв, вул.Айвазовського, 17/2, у період з 01.01.2023 по 12.06.2024 становить 482 530,24 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Здійснюючи розрахунок, позивачем взято рішення Миколаївської міської ради від 18.06.2015 №48/9 зі змінами від 16.03.2017 №17/3 та від 13.07.2017 №22/3, якими внесені зміни до рішення від 07.07.2011 за № 7/3 "Про встановлення місцевих податків та зборів на території м.Миколаєва" для обслуговування об`єктів нерухомості, у яких здійснюється виробнича діяльність, а також дані нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки по роках відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів щорічної індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до витягу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 09.11.2020 №7422, нормативна грошова оцінка земельної ділянки, площею 17205,00 кв. м. з кадастровим номером 4810136600:07:004:0123 за адресою: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул. Айвазовського, 17/2 складає 8 632 264,65 грн. (арк.31).

Як вбачається з листа Головного управління ДПС у Миколаївській області від 07.02.2025 №1257/5/14-29-04-01-08, за даними інформаційної системи ДПС, згідно податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) ТОВ «Люкс ЛВП» самостійно задекларував річну суму орендної плати за земельну ділянку площею 17205 кв.м.за кадастровим номером 4810136600:07:004:0123 (арк.19).

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист №4617/02.02.01-22/12/3/25 від 24.02.2025 в якому просив у 10-ти денний термін з дня отримання листа повідомити виконком Миколаївської міської ради про вжиті заходи щодо сплати неодержаної орендної плати за період користування земельною ділянкою з 01.01.2023 по 12.06.2024 у розмірі 481 573,84 грн.

Відповідач кошти за користування з 01.01.2023 по 12.06.2024 земельною ділянкою не сплатив, що стало підставою звернення Миколаївської міської ради до суду з позовом про стягнення заборгованості з орендної плати у сумі 482 530,24 грн.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі 482 530,24 грн.

У відповідності до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору оренди землі.

Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля є об`єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Згідно ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

У відповідності до ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Пунктом 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, і платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно зі статтею 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Зі змісту зазначених норм законодавства вбачається, що основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.96 Земельного кодексу України, землекористувач зобов`язаний своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Так, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за земельну ділянку за договором оренди, що є порушенням статей 24, 25 Закону України «Про оренду землі» та статей 288, 289 Податкового кодексу України.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно розрахунку позовних вимог розмір неодержаної орендної плати за використання земельної ділянки ТОВ Люкс ЛВП складає: - за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 складає 327 594,44 грн.; - за період з 01.01.2024 по 12.06.2024 складає 154 935,79 грн. Всього за загальний період з 01.01.2023 по 12.06.2024 позивачем визначено заборгованість у розмірі 482 530,24 грн. (арк..29), які відповідачем не сплачені.

Судом перевірено вказаний розрахунок та встановлено, що він виконаний позивачем вірно.

Факт прострочення відповідачем виконання своїх зобов`язань зі сплати орендних платежів підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовується.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 196, 210, 220, 232 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс ЛВП (вул.Айвазовського, 17/2, м.Миколаїв, 54052, код ЄДРПОУ 35473290) на користь Миколаївської міської ради (вул.Адміральська, 20, м.Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 26565573) заборгованості з орендної плати у розмірі 482 530,24 грн. за користування земельною ділянкою загальною площею 17205 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:07:004:0123 за період з 01.01.2023 до 12.06.2024.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України

Повний текст рішення складено 30.10.2026.

Суддя Н.О. Семенчук