Рішення № 141104256, 30.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2026 Справа № 914/1340/26

За заявою: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс», м. Чернівці,

про: ухвалення додаткового рішення

у справі №914/1340/26

за позовом: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс», м. Чернівці,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп-М», с. Пісочна Миколаївського р-ну Львівської обл.,

про: стягнення 135 596,97 грн.

Суддя І.КОЗАК

Без виклику сторін.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.06.2026 у справі №914/1340/26 первісні позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп-М» на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» 112 516,45 грн основного боргу, 17 395,35 грн пені, 3992,80 грн інфляційних втрат, 1692,37 грн 3% річних та 2662,4 грн судового збору.

На адресу Господарського суду Львівської області 30.06.2026 надійшла заява від Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» про ухвалення додаткового рішення (вх.№3058/26).

Ухвалою суду від 30.06.2026 заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, розгляд заяви ухвалено здійснити без виклику сторін справи.

Через систему Електронний суд, 06.07.2026 відповідачем подано відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.№19064/26).

Ухвалою суду від 31.07.2026 зупинено розгляд заяви ДП«Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1340/26 до розгляду Західним апеляційним господарським судом апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп-М» на рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2026 та повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп-М» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 29.06.2026 у справі №914/1340/26 залишено без змін.

Ухвалою суду від 23.10.2026 поновлено розгляд заяви Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1340/26, розгляд заяви ухвалено здійснити без виклику сторін справи.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві було заявлено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 17 000 грн, які він поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До правової (правничої) допомоги належать надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.

Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підтвердження факту надання правничої допомоги та понесення позивачем витрат на професійну правову допомогу адвоката в сумі 13 320 грн ним надано:

- Договір про надання правничих послуг (допомоги) № 153-2026.01.07-2-3 від 07.01.2026;

- Додаток №1 до Договору (Калькуляцію);

- Витяг з акту №05 приймання-передачі наданих послуг від 31.06.2026;

- Рахунок-фактуру №05/2026 від 31.05.2026;

- Платіжну інструкцію №38764 від 10.06.2026 на суму270 312,75 грн;

- Ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВХ №1125796 від 06.05.2026.

Так, Договір про надання правничих послуг (допомоги) від 07 січня 2026 року, укладений між Адвокатським об`єднанням «Сергійчук та партнери» та Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України». В Додатку 1 до Договору Сторони погодили, що вартість однієї години роботи адвоката складає 1665 грн.

Відповідно до п. 2.4. Договору обсяг послуг може змінюватися залежно від потреб Замовника та відображається у дорученнях і актах приймання-передачі наданих послуг. При цьому загальна вартість наданих Послуг не повинна перевищувати ціну Договору.

Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунковий період надання послуг 1 календарний місяць (проміжок часу з 1 до 30 (31) числа кожного місяця (28 чи 29 число у лютому).

Відповідно до п. 3.3. Договору вартість послуг визначається у Калькуляції з урахуванням обсягу наданих послуг за розрахунковий період.

Як вбачається з Витягу з акту №05 приймання-передачі наданих послуг від 31.06.2026 підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Львівської області щодо стягнення з ТОВ «ГРІН ГРУП-М» заборгованості за Договором № UEEX-11240-22 від 02.06.2025 року та штрафних санкцій, зайняла 8 годин роботи адвоката, вартість наданої послуги складає 13 320 грн, а загальна сума акту складала 270 312,75 грн.

Адвокатським об`єднанням «Сергійчук та партнери» було виставлено рахунок- фактуру № 05/2026 від 31 травня 2026 року на вказану суму (загальну суму Акту). Позивач сплатив вказану суму, що підтверджується платіжною інструкцією № 38764 від 10 червня 2026 року

Оцінюючи зазначені докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем доведено розмір витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс у зв`язку з розглядом даної справи.

В силу приписів ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України, сторона може заявити клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу в разі неспівмірності відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач заперечив проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення із підстав наведених у відзиві на заяву (вх.№19064/26 від 06.07.2026). Вказує, що заявник не надав належного детального опису виконаних адвокатом робіт. До заяви додано лише витяг з акту приймання-передачі послуг, в якому зазначено одну позицію: "06.05.2026 року - підготовка та подання позовної заяви..." При цьому вказано лише загальний час - 8 годин та загальну суму - 13 320 грн. Разом із тим позивач не надав: повний акт приймання-передачі; деталізований погодинний розрахунок; інформацію про перелік виконаних дій; відомості щодо часу, витраченого на кожну окрему процесуальну дію. Більше того, у самій заяві позивач зазначає, що повний акт суду не подає, мотивуючи це тим, що він містить інформацію щодо інших справ. (можливо надати витяг з нього, який не буде містити інформації по інших справах). Фактично суд позбавлений можливості перевірити: які саме роботи були виконані; чи виконувались вони саме у межах даної справи; чи дійсно на їх виконання було витрачено 8 годин.

За таких обставин вимоги статті 126 ГПК України щодо подання детального опису виконаних робіт виконані не були. Більше того, зазначена сума не відповідає критерію співмірност ,їх розмір не відповідає вимогам частини четвертої статті 126 ГПК України. При визначенні розміру витрат суд повинен враховувати: складність справи; обсяг виконаних робіт; час, витрачений адвокатом; значення спору. Дана справа не була складною. З матеріалів справи вбачається, що: справа розглядалась у спрощеному позовному провадженні; розгляд здійснювався без виклику сторін; жодного судового засідання не проводилось; адвокат позивача участі у судових засіданнях не брав; не подавались будь-які додаткові пояснення чи процесуальні документи; не призначались експертизи; не допитувались свідки; предметом спору було звичайне стягнення заборгованості за договором. Таким чином фактично єдиною процесуальною дією адвоката було складання позовної заяви. Заявлені адвокатом 8 годин є явно завищеними. Заявник просить компенсувати 8 годин роботи адвоката виключно за підготовку позовної заяви. Разом з тим сама справа не містила: складних правових питань; значного обсягу доказів; складних розрахунків; необхідності аналізу великої кількості судової практики.

Позовна заява ґрунтувалася на: одному договорі; товарно-транспортних накладних; рахунках; розрахунку пені та інших санкцій. Крім того, позивач є державним спеціалізованим підприємством, яке систематично звертається до господарських судів із аналогічними позовами про стягнення заборгованості. Отже, підготовка позову у даній справі не вимагала витрат часу, зазначених у заяві.

З наведених підстав просить суд, у задоволенні заяви представника ДП «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2022 року №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), пункт 7.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №911/3312/21 (провадження № 12-43гс22))

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим у частині п`ятій статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (пункт 112 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/ бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат (пункт 115 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 126 ГПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (пункт 119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (пункт 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року №922/1964/21 (провадження №12-14гс22)).

Висновки, аналогічні відображеним, раніше були викладені і в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Щодо заперечень відповідача то суд наголошує на тому, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). В свою чергу, поданих відповідачем відзив не є, за своїм змістом, клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки відповідач просить суд не зменшити понесені позивачем витрати, а відмовити у їх стягненні повністю.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Твердження відповідача щодо непідтвердженості позивачем понесення витрат на підготовку адвокатом позовної заяви у розмірі 13 320 грн, суд відхиляє, оскільки із наданого позивачем витягу з акту приймання-передачі наданих послуг №05 від 31.06.2026 вбачається виконання робіт адвокатом із підготовки позовної заяви 8 годин, що за розрахунком складає 13 320 грн. Відповідач, зазначивши про завищення витрат адвоката на підготовку позовної заяви, що зайняло 8 годин, не обґрунтував та не надав належних доказів реально затраченого часу адвокатом на підготовку позовної заяви, у тому числі розрахунків, які свідчили би про необґрунтованість чи неправильність розрахунку витрат.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав ні для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу позивача ні для відмови у їх стягненні. Подібних за змістом висновків щодо відмови в задоволенні клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 02.12.2021 у справі №922/3649/20.

Таким чином, заява ДП «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» про ухвалення додаткового рішення в розмірі 13 320 грн підлягає до задоволення повністю.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 233, 236-240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» про ухвалення додаткового рішення задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Груп-М» (адреса: 81640, Львівська обл., Миколаївський р-н, село Пісочна, вулиця Заболотна, будинок 43; ідентифікаційний код: 42625657) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Подільський лісовий офіс» (адреса 58009, Чернівецький р-н, Чернівецька обл., місто Чернівці, вулиця Руська, будинок 203а; ідентифікаційний код: 45495765) 13 320 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Козак І.Б.