Рішення № 141103926, 21.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.10.2026Справа № 910/7734/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю помічника судді Дяченка Я.А., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи №910/7734/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" (Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; ідентифікаційний код: 42675928)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" (Україна, 02100, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 30; ідентифікаційний код: 37202887)

про стягнення 4 692 979,31 грн

Представники учасників справи:

від позивача: Чухляк О.О., ордер АІ №2211753;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" (далі - відповідач) про стягнення 4 692 979,31 грн, з яких 3 318 731,20 грн безпідставно збережених грошових коштів, 30 004,97 грн пені, 738 541,40 грн штрафу та 605 701,74 грн неустойки.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором підряду на виконання загальнобудівельних робіт № 01092025/01-170РГ від 01.09.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/7734/26, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.07.2026.

20.07.2026 представником позивача сформовано в системі "Електронний суд" клопотання про об`єднання срав в одне провадження, яке 21.07.2026 зареєстроване в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".

У підготовче засідання 22.07.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 22.07.2026 судом було відмовлено у задоволенні клопотання позивача про об`єднання справ в одне провадження, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, оголошено перерву до 02.09.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2026, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/7734/26 призначено на 02.09.2026.

У підготовче засідання 02.09.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

У підготовчому засіданні 02.09.2026 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2026, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, відповідача було повідомлено про те, що судове засідання у справі № 910/7734/26 призначено на 21.10.2026.

У судове засідання 21.10.2026 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, явка представників сторін обов`язковою судом не визнавалась.

Представник позивача надала суду усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримала.

У судовому засіданні 21.10.2026 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.09.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" (далі - генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" (далі - підрядник) було укладено Договір підряду на виконання загальнобудівельних робіт №01092025/01-170РГ (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого за завданням генпідрядника та з використанням його (генпідрядника) та власних матеріалів підрядник зобов`язується виконати загальнобудівельні роботи, а генпідрядник зобов`язується прийняти і оплатити виконані належним чином роботи. Підрядник виконує загальнобудівельні роботи, а саме виготовлення дверей в ліфті холи та коридори на об`єкті: "Житлові будинки з об`єктами соціально-культурного призначення та підземним паркінгом по вул. Сагайдака, 101 в Дніпровському районі м. Києва." Житловий будинок № 13-17 з вбудовано прибудованим паркінгом № 34/34а".

Відповідно до п. 2.1 Договору орієнтовна загальна ціна договору згідно Договірної ціни (Додаток № 1) становить 4 310 414,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 718 402,33 грн.

Згідно з п. 2.2.1 Договору до початку виконання робіт генпідрядник сплачує підряднику авансовий платіж у сумі 3 318 731,20 грн, в тому числі ПДВ 20% - 553 121,87 грн.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що роботи виконуються в наступні строки: початок робіт - жовтень 2025 р., закінчення робіт - грудень 2025 р.

Датою закінчення виконання робіт є дата підписання сторонами Акту приймання виконаних робіт (Форма № КБ-2в) (п. 4.6 Договору).

У пункті 4.10 Договору сторони погодили кількість осіб щоденно задіяних при виконанні робіт на об`єкті за цим договором, яка не може бути меншою, ніж 10 (десять) осіб в день.

Згідно з пп. 7.1.15 п. 7.1 Договору підрядник зобов`язаний забезпечувати щоденну наявність на об`єкті кількості осіб, визначених пунктом 4.10 договору, з кваліфікацією, що відповідає даному виду робіт та ДБН. Сторони визначили положення даного пункту суттєвою умовою цього договору.

Відповідно до пп. 7.1.16 п. 7.1 Договору підрядник зобов`язується надати генпідряднику (в разі отримання від нього відповідного письмового запиту) протягом 5 (п`яти) календарних днів звіт про належне використання отриманих коштів з додаванням завірених копій підтверджуючих документів. У випадку, якщо підрядник використав перераховані йому генпідрядником грошові кошти не за цільовим призначенням або не надав генпідряднику документи щодо підтвердження цільового використання коштів, підрядник зобов`язаний за вимогою генпідрядника протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня направлення генпідрядником підряднику письмової вимоги про це повернути генпідряднику всю суму коштів або її частину (залежно від того, як буде зазначено у такій вимозі).

Передача виконаних робіт за договором здійснюється щомісяця шляхом оформлення та підписання сторонами Актів виконаних робіт (Форма № КБ-2в) та Довідок про вартість (Форма № КБ-3), які підрядник до 25 числа звітного місяця надає генпідряднику (п. 8.1 Договору).

Пунктом 13.13 Договору передбачено, що у випадку припинення дії цього договору або його дострокового розірвання, або порушення строку виконання робіт підрядником, останній зобов`язаний повернути генпідряднику у строк, що не перевищує 7 (семи) робочих днів з дня направлення підряднику письмового повідомлення, суму сплаченого генпідрядником авансу за вирахуванням вартості належним чином виконаних підрядником та прийнятих генпідрядником на момент розірвання договору робіт, або за письмовою вимогою генпідрядника виконати в строк роботи на умовах договору, за які підрядник отримав аванс.

Згідно з п. 13.17 Договору підрядник визнаватиме як офіційні документи та як оригінали з відповідними правовими наслідками для себе всі без виключення електронні листи та документи, що стосуються виконання цього договору, у тому числі скан-копії паперових документів, які направлені на його електронну адресу, зазначену у розділі 16 договору.

Відповідно до п. 15.1 Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до 31.12.2025.

На виконання умов Договору позивач перерахував відповідачу авансовий платіж у загальному розмірі 3 318 731,20 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій № 5215 від 16.09.2025 на суму 300 000,00 грн, № 5269 від 18.09.2025 на суму 300 000,00 грн, № 5398 від 25.09.2025 на суму 700 000,00 грн та № 5458 від 30.09.2025 на суму 2 018 731,20 грн.

Позивач зазначає, що у строк, визначений п. 3.1 Договору, роботи відповідачем виконані не були, акти приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3) відповідач позивачу не надавав.

Листом № 17/26 від 17.03.2026 відповідач повідомив позивача про те, що станом на 17.03.2026 заборгованість по непоставленій продукції за трьома договорами підряду, у тому числі за Договором, становить 3 821 335,36 грн, а також просив розглянути питання про розірвання договорів у зв`язку з неможливістю виконання підрядником договірних зобов`язань.

Листом № 42/ЮБ-26 від 06.04.2026 позивач запросив відповідача для участі у процедурі приймання-передачі виконаних робіт, а претензією № 41/ЮБ-26 від 06.04.2026 вимагав надати звіт про належне використання отриманих коштів відповідно до пп. 7.1.16 п. 7.1 Договору.

23.04.2026 представниками позивача за участю інженера з технічного нагляду за відсутності представника відповідача складено Акт огляду № 5, яким зафіксовано, зокрема, відсутність доводчиків на металевих протипожежних дверях та відсутність виконавчої документації на встановлені конструкції.

Листом № 54/ЮБ-26 від 28.04.2026 позивач повторно запросив відповідача для участі у процедурі приймання-передачі виконаних робіт 04.05.2026, однак представник відповідача на об`єкт не з`явився, про що складено Акт огляду від 04.05.2026.

25.05.2026 позивач направив відповідачу засобами електронного зв`язку та 26.05.2026 засобами поштового зв`язку претензію б/н від 25.05.2026, в якій вимагав повернути сплачений аванс у розмірі 3 318 731,20 грн, а також сплатити штрафні санкції за порушення строку виконання робіт та штраф за порушення п. 4.10 Договору.

Позивач зазначає, що вимоги претензії відповідачем не виконані, аванс не повернутий.

З огляду на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача безпідставно збережені грошові кошти в сумі 3 318 731,20 грн, штраф у загальному розмірі 738 541,40 грн, неустойку в розмірі 605 701,74 грн та пеню в розмірі 30 004,97 грн, а також зазначити в рішенні про нарахування пені до моменту виконання рішення суду.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків та за своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частинами 1, 3 статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частиною першою статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Сторонами було погоджено строк виконання робіт за Договором до грудня 2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач, на виконання п. 2.2.1 Договору, сплатив відповідачу аванс у розмірі 3 318 731,20 грн, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок виконати роботи у строк, погоджений сторонами у п. 3.1 Договору, тобто не пізніше 31.12.2025.

Матеріали справи не містять підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт (форма № КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма № КБ-3), якими відповідно до пунктів 4.6, 8.1 Договору оформлюється передача виконаних робіт, а також звіту про використання отриманого авансу, який повинен бути наданий відповідачем на вимогу позивача відповідно до пп. 7.1.16 п. 7.1 Договору.

Факт невиконання робіт у встановлений Договором строк відповідачем визнається в листі № 17/26 від 17.03.2026.

Позивач визначає сплачену відповідачу суму авансу як безпідставно збережені грошові кошти в розумінні статті 1212 Цивільного кодексу України, посилаючись на закінчення строку дії Договору.

Водночас Верховний Суд неодноразово зазначав, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст. 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

У постанові від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, розглядаючи спір про повернення авансу за договором підряду, строк дії якого закінчився, виснувала, що незважаючи на припинення строку дії договору, фінансові зобов`язання сторін, що виникли між сторонами до закінчення строку дії цього договору, не є припиненими. Підрядник отримав аванс на підставі договору, при цьому така підстава отримання зазначених коштів не перестала існувати. Відтак положення ст. 1212 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин не підлягають застосуванню, а відповідна сума авансу підлягає поверненню в силу положень Цивільного кодексу України, що регулюють відносини підряду, та самого договору.

Аналогічна правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 16.04.2026 у справі № 910/100/25.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17, розглядаючи спір про повернення попередньої оплати за договором підряду, зазначила, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином. Закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним.

Отже, закінчення 31.12.2025 строку дії Договору не припинило обов`язку відповідача повернути позивачу аванс, отриманий на підставі Договору під час його дії за роботи, які виконані не були.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Суд, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона на обґрунтування своїх вимог послалась не на ті норми права, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин та застосовує для прийняття рішення ті норми, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).

Сторони у пп. 7.1.16 п. 7.1 та п. 13.13 Договору погодили обов`язок підрядника повернути генпідряднику аванс у разі порушення строку виконання робіт та ненадання документів на підтвердження цільового використання коштів.

Претензію від 25.05.2026 з вимогою повернути аванс у розмірі 3 318 731,20 грн відповідач отримав засобами електронного зв`язку 25.05.2026.

Доказів виконання робіт та їх прийняття позивачем, а також повернення відповідачем позивачу отриманого авансу ні повністю, ні частково матеріали справи не містять.

Таким чином, обов`язок відповідача повернути позивачу аванс у розмірі 3 318 731,20 грн виник відповідно до умов Договору, строк його виконання є таким, що настав, а неправильне визначення позивачем правової природи заявленої до стягнення суми не є підставою для відмови в позові в цій частині.

Відповідно до частин 1, 2 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на викладене, враховуючи відсутність доказів повернення авансу позивачеві, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 318 731,20 грн визнається судом обґрунтованою.

Щодо вимог про стягнення неустойки та штрафу за порушення строку виконання робіт суд зазначає таке.

У разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.3 Договору за порушення строку виконання робіт підрядник сплачує генпідряднику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості робіт, невиконаних у строки, визначені цим договором, за кожний день затримки виконання робіт. За порушення строку виконання робіт більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує генпідряднику штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від вартості робіт, невиконаних у строки, визначені цим договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 15.1 Договору він діяв до 31.12.2025. Умови про дію Договору до повного виконання сторонами своїх зобов`язань Договір не містить, доказів продовження строку його дії матеріали справи також не містять.

Пунктом 10.13 Договору передбачено, що закінчення строку дії Договору не звільняє підрядника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Таким чином, як закон, так і Договір пов`язують можливість застосування передбаченої Договором відповідальності після закінчення строку його дії з порушенням, яке мало місце під час дії Договору.

Строк виконання робіт, визначений п. 3.1 Договору (грудень 2025 року), сплив одночасно із закінченням строку дії Договору - 31.12.2025. Відтак прострочення виконання робіт розпочалося з 01.01.2026, тобто після закінчення строку дії Договору, а прострочення понад 30 календарних днів, з яким п. 10.3 Договору пов`язує сплату штрафу, могло настати лише 31.01.2026.

З огляду на викладене, правові підстави для стягнення з відповідача неустойки в розмірі 605 701,74 грн та штрафу в розмірі 431 041,40 грн за порушення строку виконання робіт відсутні.

Щодо штрафу за порушення п. 4.10 Договору суд зазначає таке.

Згідно з п. 10.8 Договору у випадку порушення підрядником умов п. 4.10 Договору щодо необхідної для виконання робіт щоденної кількості осіб, які повинні працювати на об`єкті, але не працюють, підрядник сплачує на користь генпідрядника штраф у розмірі 2500,00 грн (якщо інший розмір штрафу не буде вказано у претензії генпідрядника) за кожен день відсутності 1 (однієї) особи. Штраф нараховується за кожну відсутню особу за кожен день такого порушення.

Наказом відповідача № 03.10/2ТБ від 03.10.2025 виконавця робіт Оніщенка Ігоря Вікторовича призначено відповідальним за якісне та своєчасне виконання робіт на об`єкті.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи скріншотів листування у месенджері Viber, Оніщенко І.В. систематично повідомляв позивача про кількість осіб на об`єкті, а саме: 01.12.2025 на об`єкті працювали 4 працівники відповідача, 02.12.2025 - 1, 03.12.2025 - 4, 04.12.2025 - 2, 05.12.2025 - 1, 06.12.2025 та 07.12.2025 працівники відповідача на об`єкті були відсутні, 08.12.2025 - 4, 09.12.2025 та 10.12.2025 працівники відповідача на об`єкті були відсутні, 11.12.2025 - 3, 12.12.2025 - 1, 13.12.2025 та 14.12.2025 працівники відповідача на об`єкті були відсутні.

Пунктом 10.10 Договору передбачено, що якщо інше не передбачено даним договором, підтвердженням порушення підрядником умов цього договору є складений та підписаний уповноваженими особами генпідрядника, підрядника та сторони, що здійснює технічний нагляд на об`єкті, акт (акт-припис) про виявлене порушення умов договору.

Водночас кількість працівників, які виконували роботи на об`єкті у період з 01.12.2025 по 14.12.2025 підтверджується звітами відповідальної особи самого відповідача, а відповідач наведених відомостей не спростував. За таких обставин відсутність акта (акта-припису) не спростовує факту порушення відповідачем п. 4.10 Договору.

Суд встановив, що позивачем помилково визначено кількість відсутніх 11.12.2025 осіб: за даними позивача (зазначено в позові та підтверджується наданим позивачем листуванням) цього дня на об`єкті працювали 3 працівники відповідача, відтак відсутніми були 7 осіб, а розмір штрафу за цей день становить 17 500,00 грн.

Отже, загальний розмір штрафу за порушення п. 4.10 Договору, що підлягає стягненню з відповідача, складає 300 000,00 грн.

Щодо пені за порушення строку повернення авансу суд зазначає таке.

Відповідно до п. 10.11 Договору в разі, якщо протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання вимоги генпідрядника підрядник не виконає зобов`язання за договором щодо повернення авансового платежу, підрядник сплачує генпідряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неповернутої суми за кожен день прострочення. Пеня нараховується протягом всього терміну прострочення повернення підрядником авансового платежу.

Відтак, пунктом 10.11 Договору передбачено сплату пені у разі неповернення підрядником авансового платежу протягом 10 робочих днів з моменту отримання вимоги генпідрядника. Вимогу про повернення авансу позивач пред`явив відповідачу 25.05.2026, а пеню нараховано за період з 09.06.2026 по 19.06.2026, тобто за порушення, яке мало місце після закінчення строку дії Договору.

Відтак правові підстави для стягнення з відповідача пені в розмірі 30 004,97 грн відсутні.

Оскільки у стягненні пені судом відмовлено, відсутні й підстави для зазначення в рішенні про нарахування пені до моменту виконання рішення суду відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем належними доказами обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, не спростовано.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено часткову обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають аванс у розмірі 3 318 731,20 грн та штраф у розмірі 300 000,00 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 43 424,78 грн. Решта сплаченого судового збору в розмірі 12 890,98 грн залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам-Трейд" (Україна, 02100, м. Київ, вул. Будівельників, буд. 30; ідентифікаційний код: 37202887) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнібілд" (Україна, 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, буд. 7; ідентифікаційний код: 42675928) грошові кошти в сумі 3 318 731 (три мільйони триста вісімнадцять тисяч сімсот тридцять одна) грн 20 коп., штраф у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 43 424 (сорок три тисячі чотириста двадцять чотири) грн 78 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 890,98 грн покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 02.11.2026.

Суддя О.В. Нечай