Рішення № 141104264, 30.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 Справа № 914/2862/26

Господарський суд Львівської області у складі судді Зоряни Горецької, розглянувши в поряду спрощеного провадження без виклику сторін справу

за позовом Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄМК Один»»

про стягнення 9 000,00 грн збитків

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Комунального підприємства «Адміністративно технічне управління» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄМК Один» про стягнення 9 000,00 грн заборгованості.

Ухвалою від 09.09.2026 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом і від них не надходило жодних заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотань про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін, дослідивши наявні у справі докази та викладені в позовній заяві пояснення, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позивач просить стягнути з Відповідача витрати пов`язані з демонтажем тимчасової споруди в розмірі 9 000,00 грн.

Позиція відповідача

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, контррозрахунку позовних вимог не надав, належним чином повідомлений про розгляд справи.

ОБСТАВНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ З МАТЕРІАЛІВ СПРАВИ

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄМК ОДИН» встановив тимчасову споруду на вул. І. Франка, 66 в м. Львові та здійснював підприємницьку діяльність без документів, а саме: договору на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд, паспорта прив`язки тимчасових споруд, окрім того відповідач не включений в Комплексну схему розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності на території м. Львова.

20.03.2026 виконавчим комітетом Львівської міської ради було прийнято рішення № 229 «Про демонтаж тимчасових споруд у м. Львові» (надалі - Рішення), яким рекомендовано відповідачу демонтувати тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності на вул. І. Франка, 66.

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради супровідним листом №31-вих-47638 від 07.04.2026 надіслала відповідачу рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 20.03.2026 № 229 «Про демонтаж тимчасових споруд у м. Львові» для ознайомлення та відповідного реагування.

Відповідно до п. 3 вказаного рішення, у разі нездійснення демонтажу у добровільному порядку, комунальне підприємство Адміністративно-технічне управління визначено уповноваженою особою, спільно з Галицькою районною адміністрацією на виконання демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на вул. І. Франка, 66.

На виконання рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №229 від 20.03.2026, Позивач 13.05.2026 здійснив демонтаж тимчасової споруди розміщеної на вул. І. Франка, 66, що підтверджується актами проведення демонтажу тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності від 13.05.2026 та фото (до та після) із залученням підрядника ТОВ «МЕТРУМ ГРУП», уклавши договір на виконання робіт №10/8 від 13.05.2026.

Додатком до Договору № 10/8 від 13.05.2026 передбачена плата за демонтаж тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності та доставка ТС на майданчик тимчасового зберігання в розмірі 1500,00. за кв. м. з ПДВ.

Таким чином за виконання демонтажних робіт виконаних ТОВ «МЕТРУМ ГРУП» Позивач просить стягнути з Відповідача 9 000,00 грн (5,0 кв. м * 1500,00 грн. = 7500,00 грн. + 20% = 9 000,00 грн), що підтверджується рахунком на оплату №92 від 13.05.2026 та актом надання послуг №31 від 13.05.2026.

З метою досудового врегулювання спору 10.06.2026 на адресу Відповідача рекомендованою кореспонденцією скеровувався лист-вимога №2410-вих-84252 про відшкодування на загальну суму 9 000,00 грн. - витрат понесених Позивачем у зв`язку з демонтажем тимчасової споруди.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до п. 8 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з п. 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України, визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч.3 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціальнокультурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.

Розміщення тимчасових споруд здійснюється відповідно до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва, та житлово-комунального господарства України №244 від 21.10.2011 та ухвали Львівської міської ради № 6107 від 26.12.2019 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» (далі Ухвала).

Відповідно до пунктів 1 та 4 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

Ухвалою Львівської міської ради № 5766 від 19.12.2024 «Про затвердження Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади» передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи підприємці у сфері благоустрою на території Львівської міської територіальної громади зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їхні частини), що перебувають у їхній власності, користуванні або на умовах договору з балансоутримувачем.

Відповідно до п.5.3.2. Ухвали підприємства, установи, організації, фізичні особи зобов`язані відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Відповідно до пункту 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Щодо застосування ПДВ при визначенні розміру понесених витрат, то у листі ДФС України від 28.10.2016 № 23363/6/99-99-15-03-02-15 зазначено, що якщо кошти надходять до платника податків в рахунок оплати вартості поставлених таким платником товарів/послуг, в тому числі, які постачаються в рамках виконання програми благоустрою міста чи інших подібних програм, які для цілей оподаткування ПДВ є об`єктом оподаткування, то на дату зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку платник зобов`язаний визначити податкові зобов`язання, виходячи з вартості таких товарів/послуг.

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника ПДВ № 100266158, яке було додано до позовної заяви.

Податок на додану вартість (далі - ПДВ) це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Відповідно до статті 193 Податкового кодексу України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 20 ЗУ «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до підпункту «б» п. 14.1.185 ст. 185 Податкового кодексу України з метою оподаткування постачанням послуг, зокрема, є постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку.

Згідно ст. 37.2. Податкового кодексу України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони митної справи пов`язує сплату ним податку.

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з ПДВ за операцією з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку. б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Статтею 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів. До складу договірної вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних та нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/ послуг.

У разі надходження коштів на рахунок Позивача, КП «Адміністративно-технічне управління» буде змушене сплатити ПДВ у бюджет.

Оплата комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» суми витрат за демонтаж тимчасової споруди на вул. І. Франка, 66, в м. Львові в розмірі 7500,00, підтверджується копією платіжної інструкції № 4131 від 19.05.2026.

Отже, загальна вартість витрат понесених КП «Адміністративно-технічне управління» у зв`язку з демонтажем та доставкою на майданчик тимчасового зберігання демонтованої тимчасової споруди розміщеної в м. Львові, яка належить ТзОВ «ЄМК ОДИН» становить 9000,00 грн з ПДВ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Станом на момент ухвалення рішення у даній справі докази, відшкодування Відповідачем витрат Позивача у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 9 000,00 грн витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем тимчасової споруди є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи, не спростовані Відповідачем, а тому підлягають до задоволення в даному розмірі.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 43, 46, 74, 75, 76, 77, 78, 79, 86, 120, 122, 123, 129, ч. 9 ст. 165, ч.2 ст. 178, ч. 1 ст. 202, п. 1 ч. 3 ст. 202, ст.ст. 236-241, 242, 252, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЄМК ОДИН» (79057, м. Львів, вул. Коновальця Є., буд. 103, кім. 407, ідентифікаційний код 45224507) на користь позивача: Комунального підприємства "Адміністративно- технічне управління" (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 6/7; ідентифікаційний код 13804591) 9 000,00 грн витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем тимчасової споруди та 2 662,40 грн понесених витрат на сплату судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Горецька З.В.