Рішення № 141104265, 20.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 Справа № 914/2186/26

за позовом: Фізичної особи-підприємця Слоквіча Сергія Вікторовича, м. Вінниця

до відповідача: Комунального підприємства "Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування», м. Львів

про стягнення заборгованості

суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Представники:

від позивача: Чеботарь Жанна Сергіївна (в режимі відеоконференції) - представник;

від відповідача: не з"явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області через систему "Електронний суд" представником Фізичної особи-підприємця Слоквіча Сергія Вікторовича, м. Вінниця подано позов до відповідача Комунального підприємства "Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування, м. Львів про стягнення 1 808 019,22грн. заборгованості, з якої: 1 519 830,88грн. -інфляційні втрати та 288 188,34грн. - 3% річних.

У прохальній частині позовної заява представник позивача просить суд зазначити в судовому рішенні про нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 1 622 082,78 грн., починаючи з 10.07.2026 року до виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році; стягнути відповідну суму нарахованих відсотків з Комунального підприємства "Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування" на користь Фізичної особи-підприємця Слоквіча Сергія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) та роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання судового рішення, що у випадку часткової сплати Комунальним підприємством "Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування" (код за ЄДРПОУ 03187714) суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору в розмірі 21 696,23грн., який обраховано із застосуванням коефіцієнту 0,8. Інших судових витрат на час звернення до суду не планує понести у зв"язку з розглядом справи.

Ухвалою суду від 17.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 05.08.2026 року на 10:45 год.

В судовому засіданні 05.08.2026 року судом озвучено присутньому представнику позивача, засідання з яким проводиться в режимі відеоконференції, що від відповідача жодних заяв, клопотань процесуального характеру не надходило, відзиву не поступало, відтак враховуючи думку представника позивача, суд постановив позивачу надати інформацію про стан виконання рішення і суму заборгованості на час подання позову; відкласти підготовче засідання на 10.09.2026 року о 10:30 год. та для представника позивача судове засідання проводити в режимі відеоконференції.

27.08.2026 року представником позивача подано через систему "Електронний суд" заяву за вх.№3982/26, в якій просить суд під час ухвалення рішення у дані справі зобов"язати Комунальне підприємство "Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування" в особі його керівника подати звіт про виконання рішення суду у цій справі та подати його до Господарського суду Львівської області у строк, визначений судом.

07.09.2026 року представником позивача подано через систему "Електронний суд" клопотання за вх.№25200/26 про витребування у Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код за ЄДРПОУ 35009206, 79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, буд. 299, ел. пошта: zvdvs@ukr.net) інформацію про стан виконання рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2020 року у справі №914/2405/19 у межах виконавчого провадження №63181645, а саме: Чи стягнуто з боржника - КП "Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування" (код за ЄДРПОУ 03187714) заборгованість на підставі Наказу Господарського суду Львівської від 17.08.2020 року у справі №914/2405/19 у межах виконавчого провадження №63181645?; Якщо стягнуто, повідомити дату стягнення та суму стягнення грошових коштів з боржника - КП "Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування" (код за ЄДРПОУ 03187714) у межах виконавчого провадження №63181645 та надати відповідні докази. До поданого клопотання представником позивача надано докази самостійного звернення з адвокатським запитом до Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України засобами електронного та поштового зв"язку.

Ухвалою суду від 10.09.2026 року клопотання представника позивача: Фізичної особи-підприємця Слоквіча Сергія Вікторовича за вх.№25200/26 від 07.09.2026 року про витребування доказів задоволити частково. Витребувано в Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код за ЄДРПОУ 35009206, 79040, Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, буд. 299, ел. пошта: zvdvs@ukr.net) інформацію щодо стану виконання рішення господарського суду Львівської області від 12.03.2020 року у справі №914/2405/19 у межах виконавчого провадження №63181645 та відкладено підготовче засідання на 01.10.2026 року о 11:30 год. Для представника позивача судове засідання проводити в режимі відеоконференції.

22.09.2026 року на адресу суду від Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист від 18.09.2026 року №86951, в якому надано інформацію на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою суду від 01.10.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 20.10.2026 року о 14:10 год.

В судове засідання 20.10.2026 року представник позивача явку забезпечив, засідання з яким проводиться в режимі відеоконференції, надав пояснення по суті справи та просить позов задоволити.

В судове засідання 20.10.2026 року відповідач явку представника не забезпечив, був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду до електронного кабінету відповідача 12.10.2026 року та надісланням ухвали суду на юридичну адресу відповідача - 79052, м. Львів, вул. Рудненська, будинок 10.

Процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами. Відповідач своїм процесуальним правом на подачу заяв процесуального характеру не скористався, відзиву на позовну заяву не подав.

Суд перейшов до стадії ухвалення рішення, вступна та резолютивна частина якого оголошена в цьому судовому засіданні.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на час подання цієї позовної заяви Відповідач не сплатив суму основного боргу у розмірі 1 622 082,78грн., а судове рішення у справі №914/2405/19 Відповідачем не виконане, у зв`язку з чим у позивача виникло право на стягнення з боржника інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Оскільки рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2020 року у справі №914/2405/19 встановлено наявність основної заборгованості Відповідача перед Позивачем у розмірі 1 622 082,78 грн., строк оплати якої настав, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1 519 830,88 грн. та 3% річних у сумі 288 188,34 грн. за період з 07.08.2020 року (дня набрання рішенням законної сили у справі №914/2405/19) по 09.07.2026 року включно. Одночасно у прохальній частині позовної заяви позивач просить зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.

Аргументи відповідача.

Відзиву відповідачем не подано, станом на час розгляду справи жодних процесуальних документів від відповідача не надходило. Вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Тому суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Обставини, встановлені судом.

29.07.2016 року між Львівським казенним експериментальним підприємством засобів пересування і протезування (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Слоквічем Сергієм Вікторовичем (постачальник) укладено договір №281, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність замовника товар, який зазначено у специфікації (товар), а замовник прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до договору, товар вказаний у пункті 1.1. договору постачається партіями.

Згідно з договором, кожна партія товару визначається накладною, в якій зазначається найменування товару, кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії та ціна товару кожного найменування.

Договором передбачено, що оплата за отриманий товар здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно виставленого рахунку на товар. Крім того, передбачено, що загальна сума договору визначається як сума всіх видаткових накладних, специфікацій, підписаних сторонами протягом терміну дії даного договору.

Також договором встановлено, що замовник зобов`язаний здійснювати оплату товару постачальнику на підставі виставленого рахунку та накладної на умовах відстрочки платежу на термін до 30 календарних днів з моменту поставки товару. У разі відсутності фінансування видатків, термін відстрочки платежу може бути збільшений аж до моменту наявності реального фінансування видатків.

Відповідно до акту взаєморозрахунків за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р., який підписано директором та головним бухгалтером Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування, а також Фізичною особою-підприємцем Слоквічем С.В., сторони погодили, що початкове сальдо станом на 31.12.2018р. становить 1 723 039,69 грн.

За період з 01.01.2019 по 31.07.2019 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 752 524,36 грн, тоді як відповідач сплатив 853 481,90 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості Відповідача становить 1 622 082,78 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2020 року у справі №914/2405/19 стягнуто з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування (код ЄДРПОУ 03187714) на користь Фізичної особи-підприємця Слоквіча Сергія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 622 082,78 грн. - основного боргу, 13 865,00 грн. - 3% річних, 24 539,22 грн. - судового збору та 7 000,00 грн. - витрат на професійну правову допомогу.

У вищезазначеному рішенні встановлено наявність основної заборгованості відповідача в сумі 1 622 082,78 грн., строк оплати якої настав.

На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2020 року у справі №914/2405/19, 17.08.2020 року видано наказ про стягнення з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування (код ЄДРПОУ 03187714) визначених судом сум грошових коштів, який перебуває на виконанні у Державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Тарабан Олени Олександрівни (ВП№63181645).

22.09.2026 року на адресу суду від Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшов лист від 18.09.2026 року №86951, в якому надано інформацію на виконання вимог ухвали суду. Згідно наданої інформації встановлено, що в ході проведення виконавчих дій з боржника на користь стягувача було стягнуто: кошти у загальному розмірі 22700,35грн., які стягнуто 01.04.2021 року та 03.06.2021 року, відтак залишок боргу по ВП №63181645 становить 1 644 786,65грн.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань назву боржника змінено на Комунальне підприємство "Львівське експериментальне підприємство засобів пересування і протезування".

Позивач стверджує, що станом на час подання цієї позовної заяви відповідач не сплатив суму основного боргу у розмірі 1 622 082,78грн., а судове рішення у справі №914/2405/19 відповідачем не виконане, у зв`язку з чим у позивача виникло право на стягнення з боржника інфляційних втрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

Оскільки рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2020 року у справі №914/2405/19 встановлено наявність основної заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1 622 082,78 грн., строк оплати якої настав, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 1 519 830,88 грн. та 3% річних у сумі 288 188,34 грн. за період з 07.08.2020 року (дня набрання рішенням законної сили у справі №914/2405/19) по 09.07.2026 року включно.

Відтак, за порушення строків виконання основного зобов`язання за договором, позивачем нараховано відповідачу 1 519 830,88 грн. - інфляційних втрат та 288 188,34 грн. - 3% річних.

Норми права та висновки суду.

Предметом доказування є встановлення факту неналежного виконання зобов"язань в частині оплати за поставку товару.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Частина 1 статті 693 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до акту взаєморозрахунків за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р., який підписано директором та головним бухгалтером Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування, а також Фізичною особою-підприємцем Слоквічем С.В., сторони погодили, що початкове сальдо станом на 31.12.2018р. становить 1 723 039,69 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, двосторонній характер договору поставки зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. З укладенням такого договору постачальник бере на себе обов`язок передати у власність покупця товар належної якості і водночас набуває права вимагати його оплати, а покупець зі свого боку набуває права вимагати від постачальника передачі цього товару та зобов`язаний здійснити оплату.

За період з 01.01.2019 по 31.07.2019 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 752 524,36 грн, тоді як відповідач сплатив 853 481,90 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості Відповідача становить 1 622 082,78 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2020 року у справі №914/2405/19 стягнуто з Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування (код ЄДРПОУ 03187714) на користь Фізичної особи-підприємця Слоквіча Сергія Вікторовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1 622 082,78 грн. - основного боргу, 13 865,00 грн. - 3% річних, 24 539,22 грн. - судового збору та 7 000,00 грн. - витрат на професійну правову допомогу.

У вищезазначеному рішенні встановлено наявність основної заборгованості відповідача в сумі 1 622 082,78 грн., строк оплати якої настав.

Судом встановлено, що станом на час подання цієї позовної заяви відповідач не сплатив суму основного боргу у розмірі 1 622 082,78грн., а судове рішення у справі №914/2405/19 відповідачем не виконане.

Оскільки рішенням Господарського суду Львівської області від 12.03.2020 року у справі №914/2405/19 встановлено наявність основної заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 1 622 082,78 грн., строк оплати якої настав, позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати у сумі 1 519 830,88 грн. та 3% річних у сумі 288 188,34 грн. за період з 07.08.2020 року (дня набрання рішенням законної сили у справі №914/2405/19) по 09.07.2026 року включно.

Щодо стягнення інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Дана правова позиція викладена постановою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18.

Суд, перевіривши розрахунки позивача щодо стягнення 1 519 830,88грн. - інфляційних нарахувань, які обраховувались від простроченої суми, яка підлягала сплаті за період з 07.08.2020 року (дня набрання рішенням законної сили у справі №914/2405/19) по 09.07.2026 року включно, прийшов до висновку, що позивачем зазначено правильну суму боргу від якої здійснювалось нарахування інфляційних втрат та період, відтак стягненню з відповідача на користь позивача підлягають інфляційні втрати в сумі 1 519 830,88грн.

Щодо стягнення 3% річних суд зазначає наступне.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної та повної оплати вартості поставленого товару, позивачем нараховано відповідачу 3% річних від простроченої суми, яка підлягала сплаті у сумі 288 188,34 грн. за період з 07.08.2020 року (дня набрання рішенням законної сили у справі №914/2405/19) по 09.07.2026 року включно.

Cплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, здійснивши перевірку нарахування позивачем 3% річних, з врахуванням ч. 5 ст. 253 ЦК України, дійшов висновку, що позивачем зазначено правильний період прострочення грошового зобо`язання та сума від якої нараховувались 3% річних. Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3 % річних в сумі 288 188,34 грн.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а стягненню підлягає заборгованість у сумі 1 519 830,88грн. - інфляційних втрат, 288 188,34грн. - 3% річних .

У прохальній частині позовної заяви позивач просить зазначити в рішенні суду про нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 1 622 082,78 грн., починаючи з 10.07.2026 року до виконання рішення суду за такою формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

Відповідно до частини десятої статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

В частинах одинадцятій та дванадцятій статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Таким чином, у даному випадку суд має право зобов`язати орган (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання рішення суду.

Нарахування 3% річних необхідно здійснювати за наступною формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, 3% річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році.

У випадку часткової сплати боржником суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості. Можливість нарахування 3% річних до моменту повного виконання рішення суду (судового наказу) підтверджується висновками Верховного суду у справах № 203/1330/20 та № 916/922/19.

27.08.2026 року представником позивача подано через систему "Електронний суд" заяву за вх.№3982/26, в якій просить суд під час ухвалення рішення у даній справі зобов"язати Комунальне підприємство "Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування" в особі його керівника подати звіт про виконання рішення суду у цій справі та подати його до Господарського суду Львівської області у строк, визначений судом.

У рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зауважив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Основний Закон не лише декларує обов`язковість рішень, але й чітко визначає механізми забезпечення цього принципу. Частина друга статті 129-1 Конституції України встановлює: «Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд».

Таким чином, контроль за виконанням рішень є прямою конституційною функцією суду, яка є самостійною та невід`ємною від процесу здійснення правосуддя.

Судовий контроль є самостійним процесуальним механізмом, що реалізує контрольну функцію суду. Його мета полягає не в примусовому стягненні майна чи коштів, а в отриманні судом достовірної інформації про стан виконання рішення, з`ясуванні причин його невиконання та стимулюванні боржника до добровільного виконання своїх зобов`язань. Зобов`язання подати звіт - це процесуальний обов`язок боржника перед судом, а не перед виконавцем.

Суд, встановлюючи судовий контроль, не втручається в компетенцію державного виконавця і не вчиняє жодних дій, які б підпадали під законодавчий мораторій. Він реалізує власні, притаманні лише судовій владі, контрольні повноваження, що випливають безпосередньо з Конституції України.

Відповідно до ч. 5 ст. 345-1 ГПК України, якщо відповідачем є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб`єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд під час ухвалення рішення суду за письмовою заявою позивача може зобов`язати такого відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання такого рішення незалежно від характеру спору. Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду. Такий звіт розглядається за правилами статей 345-3 і 345-4 цього Кодексу.

Відтак, зобов`язання подати звіт розглядається в порядку та строки, визначені за правилами статей 345-3 і 345-4 ГПК України суд, після набрання рішенням в даній справі законної сили.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 21 696,23грн., який обраховано із застосуванням коефіцієнту 0,8, що підтверджується платіжною інструкцією №1493 від 13 липня 2026 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 21 696,23грн.

Керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 76 - 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Львівське експерементальне підприємство засобів пересування і протезування» (79052, м. Львів, вул. Рудненська, будинок 10, код ЄДРПОУ 03187714) на користь Фізичної особи-підприємця Слоквіча Сергія Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 1 519 830,88грн. - інфляційних втрат, 288 188,34грн. - 3% річних та 21 696,23грн. судового збору.

Органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду від 20.10.2026 року у справі №914/2186/26 здійснювати нарахування трьох процентів річних на суму непогашеної заборгованості з 10.07.2026 року до моменту виконання цього рішення в частині стягнення 1 622 082,78грн. простроченого основного боргу за наступною формулою: С х 3 х Д : К : 100, де:

С - сума простроченого основного боргу;

Д - кількість днів прострочення;

К - кількість днів у році, в якому наявне прострочення заборгованості з основного боргу.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2026р.

Суддя Коссак С.М.