Рішення № 141104020, 22.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2026Справа № 910/4486/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., при секретарі судового засідання Батій О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс»

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрола»

2) ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача 1) Міністерство фінансів України

2) Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»

про солідарне стягнення 46 288 929,10 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: Гуйван Т.П.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Акціонерне товариство «Банк Альянс» (далі - АТ «Банк Альянс», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрола» (далі - ТОВ «Агрола», відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач-2) про солідарне стягнення заборгованості в сумі 46 288 929,10 грн за кредитним договором № 21-104/ЮК/5-7-9 від 30.04.2021 та договором поруки № 21-104/ЮК/5-7-9/П від 30.04.2021.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення позичальником - ТОВ «Агрола» (відповідачем-1) зобов`язань щодо повного та своєчасного повернення коштів за кредитним договором, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість. Також позивач вказує, що обов`язок повернути зазначену заборгованість виник і у поручителя (фізичної особи) - ОСОБА_1 (відповідача-2) в силу договору поруки, яким забезпечувалося виконання грошового зобов`язання за кредитним договором. Крім того виконання зобов`язання з повернення кредиту відповідачами забезпечувалося договором № 13010-05/267 від 31.12.2020 про надання гарантії на портфельній основі, укладеним між Мінфіном та АТ «Банк Альянс», за яким АТ «Укрексімбанк» сплатив банку кошти в рахунок погашення частини кредитної заборгованості відповідачів.

У позові АТ «Банк Альянс» просить солідарно стягнути з ТОВ «Агрола» та ОСОБА_1 заборгованість за кредитом в сумі 15 000 000,00 грн, заборгованість за зворотною вимогою, сплаченою по гарантії в сумі 15 000 000,00 грн, та заборгованість за процентами в сумі 16 288 929,10 грн, що разом складає 46 288 929,10 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам наданий строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2026 до розгляду справи були залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерство фінансів України (далі - Мінфін, третя особа-1) та Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк», далі - третя особа-2).

Відповідачі-1, 2 у строк, визначений судом, відзивів на позов не надали, їх позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідачі не скористались наданим їм правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзивів відповідачів.

Третя особа-1 (Мінфін) надала свої пояснення по суті спору, в яких вказала про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, тому просила задовольнити їх у повному обсязі.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 06.08.2026, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідачі-1, 2 до суду не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення або про розгляд справи без їх участі не подали.

Представник третьої особи-1 у судове засідання не з`явився, просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи-2 у судовому засіданні надав пояснення по суті спору, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників, що не прибули до судового засідання, на підставі положень ч. 3 ст. 202 ГПК України, відповідно до яких суд розглядає справу за відсутності учасника справи у разі його неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Отже, розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 30.04.2021 між АТ «Банк Альянс» (кредитор, банк) та ТОВ «Агрола» (позичальник) був укладений договір про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 21-104/ЮК/5-7-9 (далі - кредитний договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит в загальній сумі 30 000 000,00 грн, що надається на умовах відновлювальної кредитної лінії з терміном користування кредитним коштами до 30.10.2024 (включно), а позичальник зобов`язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути кредит у порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1 кредитного договору в редакції договору про внесення змін та доповнень № 2 від 30.10.2023).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору (в редакції договору про внесення змін та доповнень № 1 від 31.08.2022) кінцевим терміном повернення заборгованості за цим кредитом є дати, зазначені відповідно в п. 1.1 цього договору, а також: 7-й календарний день з дня направлення кредитором позичальнику листа-повідомлення (вимоги) або інший строк, що вказаний у такому листі-повідомленні про дострокове погашення заборгованості (п. 1.2.1); 7-й календарний день з дня направлення кредитором позичальнику листа-повідомлення про необхідність зміни процентної ставки (п. 1.2.2).

Згідно з п. 1.7 кредитного договору в межах строків кредитування, визначених п. 1.1 цього договору з урахуванням встановленого графіку(ів) погашення за цим договором (у випадку його/їх встановлення), позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами: з дати укладення цього договору та при дотриманні позичальником умов Програми/Порядку цього договору - у розмірі 3% річних (компенсаційна процентна ставка). Розмір компенсаційної процентної ставки переглядається та встановлюється банком відповідно до умов Порядку/Програми - у разі недотримання позичальником умов Програми/Порядку та/або умов цього договору, а також у випадках, передбачених цим договором, з дати укладення цього договору - у розмірі, який станом на дату укладення цього договору складає 13,11% річних (базова процентна ставка). Розмір базової процентної ставки переглядається та встановляється банком кожного календарного кварталу згідно з процедурою, визначеною в розділі 4 цього договору та відповідно до умов Програми/Порядку (п. 1.7.1).

30.10.2023 договором про внесення змін та доповнень № 2 до кредитного договору сторони внесли зміни до п. 1.7 та визначили, що за користування кредитними коштами позичальник сплачує проценти в розмірі та в порядку, визначеному цим договором. В межах строку кредитування, визначеного п. 1.1 цього договору з урахуванням встановленого графіку зниження ліміту кредитування за цим договором (у випадку його встановлення), позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами: з дати укладення цього договору та при дотриманні позичальником умов Програми/Порядку, цього договору - у розмірі 3% річних (компенсаційна процентна ставка), з можливістю перегляду на умовах даного договору та/або Програми/Порядку. Розмір компенсаційної процентної ставки переглядається та встановлюється банком згідно з процедурою, визначеною в розділі 5 цього договору відповідно до умов Порядку/Програми; з дати укладення цього договору та у разі недотримання позичальником умов Програми/Порядку та/або умов цього договору, а також у випадках, передбачених цим договором, - у розмірі, який станом на дату укладення цього договору складає 23,02% річних (базова процентна ставка). Розмір базової процентної ставки переглядається та встановляється банком та сплачується позичальником на умовах встановлених договором та відповідно до умов Програми/Порядку (п. 1.7.1).

Пунктом 3.1 кредитного договору передбачено, що кредитор надає позичальнику кредит однією сумою або окремими частинами (транші) на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Кредит (транш) не може бути наданий в день, що згідно з цим договором визначається як кінцевий термін повернення заборгованості.

Відповідно до п. 3.3 кредитного договору днем (моментом) надання кредиту/траншу вважається день перерахування кредитних коштів на рахунок, вказаний у довідці AT «Банк Альянс» про залишок заборгованості за кредитом. Таку заявку на отримання кредиту із зазначенням суми та цільового використання позичальник повинен надати кредитору не пізніше, ніж за 3 банківських дня до бажаної дати отримання кредиту.

Згідно з п. 3.5 кредитного договору погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку зниження ліміту кредитування та не пізніше кінцевого терміну повернення заборгованості, а якщо графік зниження ліміту кредитування не встановлений - в кінцевий термін повернення заборгованості, шляхом перерахування позичальником грошових коштів на рахунок, зазначений в п. 1.5 договору. Якщо останній день для сплати платежу за кредитом/траншем (в т.ч. чергового) припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то сплата такого платежу здійснюється в перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки для обліку простроченої заборгованості.

Згідно з п. 9.1 кредитного договору цей договір набирає чинності з дати його укладання та діє до повного виконання позичальником прийнятих на себе зобов`язань за договором, в тому числі з повного погашення позичальником заборгованості за кредитом, процентами, комісіями, неустойками, іншими платежами/сумами, що підлягають сплаті позичальником на користь кредитора за цим договором.

Відповідно до ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов кредитного договору банк перерахував позичальнику кредитні кошти на загальну суму 30 000 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку відповідача-1 (ТОВ «Агрола»).

Проте відповідач-1 неналежним чином виконав умови вказаного договору, у зв`язку з чим 30.07.2024 банк повідомив позичальника про наявність заборгованості листом-вимогою про дострокове повернення кредиту та вимагав впродовж 7 календарних днів з дня надсилання цього листа достроково погасити всю заборгованість за кредитним договором.

Відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять, як і доказів погашення відповідачем-1 кредитної заборгованості.

Відтак судом встановлено, що у відповідача-1 (ТОВ «Агрола») утворилася заборгованість з повернення тіла кредиту в сумі 30 000 000,00 грн.

Також позивач нарахував відповідачу-1 проценти в сумі 16 288 929,10 грн за користування кредитними коштами у період з 30.04.2021 по 31.03.2026 (як передбачено первісними умовами договору - за ставкою 13,11 % та зі змінами - за ставкою 23,02%).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1056 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з п. 3.7 кредитного договору проценти нараховуються у валюті кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році на суму щоденного залишку фактичної заборгованості за кредитом. Проценти нараховуються щомісячно в останній робочий день поточного місяця за період з дати видачі кредиту по останній календарний день поточного місяця включно, а в подальшому з першого числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно, та в день остаточного погашення заборгованості за кредитом. Проценти нараховуються з моменту видачі кредиту до дати фактичного повернення кредиту у розмірі, визначеному даним договором.

Відповідно до п. 3.8 кредитного договору у разі прострочення повернення заборгованості за кредитом, проценти нараховуються також на суму простроченої заборгованості за кредитом за весь період прострочення до моменту її повного погашення.

Пунктом 3.9 кредитного договору визначено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 1-го по 5-те число місяця, наступного за звітним, в день, що є кінцевим терміном повернення заборгованості та /або у день остаточного повернення кредитних коштів, на рахунок, зазначений у п.1.5 цього договору. Якщо дата сплати процентів за користування кредитом згідно з цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в перший банківський день після вихідного або святкового дня. У випадку порушення позичальником встановлених цим пунктом строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів вважається простроченою. У разі наявності простроченої заборгованості за кредитом, проценти, які будуть нараховуватися за такою заборгованістю, будуть вважатися простроченими в день їх нарахування і віднесені на відповідні рахунки простроченої заборгованості. Проценти, нараховані за останній період користування кредитом, сплачуються одночасно з погашенням кредиту.

Відповідно до п. 1.7.2 кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строк (прострочена заборгованість), відповідно до п. 1.1 цього договору та з врахуванням графіку(ів) погашення кредиту за цим договором (у випадку його встановлення) та/або відповідно до умов дострокового погашення кредиту встановлених внаслідок застосування банком вимоги дострокового повного або часткового виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, та/або за невиконання позичальником умов даного договору, процентна користування кредитними коштами встановлюється в наступному розмірі: базової процентної ставки, збільшеної на 5 процентних пунктів, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла базова процентна ставка; ринкової процентної ставки, збільшеної на 5 процентних пунктів, у випадку, якщо на момент виникнення підстави застосування підвищеної ставки діяла ринкова процентна ставка. Підвищена процентна ставка нараховується починаючи з дня виникнення такого порушення та закінчуючи днем погашення простроченої суми кредиту (день погашення простроченої суми кредиту не враховується). Такий розмір процентної ставки є іншим розміром процентів (ст. 625 ЦК України), що встановлений цим договором, в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання по поверненню кредиту та/або його частини (в т.ч. після настання кінцевого терміну повернення заборгованості відповідно до п. 1.2 договору), який узгоджений сторонами.

Судом вже встановлено, що строк повернення кредиту за кредитним договором сторонами був визначений до 30.10.2024, водночас, оскільки відповідач-1 порушив умови кредитного договору, неналежно сплативши проценти за користування кредитними коштами, банк 30.07.2024 направив позичальнику вимогу про дострокове повернення кредиту та процентів за ним протягом 7 календарних днів з дня надсилання вимоги, тобто строк надання кредиту закінчився 06.08.2024 (включно).

Поняття «користування кредитом» є окремим випадком «користування чужими коштами». Термін «користування чужими коштами» Велика Палата Верховного Суду розтлумачила в постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (пункти 34, 35, 37 відповідно).

Термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини другої статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу частини другої статті 1057 цього Кодексу.

Отже «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.

У другому випадку наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (у якій вирішено виключну правову проблему щодо порядку застосування ч. 2 ст. 625 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України у разі нарахування процентів за користування банківським кредитом) наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Таким чином, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст. 625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання. Тобто проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч. 2 ст. 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

У постанові Верховного Суду у справі № 908/3188/24 від 19.10.2026 також зроблено висновок про те, що за правомірне користування кредитними коштами (в межах строку дії кредитного договору) стягуються проценти на підставі частини першої статті 1048 ЦК України, а за неправомірне користування кредитними коштами (поза межами строку дії кредитного договору) - на підставі положень частини другої статті 625 ЦК України.

Із матеріалів справи вбачається, що банк нарахував позичальнику проценти за користування кредитними коштами за період 30.04.2021 до 06.08.2024 (строк повернення кредиту) за ставкою 13,11% на підставі ст. 1048, а після 06.08.2024 до 31.03.2026 на підставі ст. 625 ГПК України за ставкою 23,02%, які за своєю правовою природою вважаються мірою відповідальності за ст. 625 ЦК України. Загальний розмір заборгованості за відсотками, заявленої позивачем, становить 16 288 929,10 грн.

Разом з тим слід зазначити, що відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином нарахування банком таких відсотків на прострочену заборгованість в період дії правового режиму воєнного стану з 07.08.2024 по 31.03.2026 підставі положень частини другої статті 625 ЦК України є неправомірним, оскільки вони є мірою відповідальності, від якої відповідач звільнений в силу прямої вказівки закону.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17.09.2025 у справі № 905/1197/24 та у постанові від 19.10.2026 у справі № 908/3188/24, зазначивши про те, що нарахування відсотків річних після закінчення строку кредитування є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно з частиною другою статті 625 ЦК України і таке нарахування суперечить вимогам пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

На підставі викладеного сума процентів за користування кредитними коштами у період з 30.04.2021 по 06.08.2024, яка підлягає стягненню з позичальника, буде складати 5 807 598,64 грн, виходячи з розрахунку банку та умов кредитного договору.

Таким чином решта суми заборгованості по процентах за користування кредитом в розмірі 10 481 330, 46 грн (16 288 929,10 - 5 807 598,64) стягненню не підлягає.

Також судом встановлено, що для забезпечення виконання позичальником кредитного договору між АТ «Банк Альянс» та ТОВ «Агрола», а також ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки № 21-104/ЮК/5-7-9/П від 30.04.2021 (далі - договір поруки), згідно з яким поручитель поручається перед банком за виконання позичальником зобов`язань за договором № 21-104/ЮК/5-7-9 про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 30.04.2021, включаючи всі зміни та доповнення до нього (в т.ч., але не виключно й ті, що збільшують розмір основного зобов`язання), які будуть укладені в майбутньому між банком та позичальником (п. 1 договору поруки).

За змістом п. 2 договору поруки (в редакції договору про внесення змін від 30.10.2023) порукою забезпечуються наступні зобов`язання позичальника, що випливають з кредитного договору: повернути отримані на умовах відновлювальної кредитної лінії кредитні кошти в розмірі 30 000 000,00 грн в порядку та на умовах, передбачених кредитним договором, у строки (погашення кредиту здійснюється не пізніше 30.10.2024 (включно), в т.ч. з урахуванням випадків дострокового погашення), передбачені кредитним договором (п. 2.1); щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, інші проценти, як це передбачено кредитним договором.

Відповідно до п. 4 договору поруки за виконання зобов`язань за кредитним договором поручитель та позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники.

Пунктом 5 договору поруки визначено, що поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів та витрат, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків. Наступним сторони домовилися, що у разі збільшення або зменшення обсягу зобов`язань позичальника за кредитним договором (в тому числі зміни розміру суми кредиту, строків виконання зобов`язань за кредитним договором, тощо), обсяг поруки згідно умов цього договору без додаткового повідомлення поручителя та укладання додаткового договору до цього договору збільшується або зменшується відповідно до обсягу забезпеченого порукою основного зобов`язання таким чином, щоб поручитель відповідав перед банком за виконання позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором в повному обсязі.

Згідно з п. 7 договору поруки у випадку невиконання позичальником будь-якого зобов`язання, передбаченого кредитним договором (в т.ч. хоча б одноразового порушення в порядку повернення кредиту, хоча б одноразової прострочки сплати процентів тощо) банк направляє поручителю відповідну вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання (- ь) шляхом направлення листа (вимоги) за допомогою програмного комплексу "Клієнт-Банк" (або іншого програмного комплексу, до якого поручитель підключений банком) та/або рекомендованою чи кур`єрською поштою на адресу поручителя, що зазначена в реквізитах цього договору або шляхом особистого вручення поручителю з відміткою про отримання. Сума грошових коштів, що буде зазначена у вимозі банку, може бути відмінною (збільшеною або зменшеною) від суми заборгованості позичальника за кредитним договором, що підлягає задоволенню (виконанню), на момент фактичного погашення такої заборгованості за кредитним договором поручителем.

Відповідно до п. 8 договору поруки поручитель зобов`язаний виконати зобов`язання (в т.ч. про дострокове погашення заборгованості), як солідарний боржник, протягом 5 календарних днів з дати відправлення (надсилання) банком поручителю вимоги або з дати отримання поручителем вимоги банка, в залежності від того, яка із зазначених дат настала раніше. Датою отримання поручителем вимоги банка, направленої рекомендованою чи кур`єрською поштою, є дата її особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача на повідомленні про вручення такої поштової кореспонденції. У разі повернення вимоги (листа) на адресу банку з іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресату за вказаною адресою, відмова адресата від одержання та інше), датою отримання поручителем вимоги банка є дата відправлення такого повідомлення.

Цей договір вступає в дію з дати його укладання, за умови його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за кредитним договором (п. 14 договору поруки).

Матеріали справи свідчать, що 30.07.2024, у зв`язку з порушенням кредитного зобов`язання позичальником, банк направив поручителю (відповідачу-2) лист-вимогу № 31.1/4008 про дострокове повернення кредиту протягом 7 календарних днів, однак, відповіді на зазначену вимогу матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов`язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов`язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Таким чином при солідарному обов`язку кредиторові надається право за своїм розсудом вимагати виконання зобов`язання в повному обсязі або частково від усіх боржників разом або від кожного окремо. Пред`явивши вимогу до одного із солідарних боржників і не одержавши задоволення, кредитор має право пред`явити вимогу до іншого солідарного боржника.

Також за змістом статей 1054, 1050, 559 ЦК України у разі, якщо кредитор за кредитним договором, у якому згідно із його умовами позичальник зобов`язаний щомісячно повертати кредит рівними частинами відповідно до умов кредитного договору, щомісяця сплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також сплатити неустойку (пеню, штраф) за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування ним, змінив строк виконання основного зобов`язання (дострокове виконання основного зобов`язання), направивши повідомлення (вимогу) про дострокове повернення кредиту, при цьому договорами поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, то відповідний строк для пред`явлення вимоги як до боржника, так і поручителів обчислюється з наступного дня, зазначеного кредитором у повідомленні (вимозі) про дострокове повернення кредиту як дата дострокового добровільного повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів, або після закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення.

З урахуванням наведених приписів закону та умов договору поруки суд доходить висновку, що в даному випадку обидва відповідачі мають відповідати перед позивачем за невиконання кредитних зобов`язань як солідарні боржники, починаючи з наступного дня після закінчення терміну, визначеного кредитором у повідомленні (вимозі) для його дострокового добровільного повернення.

Водночас судом встановлено, що обов`язку зі сплати кредитної заборгованості ні позичальник, ні поручитель, після 06.08.2024 не виконали.

Отже вимогу банку про солідарне стягнення кредитної заборгованості з позичальника та поручителя суд вважає правомірною та обґрунтованою.

Крім того судом встановлено, що 31.12.2020 на виконання Порядку надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році, затвердженого постановою КМУ від 25.11.2020 № 1151, між Міністерством фінансів України (гарант) та банком (бенефіціар) був договір про надання державної гарантії на портфельній основі № 13010-05/267, відповідно до умов якого гарант в межах ліміту гарантії надає на користь бенефіціара безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання принципалами частини своїх зобов`язань перед бенефіціаром за кредитними договорами, включеними до портфеля (п. 2.1 договору про надання гарантії).

Агентом за договором про надання гарантії є АТ «Укрексімбанк», якому гарант відповідно до Порядку доручив надавати послуги, визначені цим договором та агентською угодою (п. 1.1 договору про надання гарантії).

Відповідно до п. 5.1 договору про надання гарантії у разі настання гарантійного випадку бенефіціар направляє гаранту вимогу, а агенту - копію вимоги разом з інформацією щодо сум, що належать до сплати гарантом, та підтверджувальними документами (лист із зазначенням переліку кредитів, за якими виникла прострочена заборгованість), не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому виник гарантійний випадок.

Згідно з п. 5.5 договору про надання гарантії гарант на підставі вимог, отриманих від бенефіціара, з урахуванням інформації агента щодо перевірки вимог сплачує на рахунок бенефіціара суму сплати за гарантією (ССГ) згідно з вимогою раз на місяць (але не пізніше 30 календарних днів після отримання відповідної вимоги) за умови одночасного дотримання таких вимог: гарант отримав вимогу, яка подана відповідно до умов цього договору; на момент отримання вимоги не закінчився строк дії гарантії; загальна сума всіх виплачених бенефіціару ССГ, з урахуванням ССГ , що підлягає виплаті згідно з вимогою, не перевищує ліміту гарантії; гарант отримав підтвердження від агента, що сума, зазначена у вимозі є ССГ, що підлягає виплаті за гарантією згідно з умовами цього договору; здійснення гарантом виплати згідно з вимогою не суперечить вимогам законодавства на момент здійснення такої виплати.

У свою чергу, відповідно до п. 13.1 кредитного договору, банку-кредитору (позивачу) була надана безвідклична гарантія Міністерством фінансів України з метою гарантування виконання позичальником частини своїх грошових зобов`язань за цим договором.

Згідно з п. 13.2 кредитного договору в разі настання гарантійного випадку банк надсилає гаранту відповідне повідомлення з вимогою сплатити кошти за гарантією, а агенту - копію на суму такої виплати. Банк повідомляє позичальника про надіслання вимоги гаранту протягом 2-х банківських днів з дати такого надсилання.

Пунктом 13.3 кредитного договору визначено, що після здійснення гарантом сплати суми за гарантією, у позичальника виникає заборгованість перед бюджетом на суму здійсненої гарантом виплати та банк, для погашення такої заборгованості, у найкоротші строки застосовує визначені цим договором та чинним законодавством інструменти врегулювання заборгованості (в т.ч. за рахунок реалізації предмета/тів забезпечення).

Відповідно до п. 13.6 кредитного договору підписанням цього договору позичальник визнає та підтверджує, що: банк-кредитор має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета/тів забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом (п. 13.6.1); він обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком кредитором із сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією. При цьому позичальник підтверджує, що ознайомлений з порядком надання гарантій, йому відомі, повністю зрозумілі всі його умови, в т.ч. умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього (п. 13.6.2).

Також згідно з п. 11 договору поруки поручитель підтверджує, що він ознайомлений з умовами кредитного договору (у т.ч. про розмір та строки виконання зобов`язань за кредитним договором) та підписанням цього договору підтверджує свою згоду на забезпечення порукою виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором зі всіма можливими змінами та доповненнями до нього, включаючи також ті, що можуть бути укладені в майбутньому. Обізнаний та згодний з тим, що кредитний договір укладено з наданням державної гарантії для часткового забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитом, наданим банком позичальнику. У зв`язку з цим кредитний договір та цей договір діють з урахуванням особливостей, визначених Порядком надання державних гарантій на потрфельній основі у 2020 році, затвердженим постановою КМУ № 1151 від 25.11.2020; кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника/поручителя простроченої заборгованості, спрямовуються, зокрема, в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених гарантом суми сплати за гарантією (в сумі, пропорційній ставці гарантії за таким проблемним кредитом, але не більше загальної суми всіх сум сплати за гарантією, яка сплачена за таким проблемним кредитом) та пені, нарахованої відповідно до Порядку та умов кредитного договору; банк має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань позичальника/поручителя із сплати пені, нарахованої відповідно до Порядку та умов кредитного договору.

Матеріали справи свідчать, що 30.12.2025 на адресу Мінфіну (гаранта) та AT «Укрексімбанк» (агента) банком була надіслана вимога на сплату за договором про надання гарантії у зв`язку із настанням гарантійного випадку за кредитним договором та проханням перерахувати суму сплати за гарантією в сумі 15 000 000,00 грн.

10.02.2026 гарантом на рахунок банка перераховано суму сплати за гарантією в розмірі 15 000 000,00 грн, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку позивача.

09.03.2026 банк надіслав на адресу позичальника лист-повідомлення № 21.6.1/2635 про те, що гарантом в особі Мінфіну на користь АТ «Банк Альянс» була здійснена сплата за вказаною гарантією в сумі 15 000 000,00 грн, а отже, з цієї дати у позичальника виникла заборгованість перед бюджетом України на суму здійсненої гарантом виплати в розмірі 15 000 000,00 грн.

Отже, виходячи з умов договору гарантії та враховуючи належне виконання Міністерством фінансів України своїх зобов`язань за державними гарантіями шляхом перерахування відповідних коштів кредитору в рахунок погашення кредитної заборгованості, позивач набув право на зворотне стягнення такої суми.

Відтак з урахуванням гарантійних виплат у відповідачів утворилась заборгованість за кредитним договором перед державним бюджетом у сумі 15 000 000,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Перевіривши розрахунок позивача щодо наявної у відповідачів-1, 2 заборгованості, суд встановив, що з ТОВ «Агрола» та ОСОБА_1 на користь АТ «Банк Альянс» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту в сумі 15 000 000,00 грн, заборгованість за зворотною вимогою зі сплаченої гарантії в сумі 15 000 000,00 грн та заборгованість за процентами в сумі 5 807 598,64 грн.

За таких обставин позовні вимоги АТ «Банк Альянс» підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236- 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Альянс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрола», ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Міністерства фінансів України, Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про солідарне стягнення 46 288 929,10 грн задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрола» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 118, офіс 409, ідентифікаційний код 42151363) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50, ідентифікаційний код 14360506) заборгованість за кредитом у сумі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) грн 00 коп., заборгованість за зворотною вимогою за сплаченою гарантією в сумі 15 000 000 (п`ятнадцять мільйонів) 00 коп., заборгованість за процентами в сумі 5 807 598 (п`ять мільйонів вісімсот сім тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) грн 64 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 429 691 (чотириста двадцять дев`ять тисяч шістсот дев`яносто одна) грн 18 коп.

У решті вимог - відмовити.

Скорочене рішення оголошене в судовому засіданні 22 жовтня 2026 року.

Повне рішення складене 2 листопада 2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного рішення.

Суддя Головіна К. І.