Рішення № 141104001, 02.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.11.2026Справа № 910/7508/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУМЕН"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 162 941 755,56 грн.,

Без виклику (повідомлення) представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКУМЕН" (далі - позивач, Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач, Компанія) 162 941 755,56 грн. заборгованості за поставлену у період з квітня 2026 року по травень 2026 року балансуючу електричну енергію за договором від 12.12.2025 року № 2740-04109.

Слід зазначити, що у позовній заяві Товариство також навело попередній (орієнтовний) розмір понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі в сумі 64 862,00 грн., а також вказало, що докази на підтвердження такого розміру будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою від 22.06.2026 року господарський суд міста Києва залишив означену позовну заяву без руху з одночасним встановленням Товариству строку та способу усунення її недоліків.

23.06.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 23.06.2026 року про усунення недоліків позовної заяви.

Враховуючи наведені обставини, ухвалою від 30.06.2026 року господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/7508/26, вирішив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 29.07.2026 року.

16.07.2026 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Компанії від 15.07.2026 року на позовну заяву, в якому остання заперечила проти задоволення вимог позивача. Крім того, у цій заяві по суті справи відповідач звернув увагу на неспівмірність заявленої до стягнення орієнтовної суми витрат на професійну правничу допомогу критеріям, визначеним частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Отже, заявлена позивачем орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 64 862,00 грн., на переконання Компанії, явно суперечить наведеним критеріям пропорційності, співмірності і розумності розміру витрат, з огляду на конкретні обставини даної справи, а відтак не підлягає стягненню.

17.07.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь позивача від 17.07.2026 року на відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 29.07.2026 року господарський суд міста Києва встановив відповідачу процесуальний строк на подання заперечень до 05.08.2026 року, продовжив строк проведення підготовчого провадження у справі № 910/7508/26 на 30 днів, а також постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.09.2026 року.

06.08.2026 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Компанії від 05.08.2026 року № 01/48658.

Ухвалою від 09.09.2026 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження у справі № 910/7508/26 та призначив її до судового розгляду по суті на 30.09.2026 року.

Разом із тим, судове засідання у вказаній справі, призначене на 30.09.2026 року, не відбулося, у зв`язку із оголошенням у місті Києві повітряної тривоги.

Ухвалою від 30.09.2026 року господарський суд міста Києва призначив судове засідання у справі № 910/7508/26 на 21.10.2026 року.

Рішенням від 21.10.2026 року в справі № 910/7508/26 господарський суд міста Києва задовольнив вимоги Товариства та стягнув з Компанії на користь позивача 162 941 755,56 грн. основного боргу та 931 840,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

23.10.2026 року через систему "Електронний суд" надійшла заява позивача від 23.10.2026 року, в якій останній просив суд ухвалити додаткове рішення про стягнення з Компанії на користь Товариства витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/7508/26 у розмірі 64 862,00 грн. До цієї заяви Товариство долучило копію укладеного між ним та адвокатом Савченко Ольгою В`ячеславівною договору надання правничої допомоги від 03.03.2026 року № 1051 разом із Завданням № 2 до нього, а також акт приймання-передачі наданих послуг від 21.10.2026 року № 2 до вищенаведеного правочину на загальну суму 64 862,00 грн.

Відповідно до приписів статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу

Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Положеннями частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведені приписи, суд дійшов висновку про розгляд заяви позивача про відшкодування витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі № 910/7508/26 без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/7508/26, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено вище, у позовній заяві Товариство навело розрахунок попереднього (орієнтовного) розміру понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі в сумі 64 862,00 грн., а в заяві від 23.10.2026 року просило суд стягнути з Компанії на його користь означену суму витрат на оплату послуг адвоката.

На підтвердження розміру таких витрат позивач долучив до матеріалів справи копію укладеного 03.03.2026 року між ним (клієнт) та адвокатом Савченко Ольгою В`ячеславівною (Адвокат) договору надання правничої допомоги № 1051 (далі - Договір), за умовами якого Адвокат зобов`язався відповідно до завдання клієнта надати правничу допомогу клієнту, а останній - прийняти та оплатити надану правничу допомогу.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору у випадку необхідності отримання правничої допомоги клієнт надсилає на електронну пошту виконавця (olga@altelaw.com) завдання щодо надання правничої допомоги. Адвокат зобов`язаний підтвердити отримання завдання та погодити його виконання. Разом із підтвердженням клієнту надсилається перелік необхідних для виконання завдання даних, інформації, документації, тощо. Погоджене сторонами завдання є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з пунктом 3.2 Договору за результатами надання правничої допомоги Адвокат надає клієнту Акт приймання-передачі наданих послуг, в якому фіксуються найменування послуг по правничій допомозі, кількість годин, витрачених на надання правничої допомоги, тощо.

За умовами пункту 4.1 означеного правочину гонорар за надання правничої допомоги за цим Договором визначається сторонами в кожному окремому завданні.

У Завданні від 15.06.2026 року № 2 до Договору його сторони погодили надання Адвокатом послуг з підготовки позовної заяви до Компанії про стягнення боргу (за період квітень-травень 2026 року) за договором про участь у балансуючому ринку, процесуальне ведення справи, участь в засіданнях, отримання рішення суду.

Строк надання правничої допомоги - протягом строку розгляду справи у суді першої інстанції.

Вимоги - ведення справи має вестись з поданням всіх процесуальних документів, що необхідні для об`єктивного розгляду справи, захисту клієнта.

Вартість надання правничої допомоги - 64 862,00 грн.

Порядок оплати передбачає здійснення передплати в розмірі 51 890,00 грн. протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дати погодження цього завдання, а також 12 972,00 грн. - протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати погодження цього завдання.

У підписаному між Адвокатом та клієнтом акті приймання-передачі наданих послуг від 21.10.2026 року № 2 до Договору сторони цього правочину зафіксували, що Адвокат в межах справи № 910/7508/26 належним чином надав послуги в суді першої інстанції з підготовки та подання до господарського суду міста Києва позовної заяви до Компанії про стягнення за договором про участь у балансуючому ринку, а також відповіді на відзив у цій справі загальною тривалістю 8 годин та загальною вартістю 64 862,00 грн.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року в справі № 910/906/18.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Однак, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони у разі наявності її заперечень щодо співрозмірності заявленої суми компенсації має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, суд взяв до уваги викладені у відзиві на позовну заяву заперечення Компанії з посиланням на неспівмірність заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу критеріям, визначеним частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також врахував, що надані Товариством документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, розумної необхідності таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі № 910/2170/18.

Так, у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 року, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009 року, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 року, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 року також зауважено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір є розумним та обґрунтованим.

Відтак, при вирішенні питання про розподіл судових витрат на оплату професійної правничої допомоги в даній справі судом також враховано вищенаведені приписи.

Відповідно до частини 1 статті 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Зважаючи на вищенаведені обставини, з урахуванням предмету та підстав позову в даній справі, які є типовими у правовідносинах з Компанією, встановлених судом їх фактичних обставин, оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності справи, беручи до уваги те, що заявлена позивачем до стягнення сума судових витрат на правову допомогу, на переконання суду, не повністю відповідає критеріям розумності, необхідності та неминучості, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співрозмірним є стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 32 431,00 грн. (що складає 50 % від заявленої до стягнення суми таких витрат).

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУМЕН" від 23.10.2026 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/7508/26 задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; код ЄДРПОУ 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУМЕН" (04070, місто Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 25, Б, 201; код ЄДРПОУ 44710419) 32 431 (тридцять дві тисячі чотириста тридцять одну) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУМЕН" від 23.10.2026 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/7508/26 відмовити.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) додаткове рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне додаткове рішення складено та підписано 02.11.2026 року

Суддя В.С. Ломака