Ухвала суду № 141103945, 02.11.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

02.11.2026Справа № 910/9109/24Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за скаргою ОСОБА_1

на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича

у справі № 910/9109/24

за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк"

до ОСОБА_1

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Азов Трейд Бердянськ" та ОСОБА_2

про звернення стягнення на предмет іпотеки.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 позов задоволено повністю, в рахунок часткового погашення перед Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Трейд Бердянськ" за Кредитним договором № 1501.46820/FW1501.702 від 16.07.2018 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 2 916 000,00 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 408 624,75 грн., Кредитним договором № 1501.47593/FW1501.702 від 28.10.2019 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 1 275 000,00 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 105 172,63 грн., Кредитним договором № 1501.49219/FW1501.702 від 14.11.2019 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 1 400 000,00 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 119 665,97 грн., Кредитним договором № 1501.50358/FW1501.702 від 12.01.2021 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 13 100 000,01 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 2 239 704,39 грн., Кредитним договором № 1501.50102/FW1501.702 від 27.08.2020 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 37 730 000,00 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 2 712 339,77 грн., Кредитним договором № 1501.50804/FW1501.702 від 19.08.2021 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 27 200 000,00 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 4 741 990,07 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що складається з 4 кімнат, загальною площею 206,9 кв.м., житловою площею 127,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта майна: 808713380000, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 83 923 грн. 20 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/9109/24 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі №910/9109/24 залишено без змін, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 125 884,30 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

21.07.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 видано накази.

08.10.2026 представником ОСОБА_1 подано скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича, в обґрунтування якої скаржник зазначає, що квартира є активом підсанкційної особи, щодо якого діє встановлений законом спеціальний режим обмеження права розпорядження, що фактично означає законодавчу заборону для будь-якого відчуження квартири, в тому числі в межах виконавчого провадження, адже внаслідок стягнення буде порушено застосовані до боржника санкції, у зв`язку з чим, скаржник просить суд:

- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Володимировича щодо передачі на реалізацію (електронні торги) квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 206,9 кв.м, житловою площею 127,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 808713380000, яка належить ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні № 78875697, унаслідок яких було сформовано лот № 603920 та призначено електронні торги на 24.08.2026, а також сформовано лот № 605765 та призначено електронні торги на 05.10.2026;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Володимировича усунути порушення прав ОСОБА_1 , зокрема припинити вчинення у виконавчому провадженні № 78875697 будь-яких дій щодо передачі на реалізацію та/або повторну реалізацію квартири до припинення дії встановлених щодо ОСОБА_1 санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2026 розгляд скарги призначено на 02.11.2026.

28.10.2026 приватним виконавцем подано заперечення на скаргу, у яких приватний виконавець зазначає, що сам факт перебування боржника під санкціями не створює для приватного виконавця передбаченого законом обов`язку припинити виконання судового рішення або змінити визначений судом спосіб його виконання за відсутності прямо передбаченої законом підстави, оскільки ані Закон України «Про виконавче провадження», ані Закон України «Про санкції» не передбачає такого правового наслідку у зв`язку з фактом застосування до боржника санкції у вигляді блокування активів. Таким чином, приватний виконавець зазначає, що саме застосування блокування активів не означає автоматичного переходу відповідного майна у власність держави та саме по собі не припиняє дії судових рішень і виконавчих документів щодо такої особи. Також, у поданих запереченнях приватний виконавець просив розгляд скарги здійснювати за відсутності представника приватного виконавця.

02.11.2026 представником стягувача подано заяву про розгляд скарги за відсутності представника стягувача.

У судове засідання 02.11.2026 представник скаржника (боржника) з`явився, представники стягувача та приватного виконавця не з`явились.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, з огляду на заявлені стягувачем та приватним виконавцем клопотання про розгляд скарги за відсутності представників, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, суд дійшов наступного висновку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025, позов задоволено повністю, в рахунок часткового погашення перед Акціонерним товариством "ПроКредит Банк" заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Азов Трейд Бердянськ" за Кредитним договором № 1501.46820/FW1501.702 від 16.07.2018 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 2 916 000,00 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 408 624,75 грн., Кредитним договором № 1501.47593/FW1501.702 від 28.10.2019 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 1 275 000,00 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 105 172,63 грн., Кредитним договором № 1501.49219/FW1501.702 від 14.11.2019 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 1 400 000,00 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 119 665,97 грн., Кредитним договором № 1501.50358/FW1501.702 від 12.01.2021 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 13 100 000,01 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 2 239 704,39 грн., Кредитним договором № 1501.50102/FW1501.702 від 27.08.2020 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 37 730 000,00 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 2 712 339,77 грн., Кредитним договором № 1501.50804/FW1501.702 від 19.08.2021 з поверненнях кредитних коштів у розмірі 27 200 000,00 грн. та зі сплати відсотків у розмірі 4 741 990,07 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що складається з 4 кімнат, загальною площею 206,9 кв.м., житловою площею 127,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкта майна: 808713380000, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" витрати по сплаті судового збору в розмірі 83 923,20 грн.

Положення частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України унормовують, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ одним з основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення ЄСПЛ від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдинг» проти України», заява № 48553/99, пункт 77, та від 05 липня 2005 року у справі «Агротехсервіс проти України», заява № 62608/00, пункт 42).

Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, зазначив, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом.

Визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність (абзаци тринадцятий, чотирнадцятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Другий сенат) у справі за конституційною скаргою щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону №1404-VIII (щодо забезпечення державою виконання судового рішення) від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019).

Конституційний Суд України зазначив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев`ятої, пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009).

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

21.07.2025 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2025 видано накази.

18 серпня 2025 року приватним виконавцем виконавчого округу місті Києва Ляпіним Дмитром Валентиновичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78875697.

Відповідно до частин 7 та 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. Після передачі майна стягувачу або внесення покупцем коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця арешт з проданого майна боржника знімається за постановою виконавця

Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

У частині 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

23.07.2026 приватний виконавець в межах даного виконавчого провадження виставив на торги квартиру (лот № 603920), однак аукціон за вказаним лотом, 24.08.2026 не відбувся, в зв`язку з чим, приватний виконавець в межах даного виконавчого провадження повторно виставив на торги Квартиру (лот № 605765) і такі торги мали відбутися 05.10.2026 о 09:00 годині, однак також не відбулися.

Водночас, матеріали справи також свідчать, що за повідомленням СБУ Товариство з обмеженою відповідальністю «Азов Трейд Бердянськ» здійснювало свою діяльність, зокрема, використовувалось для поставки українського зерна і продуктів садівництва з тимчасово окупованої території до Росії. Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №22022101110001164, внесеному 28.12.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 111-2, ч. 3 ст. 110-2 КК України (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112805921)

ОСОБА_2 (колишній чоловік відповідачки) є кінцевим бенефіціарним власником Товариства та здійснює керівництво підконтрольних йому СПД, розташованих на території м. Києва і тимчасово окупованих територіях Запорізької області. За наявною у органу досудового розслідування інформацією кошти, які знаходились та знаходяться на банківських рахунках Товариства, а також рухоме чи нерухоме майно, що перебуває на балансі, могли використовуватись для фінансування або сприяння діяльності ДРГ, пособників, коригувальників вогню під час агресії РФ, з метою насильницької зміни конституційного ладу (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112813636 ).

Зазначене стало підставою для винесення 23.12.2023 Радою національної безпеки і оборони України рішення про застосування санкцій, яке було введено в дію Указом Президента "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 грудня 2023 року "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Санкції застосовано до відповідачки ( ОСОБА_1 ), її чоловіка ( ОСОБА_2 ) та ряду підконтрольних йому підприємств та осіб (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0050525-23#Text, https://reyestr.court.gov.ua/Review/127135940 ).

До боржника - ОСОБА_1 відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про санкції» застосований наступний вид обмежувального заходу:

1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними;

2) обмеження торговельних операцій (повне припинення);

3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення);

4) запобігання виведенню капіталів за межі України;

5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов`язань;

6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами;

7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах;

8) заборона здійснення публічних та оборонних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб - резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких знаходиться у власності іноземної держави, а також публічних та оборонних закупівель у інших суб`єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно з цим Законом;

9) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона);

10) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно з цим Законом (повна заборона);

11) заборона збільшення розміру статутного капіталу господарських товариств, підприємств, у яких резидент іноземної держави, іноземна держава, юридична особа, учасником якої є нерезидент або іноземна держава, володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або має вплив на управління юридичною особою чи її діяльність;

12) запровадження додаткових заходів у сфері екологічного, санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю;

13) припинення дії торговельних угод, спільних проектів та промислових програм у певних сферах, зокрема у сфері безпеки та оборони;

14) заборона передання технологій, прав на об`єкти права інтелектуальної власності;

15) заборона на набуття у власність земельних ділянок;

16) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим цим Законом (зупинення фінансових операцій; заборона укладення договорів та вчинення правочинів).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про санкції» з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України, суспільства та держави можуть застосовуватися спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (далі - санкції).

Частиною третьою статті 5 Закону України «Про санкції» визначено, що рішення щодо застосування, скасування та внесення змін до санкцій щодо окремих іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, які знаходяться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність (персональні санкції), передбачених пунктами 1, 2-21, 23-25 частини першої статті 4 цього Закону, приймається Радою національної безпеки та оборони України та вводиться в дію указом Президента України. Відповідне рішення набирає чинності з моменту видання указу Президента України і є обов`язковим до виконання.

Частинами 7,8 вказаної статті передбачено, що рішення про скасування санкцій приймається органом, що прийняв рішення про їх застосування відповідно до цього Закону, у разі якщо застосування санкцій привело до досягнення мети їх застосування. Забезпечення реалізації санкції у виді блокування активів здійснюється відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами у межах наданих їм повноважень.

Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про санкції» (прикінцеві положення) Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, рішення суду про звернення стягнення на майно не може скасовувати застосовані до ОСОБА_1 санкції РНБО України, які введено в дію Указом Президента України відповідно до статті 5 Закону України «Про санкції».

Суд враховує, що санкційна політика України стосовно осіб, чиї дії створюють загрозу національній безпеці, суверенітету чи територіальній цілісності держави є необхідною для ефективного реагування держави на загрози її безпеці, що підтверджує, зокрема, преамбула Закону України «Про санкції».

Отже застосування відповідних обмежувальних заходів щодо боржника перебуває поза межами судового контролю господарського суду. Матеріали справи не містять доказів скасування накладених на боржника санкцій у законодавчо встановленому порядку.

З урахуванням викладеного, вчинення приватним виконавцем примусових дій з реалізації майна боржника, щодо якої введено санкції, суперечить меті застосування обмежувальних заходів щодо активів підсанкційної особи, в зв`язку з чим, скарга в частині вимоги про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Володимировича щодо передачі на реалізацію (електронні торги) квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 206,9 кв.м, житловою площею 127,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 808713380000, яка належить Войниковій Юлії Анатоліївні, у виконавчому провадженні № 78875697, унаслідок яких було сформовано лот № 603920 та призначено електронні торги на 24.08.2026, а також сформовано лот № 605765 та призначено електронні торги на 05.10.2026 підлягає задоволенню.

Натомість скарга в частині вимоги про зобов`язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Володимировича усунути порушення прав ОСОБА_1 , зокрема припинити вчинення у виконавчому провадженні № 78875697 будь-яких дій щодо передачі на реалізацію та/або повторну реалізацію квартири до припинення дії встановлених щодо ОСОБА_1 санкцій задоволенню не підлягає, оскільки по-перше, вчинення будь-яких дій приватним виконавцем у виконавчому провадженні не свідчитиме автоматично про порушення санкційної політики, і відповідно вимога без конкретизації дій, щодо вчинення яких, має утриматись приватний виконавець, буде втручанням судом у повноваження приватного виконавця, а по-друге, жодних доказів порушення прав ОСОБА_1 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 78875697 матеріали справи не містять і судом таких обставин не встановлено, оскільки порушення приватним виконавцем встановлених обмежень щодо активів боржника відповідно до Закону України «Про санкції» свідчить про порушення санкційної політики приватним виконавцем, а не прав боржника.

За наведених обставин, вимога скаржника про усунення порушення прав ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки скаржником не доведено, а судом не встановлено обставин такого порушення.

Згідно зі статтею 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 234, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Валентиновича задовольнити частково.

2. Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Ляпіна Дмитра Володимировича щодо передачі на реалізацію (електронні торги) квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 206,9 кв.м, житловою площею 127,7 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 808713380000, яка належить ОСОБА_1 , у виконавчому провадженні № 78875697, унаслідок яких було сформовано лот № 603920 та призначено електронні торги на 24.08.2026, а також сформовано лот № 605765 та призначено електронні торги на 05.10.2026.

3. В іншій частині скарги відмовити.

Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складенні повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 02.11.2026

Суддя О.А. Грєхова