Ухвала суду № 141104025, 02.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

м. Київ

02.11.2026Справа № 910/31233/15Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянув заяву

про розподіл витрат на правову допомогу за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України Яблонської Дарії Вікторівни у виконавчому провадженні НОМЕР_1

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс"

до Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про стягнення 35 144,29 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

Суть та рух справи:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (відповідач) 35144,29 грн заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва № 258 від 03.05.2012 щодо сплати орендних платежів, у зв`язку із чим, позивачем заявлено про стягнення з відповідача 35144,29 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 у справі №910/31233/15 позов задоволено повністю. Стягнуто з Науково-виробничого підприємства "Діагностика-Сервіс ЛТД" у формі товариства з обмеженою відповідальністю на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" заборгованість у розмірі 35144,29 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн.

19.02.2016 на виконання вищевказаного рішення суду було видано відповідний наказ.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2021, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про заміну сторони у справі та заміну сторони у виконавчому провадженні її правонаступником задоволено, замінено сторону (позивача) у справі № 910/31233/15 - Акціонерне товариство "К.ЕНЕРГО" на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС", замінено сторону (стягувача) по справі № 910/31233/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2021 визнано протиправними дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 53597296 щодо примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 19.02.2016 року в справі № 910/31233/15, які полягають у винесенні постанови Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.06.2017 року про повернення наказу Господарського суду міста Києва від 19.02.2016 року у справі № 910/31233/15 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та скасовано постанову Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 23.06.2017 року про повернення наказу господарського суду міста Києва від 19.02.2016 року в справі №910/31233/15 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2022 у справі №910/31233/15 відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального Міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 визнано за період із 08 грудня 2021 року по 23 лютого 2022 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року, котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження"; та зобов`язано державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2024 скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 - задоволено. Визнано за період із 10 серпня 2022 року по 28 червня 2024 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження". Зобов`язано державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва по справі №910/31233/15 від 19 лютого 2016 року із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу призначено на 12.09.2024.

Додатковою ухвалою від 12.09.2024, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2024, Господарський суд міста Києва частково задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/31233/15; стягнути з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Постановою від 18.12.2024 Північний апеляційний господарський суд задовольнив заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про прийняття додаткового рішення у справі №910/31233/15; стягнув з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" 6400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

07.01.2025 Господарський суд міста Києва на виконання додаткової ухвали від 12.09.2024 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 видав відповідні накази.

04.09.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла скарга від 03.09.2026 на бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України Яблонської Дарії Вікторівни у виконавчому провадженні НОМЕР_1.

Ухвалою від 16.09.2026 Господарський суд міста Києва прийняв до розгляду скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України Яблонської Дарії Вікторівни у виконавчому провадженні НОМЕР_1, розгляд скарги призначив на 24.09.2026 та задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія НІКО-ТАЙС" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (долучене до скарги на бездіяльність державного виконавця).

Ухвалою від 24.09.2026 Господарський суд міста Києва задовольнив скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України Яблонської Дарії Вікторівни у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2016 року по справі №910/31233/15; визнав за період із 16 серпня 2024 року по 02 вересня 2026 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України Яблонської Дарії Вікторівни у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2016 року по справі №910/31233/15, котра виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2016 року по справі №910/31233/15 із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження"; зобов`язав державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України Яблонської Дарії Вікторівни або іншу посадову особу Голосіївського ВДВС у місті Києві Київського МРУ Міністерства Юстиції України усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2016 року по справі №910/31233/15 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

02.10.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" надійшла заява про покладення на Голосіївський ВДВС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу та додаткові пояснення.

Ухвалою від 13.10.2026 Господарський суд міста Києва прийняв до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл витрат на правову допомогу у справі №910/31233/15, розгляд заяви постановив здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними матеріалами та встановив Голосіївському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України строк для надання до суду заперечень на заяву про розподіл витрат на правову допомогу до 19.10.2026.

Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у встановлений ухвалою від 13.10.2026 строк заперечень на заяву про ухвалення додаткового рішення до суду не подав.

Позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс".

У заяві про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" просить покласти на Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України понесені ним витрати на правову допомогу у зв`язку з поданням скарги на бездіяльність державного виконавця у розмірі 9500,00 грн.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат до матеріалів справи долучено: копію договору №07-08-2026/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.08.2026, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.10.2026.

Відповідно до п.1.1. договору №07-08-2026/4 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 07.08.2026 адвокат Грищенко Олександр Миколайович зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, НВП "ДІАГНОСТИКА-СЕРВІС ЛТД" у формі ТОВ та Голосіївським ВДВС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України, котрі виникли у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2016 року по справі №910/31233/15, надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Голосіївським ВДВС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України, направлених на примусове виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2016 року по справі №910/31233/15 та стягнення із Боржника безспірного розміру грошових коштів, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та/або бездіяльність державного виконавця Голосіївського ВДВС у місті Києві Київського МРУ Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні НОМЕР_1 щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 19 лютого 2016 року по справі №910/31233/15, при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.

Згідно із п.3.1 договору сторони погодили, що вартість виконання передбачених договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 1900,00 грн. При цьому сторонами враховано як середній розмір вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, котрі пропонуються радами адвокатів відповідного регіону. Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця становить, зокрема:

- побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонам та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи - із розрахунку 1900,00 грн за 1 годину.

Відповідно до п.3.2 договору замовник повинен здійснити сплату грошових коштів наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами розгляду справи №910/31233/15 за скаргою замовника на дії та/або бездіяльність державного виконавця.

Згідно із актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 01.10.2026 загальна вартість виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) становить 9500,00 грн.

Обставини, встановлені судом. Норми права, які застосував суд, ухвалюючи додаткове рішення. Оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2022 у справі № 913/869/14 зазначив, що під час розгляду скарги на дії (бездіяльність) органу державної виконавчої служби при вирішенні питання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу підлягають застосуванню положення статей 123, 126, 344 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Статтею 344 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою (такий правовий висновок викладено в пункті 6.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

За приписами ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката не подав.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 травня 2026 року у справі №911/969/24 вказала, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19, додаткова постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі № 914/2355/21).

Поряд з цим Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові зауважила, що розподіл витрат на правову допомогу підлягає здійсненню з урахуванням як норм статті 126 ГПК України, так і загальних правил розподілу судових витрат, визначених у статті 129 ГПК України та з урахуванням заперечень щодо неспівмірності таких витрат.

Водночас суд зазначає, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 звернула увагу, що положення частини п`ятої статті 129 ГПК України надають суду право при вирішенні питання саме про розподіл судових витрат, у тому числі з власної ініціативи, не покладати всі заявлені витрати на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, якщо такі витрати не відповідають критеріям обґрунтованості, пропорційності та розумності.

Аналогічно Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначила, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, не є безумовно обов`язковими для суду в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, оскільки суд повинен оцінити, чи були відповідні витрати необхідними та чи є їх розмір розумним.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, вирішуючи питання саме щодо витрат на професійну правничу допомогу ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", зауважив, що практика звернення цього товариства зі скаргами на бездіяльність органів державної виконавчої служби із подальшим заявленням вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу має системний характер, а документи, які подаються заявником у таких справах, значною мірою містять аналогічні правові позиції, нормативне обґрунтування та посилання на судову практику.

При цьому Верховний Суд наголосив, що метою відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є компенсація необхідних витрат особи на захист її порушеного права, однак таке відшкодування не може перетворюватися на спосіб надмірного збагачення сторони або фактично бути додатковим джерелом її доходу.

Так, постановою Верховного Суду від 11.07.2025 у справі №16/528 залишено без змін судові рішення, якими за заявою ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з оскарженням бездіяльності органу ДВС із заявлених 8000,00 грн було стягнуто 800,00 грн. Верховний Суд погодився з оцінкою судами характеру послуг, типовості відповідної правової роботи та необхідності застосування критеріїв реальності, необхідності і розумності витрат.

Суд також зазначає, що позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, станом на час розгляду цієї заяви про розподіл витрат на правову допомогу є актуальною, сталою та відступів від неї не було (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.01.2024 у справі №902/113/23, від 13.08.2026 у справі №5015/2060/11).

Натомість постанови Верховного Суду, зокрема, від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, від 24.10.2022 у справі №910/4277/21, на які посилається ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс", прийняті за інших фактичних обставин та правовідносини у зазначених справах не є подібними зі справою №910/31233/15 щодо питання про стягнення витрат на правову допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом враховано, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126, 129 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у додатковій постанові від 15.06.2026 у справі №910/10196/25 Верховний Суд вкотре зазначив, що при визначенні суми витрат, яка підлягає відшкодуванню іншою стороною, суд має виходити з критеріїв їх реальності, необхідності, розумності та пропорційності, а зобов`язання сторони перед власним адвокатом не визначає автоматично розмір компенсації, що має бути покладений на процесуального опонента.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, нормами процесуального законодавства передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Враховуючи вище наведене, дослідивши надані заявником докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу у зв`язку зі розглядом скарги на бездіяльність органу державної виконавчої служби, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним.

Так, обсяг правничої допомоги фактично включав: підготовку тексту скарги; надання консультації з правових питань; аналіз і дослідження документів виконавчого провадження; дослідження майнового стану боржника; аналіз судової практики.

У той же час аналіз змісту поданої скарги вказує на те, те, що вона не містить складних правових висновків чи нових фактичних обставин, які би потребували проведення додаткового правового аналізу або значних часових витрат адвоката. Суд зазначає, що в межах цієї справи ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" неодноразово зверталось до суду зі скаргами на бездіяльність державного виконавця щодо виконання наказу у справі № 910/31233/15. Подані скарги здебільшого містять цитування норм права та правові позиції Верховного Суду, та відтворюють зміст одна одної, що вказує про необґрунтованість витрачання 5 годин часу на складення скарги. Послуги з приводу дослідження майнового стану (включені скаржником до правничої допомоги) боржника не були відображені у скарзі.

Отже, підготовка скарги не вимагала від представника ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" виконання значного обсягу нової аналітичної роботи, оскільки правова позиція учасника справи вже була сформована.

Також необхідно врахувати викладений в постановах від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, від 11.01.2024 у справі № 902/113/23, від 13.08.2026 у справі №5015/2060/11 висновок Верховного Суду про те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Таким чином, розмір заявлених ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" витрат на правову допомогу є істотно завищеним, не відповідає критеріям дійсності, розумності, співмірності та необхідності.

Ураховуючи положення статей 86, 123, 126, 129 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката в зв`язку з розглядом скарги (9500,00 грн) не є співмірним із незначною складністю цієї справи та обсягом фактично виконаної адвокатом роботи, не відповідає критеріям реальності, розумності, співрозмірності та справедливості, як наслідок, наразі наявні підстави для часткового задоволення заяви стягувача про ухвалення додаткового рішення, а саме шляхом стягнення з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом скарги на бездіяльність державного виконавця.

З огляду на викладені вище висновки суду щодо розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про покладення на Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме у розмірі 4500,00 грн.

Керуючись ст.126, 129, 130, 232-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" про розподіл витрат на правову допомогу у справі № 910/31233/15 задовольнити частково.

2. Стягнути з Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (03127, місто Київ, вулиця Здановської Юлії, будинок 22/15; ідентифікаційний код: 34999976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, оф. 315; ідентифікаційний код: 38039872) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 4500,00 грн.

3. В іншій частині заяви відмовити.

4. Додаткова ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової ухвали складено: 02.11.2026.

Суддя С.О. Турчин