Рішення № 141104050, 02.11.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2026 р. м. Київ Справа № 911/2548/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Симедіка Уа" (м. Київ)

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Володарське" (Київська обл., Вишгородський р-н, с. Левковичі)

про стягнення 183 043,15 грн,

Суддя Іванов А.В.

Секретар судового засідання Стадник А.Ю.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Симедіка Уа" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Володарське" про стягнення 183 043,15 грн заборгованості за Договором поставки № 509 від 08.07.2024, з яких: 120 814,00 грн основного боргу, 9 168,80 грн - інфляційних втрат, 37 310,00 грн - пені, 3 668,95 грн - 3% річних та 12 081,40 грн 10% штрафу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк і спосіб усунення недоліків.

03.09.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Копія означеної ухвали від 04.09.2026, відповідачем отримана 04.09.2026 в його електронному кабінеті отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи №911/2548/26, однак правом на подачу письмового відзиву не скористався, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заперечень проти позову або доказів погашення заявленої суми боргу до суду не надходило.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Симедіка Уа" (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Володарське" (Покупець) укладено Договір поставки № 509 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язується поставити/передати ветеринарні препарати і засоби захисту тварин (Товар), на умовах і в порядку, передбачених даним Договором, в кількості та якості, згідно супровідних документів, які є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити даний товар в строк, передбачений даним Договором.

Найменування, ціна та кількість товару, який поставляється відповідно до умов п. 1.2 цього Договору, вказуються у видаткових накладних, що мають силу Специфікацій до даного Договору у розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та є невід`ємною частиною даного Договору.

Пунктом 1.3. Договору сторони встановили , що загальна вартість даного Договору визначається вартістю товару, поставленого протягом дії цього Договору згідно з видаткових накладних.

Згідно з п. 4.5 Договору Сторони не здійснюють поставку Товару без укладання письмового Договору. Якщо поставка Товару здійснювалась до моменту укладання письмового договору то умови даного Договору застосовуються до таких відносин Сторін по поставці Товару які виникли до його укладання.

Пунктом 4.6 Договору обумовлено, що у видаткових накладних може не зазначатись як підстава відпуску даний Договір, але якщо поставка Товару відбулася в період дії даного Договору - вона відбувається виключно на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата за придбаний Товар здійснюється в наступному порядку: 100% вартості товару сплачується Покупцем протягом 30 календарних днів з моменту передачі товару (дати оформлення видаткової накладної) незалежно від того, реалізував (використав) Покупець товар чи ні.

Згідно з п. 5.2 Договору, розрахунки за придбаний товар здійснюються Покупцем у безготівковій формі у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника за цінами, що вказуються Постачальником у видаткових накладних.

Згідно з п. 5.4 Договору незалежно від того, що Покупець зазначив в призначенні платежу, грошові кошти зараховуються як оплата за найдавнішу по строкам неоплачену партію Товару (видаткову накладну).

Пунктом 8.2. Договору, встановлено, що він набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2024 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Пунктом 8.3 Договору його дію пролонговано на п`ять календарних років.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив Покупцю товар на загальну суму 202 785,24 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: № 16962 від 25.06.2025 на суму 154 971,00 грн, № 23474 від 27.08.2025 на суму 38 251,39 грн, № 25505 від 16.09.2025 на суму 9 562,85 грн.

Проте, відповідач за поставлений товар розрахувався частково - на загальну суму 81 971,00 грн.

Таким чином, за наданими суду доказами розмір заборгованості відповідача на час розгляду справи становить 120 814,00 грн.

25.03.2026 позивач направив відповідачу претензію вих. № 03/07 про сплату боргу, яка була вручена відповідачу 26.03.2026, проте залишена без відповіді та задоволення.

Доказів сплати цієї заборгованості чи відсутності у відповідача обов`язку з її сплати сторонами суду не надано.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки відповідачем зобов`язання зі сплати позивачу грошових коштів належним чином в обумовлений сторонами строк не виконано, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача також 37 310,00 грн пені, 12 081,40 грн штрафу у розмірі 10%, 9 168,80 грн інфляційних втрат та 3 668,95 грн 3% річних.

Пунктом 7.1 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати Покупець сплачує Постачальнику 0,3% від суми неоплаченного Товару за користування чужими коштами за кожний день прострочення. У випадку прострочення оплати понад 30 календарних днів Покупець зобов`язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 10% від суми боргу.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки сум пені, інфляційних втрат, 3% річних та 10% штрафу, суд встановив їх арифметичну вірність.

Крім суми заборгованості позивач, просив зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування процентів у розмірі 3% річних на суму боргу до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за час прострочення.

За змістом ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування ч. 10 ст. 238 ГПК України сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач позбавиться необхідності повторно звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих процентів, за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Згідно з ч. ч. 11, 12 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в цій частині та зазначити у резолютивній частині рішення про нарахування органом (особою), який буде здійснювати примусове виконання рішення, 3 % річних на основний борг за Договором поставки № 509 від 08.07.2024 у розмірі 120 814,00 грн, починаючи з 30.07.2026 до моменту повної оплати основного боргу за цим правочином, з урахуванням приписів законодавства України.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Володарске" (07052, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Левковичі; ідентифікаційний код 30053769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Симедіка Уа" (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд.7; ідентифікаційний код 31032231) 120 814 (сто двадцять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн 00 коп. заборгованості, 9 168 (дев`ять тисяч сто шістдесят вісім) грн 80 коп. інфляційних втрат, 37 310 (тридцять сім тисяч триста десять) грн 00 коп. пені, 3 668 (три тисячі шістсот шістдесят вісім) грн 95 коп. 3% річних, 12 081 (дванадцять тисяч вісімдесят одну) грн 40 коп. 10% штрафу та 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

3. Органу (особі), який здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду Київської області від 02.11.2026 в справі №911/2548/26, в порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 3 % річних на суму основного боргу в розмірі 120 814,00 грн, починаючи з 30.07.2026 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 % річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Володарске" (07052, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Левковичі; ідентифікаційний код 30053769) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Симедіка Уа" (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, буд.7; ідентифікаційний код 31032231).

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Суддя А.В. Іванов